РОЗРОБНИКИ НЕ ПОВИННІ ГОДУВАТИ МАШИНУ, ЩО ЗНИЩУЄ АКАДЕМІЮ

РОЗРОБНИКИ НЕ ПОВИННІ ГОДУВАТИ МАШИНУ, ЩО ЗНИЩУЄ АКАДЕМІЮ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мартіна Гаммерслі «Розробники не повинні годувати машину, що знищує академію».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мартіна Гаммерслі «Розробники не повинні годувати машину, що знищує академію».

У ній наголошується, що дозвіл великим технологічним компаніям навчати моделі штучного інтелекту на наукових та освітніх матеріалах лише посилить загрозу викладанню і дослідженням. Великі мовні моделі вже «прогризають» академію різними способами, знищуючи її. Вочевидь вони створюють значні труднощі в оцінюванні студентських робіт: есе, написане за допомогою ШІ, засвідчує можливості та якість програмного забезпечення, а не освітні результати студента. Поліпшення роботи ШІ за рахунок відкриття для них академічних текстів посилить цю проблему, оскільки буде ще складніше відрізнити есе, написані ботом, від есе, написаних людиною. Наразі і так надзвичайно багато зусиль університети спрямовують на пошук коректних і точних методів оцінювання, а також на навчання студентів і викладачів тому, як відповідально використовувати технологію ШІ у викладанні та навчанні. Ряд соціологів стверджує, що «письмо – це метод дослідження» (Лорел Річардсон). Є факти (наприклад, історія з Informa), коли авторів не повідомляли про угоду щодо постачання контенту. Наприклад, стосовно журнальних статей, де автори були змушені відмовитися від своїх авторських прав, це законно. Та чи більш ранні контракти дають таке право розробникам ШІ? У будь-якому разі, говорить Гаммерслі, ключове питання залишається: чому поліпшення ШІ є бажаним з академічної точки зору?

Детальніше: http://surl.li/gbxclm, http://surl.li/gtixpl

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-03
Поширити
ПРАЦЮВАТИ З ДАНИМИ ТРЕБА ЕТИЧНО Й ЕФЕКТИВНО

ПРАЦЮВАТИ З ДАНИМИ ТРЕБА ЕТИЧНО Й ЕФЕКТИВНО

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Анне тер Вала «Як працювати з даними етично й ефективно, будучи соціальним ученим».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Анне тер Вала «Як працювати з даними етично й ефективно, будучи соціальним ученим».

Наголошується, що нові джерела даних генерують величезну кількість інформації для дослідників. Але соціологи та дослідники у галузі управління повинні запровадити надійні методи, щоб поводитися етично. Швидке зростання нових технологій у цьому столітті призвело до величезного зростання способів збору даних та охоплення даних там, де вони ніколи не збирались. У 2008 році запуск Glassdoor.com надав дослідникам менеджменту та науковцям дані, яких вчені ніколи раніше не бачили. Оскільки науковці отримали можливість поставити нові питання або підійти до вивчення наявних проблем під новим кутом зору, організаційні дослідження процвітали. Останнім часом три основні тенденції створили нові можливості для використання нових джерел даних. По-перше, тепер можна збирати цінні дані новими способами, використовуючи передові технології, такі як індивідуальні датчики стану здоров’я та передові методи візуалізації. По-друге, вартість польових експериментів скоротилась, внаслідок чого багато гравців тепер значно частіше проводять власні експерименти, створюючи плідні партнерства між дослідниками та промисловістю. По-третє, соціальні медіа, штучний інтелект, блокчейн та інтернет речей генерують величезні обсяги «великих даних» завдяки цифровим слідам в мережі. Однак тут є і небезпека: можливості збирання, накопичення та використання нових даних з’являються швидше, ніж найкращі етичні практики. Щоб повністю використати потенціал нових даних, залишаючись етичними, потрібні надійні рекомендації для дослідників у галузі соціальних наук. Анне пропонує наступне: по-перше, потрібно серйозно ставитись до контексту даних (використовуючи нові джерела даних у дослідженні, необхідно надати детальний контекст про походження, компіляцію та призначення даних); по-друге, необхідно зосередитись на забезпеченні прозорості даних та етичних міркуваннях.

