Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей, написаних керівниками провідних університетів світу.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей, написаних керівниками провідних університетів світу.
У ній вони обговорюють актуальні питання університетського життя, зокрема – як вирішувати проблеми стратегічного характеру та впроваджувати зміни у системі освіти. Ресурс містить майже 90 статей, які охоплюють широкий спектр тем – від управління університетом Кремнієвої долини, впровадження штучного інтелекту у сфері мистецтва, до оплати праці, демографічного спаду, створення успішних кампусів, покращення психічного здоров’я студентів, стимулювання підприємництва і культурних змін, підтримки сталого розвитку.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».
У ній наголошується, що дослідницькі конкурси можуть мотивувати, заохочувати та надихати студентів, але це відбуватиметься за умов правильної роботи з очікуваннями студентів та мотивацією до командної роботи. Конкурси дослідницьких проектів є цінними вправами, які допомагають розвинути наукове і творче мислення студентів. Чжен Пай надає поради щодо того, як працювати з неоднорідними студентськими групами й досягати успіху. По-перше, необхідно вирішити проблеми супроводження проекту (від визначення сфери фокусування на початку до проведення тематичного дослідження, моніторингу його результатів, підготовки висновків, визначення основних проблем і перспектив). По-друге, слід враховувати, що залучення студентів зазвичай відбувається завдяки поєднанню добровільної участі та рекомендацій і може призвести до створення команди, яка складається зі студентів та аспірантів, які мають широкий спектр знань і здібностей. По-третє, потрібно зрозуміти та передбачити ймовірні проблеми й турботи студентів. По-четверте, і це надзвичайно важливо, – необхідно обрати правильну тему дослідження. По-п’яте, слід забезпечити ефективне управління часом, що насправді відіграє ключову роль у залученості студентів, оскільки паралельно їм потрібно виконувати інші навчальні та проектні обов’язки. По-шосте, робота потребуватиме гнучкого коригування, для чого можна використати модель управління, контролю й постійного удосконалення. Ефективне управління дослідницьким проектом створює середовище, в якому працює гарна команда, відбувається конструктивний обмін думками, має місце нормальна співпраця і усе це в комплексі дозволяє отримати очікуваний результат.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кевінії Ченг «Вчимося вчитися: перетворюємо студентів на ефективних людей, які навчаються впродовж усього життя».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кевінії Ченг «Вчимося вчитися: перетворюємо студентів на ефективних людей, які навчаються впродовж усього життя».
У ній автор окреслює інституційний підхід до розвитку здатності студентів до навчання. Наголошується, що швидкий розвиток технологій і зростання невизначеності зробили наш світ менш передбачуваним, ніж будь-коли раніше. Це стосується не лише таких сфер, як бізнес, здоров’я та безпека, але й освіти. У результаті невизначеності, спричиненої соціальною та економічною нестабільністю, студенти нинішнього покоління дедалі більше стурбовані своїм майбутнім, вони стикаються з більш несподіваними обставинами через часті зміни зовнішнього середовища. Знання та навички, які вони отримали у школі, можуть більше не бути придатними для вирішення нових проблем. Тому навичка «навчатися» стає надзвичайно важливою. У звіті ОЕСР «Майбутнє освіти та навичок 2030» йдеться про те, що «тенденції, такі як глобалізація та прогрес у галузі штучного інтелекту, змінюють вимоги ринку праці та навичок, необхідних працівникам для досягнення успіху, люди повинні ще більше покладатися на свою унікальну (поки що) людську здатність до творчості, відповідальності та здатності «вчитися» впродовж усього життя». Дослідження, проведене у Політехнічному університеті Гонконгу показало, що посилення такого елементу, як «навчання вчитися» (L2L) у навчальній програмі є ключовою стратегічною дією, дозволило визначити 12 основних навичок. Що це за навички? Визначати мету (знати, чому ви хочете або повинні вчитися, і сприймати навчання як власний обов’язок); створення сенсу (зробіть зміст навчання значущим для вас); особисті переконання щодо навчання (вірте, що ви можете вдосконалюватися завдяки навчанню, розвивайте допитливість): мати інтерес і пристрасть до отримання нових знань і вивчення нових ідей; саморегульоване навчання (керуйте своїм навчанням і розумійте свій процес навчання); рефлексія на навчання (перегляньте свій досвід навчання та визначте чинники, які можуть покращити процес навчання для отримання більш вагомих результатів); мотивація до навчання (знайте, які речі впливають на вашу мотивацію до навчання, візьміть їх під контроль); емоції та стійкість (умійте справлятися зі своїми емоціями та невдачами, які впливають на ваше навчання); мислення вищого рівня (засвоюйте навички мислення вищого порядку, щоб навчитися глибоко розуміти сутність речей); розуміння навчання (мати інтерес до пошуку теорій і методів для покращення вашого навчання); навчання з іншими та від інших (залучайтесь до навчання та накопичення знань разом з іншими людьми); навчання в різних середовищах (використовуйте різні навчальні середовища). З моменту запуску ініціативи L2L студенти університету демонструють прогрес у набутті навичок навчання упродовж життя.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.
