Дослідницькі програми Швейцарії для підтримки українських вчених

Дослідницькі програми Швейцарії для підтримки українських вчених

Дослідницькі програми Швейцарії пропонують низку наступних можливостей для проведення досліджень українськими вченими.

Дослідницькі програми Швейцарії пропонують низку наступних можливостей для проведення досліджень українськими вченими.

Університет прикладних наук міста Берн та Швейцарський національний науковий фонд запрошують до участі у наступних проєктах:
– «Цифрові інновації в галузі охорони здоров’я» (для фахівців галузі права);
– «Змішане дослідження краудфандингових кампаній соціальних підприємців: як соціальні підприємці переконують прихильників за допомогою вербальних і візуальних засобів спілкування?» (для фахівців із менеджменту, підприємництва та соціології);
– «Оптимізація виробництва ліпідів і екстракцій у іммобілізованих біоплівках мікроводоростей» (для фахівців з біотехнологічної інженерії, біотехнології та мікробіології);
– «Зміна функціонального складу пасовищ» (для фахівців у галузі екології рослин;
– «InPercept – система виявлення та локалізації неавторизованих мобільних телефонів у будівлях» (для фахівців з електричної інженерії та ІКТ).
Бернська академія мистецтв запрошує долучитися до наступних проєктів:
– «Італійський провінційний театр і Рісорджіменто» (для фахівців у галузі акторські студії, літературознавства, історії мистецтв, музикознавства та інформатики);
– «Луїджі Керубіні та навчання композиції в Паризькій консерваторії як комплексної викладацької практики (1810-1840)» (для фахівців з музичної теорії);
– «Продуктивність: збереження, суттєвість, знання»/«Activation Fluxus» (для фахівців галузі музеології, культури, історії мистецтв у ХХ-ХХІ ст.).

Школа медичних професій відкриває можливості для українських фахівців у галузі соціальних і медичних наук, що працюють переважно за напрямами антропології, сестринської справи, соціології, охорони здоров’я, соціальної роботи в рамках проєкту «Розвиток спільнот турботи для тривалого догляду вдома»; фахівців у галузі психології спорту, психічного здоров’я та статистики до виконання проєкту «Розуміння та сприяння психічному здоров’ю спортсменів під час змагань».

Школа соціальної роботи запрошує фахівців у сфері медичної науки, соціології, релігієзнавства, культурології до спільної роботи над проєктом «Налаштування вмирання», пов’язаним з вивченням життєвого циклу та смерті; фахівців у галузі соціальних наук – до проєкту «Від покоління до покоління: сімейні наративи в контексті добробуту та примусу».

Школа інженерії готова прийняти у творчі колективи фахівців із медичної інженерії, серцево-судинної та загальної фізіології, фахівців із робототехніки, людино-машинного інтерфейсу, комп’ютерного зору, дизайну, психології до проєктів «Cobotics, цифрові навички та дегуманізація роботи» проєкт «Варіабельність, динаміка та контроль серцевого ритму під час вправ»; фахівців зі штучного інтелекту, енергетики та дослідження операцій – до проєкту «Ймовірнісне внутрішньодобове прогнозування фотоелектричної генерації для Швейцарського плато».

Швейцарський федеральний інститут спорту Magglingen SFISM відкритий до співпраці з фахівцями із біомеханіки, спортивних технологій, SmartTech та інформатики в рамках проєкту «DigitalTwin».

Детальніше: https://bit.ly/3NIQzlM, https://bit.ly/3DlyFRj, https://bit.ly/3IQzhQ2, https://bit.ly/3745bLK, https://bit.ly/3NIQNJE, https://bit.ly/36Kapfw, https://bit.ly/3wJ9Xce

Фото: МОН

2022-03-29
Share
105
Фінансування МСП та підприємців 2022

Фінансування МСП та підприємців 2022

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено новий звіт ОЕСР «Фінансування МСП і підприємців у 2022 році: таблиця результатів ОЕСР».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено новий звіт ОЕСР «Фінансування МСП і підприємців у 2022 році: таблиця результатів ОЕСР».