Детальніше: http://surl.li/flwfmi, http://surl.li/dnwnhs, http://surl.li/hbpnsz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-30
Поширити
ЧИ Є РИЗИК ЗАКРИТТЯ УНІВЕРСИТЕТІВ?

ЧИ Є РИЗИК ЗАКРИТТЯ УНІВЕРСИТЕТІВ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Тривогу громадськості викликає перспектива повсюдного закриття університетів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Тривогу громадськості викликає перспектива повсюдного закриття університетів».

Наголошується, що поінформованість про фінансові проблеми вищих навчальних закладів залишається низькою, але семеро з десяти опитаних кажуть, що будуть стурбовані у разі закриття десятків університетів. За словами Боббі Даффі, професора публічної політики та директора Інституту політики Королівського коледжу Лондона, рівень занепокоєння зростає. Університети зазнають значно меншого фінансового тиску, ніж лікарні, місцеві ради, поліція та школи і все ж таки вони також знаходяться під загрозою. Населення схвально відноситься до вищої освіти, 30 % респондентів пишаються навчальними закладами Великої Британії, які вважають одними з найкращих у світі. Майбутнє студентів також викликає занепокоєння громадськості, оскільки є ризик, що вони втратять можливість завершити освіту і  знайти роботу. Якщо поглянути на реакцію людей з огляду на їх політичні уподобання, то виявиться, що прихильники лейбористів загалом більше стурбовані перспективами вищої освіти Британії (73%), ніж ті, хто віддають перевагу консерваторам (64%). «Навіть якщо держава не має прямої відповідальності за надання освітніх послуг, люди все одно вважають її відповідальною, коли щось йде не так».

Детальніше: http://surl.li/dnwnhs

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-27
Поширити
КОРИСНІ ПОРАДИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ НЬЮКАСЛА

КОРИСНІ ПОРАДИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ НЬЮКАСЛА

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад від науковців Брістольського університету, – закладу вищої освіти, заснованому у 1876 році, який входить до 100 найкращих університетів за версією Times Higher Education (9 нобелівських лауреатів, 21 член Академії медичних наук, 13 членів Британської академії, 13 членів Королівської інженерної академії, 44 члени Королівського наукового товариства).

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад від науковців Брістольського університету, – закладу вищої освіти, заснованому у 1876 році, який входить до 100 найкращих університетів за версією Times Higher Education (9 нобелівських лауреатів, 21 член Академії медичних наук, 13 членів Британської академії, 13 членів Королівської інженерної академії, 44 члени Королівського наукового товариства).

Опублікований ресурс містить 30 статей, присвячених наступним питанням: яким має бути гарне викладання у вищій освіті; як бути помітним науковцем; етика в академічних дослідженнях; як позбавити студентів від нудьги, зробивши лекції більш «активним»;  як забезпечити визнання власної позиції та залучити громаду; як розвивати лідерські навички жінок у вищій освіті; як академікам досягти кращого балансу між роботою та особистим життям; сприяння ефективній співпраці студентів; як сприяти обміну знаннями та зміцненню довіри з політиками; як диверсифікувати навчальні програми з природничих наук; як слід підтримувати молодих дослідників під час підготовки дисертації.

Детальніше: http://surl.li/ezhsuu

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-09-25
Поширити
ЗВІТ ДРАГІ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ

ЗВІТ ДРАГІ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Звіт Драгі – це велика можливість для європейських університетів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Звіт Драгі – це велика можливість для європейських університетів».