У ній наголошується, що LinkedIn працює як потужний інструмент для тих, хто бажає поділитися своїми дослідженнями, але треба бути стриманим і коректним, не вдаватись до самореклами. Мережа є чудовим інструментом для розповсюдження досліджень, посилення впливу та інформування колег-дослідників. Вона проста у використанні, вже звична для багатьох. Однак брак часу у науковців та небажання «рекламувати» себе заважають спілкуванню з приводу досліджень. Автори публікації наводять сім порад, які допоможуть вченим розвинути цю важливу навичку спілкування з академічних питань у соцмережах. По-перше, кожному необхідно вирішити, чим ви хочете зацікавити аудиторію – обрати три слова, які представляють основні цінності дослідження (для цього слід вдатись до опитування колег, друзів і родичів, самостійно провести SWOT-аналіз. По-друге, слід визначитись із заголовком – коротким поясненням того, як люди мають Вас сприймати. По-третє, створити обліковий запис, заповнити профіль, долучитись до спілкування з відомими колегами, почати стежити за відповідними організаціями, коментарями, чужими публікаціями, створювати власні пости. По-четверте, визначте оптимальну кількість часу для мережі, наприклад один-два рази на тиждень (не потрібно бути на LinkedIn весь час), але регулярно. По-п’яте, слідкуйте за відповідними групами дослідників та установами – це допоможе бути у курсі подій, знати, у яких проектах беруть участь лідери вашої галузі, які є останні новини та актуальні думки у вашій професійній спільноті (фінансування, вакансії, конференції тощо). По-шосте, підтримуйте спілкування з колегами. По-сьоме, максимально повно використовуйте можливості LinkedIn як чудового інструменту для спілкування, передачі ідей і співпраці
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».
У ній наголошується: щоб прийняти виклики справжнього упровадження відкритих досліджень, необхідно знайти інвестиції, запровадити систему навчання та віднайти і задіяти відповідні стимули. Насправді усі дослідники, незалежно від галузі знань, – від геноміки до економіки, – зацікавлені, щоб дослідження були якісними та максимально відкритими, для того, щоб їх можна було протестувати та перевірити. Уряди та грантодавці в усьому світі дедалі частіше вимагають цього, але дослідницькі установи часто постають перед проблемою практичної реалізації. Для відкритих досліджень потрібна цифрова інфраструктура у поєднанні з відповідними знаннями та навичками. Забезпечення відкритості науки – це командне завдання: дослідники, техніки та допоміжний персонал мають співпрацювати. Маркус та Ніл пропонують власне бачення того, як сприяти відкритості. Потрібно забезпечити комплексний підхід через чітку артикуляцію академічних завдань та посилення відповідальності наукових колективів; віднайти додаткові кошти для розвитку е-інфраструктури та навчання академічної спільноти; зосередилися на адаптованих локальних рішеннях і стратегіях. Навчання відкритим дослідницьким практикам необхідно координувати, прихільність відкритій науці потрібно винагороджувати (додати у критерії оцінювання, надавати просування по службі). Підвищення мобільності дослідників також сприятиме розповсюдженню гарних практик. Є гарний приклад Програми відкритих досліджень Мережі відтворюваності Великобританії (UKRN), яка фінансується упродовж останніх п’яти років Фондом розвитку дослідницької Англії. Зазначена Мережа відтворюваності була створена у 2019 році для підтримання позицій Великої Британії як провідного світового дослідницького центру. Наразі в Європі та за її межами формується низка національних мереж відтворюваності, створених за британською моделлю UKRN та адаптованих до конкретного національного контексту. Наразі існує вже 13 національних мереж відтворюваності, представники яких регулярно зустрічаються для обговорення спільних підходів і координації зусиль. Їхня роль все більше визнається політиками та грантодавцями, що знайшло відображення у програмі «Горизонт Європа». Ряд країн (наприклад, Нідерланди) мають відкриті дослідницькі програми, координовані політиками, спонсорами, установами, академіями та іншими зацікавленими сторонами. Це дозволяє об’єднувати ресурси, узгоджувати зобов’язання та працювати разом.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джуліана Моліна «Як сприяти обміну знаннями та зміцненню довіри з політиками».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джуліана Моліна «Як сприяти обміну знаннями та зміцненню довіри з політиками».
