На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Ваша академічна кар’єра готова до зльоту».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Ваша академічна кар’єра готова до зльоту».
Вона містить ресурс, який допоможе академічній спільноті побудувати майбутній кар’єрний шлях, незалежно від того, чи є прагнення отримати посаду або піти менш протоптаною дорогою. Двадцять шість статей присвячені розвитку навичок письма, побудові мережі контактів, найкращім способам рекламування свого таланту, зльоту кар’єри, отриманню посади за кордоном. Зокрема, читачі можуть ознайомитись зі статтями: «Готуйтеся до просування: як розробити стратегію успіху», «Шляхи до процвітання у випадковій академії», «Що таке володіння – і як його отримати», «Хто хоче бути деканом?», «Відточіть історію своєї кар’єри, щоб мати підстави для підвищення», «Написання академічного резюме, що можна і чого не можна робити», «Навіщо отримувати ступінь доктора філософії за публікацією» та інші поради щодо кар’єри.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорен Аспері «Як спільно зі студентами створювати навчальні ресурси».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорен Аспері «Як спільно зі студентами створювати навчальні ресурси».
У ній наголошується: для підвищення ефективності і рівня залученості навчальних ресурсів, залучайте студентів на кожному етапі процесу їх розробки. Ніхто краще за самих студентів не знає, чого вони хочуть. Щоб навчальні ресурси використовувалися і цінувалися, залучення студентів до процесу розробки ресурсів може значно підвищити їхню ефективність. Прислухаючись до думки студентів, можна переконатися, що робота викладача того варта, і бути впевненими, що він на правильному шляху. Автор в якості прикладу наводить реалізацію проєкту під керівництвом студентів «Подолання розриву» у бібліотеці Університету Ньюкасла з 2022 року, який об’єднує команди по роботі з питань освіти та академічних навичків для створення онлайн-ресурсів з навичок навчання для підтримки студентів у перехідний період. Виходячи з цього досвіду, Лорен Аспері радить розпочати роботу з ознайомлення зі своєю аудиторією; сприймати студентів як рівноправних партнерів; враховувати правки та відгуки студентів; надавати можливість студентам представляти контент. Також автор ділиться висновками, зробленими за результатами проєкту: планування має вирішальне значення. – записуючи зустрічі в щоденниках студентів заздалегідь, можна майже гарантувати кращу відвідуваність і залученість; спілкування є ключовим моментом – щоб успішно залучити студентів у свою роботу, важливо залишатися на зв’язку та бути відкритими для змін; необхідно визнання цього процесу непростим та використовувати метод проб і помилок; ведення чесних розмов
– надавати можливість студентам поділитися своїми почуттями; варто спробувати залучати студентів
скрізь, де тільки можете.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тан Чін Пей «Хочете покращити самонавчання студентів: подивіться на дизайн вашого курсу».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тан Чін Пей «Хочете покращити самонавчання студентів: подивіться на дизайн вашого курсу».
У ній наголошується, що включення самонавчання у гібридні курси допоможе студентам набути впевненості в собі. Автор описує необхідні структури та підтримку. Загальним аргументом того, чому змішане навчання, що поєднує в собі найкраще з онлайн- та очних уроків, не працює, полягає у тому, що студенти не вмотивовані до самонавчання, тому вони завжди будуть недостатньо підготовленими до очних уроків. Однак планування уроків може сприяти, а не перешкоджати самонавчанню (або саморегульованому навчанню), включивши підзвітність на індивідуальному або груповому рівні. Студенти, які володіють саморегулюванням, можуть ставити перед собою реалістичні цілі та керувати своїм часом і ресурсами, усвідомлюючи водночас будь-які необхідні коригування, щоб завершити підготовчу роботу до уроку або здати завдання раніше встановленого терміну. Будь-який студент, погано обізнаний зі змістом, може легко бути приголомшений тим, скільки йому потрібно вивчити і зрозуміти. Тан Чін Пей наводить поради як можна підійти до планування навчання, щоб підтримати саморегулювання навчання студентів під час планування, моніторингу та оцінювання їхнього навчального процесу. На її думку необхідно: ставити цілі навчання – будь-яка підготовча робота має бути цілеспрямованою та мати чіткі цілі, не слід давати розпливчасті інструкції, просто перераховуючи матеріали для читання або навчальні ресурси; слідкувати за прогресом навчання – розбиття матеріалу на частини – це ключова стратегія, що допомагає студентам відстежувати свої досягнення; поміркувати над процесом навчання – графічні органайзери, як-от концептуальні карти та діаграми Венна, не тільки корисні для надання огляду обсягу навчання, а й також можуть спонукати студентів замислитися над своїм індивідуальним або груповим прогресом у навчанні. Автор вважає, що змішане навчання – це коли найкращі онлайн- та очні методи навчання доповнюють один одного, допомагаючи студентам навчатися. Надання структури для підтримки розвитку самонавчання студентів, як у підготовчій роботі, так і у виконанні завдань, надасть їм упевненість у тому, що вони зможуть заглиблюватися в новий матеріал і працювати над складнішими проєктами.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лін Р. Кіт «Поради щодо ефективного інформування про вплив вашого дослідження».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лін Р. Кіт «Поради щодо ефективного інформування про вплив вашого дослідження».
