ОЕСР: УПРАВЛІННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ОЕСР: УПРАВЛІННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Управління за допомогою штучного інтелекту: чи готові уряди?» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Управління за допомогою штучного інтелекту: чи готові уряди?» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

Зазначається, що країни ОЕСР вкладають дедалі більше коштів у те, щоб краще зрозуміти потенційну цінність використання штучного інтелекту для поліпшення державного управління. Використання ШІ у державному секторі може підвищити продуктивність, оперативність надання державних послуг, посилити підзвітність урядів. Разом із тим, необхідно ураховувати потенційні ризики, створюючи сприятливе середовище для надійного ШІ. У цьому документі надається огляд основних тенденцій розвитку технологій ШІ та їх практичного використання, а також аналіз політичних проблем, пов’язаних з розробленням, використанням й упровадженням ШІ в державному секторі. Наводяться приклади того, як країни ОЕСР вирішують проблеми.

Детальніше: http://surl.li/vtosvl, http://surl.li/nfvczh, https://doi.org/10.1787/26324bc2-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2024-06-28
Share
РЕГУЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УКРАЇНІ

РЕГУЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УКРАЇНІ

Міністерство цифрової трансформації України презентувало Білу книгу «Регулювання штучного інтелекту в Україні».

Міністерство цифрової трансформації України презентувало Білу книгу «Регулювання штучного інтелекту в Україні».

Документ містить опис підходів до політики регулювання штучного інтелекту в Україні за умови урахування інтересів усіх зацікавлених сторін – громадян, бізнесу, держави. Мінцифри пропонує м‘який підхід до регулювання ШІ в Україні за принципом bottom-up: спочатку готуються вимоги, перевіряються компаніями (бізнес отримає від держави інструменти, які допоможуть завчасно підготуватися до майбутнього законодавства), а далі ухвалюється закон-аналог європейського AI Act.  У результаті очікується створення безпечного цифрового середовища для громадян, де права людини будуть захищені від ризиків ШІ,  а також для бізнесу (українські компанії стануть більш конкурентоспроможними на міжнародних ринках) і держави (інтеграція з ЄС). Також планується створити добровільні кодекси поведінки, платформу юридичної допомоги бізнесу, регуляторну «пісочницю» для тестування високотехнологічних продуктів на відповідність майбутнім вимогам.

Детальніше: http://surl.li/qyjmtf, http://surl.li/ahrddg

Фото: Мінцифра

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-27
Share
IFLA ПРО БІБЛІОТЕКИ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

IFLA ПРО БІБЛІОТЕКИ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ IFLA  спільно з Консультативним комітетом зі свободи доступу до інформації та свободи вираження поглядів розробили Положення щодо бібліотек і штучного інтелекту.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ IFLA  спільно з Консультативним комітетом зі свободи доступу до інформації та свободи вираження поглядів розробили Положення щодо бібліотек і штучного інтелекту.

Цей документ окреслює ключові положення та проблемні питання використання інструментів ШІ у бібліотечному секторі та пропонує певне бачення ролі бібліотек для підтримки суспільства, що стикається зі зростанням впливу технологій штучного інтелекту на усі сфери життя. Адже ці технології мають глибокі трансформаційні можливості, які можуть бути використані для суспільного добробуту та інновацій. У документі IFLA описані питання інтелектуальної свободи, справедливості, конфіденційності, автоматизації, розвитку необхідних навичок цифрової грамотності, рамки політики у галузі інтелектуальної власності, розглядається процес інтеграції ШІ і технологій машинного навчання у різноманітні робочі процеси, зроблено акцент на  можливості  бібліотек  надавати підтримку високоякісних етичних досліджень у сфері ШІ. IFLA пропонує урядам, бібліотечним асоціаціям, міжурядовим організаціям, бібліотекам всебічно сприяти розвитку необхідної інфраструктури і технологій з упровадження й використання технологій ШІ,  забезпечити участь бібліотек у розробленні й упровадженні міжгалузевих програм і стратегій у сфері штучного інтелекту.

Детальніше: http://surl.li/bzhkwi, http://surl.li/atsmus, http://surl.li/caxwda

Фото: IFLA

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Бібліотекарям

2024-06-27
Share
AI-ЕКОСИСТЕМА УКРАЇНИ: ТАЛАНТИ, КОМПАНІЇ, ОСВІТА

AI-ЕКОСИСТЕМА УКРАЇНИ: ТАЛАНТИ, КОМПАНІЇ, ОСВІТА

За результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», проведеного Міністерством цифрової трансформації спільно з найбільшим AI-ком’юніті України AI HOUSE та інвестиційною групою Roosh, Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі.

За результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», проведеного Міністерством цифрової трансформації спільно з найбільшим AI-ком’юніті України AI HOUSE та інвестиційною групою Roosh, Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі.

Мета дослідження  – зафіксувати стан інноваційної галузі та проаналізувати ключові виклики та можливості у сфері. Завдяки цим даним компанії можуть краще зрозуміти свої слабкі та сильні сторони, а держава – більш якісно формувати політику з розвитку ШІ. Дослідження базується на даних зі світових та українських рейтингів та коментарях від експертів галузі. Усього опитано 350 українських спеціалістів/ок, що працюють у сфері AI/ML, а також 42 представників освіти, топменеджерів IT-компаній, акселераторів, фондів і спільнот. У дослідженні наводиться огляд основних елементів екосистеми ШІ в Україні – від інвестицій і ринку праці до освіти та державної політики; визначені кількість спеціалістів та компаній, які працюють з AI-технологіями в Україні, внесок українських науковців, перспективи та виклики, які стоять перед українською AI-спільнотою, і думки експертів щодо їх вирішення. Ключові висновки дослідження: за десять років кількість AI/ML-спеціалістів зросла у 5 разів і становить 5200 професіоналів станом на січень 2024 року. 36% від усіх фахівців становить молодь віком 21-25 років; найпоширенішими професіями серед фахівців є Data Scientists та ML Engineers, які разом становлять 63% від усіх спеціалістів в індустрії; зараз Україна посідає друге місце за кількістю AI-компаній серед країн Центральної та Східної Європи. Протягом десяти років кількість AI-компаній виросла більш ніж удвічі — з 97 до 243 станом на кінець 2023 року; порівняно з іншими європейськими країнами, Україна має вищу концентрацію AI-стартапів у сферах маркетингу, геймінгу та програмного забезпечення для бізнесу. Це свідчить про накопичену експертизу українців у цих сферах; в Україні активні 44 українські і світові венчурні фонди, які інвестують в AI-стартапи; у 42 університетах України існують програми, які частково або повністю присвячені AI/ML, — їх відповідно 174 та 106. Це майже в 12 разів більше, ніж десять років тому; найбільшими центрами розвитку сфери ШІ в Україні є Київ — 177 офісів компаній та Львів — 43 офіси. Також серед усіх міст виділяються Харків, Одеса, Дніпро з середнім показником у 21 компанію; ключові виклики AI-сфери в Україні на думку AI-спеціалістів: взаємодія з іншими галузями, конкуренція та етичні виклики для компаній, трансформація талантів і освіти.

Детальніше: http://surl.li/uqgud, http://surl.li/uqguh, http://surl.li/uqgue

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-06-21
Share
СТУДЕНТИ ПОВИННІ НАВЧИТИСЯ МИСЛИТИ САМОСТІЙНО

СТУДЕНТИ ПОВИННІ НАВЧИТИСЯ МИСЛИТИ САМОСТІЙНО

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелінди Зук «Штучний інтелект чи ні, а студенти все одно повинні навчитися мислити самостійно».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелінди Зук «Штучний інтелект чи ні, а студенти все одно повинні навчитися мислити самостійно».

Автор розуміє, що інструменти ГШІ стрімко увійшли у наше життя і навіть стали корисним інструментом для багатьох справ. Тим не менш, «хайп» навколо кожної технологічної новинки, може відволікати нашу увагу від розуміння того, яку шкоду вона може принести. Мелінда вважає, що є багато ризиків для гуманітарної освіти в епоху штучного інтелекту: наразі величезна кількість великих мовних моделей можуть бути задіяні для підготовки дослідження, узагальнення доказів та написання статей. Для викладачів, які ретельно працюють над оцінюванням завдань студентів, настали складні часи: майже неможливо знаходити й оцінювати використані джерела та визначати оригінальність текстів. Наразі інструментів з ГШІ просто море: Grammarly інтегрувала LLM у свій інтерфейс; з’явилась функція Google «Допоможи мені писати»; Microsoft Word також допомогає у написанні текстів. Все це безумовно матиме вплив на інтелектуальний розвиток молоді. Можливість навчитися критично мислити й писати без допомоги програмних комплексів, – це здатність, яка необхідна у кожній професії. Що стосується загальної освіти, необхідно продовжувати навчати студентів слухати свій власний голос та отримувати задоволення від власних успіхів, прояву своєї індивідуальності, бути творчими особистостями. Викладачі мають наполегливо продовжувати прививати студентам смак до читання книг, доручати самостійно знаходити й оцінювати докази, писати власні роботи. Звісно, у майбутньому молоді люди будуть постійно стикатись з технологією ШI. Але якщо не навчити їх мислити самостійно, вони врешті-решт просто стануть додатком до ШI.