Автор – викладач державної політики у Брістольському університеті наголошує, що науковці, які бажають бачити упровадження своїх розробок та рекомендацій, повинні розуміти, як державні інституції сприймають цінність досліджень. Нещодавні розслідування у справі щодо COVID-19 у Великій Британії дали широкому загалу нове уявлення про культуру доказів серед урядовців, але навряд чи здивували тих, хто має безпосередній досвід передання результатів досліджень державним службовцям або політикам. Виходячи з власної практики та зважаючи на відомі йому рекомендації від колег-науковців, які працювали консультантами, підрядниками або комунікаторами з держструктурами, автор надає ряд порад. Одна з них – пошук спільних практик – стратегія розширення діалогу дослідників з офіційними особами в частині обговорення даних досліджень та інтерпретації отриманих результатів. Друга – опанування нової культури доказів на основі розуміння поведінки та моделі мислення посадовців, чиновників, адміністраторів, що випливає зі специфіки політичних інституцій та побудова відповідно до цього адаптованих інтерпретаційних рамок (пояснення релевантності, значення доказів та їхньої якості). Третя – залучення офіційних осіб до дослідницьких програм вже на початковому етапі – під час планування дослідження. Джуліан вважає, що в епоху «постправди» довіра до досліджень є доволі крихкою, отже необхідно забезпечити більш активний та якісний діалог щодо нових ідей та формування спільних практик, які в решті-решт сприятимуть прогресивним змінам політики.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еббі Осборн і Крістофера Бонфілд «Оцінка RIP?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еббі Осборн і Крістофера Бонфілд «Оцінка RIP?».
У ній розглядається співвідношення технологій та людської творчості у сучасному світі, який все більше захоплює ГШІ. Автори розмірковують над тим, як педагоги можуть підтримувати першість людського навчання та людського інтелекту та пропонує власне бачення засобів оцінювання та винагороди реальних знань та глибокого розуміння у студентів. Зростання генеративного штучного інтелекту спонукало викладачів по-іншому здійснювати викладання, навчання та оцінювання. Університети спочатку зосередилися на передбачуваних ризиках, пов’язаних з ГШІ, і на тому, наскільки це може підірвати практику оцінювання. Але треба визнати очевидне: система оцінювання у вищій освіті вже давно вразлива до проблем автентичності і валідності. Так, у квітні 2022 року, приблизно за сім місяців до того, як OpenAI випустив ChatGPT, уряд Великої Британії ввів кримінальну відповідальність за есе-фабрики через збільшення кількості шахрайських дій студентів. Щоб спробувати зробити людське навчання видимим у оцінках, пропонується зосередитись на сильних сторонах людини і зробити чотири кроки. Перший – перегляд вимог до самостійних завдань із чіткою фіксацією можливості використання ГШІ. Другий – зробити критичне мислення і людський аналіз, розуміння та обговорення – головним. Третій – поєднати розумним чином технології людського оцінювання та використання інструментів ШІ. Четвертий – залучити до оновлення програм роботодавців та студентів. І слід пам’ятати, що сама сила ГШІ також є його слабкістю, ахіллесовою п’ятою.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Назліхасрі Абдули Рахмана «Життя університетського містечка: нова ера та значення людських комунікацій».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Назліхасрі Абдули Рахмана «Життя університетського містечка: нова ера та значення людських комунікацій».