Автор наголошує, що інституції повинні забезпечувати максимально ефективну координацію навичок та інновацій. Доповідь Драгі про європейську конкурентоспроможність, опублікована 8 вересня 2024 року. Вона була створена за дорученням президента Європейської комісії та слугуватиме відправною точкою дебатів ЄС щодо наступного семирічного бюджету багаторічної фінансової рамки. Документ демонструє значну роль університетів і, разом із тим, акцентує увагу на декількох базових проблемах, з якими вони зіткнуться у майбутньому. Три основні структурні виклики для Європи: старіння робочої сили, жорстка експортна конкуренція на все більш обмежених глобальних ринках і низька конкурентоспроможність щодо передових технологій. У Європі лише чотири технологічні компанії входять до топ-50 світових лідерів, а три найкращі компанії ЄС, які інвестують у дослідження та інновації, знаходяться в автомобільному секторі. Втративши стільки позицій у світі, Європі потрібно діяти швидко і жорстко. Пропонується подвоїти бюджет наступної рамкової програми з досліджень та інновацій (FP10) яка наслідуватиме Програму «Горизонт Європа». Але збільшення бюджету недостатньо, – важливо правильно обрати інструменти реалізації й точки фокусування уваги. Кошти потрібно буде витрачати на перспективні для європейської економічної конкурентоспроможності сфери, такі як штучний інтелект, фармацевтика, «зелені» технології. Чи зможуть це підтримати університети? Загальноєвропейська співпраця у частині розвитку великомасштабних дослідницьких інфраструктур є ще однією ключовою темою доповіді Драгі, яка співпадає з пропозицією фон дер Ляєн щодо Європейського центру штучного інтелекту. Пропонується запровадити спільну загальноєвропейську сертифікацію, щоб зробити курси (наприклад, мікрокредити) зрозумілими для роботодавців. Потрібно вирішувати проблеми, пов’язані із забезпеченням достатньої кількості випускників STEM, встановити баланс компетенцій ЄС та окремих країн у регулюванні освітньої сфери, кардинально змінити систему оцінювання результативності досліджень. Звіт Драгі є своєчасним спонуканням до дискусії щодо того, як зробити європейські університети більш досконалими й інклюзивними, які нові інструменти фінансування для цього потрібні, як переосмислити їх місію для 21 століття?

Детальніше: http://surl.li/vbvewv, http://surl.li/uuwqhq, http://surl.li/ucfkpg, http://surl.li/kjiswq  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-23
Поширити
ЯКИЙ МОЖЕ БУТИ ПОРЯТУНОК ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ?

ЯКИЙ МОЖЕ БУТИ ПОРЯТУНОК ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Макрей «Можливо, вам не подобаються збори, але їх підвищення – єдиний реальний порятунок».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Макрей «Можливо, вам не подобаються збори, але їх підвищення – єдиний реальний порятунок».

Автор наголошує, що нинішній уряд Великої Британії, орієнтований на політику жорсткої економії, навряд чи знайде суттєві додаткові кошти для фінансування університетів. Новий керівник урядового управління у справах студентів Девід Бехан заявив, що «золотий вік університетів… ймовірно, закінчився». Пов’язуючи плату за навчання, зарплату проректорів та якість вищої освіти в англійських університетах, автор зазначає, що якість перетворюється на репутацію, приваблює іноземних студентів і може (звичайно, не обов’язково) перетворитися на краще робоче середовище. Сумнозвісні зміни до механізмів погашення кредитів, запроваджені у 2022 році, не принесли університетам додаткових доходів, але суттєво змінили баланс фінансового навантаження між державою та випускником. Крім того, зміна фінансових умов змусила студентів працювати під час семестрового навчання, що посилює соціальну нерівність і впливає на якість навчання. Питання, на які на думку Ендрю повинна відповісти влада, наступні: яким має бути баланс фінансового навантаження між здобувачами освіти та державою; чи потрібні кредити на утримання або гранти, що залежать від рівня доходу здобувачів; чи потрібно повертатися до контролю за кількістю студентів; якою мірою (якщо взагалі це етично) іноземні студенти мають субсидувати освіту місцевих студентів. Існує багато речей у діяльності університетів, які потребують змін. Але ті, хто стверджує, що система фундаментально зламана, що всі виклики, які постали перед університетами, – неможливо здолати, – лише поглиблюють, а не вирішують проблеми.

Детальніше: http://surl.li/abrixp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-20
Поширити
КРИТИЧНА ЦИФРОВА ПЕДАГОГІКА У ПОСТЦИФРОВУ ЕПОХУ

КРИТИЧНА ЦИФРОВА ПЕДАГОГІКА У ПОСТЦИФРОВУ ЕПОХУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніеля Гутьєррес «Ризоматичне навчання та критична цифрова педагогіка у постцифрову епоху».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніеля Гутьєррес «Ризоматичне навчання та критична цифрова педагогіка у постцифрову епоху».

