Аналітика стану українського бізнесу на порталі «Дія.Бізнес»

Аналітика стану українського бізнесу на порталі «Дія.Бізнес»

На порталі «Дія.Бізнес» з’явиться новий розділ «Аналітика стану українського бізнесу».

На порталі «Дія.Бізнес» з’явиться новий розділ «Аналітика стану українського бізнесу».

Даний сервіс являє собою інструмент аналізу стану українського бізнесу на основі відкритих даних, який покликаний забезпечити ухвалення ефективних рішень у секторі підприємництва.

Цей інструмент буде корисним для діючих і майбутніх підприємців, аналітичних центрів, проєктів міжнародної технічної допомоги, національних і міжнародних інвесторів, співробітників центральних і місцевих органів виконавчої влади, що формують політику в сфері розвитку малого та середнього підприємництва. Він передбачає збір відкритих даних стану українського бізнесу та представлення їх у зручному вигляді.

Сервіс доцільно використовувати при створенні програм підтримки підприємців Урядом і міжнародними донорами, аналізі стану розвитку підприємництва в реальному часі та в різних територіальних розрізах. Перевагами даного сервісу є наступні:
– зручність у користуванні;
– актуальність даних;
– безкоштовний доступ.

Крім цього, сервіс слугуватиме аналітичною системою для комплаєнсу, аналізу ринків, ділової розвідки та розслідувань і забезпечить доступ до державних даних для громадян і бізнесу за наступними категоріями: юридичні особи та ФОП, податки, ліцензії, державні перевірки бізнесу, публічні закупівлі, торгівля та експорт, фінансова звітність, фінанси.

Детальніше: https://bit.ly/3lSjoQe, https://bit.ly/3DKCRsm

Фото: Мінцифра

2021-12-10
Share
Природно-ресурсний потенціал України

Природно-ресурсний потенціал України

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Його автори наголошують, що Україна має всі необхідні передумови для забезпечення національного добробуту, насамперед – потужний природно-ресурсний потенціал, котрий має використовуватися в інтересах народу. Проте, існує низка наступних загроз і викликів глобального та локального характеру. Фахівці вважають за необхідне:
– закріплення в нормативних актах задекларованого права конституційної власності народу України на природні ресурси держави;
– капіталізація природних ресурсів як дієвих активів національного господарства, яку складно здійснити без масштабних інституціональних перетворень у природокористуванні;
– подолання бідності в країні;
– забезпечення екологічної безпеки населення як чинника національного добробуту.

Автори приділили особливу увагу створенню фінансових механізмів суверенного добробуту, якими передбачається сформувати фінансові фонди для забезпечення виплат громадянських дивідендів на особисті рахунки громадян України, а також наповнити стабілізаційний суверенний фонд для майбутніх поколінь українців надходженнями від природної ренти. 

У монографії наголошується на необхідності створення полісуб’єктної партисипативної системи управління природними активами, яка відповідатиме вимогам цифровізації та децентралізованим умовам управління національним господарством. Висвітлено механізми модернізації природокористування й алгоритми організації фінансового забезпечення в розрізі водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних і інших видів природних ресурсів. 

Забезпечити сталість господарювання в Україні, на думку авторів, можна шляхом вдосконалення використання екосистемних послуг і інноваційних механізмів поводження з відходами.

Детальніше: https://bit.ly/30mqWmW, https://bit.ly/3yiCcgI

Фото: НАНУ

2021-12-09
Share
Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики

Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики

Європейська асоціація університетів оприлюднила матеріал «Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики. Сплетіння типології та акредитації міжнародних освітніх програм у Чеській Республіці».

Європейська асоціація університетів оприлюднила матеріал «Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики. Сплетіння типології та акредитації міжнародних освітніх програм у Чеській Республіці».

Аналітична частина публікації присвячена огляду міжнародного середовища розроблення політики спільних програм. Основна увага зосереджена на подвійній термінології, що використовується для опису цих програм, а також на порівнянні відповідних практик.

Автори описують нещодавню ініціативу фінансованого урядом проєкту обговорення спільнотою державних вишів Чеської Республіки актуальних питань забезпечення якості таких програм.

Також на основі дослідження сфери розроблення політики та досвіду, отриманого в рамках загальнодержавного проєкту, розглядаються питання формування політики на засадах інноваційного підходу до акредитації в рамках міжнародного співробітництва, яка має як критиків, так і прихильників та широко розповсюдилась у Європі.