У ній наголошується, що пошук способів повідомлення про результати дослідження іноді може бути проблематичним. Автор описує способи ефективного подолання цієї перешкоди та розширення інформування про результати дослідницької роботи. В академічних колах дослідження є основою для формування знань і стимулювання інновацій. Однак вплив досліджень полягає не лише в самому відкритті, а й у тому, як про нього повідомляють і діляться зі світом. Важливою у цьому питанні є дослідницька комунікація, яка включає мистецтво передачі результатів, ідей та задумів різнім аудиторіям, та усуває розрив між академічною роботою та цільовою аудиторією. Для науковців-початківців оволодіння дослідницькою комунікацією є не просто цінною навичкою, а й ключовим фактором впливу університетських досліджень. З власного досвіду Лін Р. Кіт надає роз’яснення щодо важливості дослідницької комунікації та пропонує поради щодо ефективного інформування про результати досліджень. Автор радить: найти свою аудиторію – зрозуміти, з ким спілкуєтеся, і адаптувати своє повідомлення відповідно до рівня їхніх знань, інтересів і потреб; вибрати відповідний засіб комунікації – розглянути можливість диверсифікації каналів зв’язку, використовувати академічні журнали для наукового визнання і публічні блоги, інфографіку або повідомлення в соціальних мережах; створити переконливу розповідь – дотримуватись методів розповіді, які зазвичай використовують у літературі та журналістиці, щоб створювати розповіді, які захоплять аудиторію і зроблять дослідження цікавішим; візуалізувати дані – вивчити методи візуалізації даних і використовувати такі програмні інструменти, як Tableau або Adobe Illustrator, для створення привабливих візуальних зображень, що доповнюють дослідження; взаємодіяти з громадськістю – активно шукати можливості взаємодії з неспеціалізованою аудиторією. Крім того, автор пропонує оцінити вплив дослідження традиційними показниками (кількість цитувань, активність у соціальних мережах і практичне застосування досліджень, індекс Гірша та альтернативна метрика); не обмежувати оцінку лише традиційними показниками, для більш повного розуміння зусиль із залучення громадськості розглянути можливість відстеження нетрадиційних показників (кількість переглядів, лайків, репостів і передплатників, яких отримує контент, а також кількість коментарів до повідомлень у блозі або відео на YouTube); зібрати відгуки учасників публічних виступів і заходів; використовувати повторне поширення візуального контенту. Автор вважає, що дослідницьку комунікацію необхідно розглядати як компас, що спрямовує академічну подорож до значущого результату. Знаючи свою аудиторію, обираючи правильні засоби масової інформації, розповідаючи переконливі історії, взаємодіючи з громадськістю, створюючи мережі та використовуючи соціальні мережі, можна розширити охоплення та актуальність свого дослідження.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Що можуть зробити університети для захисту академічної свободи: як сприяти та захищати свободу думки, дослідження та вираження поглядів у вищій освіті».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Що можуть зробити університети для захисту академічної свободи: як сприяти та захищати свободу думки, дослідження та вираження поглядів у вищій освіті».