Автор стверджує, що по мірі прискорення розвитку технологій університетський досвід дуже сильно змінюється, отже студенти мають своєчасно дізнаватись про нові норми процесу навчання, взаємодії, отримання інформації та спілкування. До спалаху пандемії COVID-19 типовий університетський досвід упродовж багатьох років залишався відносно незмінним: студенти працювали з підручниками у бібліотеках, брали активну участь у дебатах, формували групи за інтересами, створювали міцне товариство. Ця традиційна модель поведінки наразі трансформується під впливом змін технологічного ландшафту. Цифрові технології входять у життя студентського містечка, змінюючи те, як студенти отримують і засвоюють знання, встановлюють міжособистісні зв’язки й інтегруються в академічний світ. Науково-педагогічні працівники перебувають в авангарді цих змін і мають можливість швидко адаптуватися та максимально використовувати ці технологічні досягнення для роботи зі студентами. Традиційний формат лекцій змінюється під впливом інструментів edtech: з’являються дошки обговорень, платформи для спільної роботи тощо. Цифрові інструменти підходять для різноманітних стилів навчання: як візуали, так і аудіали добре реагують на мультимедійні презентації, симуляції, записи лекцій, а перевернута модель класу забезпечує більш персоналізований досвід навчання. Соціальні медіа-платформи та університетські віртуальні платформи подій сприяють зв’язкам на основі спільних інтересів студентів. Разом із тим, цифровий розрив може посилювати освітню нерівність. Майбутнє вищої освіти, робить загальний висновок автор публікації, – у гібридній моделі, де цифрові інструменти надають можливості, а не витісняють цінність особистого навчання та активної соціальної взаємодії. Університетам потрібно знайти інноваційні способи використання технологій при одночасній підтримці кампусного життя, щоб максимально повно задовольнити потреби студентів цифрового покоління.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелінди Зук «Штучний інтелект чи ні, а студенти все одно повинні навчитися мислити самостійно».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелінди Зук «Штучний інтелект чи ні, а студенти все одно повинні навчитися мислити самостійно».
Автор розуміє, що інструменти ГШІ стрімко увійшли у наше життя і навіть стали корисним інструментом для багатьох справ. Тим не менш, «хайп» навколо кожної технологічної новинки, може відволікати нашу увагу від розуміння того, яку шкоду вона може принести. Мелінда вважає, що є багато ризиків для гуманітарної освіти в епоху штучного інтелекту: наразі величезна кількість великих мовних моделей можуть бути задіяні для підготовки дослідження, узагальнення доказів та написання статей. Для викладачів, які ретельно працюють над оцінюванням завдань студентів, настали складні часи: майже неможливо знаходити й оцінювати використані джерела та визначати оригінальність текстів. Наразі інструментів з ГШІ просто море: Grammarly інтегрувала LLM у свій інтерфейс; з’явилась функція Google «Допоможи мені писати»; Microsoft Word також допомогає у написанні текстів. Все це безумовно матиме вплив на інтелектуальний розвиток молоді. Можливість навчитися критично мислити й писати без допомоги програмних комплексів, – це здатність, яка необхідна у кожній професії. Що стосується загальної освіти, необхідно продовжувати навчати студентів слухати свій власний голос та отримувати задоволення від власних успіхів, прояву своєї індивідуальності, бути творчими особистостями. Викладачі мають наполегливо продовжувати прививати студентам смак до читання книг, доручати самостійно знаходити й оцінювати докази, писати власні роботи. Звісно, у майбутньому молоді люди будуть постійно стикатись з технологією ШI. Але якщо не навчити їх мислити самостійно, вони врешті-решт просто стануть додатком до ШI.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лісін Сіту «Дослідникам потрібна підтримка, щоб змінити світ – ось як її надати».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лісін Сіту «Дослідникам потрібна підтримка, щоб змінити світ – ось як її надати».
У ній зазначається, що наукові дослідження сприяють прогресу знань і технологій, що призводить до інноваційних технологій і рішень, які сприяють економічному зростанню, допомагають розвитку суспільства та покращують якість життя людей. Для проведення проривних досліджень Гонконзький політехнічний університет здійснює спеціальні заходи підтримки та відповідного перерозподілу ресурсів, які дозволяють науковцям повністю зосередитися на своїй роботі. Зокрема, для посилення дослідницьких ініціатив, на переконання Лісін, необхідно об’єднати ресурси та засоби таким чином, щоб створити комфортне дослідницьке середовище, мати у своєму розпорядженні відповідні кошти для фінансування, бути уважними до потреб дослідників і своєчасно працювати з ризиками та викликами. У цих рамках співпраця та партнерство з зовнішніми інституціями, галузями промисловості та урядовими установами підсилюють підтрмуючий вплив, сприяють обміну знаннями та ресурсами. Крім того, залучення студентів допомагає надати їм цінний досвід для навчання та подальшого працевлаштування, допомагає їм розвинути навички вирішення проблем і готує їх до майбутньої кар’єри.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