У документі показано, що непогашені кредити малого та середнього бізнесу значно збільшилися впродовж першого року пандемії. Медіанний обсяг кредитів малих і середніх підприємств (МСП) зріс на 4,9%, що стало найбільшим зростанням, зареєстрованим з моменту започаткування 10 років тому таблиці результатів ОЕСР.

Заходи екстреної підтримки, у тому числі втручання центральних банків у грошово-кредитну політику, також призвели до зниження відсоткових ставок до рекордно низького рівня, при цьому середній відсоток темпів падіння країн ОЕСР на 0,4 відсоткових пункти у 2020 році став найбільшим зниженням з 2009 року.

У більшості країн, внесених до таблиці результатів, безпрецедентні заходи підтримки допомогли уникнути хвилі неплатоспроможності: у середньому кількість банкрутств у цих країнах у 2020 році скоротилась на 11,7%. По мірі того, як країни поступово відмовляються від заходів підтримки, а фірми стикаються зі зростаючим тиском з боку цін на енергоносії, очікується, що кількість банкрутств і неплатоспроможності буде збільшуватися.

Відзначається: вкрай важливо, щоб державні пакети заходів з відновлення продовжували здійснювати цільову підтримку життєздатним МСП і підприємцям, які її потребують.

МСП роблять значний внесок у ринок праці і можуть відіграти ключову роль у забезпеченні переходу до «зеленої» економіки та забезпеченні енергетичної безпеки. Їм потрібен доступ до більш широкого спектру фінансових інструментів, щоб підвищити свою сталість. Щоб досягти ефективного та сталого відновлення, МСП необхідно створити умови для прискореного розвитку. Однак, їм приділялося відносно менше уваги у національних пакетах заходів з відновлення, ніж під час кризи. Підтримка МСП у вигляді боргу, грантів та інструментів відстрочки склала 32 млрд дол. США в рамках пакетів заходів з відновлення порівняно з понад 136 млрд дол. США у рамках попередніх заходів, прийнятих для підтримки малого та середнього бізнесу в умовах безпосередніх наслідків пандемії.

Детальніше: https://bit.ly/3DwJ10M, https://bit.ly/3NyZcPv, https://bit.ly/3Do3hBu

Фото: ОЕСР

2022-03-29
Share
103
Громадське обговорення проєкту Урядової постанови щодо внесення змін до порядку Ппроведення державної атестації наукових установ

Громадське обговорення проєкту Урядової постанови щодо внесення змін до порядку Ппроведення державної атестації наукових установ

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. №540 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. №540 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. №652».

Документом пропонується внести зміни, які, зокрема, стосуються:
– запровадження загального порядку проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності та відповідної загальної методики;
– затвердження переліку наукових напрямів, за якими проводиться державна атестація наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності;
– залучення іноземних експертів з метою підвищення якості експертного оцінювання ефективності діяльності наукової установи/закладу вищої освіти.

Крім того, проєктом документу передбачається визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. №652 «Деякі питання проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності».

Пропозиції до проєкту можна подати до 22 квітня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3tTn1K0, https://bit.ly/3ISNPhR, https://bit.ly/3wPLcer

2022-03-29
Share
196
Доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу

Доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу

У межах проєкту Research4Life українські вчені отримали безкоштовний доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу на період до кінця 2022 року.

У межах проєкту Research4Life українські вчені отримали безкоштовний доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу на період до кінця 2022 року.

Перелік ресурсів суттєво розширений порівняно зі стандартним, оскільки 15 видавців додатково відкрили електронні колекції книг і журналів для користувачів з України. Зокрема доступ до своїх ресурсів надали видавництва Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та інші.

