Внесок міграції у регіональний розвиток

Внесок міграції у регіональний розвиток

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Внесок міграції у регіональний розвиток».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Внесок міграції у регіональний розвиток».

У багатьох регіонах країн ОЕСР спостерігається скорочення чисельності населення працездатного віку. Відповідно географічний вимір міграції став вирішальним чинником для оцінювання регіонального розвитку. Де мігранти селяться всередині країн і який внесок вони роблять у місцеву економіку – важливі питання для політиків. Дослідження спрямоване на вирішення цих питань з використанням двох нових наборів даних, які пропонують співставну на міжнародному рівні інформацію про міграцію та інтеграцію мігрантів на ринку праці в містах, селищах і сільських районах країн ОЕСР.

У звіті аналізуються різні аспекти регіонального розвитку та наводяться нові дані про те, який саме внесок мігрантів у регіональний дохід, інновації, міжнародну торгівлю та ринки праці. У ньому представлені нові деталізовані дані щодо міграції в регіонах і містах, визначається роль міграції для розвитку територій.

У документі виділяються, зокрема, наступні три ключові сфери, у яких можуть бути запроваджені дії для покращення інтеграції мігрантів у регіональні ринки праці:
– європейські регіони стикаються з труднощами при працевлаштуванні мігрантів з країн, які не входять до Європейського Союзу;
– гендерні розриви особливо помітні для мігрантів;
– навички мігрантів часто не використовуються повною мірою.

У дослідженні показано, що міграція є важливим механізмом збільшення ВРП на душу населення, особливо у регіонах з низькими доходами, що сприяє економічній конвергенції всередині країни.

Документ належить до серії публікацій «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР», які підкріплені унікальними докладними даними на регіональному та місцевому рівнях, розглядають, як на регіональний розвиток впливають такі проблеми, як глобалізація, зміна клімату, інновації, цифровізація, демографічні зміни. Ці звіти та політичні рекомендації, які в них містяться, актуальні для національних, регіональних і місцевих органів влади, фінансових закладів, наукових кіл, бізнесу та громадянського суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/3I5CbQu, https://bit.ly/35IQKMQ, https://doi.org/10.1787/57046df4-en

Фото: ОЕСР

2022-03-11
Share
Як обрати індикатори, які підтримують реалізацію освітньої політики

Як обрати індикатори, які підтримують реалізацію освітньої політики

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено огляд «Як обрати індикатори, які підтримують реалізацію освітньої політики».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено огляд «Як обрати індикатори, які підтримують реалізацію освітньої політики».

В країнах ОЕСР зростаючий попит на розробку політики, основаної на фактичних даних, спонукав уряди запровадити відповідні показники моніторингу досягнення цілей політики. Однак розробка адекватних показників і практик є складною задачею, оскільки вимагає встановлення балансу між управлінням розвитком і підсиленням підзвітності.

Цей огляд освіти оснований на даних програми ОЕСР «Впровадження політики у сфері освіти» та досвіді, накопиченому під час співпраці ряду країн та Європейської комісії. Він спрямований на те, щоб надати інформацію особам, які визначають політику та різним зацікавленим сторонам у сфері освіти, ініціювати обговорення використання показників в освіті, спрямувати майбутні дії для підвищення внеску показників у реалізацію освітньої політики.

Документ належить до серії публікацій «У центрі уваги освіти ОЕСР», яка основана на багатому контенті Управління з освіти та навичок освіти. У ній аналізуються з глобальної точки зору та в зв’язку з глобальними мегатенденціями, академічними дослідженнями та конкретними прикладами політики для підтримки стратегічного мислення в освіті. Використовуючи міждисциплінарну призму та наочний і лаконічний формат, ця серія призначена для широкої аудиторії, в тому числі політиків, директорів шкіл і вчителів, дослідників, батьків і учнів.

Детальніше: https://bit.ly/3CxEvP3, https://bit.ly/3J6h4yK, https://doi.org/10.1787/d1ec8007-en

Фото: скріншот

2022-03-11
Share
Стратегія розвитку вищої освіти в Україні до 2032 року

Стратегія розвитку вищої освіти в Україні до 2032 року

На черговому засіданні Кабінету Міністрів України схвалено Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки.

На черговому засіданні Кабінету Міністрів України схвалено Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки.

Стратегією визначено основні характеристики та напрямки розвитку системи вищої освіти на сучасному етапі розвитку суспільства та економіки країни, а також на період до 2032 року. Вона покликана створити сучасну ефективну систему вищої освіти, яка задовольняла б потреби громадян, економіки та суспільства, мала гідну репутацію та стала конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринку освітніх послуг.