Наголошується, що свобода викладати, досліджувати та висловлювати ідеї без цензури чи необґрунтованого втручання є центральним принципом сучасного університету. Будучи стовпами демократії, заклади вищої освіти повинні прагнути впровадити цю ідею на всю свою діяльність, від того, як вони керуються, до того, що читають їхні студенти. Але академічна свобода перебуває під загрозою через політизацію, поляризацію та контроль над певними поглядами, що змушує університети та коледжі знову підтверджувати свою прихильність до цього керівного принципу. Добірка містить двадцять чотири статті, які охоплюють ключові поради від вчених з усього світу, щодо досліджень як підтримувати вільні думки у класі та за його межами. Зокрема, читачі можуть ознайомитись зі статтями: «Університети та науковці повинні звільнити простір для «марних» досліджень»; «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати»; «Бути громадським науковцем – непростий вибір»; «Чотири кроки до надійної та шанобливої дискусії в класі»; «Університети, ШІ та спільне благо»; «П’ять способів, якими університети можуть захистити викладачів від переслідувань в Інтернеті»; «Посібник із захисту академічної свободи своїми руками»; «Вчені повинні протистояти повзучій деградації академічної свободи» тощо.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джеймса Деруніана «Навіщо отримувати докторський ступінь за публікацією (та інші поради щодо кар’єри)».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джеймса Деруніана «Навіщо отримувати докторський ступінь за публікацією (та інші поради щодо кар’єри)».
У ній автор з власного досвіду наголошує, що знаходження «золотої нитки» на академічному шляху може дати вченим дорогоцінний шанс поміркувати, досягти успіху і вирости. Він розглядає два способи отримання докторського ступеня: дослідити питання і написати перспективну дисертацію, що дасть змогу продовжити дослідження і написати журнальні статті; попрацювати над ретроспективним докторським ступенем, визначивши «золоту нитку», через яку можна озирнутися назад і осмислити свою академічну кар’єру. Враховуючи поради вченої Сьюзан Сміт з цього питання, викладені у книзі «Доктор філософії в опублікованих роботах» та вимоги Британської агенції із забезпечення якості вищої освіти від 2011 року, Джеймс Деруніан пропонує власний варіант отримання докторського ступеня за опублікованою роботою, який включає: дев’ять наукових публікацій – розділ у відредагованій книжці, написаний одним автором; журнальні статті, написані одним автором; наукові статті, написані у співавторстві; звіти про проєкти, написані у співавторстві для Академії вищої освіти; 10 практичних публікацій, які підтримували аргументацію дослідження, але формально не були включені до переліку. Автор зазначає, що разом така робота зробила оригінальний, значний внесок у наукові та суспільні знання, за обсягом еквівалентна необхідної для традиційного докторського ступеня. Крім того, вона продемонструвала унікальний внесок у наукові дослідження в галузі педагогіки вищої освіти та розвитку суспільства, а також достатність і послідовність супутніх публікацій. На думку Джеймса, його «золота нитка» відобразила центральну тему попередніх публікацій, а саме дослідження та визначення характеру і ступеня зв’язку між викладанням і навчанням вищої освіти, а також теорією і практикою розвитку спільноти. Це виявило, що його більш ніж 40-річна академічна кар’єра дійсно мала певну послідовність. І процес озирання назад підтвердив думку данського філософа Серена К’єркегора (1843 рік) про те, що життя «можна зрозуміти тільки задом наперед; але потрібно жити вперед». Окрім власного досвіду та опитування інших, хто визначив кар’єру через вивчення власних опублікованих праць, автор пропоную ще чотири поради щодо кар’єри, які допомогли йому: дотримання своїх інтересів, знайти правильний баланс, бути хорошим колегою, ніколи не припиняти вчитися. Зазначивши, що в академічного життя є певні недоліки, Джеймс Деруніан стверджую, що академічне життя може дати стільки свободи, скільки можливість подорожувати, писати, викладати, публікувати результати досліджень, спрямованих на покращення життя.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кеннета Уорси «Тікати від чат-ботів чи прийняти їх? є середній шлях».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кеннета Уорси «Тікати від чат-ботів чи прийняти їх? є середній шлях».