Детальніше: http://surl.li/unszw, http://surl.li/uoqod  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-18
Share
ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, ДАНІ ТА КОНКУРЕНЦІЯ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, ДАНІ ТА КОНКУРЕНЦІЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Штучний інтелект, дані та конкуренція» із серії «Документи OECD зі штучного інтелекту».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Штучний інтелект, дані та конкуренція» із серії «Документи OECD зі штучного інтелекту».

Наголошується, що новітні розробки у галузі генеративного штучного інтелекту принесли йому світову популярність. Незважаючи на те, що ця технологія наразі стрімко розвивається, вже тепер очевидно, що вона несе певні ризики в частині впливу на конкурентоспроможність. Слід звернути увагу на зв’язки у ланцюжку створення генеративного ШІ, вплив на існуючі ринки, потенціал появи перешкод для доступу до ключових вхідних даних, проблеми якості даних і забезпечення обчислювальних потужностей, вплив на ринки праці, загрози приватності і праву інтелектуальної власності, поширення дезінформації тощо. У документі розглядаються розробки у сфері ГШІ, які також можуть позитивно вплинути на ринки й залишати їх конкурентоспроможними. Експерти зосередили свою увагу на базових моделях навчання, «тонкому» налаштуванні та розгортанні ШІ; вказують на факти  вжиття політичних заходів для моніторингу розвитку ринку (адаптація старих або розроблення нових нормативно-правових актів щодо ШІ на основі Закону ЄС «Про штучний інтелект»; запровадження у юридичну практику принципів сприяння інноваціям і довірі до ШІ).

Детальніше: http://surl.li/unlep, http://surl.li/unmur, https://doi.org/10.1787/e7e88884-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2024-06-17
Share
ПОРАДИ ВІД ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ГОНКОНГУ

ПОРАДИ ВІД ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ГОНКОНГУ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Політехнічного університету Гонконгу, які присвячені широкому колу питань здійснення наукових досліджень та навчання мислителів, новаторів і комунікаторів у сфері вищої освіти.

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Політехнічного університету Гонконгу, які присвячені широкому колу питань здійснення наукових досліджень та навчання мислителів, новаторів і комунікаторів у сфері вищої освіти.

Ресурс містить п’ятнадцять статей відповідної тематичної спрямованості: майбутнє вищої освіти; підтримка дослідникам, які прагнуть змінити світ на краще; що потрібно та чого не потрібно робити, щоб ефективно розпочати навчання; як збільшити дослідницький вплив завдяки міждисциплінарній співпраці; поради з наукової комунікації від маркетологів; змагання з ChatGPT для покращання навчання студентів; громадянська освіта і сервісне навчання; як навчитися вчитися за допомогою студентських груп за інтересами; редизайн оцінювання в епоху генеративного штучного інтелекту; як побудувати модель максимізації впливу невеликих дослідницьких підрозділів.

Детальніше: http://surl.li/ugzzu

Фото: ТНЕ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-10
Share
ШІ: НЕБО НЕ ПАДАЄ

ШІ: НЕБО НЕ ПАДАЄ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістофера Галленбрука  «ШІ: небо не падає».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістофера Галленбрука  «ШІ: небо не падає».

У ній наголошується, що зростання числа студентів, які використовують генеративний ШІ для написання есе, стає проблемою для освіти, але це не є кризою, оскільки існують інструменти для її вирішення. Письменниця Рі Кудан використала ChatGPT для написання 5 відсотків свого роману, який отримав престижну премію Акутагави в Японії. Це викриття викликало новий сплеск обговорення, яке і до цього велося в академічних колах від моменту запуску ChatGPT.  В їх основі – студентське шахрайство під час навчання в університетах, якого майже неможливо запобігти. Крістофер висловлює свої погляди щодо ШІ:  використання ГШІ у творах легко помітити, якщо бути уважним і знати своїх студентів, задавати багатоскладові запитання, з’ясовувати розуміння студентами базової термінології та звернути увагу на словниковий запас ChatGPT;  ретельний опис структури та надання підказок до написання есе зменшує ризик того, що студенти напишуть його за допомогою ШІ; перед формулюванням тем есе викладачі мають спочатку зробити запит до ChatGPT (рекомендовано запустити запит/перевірку/підказку до ГШІ декілька разів поспіль, щоб побачити різні версії відповіді ШІ). Отже, вважає автор статті, ГШІ не є невирішуваною проблемою, але як і у випадку з академічним плагіатом,  способи перевірки не є 100% точними. Тому викладачам потрібно проявляти увагу до деталей і дизайну  самостійних творчих завдань.