Концептуальна модель вищої освіти в Україні передбачає наступні пріоритети розвитку:
– прозорість і відкритість управління;
– колегіальність і залученість учасників освітнього процесу до процесів реформування системи вищої освіти;
– відповідальність і прагматичність у виборі моделей розвитку;
– партнерство та несприйняття корупції;
– академічна доброчесність та академічна свобода;
– професіоналізм і тісний зв’язок освіти з наукою, економікою.

В основу стратегії покладено п’ять наступних цілей:
– ефективність управління у системі вищої освіти;
– довіра громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти;
– забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних верств населення;
– інтернаціоналізація вищої освіти України;
– привабливість закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри.

У часовому вимірі реалізація Стратегії здійснюватиметься в три етапи. На першому етапі (2022-2024 роки) буде запроваджено фінансову автономію закладів вищої освіти, удосконалюватиметься система управління ЗВО, завершиться гармонізація структури вищої освіти України відповідно до зобов’язань країн-членів Європейського простору вищої освіти, університети будуть забезпечені обладнанням для сучасних навчальних і передових науково-дослідних лабораторій.

Другий етап (2025-2028 роки) буде присвячений завершенню модернізації мережі закладів вищої освіти, включаючи розбудову доступної інфраструктури ЗВО, удосконаленню системи бюджетного фінансування вищої освіти, розширенню діяльності із забезпечення освіти дорослих та інноваційної діяльності закладів вищої освіти, проведенню оцінки ефективності прийнятих нормативно-правових актів, їх актуалізації.

На завершальному третьому етапі (2029-2032 роки), розширюватимуться зв’язки освіти з наукою та бізнесом, продовжиться процес інтеграції до світового освітньо-наукового простору, створюватиметься підґрунтя для подальшого розвитку вищої освіти. Буде розроблена у 2032 році Стратегія розвитку вищої освіти на наступний період, узгоджена зі стратегіями соціально-економічного, науково-технічного та інноваційного розвитку України, створюватиметься інтегрована стратегія розвитку освіти, науки та інновацій.

Також Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням схвалив операційний план реалізації у 2022-2024 роках Стратегії розвитку вищої освіти в країні на 2022-2032 роки.

Детальніше: https://bit.ly/3tEVpqG

Фото: Скріншот

2022-02-24
Share
Глобальний прогноз ОЕСР у сфері пластмас

Глобальний прогноз ОЕСР у сфері пластмас

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Глобальний прогноз пластмас: економічні фактори, вплив на оточуюче середовище та варіанти політики».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Глобальний прогноз пластмас: економічні фактори, вплив на оточуюче середовище та варіанти політики».

Відповідно до звіту, у світі продукується у два рази більше пластикових відходів, ніж два десятиліття тому, причому більша їх частина опиняється на звалищах, спалюється чи потрапляє в оточуюче середовище, і лише 9% з них успішно перероблюється.

Глобальний прогноз з пластмас ОЕСР демонструє, що, оскільки збільшення населення та відходів призводять до неухильного збільшення кількості використаного та викинутого пластику, політика зі стримування його викидів у навколишнє середовище повинна стати більш ефективною.

Майже половина всіх пластикових відходів утворюється в країнах ОЕСР. Пластикові відходи, які щорічно утворюються, у розрахунку на одну людину становлять 221кг у США, 114кг у європейських країнах ОЕСР, 69кг у Японії та Південній Кореї. Більша частина пластикового забруднення спричинена неадекватним збором та утилізацією більш крупного пластикового сміття, відомого як макропластик, але витік мікропластику (синтетичних полімерів діаметром менше 5мм) з таких речей, як промислові пластикові гранули, синтетичний текстиль, дорожня розмітка та зношування шин, також є серйозною проблемою, що викликає занепокоєність.

У документі відмічається, що міжнародне співробітництво зі скорочення пластикового забруднення повинно підтримувати країни з низьким рівнем розвитку у створенні більш досконалої інфраструктури управління відходами, щоб зменшити витік пластику.

Криза COVID-19 призвела до скорочення використання пластику на 2,2% у 2020 році, оскільки економічна активність уповільнилась, але зростання кількості сміття, упаковки продуктів харчування на виніс і пластикового медичного обладнання призвів до збільшення кількості сміття. З відновленням економічної активності у 2021 році споживання пластику також відновилося.