У ній автор наголошує, що хоче зробити студентів своїми співробітниками з академічної чесності, підтримуючи якість їхньої власної освіти. Викладачів мало втішає той факт, що чат-боти не є справжнім штучним інтелектом. Незважаючи на те, що подібні ChatGPT нічого не знають у будь-якому значущому сенсі, їхня здатність обирати наступні слова у відповідній послідовності, дає їм змогу імітувати практично будь-який вид інтелектуальної праці. Це стосується не лише есе, а й викладу, узагальнення, перегляду літератури, розробки презентацій або визначення теми, списків джерел або запитань. Поки викладачі намагаються розібратися в цих інструментах та їхньому значенні для викладання, багато студентів скористалися цим вакуумом, а деякі науковці дали своє благословення, мотивуючи це тим, що текст, написаний ботами, неможливо виявити і що студентам у будь-якому разі доведеться навчитися використовувати цю технологію на робочому місці. Кеннеа Уорси вважає, що чат-боти фундаментально антинаукові: зв’язки між їхніми твердженнями і джерелами знань часто абсолютно незрозумілі. Вони ненадійні: у деяких галузях досягаючи лише близько 20 відсотків «правильності». Враховуючи зазначене і те, що це високоприбуткові комерційні послуги, які повністю залежать від даних, отриманих з інтернету, чат-боти мають використовуватися обмежено, і тоді, вони можуть стати важливими в деяких видах професійної діяльності. Але навчати студентів цьому бажано за допомогою міні-курсів. Він ділиться власним підходом, розробленим під час викладання п’яти лекційних курсів, який полягає в тому, щоб говорити зі студентами про важливість академічної доброчесності як для навчального закладу, так і для них самих. Більшість студентів не були знайомі з такимиаргументами, але вони інтуїтивно відчували, що поширене шахрайство може позбавити їхні дипломи сенсу, оскільки метою навчання є розвиток інтелектуальних навичок і знань: важливий процес, а не продукт. Під час цих курсів, були вручну виявлені близько 20 підозрілих випадків з понад 2 тис. надісланих робіт. В усіх випадках, окрім одного-двох, студенти з готовністю зізнавалися у використанні чат-ботів, приймали пропозицію переробити завдання і висловлювали розкаяння та вдячність за другий шанс. Подальші дискусії стали нагодою для навчання та налагодження кращих зв’язків зі студентами. Це була додаткова робота, але поки що вона не є обтяжливою.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Навички, яких потребує кожен академік на початку кар’єри: що потрібно знати початківцям, щоб досягти успіху в усіх аспектах своєї університетської кар’єри».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Навички, яких потребує кожен академік на початку кар’єри: що потрібно знати початківцям, щоб досягти успіху в усіх аспектах своєї університетської кар’єри».
Наголошується, що вчені та дослідники на початку кар’єри потребують низки навичок, які виходять далеко за межі лабораторії чи лекційного залу, зокрема, як опублікуватись, як просуватися по службі. Добірка містить двадцять дев’ять статей, які охоплюють ключові поради щодо кар’єри, мережевого зв’язку, роботи на міжнародному рівні, заявки на фінансування та грантів, наставництва, управління часом, збереження здоров’я та стратегії орієнтування у складному світі академічних кіл. Зокрема, читачі можуть ознайомитись зі статтями: Як перейти від дослідницької лабораторії до стартапу в Кремнієвій; Вам як досліднику, потрібна особиста стратегія…чи можуть допомогти бізнес-структури; Поради для співробітників університету щодо успішної роботи з HR; Поради вченого щодо навігаційного ризику; Академічний «третій шлях»: стати професором, орієнтованим на освіту; Дослідники занадто критичні – нам потрібно дати собі (та іншим) відпочити; Інструкція з написання грантових пропозицій тощо.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Наступне покоління вчених-гуманітаріїв «під загрозою» через скорочення докторів наук».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Наступне покоління вчених-гуманітаріїв «під загрозою» через скорочення докторів наук».