Фахівці закладів вищої освіти та наукових установ України наразі можуть ознайомитись із майже 75 тис. книг та понад 12,5 тис. журналів, базами даних.

Цьогоріч скасовано плату для українських установ. Отже, закладам вищої освіти, науковим та іншим установам і організаціям для отримання доступу до даних необхідно зареєструватися. Понад 200 установ з України вже зробили це. Нові заявки від України оперативно розглядаються представниками платформи.

Співробітники установи після підтвердження реєстрації на платформі Research4Life мають змогу отримати доступ до вмісту платформи, звернувшись до відповідного підрозділу чи контактної особи установи для отримання інституційного логіну та паролю для входу, а також інструкції зі створення персонального облікового запису користувача платформи.

Research4Life надає дослідникам з понад 10,5 тис. закладів у понад 125 країнах з низьким і середнім рівнем доходу безкоштовний або недорогий онлайн-доступ до понад 154 тис. провідних журналів і книг у межах п’яти програм досліджень у галузях охорони здоров’я (Hinari), сільського господарства (AGORA), оточуючого середовища (OARE), розвитку та інновацій (ARDI) і в інтересах глобальної справедливості (GOALI).

Детальніше: https://bit.ly/3wMEsOk, https://bit.ly/3qK3BW6

Фото: МОН

2022-03-28
Share
137
Проєкт «BIONANOSENS» для розвитку української науки

Проєкт «BIONANOSENS» для розвитку української науки

На базі Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України виконується науковий проєкт «BIONANOSENS» за програмою «Горизонт 2020».

На базі Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України виконується науковий проєкт «BIONANOSENS» за програмою «Горизонт 2020».

Це твіннінг-проєкт, який фінансується ЄС та об’єднує дослідницькі та інноваційні інститути з Європи. У галузі бімолекулярної електроніки, яка займає центральне місце в широкому спектрі прикладних наук (від обчислювальної техніки до медицини), лідируючі позиції в Україні займає Інститут молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України.

З 2020 року проєкт BIONANOSENS об’єднав українських дослідників з партнерами у Франції (Université Claude Bernard Lyon 1 і Lyon Ingénierie Projets), Австрії (Zentrum für Soziale Innovation) і Німеччини (Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf). Вони разом працювали над партнерськими заходами із поглиблення співробітництва у сфері нової бімолекулярної електроніки на основі інтелектуальних наноматеріалів.

Пріоритетами проєкту є створення інституціональних процедур управління грантами і відкриття доступу до міжнародних мереж, накопичення знань та навичок написання проєктних пропозицій, просування та навчання молодих дослідників, підтримка ІМБГ у розповсюдженні та використанні результатів його досліджень.

ІМБГ є провідним інститутом України в сфері досліджень наук про життя, має один з найвищих рівнів дослідницького потенціалу, нараховуючи понад 200 дослідників, у тому числі багатьох видатних вчених. Фінансування ІМБГ надходить з НАН України та біля половини фінансування надходить від проектів-переможців національних і міжнародних конкурсів. 

Детальніше: https://bit.ly/3DlZ4OM, https://www.bionanosens.eu/, https://bit.ly/3wNorHX

Фото: НАНУ

2022-03-28
Share
183
Опитування щодо захисту населення та збереження унікального дослідницького обладнання

Опитування щодо захисту населення та збереження унікального дослідницького обладнання

Міністерство освіти і науки України проводить опитування щодо збереження особливого (унікального) дослідницького обладнання та об’єктів і забезпечення захисту населення.

Міністерство освіти і науки України проводить опитування щодо збереження особливого (унікального) дослідницького обладнання та об’єктів і забезпечення захисту населення.

Збір інформації покликаний мінімізувати ризики втрат особливого (унікального) дослідницького обладнання та об’єктів, а також мінімізації для населення України загроз хімічного, біологічного, радіаційного характеру.