Дослідження закликає до більш широкого використання таких інструментів, як схеми розширеної відповідальності виробників упаковки та товарів тривалого використання, податки на звалища, депозитно-зворотні системи та системи оплати за фактом викиду.

Таким чином:
– споживання пластику збільшилось у чотири рази за останні 30 років у першу чергу завдяки ринкам, що розвиваються;
– глобальне утворення пластикових відходів зросло удвічі з 2000 по 2019 роки й становило 353 млн тон;
– лише 9% пластикових відходів перероблюються (15% збираються для переробки, але тільки 40% утилізуються як відходи);
– у 2019 році 6,1 млн тон пластикових відходів потрапило у водне середовище, а 1,7 млн тон потрапило в океан;
– враховуючи глобальні виробничо-збутові ланцюжки та торгівлю пластмасами, узгодження підходів до проєктування та регулювання хімічних речовин матиме ключове значення для підвищення циркуляції пластмас.

Звіт належить до серії документів ОЕСР «Книги».

Детальніше: https://bit.ly/3pMoXSd, https://bit.ly/3sR2cyI, https://doi.org/10.1787/de747aef-en

Фото: Скріншот

2022-02-24
Share
Вплив кліматичної політики на інновації та економічні показники ланцюжка поставок

Вплив кліматичної політики на інновації та економічні показники ланцюжка поставок

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Вплив кліматичної політики на інновації та економічні показники по всьому ланцюжку поставок: аналіз на рівні компаній і секторів».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Вплив кліматичної політики на інновації та економічні показники по всьому ланцюжку поставок: аналіз на рівні компаній і секторів».

У звіті на базі фактичних даних оцінюється вплив посилення кліматичної політики на інновації та економічні показники як безпосередньо у регульованих секторах, так і опосередковано через відносини у ланцюжку поставок. Аналіз ґрунтується на поєднанні даних на рівні компаній та секторів, що охоплює 19 країн у період з 1990 по 2015 рік.

Показано, що політика в сфері клімату ефективна для стимулювання інновацій у низьковуглецевих технологіях безпосередньо у регульованих секторах. Немає доказів того, що політика у сфері клімату сприяє значним інноваціям у ланцюжку поставок. Крім того, немає доказів того, що кліматична політика через канал чистих інновацій впливає на економічні показники регульованих фірм. Це підтверджує, що попередня кліматична політика не була серйозним тягарем для конкурентоздатності фірм.

Публікація належить до серії робочих документів ОЕСР з навколишнього середовища, яка призначена для надання більш широкому колу читачів вибраних досліджень з питань навколишнього середовища, підготовлених для використання в рамках ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3sdbXXp, https://bit.ly/3semGkq, https://doi.org/10.1787/3569283a-en

Фото: ОЕСР

2022-02-23
Share
Опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science

Опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science

Державна науково-технічна бібліотека проводить опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science.

Державна науково-технічна бібліотека проводить опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science.

Опитування проводиться з метою аналізу показників використання закладами вищої освіти та науковими установами тестового доступу до баз даних EBSCO та Bentham Science, який надавався впродовж вересня-грудня 2021 року й також вивчення потреб у використанні вченими інших ресурсів наукової інформації.

Науковці користувалися інтерактивною довідково-бібліографічною системою EBSCO, що допомагає дослідникам усіх напрямів знаходити потрібну інформацію та електронними ресурсами видавництва Bentham Science, що спеціалізується на виданні наукової літератури в галузях фармакології та медицини, технічних і суспільних наук.

Результати проведеного анкетування будуть використані для визначення важливості, актуальності та корисності для закладів вищої освіти, наукових установ і українських вчених підключення до EBSCO і Bentham Science та необхідності забезпечення доступу до цих або інших ресурсів у майбутньому.

Опитування триватиме до 2 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3M5nlg6, https://bit.ly/3va1oX3, https://bit.ly/3IhVuGY, https://bit.ly/3LSZ3Wo

Фото: ДНТБ

2022-02-23
Share
Функціонування платформи «Наука та бізнес»

Функціонування платформи «Наука та бізнес»

Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».

Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».

Платформа створена для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу й наукової спільноти. Вона дає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.

Після запуску платформи 1 лютого 2022 року на ній було розміщено перші пропозиції співпраці від зареєстрованих 100 науковців і 20 підприємців. За цей же час близько 500 осіб відвідало сайт. Про зацікавленість науковців і підприємців у використанні нового цифрового інструменту свідчить зростаюча кількість відвідувань.

Платформу створено за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ у рамках проєкту міжнародного технічного співробітництва «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна-ЄС».