Наголошується, що вища освіта потребує трансформаційних практик, щоб адекватно відповідати на виклики ХХІ століття. Поєднання експансивного, органічного навчання з активним, критичним використанням технологій може бути надвичайно важливим для університетів. З огляду на невизначеність, з якою наразі стикається світ, вища освіта потребує нової теоретичної та методологічної основи щоб залишатись соціально інклюзивною, технологічно інноваційною та гнучкою стосовно різноманітних потреб сучасного суспільства. Автор наводить результати дослідження, як ризоматичне навчання та критична цифрова педагогіка можуть допомогти створити навчальне середовище постцифрової епохи, оскільки обидва підходи кидають виклик традиціям, активно залучають освітню спільноту до взаємодії та сприяють спільному створенню знань. Контексти навчання стають гнучкими та адаптованими, розширюючи можливості як викладачів, так і студентів у їхньому прагненні до критичного та рефлексивного навчання. Даніель пропонує кілька практичних рекомендацій для створення навчальних ситуацій, які сприяють автономії та критичному мисленню.  Цей досвід можна адаптувати до будь-якого університетського ступеня. Потенціал поєднання ризоматичного навчання та критичної цифрової педагогіки автор оцінює як надзвичайно важливий, він підтримує навички критичного мислення, мультимодального спілкування, цифрової грамотності, соціальної та культурної обізнаності. З ними вища освіта набуває нового освітнього досвіду і приносить більшу користь суспільству в цілому.

Детальніше: http://surl.li/hswuks

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-17
Поширити
ПОМ’ЯКШЕННЯ ВИМОГ ДО ДИСЕРТАЦІЙ ЗНЕЦІНИТЬ СТУПІНЬ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ?

ПОМ’ЯКШЕННЯ ВИМОГ ДО ДИСЕРТАЦІЙ ЗНЕЦІНИТЬ СТУПІНЬ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Кандидати побоюються, що пом’якшення вимог до дисертацій знецінить ступінь доктора філософії».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Кандидати побоюються, що пом’якшення вимог до дисертацій знецінить ступінь доктора філософії».

У ній зазначається, що провідний університет Фінляндії прийняв рішення про послаблення вимог до докторантів в частині кількості необхідних публікацій (статей), а також зменшення обсягу кредитів ЄКТС під час навчання. Такі зміни викликали занепокоєння у академічному середовищі якістю освіти. А докторанти висловлюють побоювання, що цей крок може «девальвувати» ступінь, на який вони претендують. Згідно попередніх норм докторські дисертації мали бути висвітлені не менше як у трьох / п’яти публікаціях, а тепер вони знижені до дох/трьох і не обов’язково опублікованих (включаються також і ті, що очікують на публікацію). Йдеться навіть про те, що «достатній науковий внесок для докторського ступеня» може бути оцінений за матеріалами лише однієї публікації для роботи, яка вважається «особливо видатною». Зменшення кредитів відбулось на чверть (із 40 до 30 ЄКТС). Слід зазначити, що раніше уряд Фінляндії запустив трирічну пілотну програму вартістю 255 млн. євро, спрямовану на «збільшення кількості докторських ступенів у Фінляндії».  Яніка Луукінен, радник Unifi з наукової політики, говорить, що фінські освітні та наукові установи упроваджують зміни на основі рекомендацій урядової робочої групи. Мотивом для скорочення вимог у частині кількості публікацій має запобігти затягуванню публікаційного процесу, який «з’їдає весь час кандидата на докторський ступінь». Якість роботи набагато важливіша, ніж кількість статей, а старі вимоги до публікацій могли стимулювати кандидатів розділити дослідження на менші фрагменти, публікуючи більшу кількість статей із скороченим / обмеженим змістом. «Зміни, які ми запроваджуємо, спрямовані на користь докторанту, бо він отримує гарну освіту у розумні терміни».

Детальніше:  http://surl.li/onpvxf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-16
Поширити
ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ШІ?

ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ШІ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Софії Де Арес Сінтра «Просування відкритого доступу: чи варто платити за ШІ?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Софії Де Арес Сінтра «Просування відкритого доступу: чи варто платити за ШІ?».