Представникам закладів вищої освіти та наукових установ України для участі в опитуванні необхідно заповнити дві наступних анкети:
– щодо збереження особливого (унікального) дослідницького обладнання та об’єктів;
– щодо мінімізації загроз хімічного, біологічного, радіаційного характеру.

Аналіз результатів опитування дозволить прискорити відновлення ефективної роботи після завершення воєнного стану.

Взяти участь в опитуванні можна до 31 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3JPeMEl, https://bit.ly/37Z7G27, https://bit.ly/3uDj1wv

2022-03-28
Share
67
Університетське бачення Європейської зеленої угоди

Університетське бачення Європейської зеленої угоди

Європейська асоціація університетів оприлюднила свою позицію «Університетське бачення Європейського зеленого курсу».

Європейська асоціація університетів оприлюднила свою позицію «Університетське бачення Європейського зеленого курсу».

Європейський зелений курс повинен спиратися на науку та задіяти адекватні механізми формування наукових рекомендацій, підвищення наукової грамотності громадян і політиків. Європейські університети готові до співпраці щодо розробки політики, необхідної для сталого суспільства.

Цим документом ЄАУ дає відповідь на «Зелену угоду» і визначає свою позицію щодо того, як покращити структуру політики за рахунок більш широкого використання активів, що ґрунтуються на знаннях, отриманих з основних сфер діяльності університетів: досліджень, освіти та інновацій.

Ініціатива ЄАУ спрямована на те, щоб політики визнали університети важливими зацікавленими сторонами в «Зеленій угоді» як постачальників знань і навичок, а також як співавторів рішень для кліматичного порядку денного Європи.

Взаємодія університетів може здійснюватися за декількома напрямами, які національні та європейські політики мають використовувати, щоб забезпечити ефективне спільне створення «Зеленого курсу». Це:
– міждисциплінарність, яка є одним із найсильніших інструментів для розуміння викликів майбутнього та створення реалістичних моделей соціальних змін, побудованих на засадах Сталого розвитку та Цілей сталого розвитку ООН;
– науково-дослідні та освітні місії університетів мають життєво важливе значення для об’єднання знань та дій щодо досягнення кліматичних цілей, надаючи надійні дані та системні підходи, необхідні для розробки «Зеленого курсу»;
– університети дають нове уявлення про цінності, норми та процеси, які забезпечують справедливість та неупередженість у досягненні ЦСР; політика і програми фінансування досліджень та інновацій є головними інструментами для підтримки фундаментальної науки, а також для забезпечення кращого зв’язку фундаментальних та прикладних досліджень;
– взаємодія з громадянами та політиками повинна визнаватись і винагороджуватися як частина роботи вчених, оскільки це дозволяє університетам виступати посередниками у «Зеленій угоді»;
– університети можуть допомогти відкалібрувати різні напрямки «Зеленого курсу», щоб подальший перехід був соціальним, технологічним та промисловим.

Детальніше: https://bit.ly/3LHawHV, https://bit.ly/3JSMads

Фото: скріншот

2022-03-28
Share
92
Зміни щодо питань атестації здобувачів фахової передвищої та вищої освіти за визначеними спеціальностями

Зміни щодо питань атестації здобувачів фахової передвищої та вищої освіти за визначеними спеціальностями

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту». Відповідна постанова від 27 березня 2022 р. № 376 опублікована на

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту». Відповідна постанова від 27 березня 2022 р. № 376 опублікована на урядовому порталі.

Документ унормовує питання атестації здобувачів ступенів фахової передвищої та вищої освіти у 2022 році за наступними спеціальностями галузей знань:
– 08 «Право»;
– 12 «Інформаційні технології»;
– 14 «Електрична інженерія»;
– 21 «Ветеринарна медицина»;
– 25 «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону»;
– 26 «Цивільна безпека»;
– 27 «Транспорт»;
-28 «Публічне управління та адміністрування»;
– 29 «Міжнародні відносини».