Детальніше: https://bit.ly/3Ig0WKE, http://s2b.nauka.gov.ua/

Фото: МОН

2022-02-23
Share
Інформаційний бюлетень «Академічна доброчесність». Лютий 2022

Інформаційний бюлетень «Академічна доброчесність». Лютий 2022

Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».

Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».

У черговому випуску висвітлюється питання корупційних ризиків у закладах вищої освіти, надається систематизація специфічних для закладів вищої освіти корупційних ризиків, що має допомогти аналітичним підрозділам університетів та учасникам освітнього процесу у їх виявленні та мінімізації.

У бюлетені також розглядаються інші явища, які можуть містити потенційну корупційну складову:
– політичний тиск на заклади вищої освіти з метою присудження публічним персонам освітніх, наукових або почесних ступенів без дотримання належних академічних критеріїв;
– купівля академічних ступенів;
– сексуальна експлуатація;
– корупційні ризики у дозвільній сфері, пов’язані з ліцензуванням та акредитацією освітніх програм;
– політичне втручання у внутрішні справи університетів;
– неофіційні платежі на різних етапах підготовки та захисту дисертаційних досліджень;
– нецільове використання коштів, спрямованих на проведення досліджень.

Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.

Детальніше: https://bit.ly/3HdYLWs, https://bit.ly/3Im9YpC

Фото: АО

2022-02-23
Share
Інформаційна-аналітична система моніторингу громад

Інформаційна-аналітична система моніторингу громад

Міністерством розвитку громад та територій України розроблено інформаційно-аналітичну систему моніторингу статистичних і адміністративних показників громад.

Міністерством розвитку громад та територій України розроблено інформаційно-аналітичну систему моніторингу статистичних і адміністративних показників громад.

Система дозволяє центральній і місцевій владі приймати рішення, спираючись на актуальні дані, представлені на спеціально створеному порталі.

Доступна інформація за такими напрямками:
– паспорт територіальної громади;
– демографія;
– інфраструктурний розвиток;
– фінансове забезпечення;
– послуги та врядування.

Дані зведені до тридцяти показників і двадцяти п’яти електронних карт. У подальшому їх кількість збільшуватиметься. Як зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій, система, окрім статистичних даних, буде містити аналітику, висновки та пропозиції, якщо такі будуть потрібні для покращення ситуації у тій чи іншій сфері.

Планується додати інформацію про водні, лісові ресурси, надра у розрізі громад та за видами власності.

Аналітично-інформаційна система створена за підтримки проєктів і програм міжнародної технічної допомоги

Детальніше: https://bit.ly/3BMO24w, https://bit.ly/3scymnE

Фото: Мінрегіон

2022-02-23
Share
Конкурсний відбір прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки

Конкурсний відбір прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки

Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки.

Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки.

Метою проведення Конкурсу є відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки, виконавцями яких є наукові установи, що належать до сфери управління МОН, для забезпечення основної діяльності Міністерства.

До участі в Конкурсі подаються проєкти за наступними тематичними напрямами:
– наукові дослідження з питань формування та реалізації державної політики у сфері освіти, науки, інновацій та трансферу технологій. Прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку;
– наукові дослідження з проблем освіти, педагогіки та психології;
– правові проблеми формування і розвитку систем міжнародної та регіональної чи субрегіональної безпеки, міжнародного співробітництва у цій сфері та гармонізації національного законодавства з нормами міжнародного права, законодавством ЄС і стандартами НАТО в галузі безпеки.

Конкурсний відбір проєктів здійснюється за результатами наукової та науково-технічної експертизи за наступними критеріями:
– відповідність завдань потребам формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки; наукова новизна запропонованих рішень, методів та засобів досліджень;
– обґрунтованість очікуваних наукових та науково-прикладних результатів, їх конкурентоспроможність та практична цінність;
– наявність необхідного кадрового забезпечення і матеріально-технічної бази для якісного виконання мети і завдань проєкту;
– обґрунтованість обсягу фінансування проєкту, збалансованість структури фінансового забезпечення для вирішення визначених завдань.

Проєкти, що пройшли конкурс, включаються до тематичного плану робіт та розробок, які виконує наукова установа за рахунок коштів державного бюджету, на відповідний фінансовий рік.

Подати документи для участі у конкурсі можна до 14 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3JJG4vI, https://bit.ly/3BD35O1, https://bit.ly/35b9TWV, https://bit.ly/3LTVQ9d, https://bit.ly/3BE3BLw

Фото: МОН

2022-02-22
Share