У ній викладач Школи права Діксона Пуна у Королівському коледжі Лондону розглядає питання доцільності використання інструментів з штучним інтелектом для розроблення навчальних планів. Вона провела власний експеримент та здійснила порівняння продуктивності безкоштовних і платних версій трьох генеративних платформ ШІ (ChatGPT4 і ChatGPT4o, Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro, Gemini та Gemini Advanced). Було отримано гарні результати при здійсненні вибору теми для уроку та формулювання гіпотетичнх сценаріїв проведення семінарських занять за допомогою штучного інтелекту. При роботі з ChatGPT4 і ChatGPT4o процес надання підказок був простим та інтуїтивно зрозумілим, результати – точними, пропозиції – розумними, доречними та різноманітними й більш детальними, ніж у іншіх ШІ. Разом із тим, пропозиції ШІ щодо тематики не підходили до решти модулю й виявились недостатньо практичними, менш креативними та деталізованими. Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro – Claude забезпечує більш природню взаємодію, було отримано кращі пропозиції щодо тем, одна з яких обрана для остаточної версії модулю. Однак, незважаючи на більшу кількість введених даних, результати для Claude були менш детальними, ніж для інших моделей. Пропозиції для семінару були недостатньо практичними, повторювались, вихідне форматування було не дуже прийнятним. Досвід із Gemini та Gemini Advanced був негативним, було важко працювати з кількома наборами інструкцій одночасно, мало місце неправильне тлумачення підказок користувача внаслідок чого витрачався зайвий час. Який висновок робить Софія? Її симпатія на боці безкоштовної версії GenAI.

Детальніше: http://surl.li/hgqklw, http://surl.li/cqhqle

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-13
Поширити
ВІДСУТНІСТЬ ДОСТУПУ ДО ЗАПИСУ ЛЕКЦІЙ: ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?

ВІДСУТНІСТЬ ДОСТУПУ ДО ЗАПИСУ ЛЕКЦІЙ: ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Заборона зйомки лекцій не позбавить студентів від самотності».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Заборона зйомки лекцій не позбавить студентів від самотності».

Експерти наголошують, що не можна позбавляти численних студентів, які перебувають у скрутному становищі, цінної для них можливості доступу до відеозапису лекцій, щоб протидіяти неявці на лекційні  заняття. Вони задаються питанням, чи впливає наявність відеозапису лекцій на рішення про особисте відвідування занять студентами, і чи є це достатньою причиною, щоб обмежити доступ до такого відео або не здійснювати його взагалі? Вони рішуче не погоджуються із висновками Треса Керні та Ліз Кроллі, викладеними у нещодавно опублікованій у Times Higher Education статті про те, що відеозапис лекцій  є чинником, який призводить до зменшення відвідуваності лекцій та зростанню самотності студентів, характерних для постпандемічного навчального середовища. По-перше, зйомка лекцій – це не є постпандемічним явищем, хоча й наразі складно отримати точні дані про кількість лекцій, записаних до, під час та після пандемії. 89 % студентів, опитаних для звіту Jisc Digital Insights у 2022-2023 роки, мали доступ до прямих трансляцій лекцій, відеозаписів або попередньо записаних навчальних відео. У звіті Heads of eLearning Forum за 2017 рік зазначалось, що серед університетів 86 % мали можливість запису лекцій, причому 63% планували записувати лекції у 75-100 % аудиторій. Звісно, завжди знайдеться певна кількість студентів, які не відвідуватимуть лекції тому, що є доступ до запису, але це не загальне правило. Автори публікації також не погоджуються із ствердженням Керні та Кроллі щодо переваг особистого відвідування лекцій, оскільки це дозволяє спільно вирішувати проблеми, обмінюватися ідеями та проводити обговорення. Звичайно, можна зробити великі лекції більш активними, але  співпраця між викладачами і студентами насправді найбільш активна і доцільна саме під час семінарів.  Також виявлено парадокс: відвідуваність тих занять, які зазвичай не записуються, зменшилась. Питання залученості студентів, їх поведінки, стійкості, здатності до саморегулювання, – надзвичайно важливі питання. І завдання педагогів – допомогти студентам у цьому. Зокрема, якщо вони не використовують записи лекцій, необхідно не перестати робити записи, а навчити працювати з ними.

Детальніше: http://surl.li/pylqcu, http://surl.li/lmzjxo, http://surl.li/wqnzjs 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-11
Поширити