В умовах воєнного стану проведення апробації та запровадження нових єдиних державних кваліфікаційних іспитів є недоцільним. Тому присвоєння кваліфікації та видача дипломів про здобуття освіти здійснюватиметься без проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту у формі, визначеній закладом фахової передвищої чи вищої освіти.

У 2021/22 навчальному році за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я» атестація здобувачів ступеня вищої освіти на другому (магістерському) рівні здійснюватиметься відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. №316 «Деякі питання атестації здобувачів ступеня вищої освіти на другому (магістерському) рівні за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я» в умовах воєнного стану».

Детальніше: https://bit.ly/3717bV2, https://bit.ly/3qJk5hm

Фото: МОН

2022-03-28
Share
78
Переваги наукової співпраці України та ЄС

Переваги наукової співпраці України та ЄС

На сайті Європейської Комісії опубліковано інформацію щодо наукового проєкту «NEUROTWIN», який фінансується за програмою ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Він покликаний трансформувати потенціал наукових досягнень і інновацій у сфері клітинної та молекулярної нейронауки в провідному українському науково-дослідному інституті. 

На сайті Європейської Комісії опубліковано інформацію щодо наукового проєкту «NEUROTWIN», який фінансується за програмою ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Він покликаний трансформувати потенціал наукових досягнень і інновацій у сфері клітинної та молекулярної нейронауки в провідному українському науково-дослідному інституті. 

Проєкт виконується на базі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України у тісній співпраці з п’ятьма наступними європейськими дослідницькими центрами у галузі нейронаук:
– Лондонським глобальним університетом (Велика Британія);
– Інститут молекулярної та клітинної біології (Португалія);
– Центр соціальних інновацій (Австрія);
– Мюнхенський технічний університет (Німеччина);
– Університет Упсали (Швеція).

Партнери NEUROTWIN ініціювали широкомасштабну передачу знань.

Було організовано низку семінарів, присвячених передачі знань, методології, сучасних підходів, протоколів та іншої дослідницької документації.

Проведено два навчальних заходи: Літній тиждень науки та Студентська майстерня. Обидва заходи були орієнтовані на починаючих дослідників. Метою цих заходів, у тому числі двох семінарів з написання наукових статей, було збільшення публікації оригінальних дослідницьких статей у високорейтингових міжнародних журналах.

Виконання проекту призведе до підсилення науково-технічного та науково-технологічного потенціалу провідних учасників у сфері клітинної та молекулярної нейронауки, допоможе підвищити інноваційний потенціал і конкурентоздатність дослідників.

Детальніше: https://bit.ly/36AWHf3, https://neurotwin.in.ua/, https://bit.ly/35nHptA, https://bit.ly/3NtDz37, https://bit.ly/3IQOWP0

Фото: НАНУ

2022-03-28
Share
79
Міжнародне партнерство

Міжнародне партнерство

Європейська асоціація університетів оприлюднила навчально-методичний документ «Міжнародне партнерство».

Європейська асоціація університетів оприлюднила навчально-методичний документ «Міжнародне партнерство».

В ньому узагальнюються матеріали роботи тематичної колегіальної групи ЄАУ, яка досліджувала інтернаціоналізацію вищої освіти з цифровими технологіями. 

Визначаються різні формати та підходи до міжнародних партнерств з цифровим розширенням, викладається бачення майбутнього інтернаціоналізації вищої освіти, висвітлюються основні проблеми, з якими стикаються міжнародні партнерства, пропонується набір рекомендацій для університетів, національних і європейських закладів і EdTech. промисловості для подолання виявлених проблем.

Дослідження проводилось в рамках проєкту «Підтримка європейських університетів у їхніх стратегічних підходах до цифрового навчання» та Learning & Teaching EUA.

Детальніше: https://bit.ly/3tNlSUm, https://bit.ly/3qJmSXC

Фото: скріншот

2022-03-28
Share
71