У ній наголошується, що фінансування Дослідницької ради з мистецтва та гуманітарних наук «було свого роду оазисом, але зараз воно теж швидко припиняється». Плани Дослідницької ради з мистецтва та гуманітарних наук Великої Британії (AHRC) скоротити число докторантів майже на третину були описані лідерами сектору як «нищівна новина» для майбутнього гуманітарних досліджень, які попередили, що вони серйозно стурбовані тим, як буде підтримано наступне покоління вчених у цій галузі. Відповідно до змін в докторській програмі, про які було оголошено 20 вересня 2023 року, AHRC заявила, що скоротить кількість докторів наук, які вона фінансує, з 425 до 300 на рік до 2029-30 років, тобто на 29 відсотків. Ці скорочення відбулися після суттєвого зменшення операційного бюджету AHRC цього року, спричиненого головним чином втратою приблизно 9 млн фунтів стерлінгів, пов’язаних із неосновними потоками доходів. Дослідницька рада також повинна буде профінансувати вищу стипендію доктора філософії, яку Управління досліджень та інновацій Великобританії (UKRI) підвищило на 5 відсотків до 18,6 тис фунтів стерлінгів на 2023-24 роки, збільшивши її в попередньому році на 10 відсотків. Скорочення стосуватиметься головним чином партнерства з підготовки докторантів (DTP) AHRC із виділенням додаткових ресурсів для підтримки кількості докторів наук у партнерствах з докторантури (CDP), у яких музеї та бібліотеки співпрацюють з університетами для підготовки докторантів. Автор наводить міркування та висловлювання відносно цього рішення Джонатана Кросса, директора програми стипендій для випускників гуманітарних наук Оксфордського університету Ертегун, Ендрю МакКрей, декана післядипломних досліджень Університету Ексетера, Елісона Фіппс, професора мов і міжкультурних досліджень в Університеті Глазго. Такі скорочення «вже не дивують» у світлі ухваленого в березні 2021 року рішення скоротити річне фінансування дослідницьких проєктів, що підтримуються Дослідницьким фондом глобальних викликів, що, за її словами, «зруйнувало життєво важливу програму розвитку потенціалу на початку кар’єри в глобальному масштабі». Оголошуючи про зміни, Крістофер Сміт, виконавчий голова AHRC, визнав, що ці плани стануть «серйозною зміною для багатьох установ, і це не те рішення, яке ми прийняли легковажно».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Show time: як бути привабливим учителем: поради щодо налагодження контактів зі студентами та підвищення відвідування занять».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей
«Show time: як бути привабливим учителем: поради щодо налагодження контактів зі студентами та підвищення відвідування занять».
Наголошується, що останнім часом багато вчених борються зі зменшенням відвідуваності офлайн занять, не кажучи вже про зниження мотивації та взаємодії серед тих, хто їх відвідує. Ситуація посилюється переходом в онлайн-режим: схоже, що для багатьох встановлення взаєморозуміння і залучення студентів раніше не було такою проблемою. Хоча може виникнути деяка розбіжність в тому, що саме означає залучення студентів, ця колекція ресурсів показує, що існує загальне розуміння того, що створення захопливих інтерактивних уроків, навчання спілкуванню зі студентами та ефективне використання технологій, є ключовими відправними точками для впровадження навчання. Добірка містить двадцять одну статтю, які охоплюють ключові аспекти взаємодії зі студентами. Читачі мають можливість ознайомитись з ними та отримати поради щодо: способів зацікавлення студентів; миттєвої відповіді на складні питання; думок про онлайн-залучення; створення присутності викладачів, щоб краще залучити студентів; як утримати увагу студентів; викладання складних понять через комікси; ChatGPT і генеративного штучного інтелекту; використання VR для зміни ставлення студентів-медиків до літніх пацієнтів; використання емоційного навчання для сприяння залученості та критичного мислення; як гумор стимулює критичне мислення, креативність і комунікативні; як використовувати гумор для покращення розуміння студента; мистецтва привнесення гумору в клас; знайомства зі створенням квестів; як відеоігри можуть допомогти залучити студентів; використання цифрових квестів для сприяння залученню студентів тощо.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