Детальніше: http://surl.li/ufvzh, http://surl.li/ufvzu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-07
Share
ВИКОРИСТАННЯ ГШІ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ НАВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

ВИКОРИСТАННЯ ГШІ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ НАВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Урбі Гош «Використовуйте штучний інтелект, щоб навчити своїх учнів мислити критично».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Урбі Гош «Використовуйте штучний інтелект, щоб навчити своїх учнів мислити критично».

У ній наголошується, що під час навчання та створення онлайн-курсів опанування навичок критичного мислення має важливе значення. Як це зробити? Чи можуть інструменти генеративного штучного інтелекту допомогти у цьому? Як викладачі можуть заохочувати критичне мислення студентів? Як задавати аудиторії «правильні» запитання та зв’язувати різні концепції? В основі критичного мислення, вважає Урбі, лежить уміння ставити глибокі запитання, що спонукають до роздумів. У мінливому ландшафті онлайн-навчання необхідно змінювати підходи до дискусії, стимулюючи використання аналізу та синтезу. Студенти мають критично аналізувати інформацію, ефективно оцінювати джерела та самостійно приймати обґрунтовані рішення у цифровому навчальному середовищі. ГШІ здатний допомогти у створенні привабливих та ефективних навчальних програм: викладачі можуть використовувати його для адаптації інструкцій, автоматизації завдань і надання персоналізованого зворотного зв’язку, звільняючи дорогоцінний час; студенти – щоб досліджувати різноманітні точки зору та візуалізувати складні дані. Генеративний штучний інтелект може допомогти викладачам і студентам зосередитися на навичках вищого рівня, необхідних для оцінювання та міркування. Є п’ять способів зробити це: об’єднання ідей; синтез, візуалізація та практика; створення презентації на основі ШІ; розвиток віртуального навчання; дослідження.

Детальніше: http://surl.li/udhbo, http://surl.li/udhbw

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-03
Share
КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ШІ ШЛЯХОМ ПІДРАХУНКУ «СИГНАЛЬНИХ» СЛІВ – ПОМИЛКОВИЙ І ШКІДЛИВИЙ

КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ШІ ШЛЯХОМ ПІДРАХУНКУ «СИГНАЛЬНИХ» СЛІВ – ПОМИЛКОВИЙ І ШКІДЛИВИЙ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів – помилковий і шкідливий».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів – помилковий і шкідливий».

Наголошується, що змушувати людей повсякчас хвилюватись з приводу використання слів не є способом відповідального використання ШІ. Автори стурбовані тим, що науковцям прищеплюється тривожна поведінка, адже їм тепер під час написання статей, есе та ведення дискусій  потрібно особливо ретельно слідкувати за використанням термінології, щоб не складалось враження, що текст згенерований штучним інтелектом. Під час дискусій про твори студентів і викладачів тепер можна почути фразу «Я думаю, що це написано ШІ». Нещодавня розмова, яка набула поширення у соціальних мережах, оберталася навколо певної лексики, що вважається надто поширеною у контенті, створюваному ChatGPT. Однак перш ніж ставати суддею і присяжними, нам слід бути дуже обережними щодо сумнівів про авторство творів. Розслідування, які проводять люди так само, як виконані їхніми запрограмованими людьми механічними побратимами, мають обмеження й упередження щодо мови. Припущення про те, що певні слова або фрази вказують на використання ШІ, виключає широкий спектр виразних можливостей і не бере до уваги мовне розмаїття у світі. Виявлення контенту, створеного ШІ, – складний і неоднозначний процес, – це не просто підрахунок частоти певних контрольних слів і фраз. Хоча деякі університети та наукові журнали не дозволяють використовувати ГШІ, більш далекоглядні їхні колегі вже зробили послаблення для ШІ-помічників у разі  їх явного використання для перевірки граматики, орфографії  та здійснення аналізу даних. Отже, пишуть автори статті, в епоху штучного інтелекту необхідно дати нове визначення академічної доброчесності та переоцінити мету освіти. Можливо, слід зосередитися на навчанні студентів і співробітників відповідального використання генеративного ШІ, а не намагатися зловити їх на цьому. Адже якщо вони роблять це прозоро та відповідально, то у чому сенс заборони?

Детальніше: http://surl.li/tymag

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-28
Share