Детальніше: https://bit.ly/3DJiFqG, https://bit.ly/3lMCDuI, https://bit.ly/3oD1yT4

Фото: ЄАУ

2021-12-09
Share
Аналітичний звіт щодо підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти

Аналітичний звіт щодо підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти

Міністерство освіти і науки України оприлюднило аналітичний звіт, підготовлений за результатами другого року пілотного проєкту, що реалізується в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.

Міністерство освіти і науки України оприлюднило аналітичний звіт, підготовлений за результатами другого року пілотного проєкту, що реалізується в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.

Експеримент був розпочатий у жовтні 2019 року відповідно до наказу МОН України для відпрацювання моделей дуальної форми здобуття освіти (ДФЗО) і розбудови системи, яка буде корисною для освіти, бізнесу та здобувачів освіти. 

Закладам освіти така форма організації здобуття освіти допоможе привернути увагу певної категорії вступників та утримати певну частину здобувачів на старших курсах, а також фактично оновити зміст освітніх програм, одержати доступ до матеріально-технічної бази роботодавців не лише для підготовки здобувачів, а й підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Крім того, це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності випускників, які виходять на ринок праці, їх фінансовій незалежності та набуттю досвіду роботи ще під час навчання, створенню сприятливих умов для отримання першого робочого місця. 

Наразі закінчується другий рік експерименту. На його результати вплинули карантинні обмеження, запроваджені через пандемію COVID-19. Це призвело до відчутних змін у звичному режимі освітнього процесу та роботи підприємств. Однак ДФЗО не втратила своєї актуальності, а роботодавці намагаються відновити співпрацю із закладами освіти та здобувачами освіти за першої нагоди. 

Наразі заклади освіти у партнерстві з роботодавцями подали запити до МОН України щодо розширення переліку учасників проєкту з 44 до 79 закладів освіти та збільшити кількість роботодавців-партнерів до 300.

Аналітики вважають, що потрібне посилення інформаційної роботи стосовно підготовки фахівців за дуальною формою, яка позитивно себе зарекомендувала в країнах Європи. 

Негативне ставлення до такої форми навчання є наслідком порушення основних принципів дуальної освіти, зокрема – в частині забезпечення балансу між теоретичною та практичною складовими підготовки здобувачів, між інтересами закладу освіти й роботодавця. В окремих випадках, допускаючи порушення законодавства, заклади освіти погоджуються на відвідування здобувачами освіти занять у вільний від повноцінної роботи час або ж затверджують графіки, через які навантаження на здобувачів стає надмірним. Це лише деякі з проблем, що потребують нагального вирішення. Хоча такі випадки не є повсюдним явищем, проте їх не можна ігнорувати, адже після закінчення двох років національного експерименту вони вплинуть на формування «іміджу» ДФЗО та ставлення до такої форми ключових стейкхолдерів.

Детальніше: https://bit.ly/3pKHbTd, https://bit.ly/3GAl8FX

Фото: скріншот

2021-12-09
Share
Цифровізація малого та середнього бізнесу

Цифровізація малого та середнього бізнесу

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Цифровізація малого та середнього бізнесу для кращого відновлення».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Цифровізація малого та середнього бізнесу для кращого відновлення».

Документ надає уявлення про те, як малі та середні підприємства відреагували на кризу COVID-19 й адаптувались до нового середовища, а також як різні гравці у своїх екосистемах сприяють переходу на цифрові технології.

У ньому розглядається цифрова трансформація МСП і наводиться огляд ключових тенденцій в освоєнні МСП цифрових технологій у країнах ОЕСР. 

Висвітлюються основні тенденції, які сформувались останнім часом унаслідок кризи COVID-19 або були значно нею прискорені, у тому числі доступ до цифрової інфраструктури, електронній комерції та віддаленої роботи.

Обговорюється міжнародний досвід політики цифровізації МСП. Представлені оригінальні свідоцтва програми «спасіння» та «відновлення», запущені урядами ОЕСР для подолання кризи.

Документ належить до серії матеріалів «Документи ОЕСР з МСП та підприємництва», в якій представлені порівняльні дані та аналіз показників і тенденцій МСП і підприємництва, а також широкого спектру сфер політики, в тому числі фінансування МСП, інновації, продуктивність, навички, інтернаціоналізацію та інше.

Детальніше: https://bit.ly/3dB3DbR, https://doi.org/10.1787/50193089-en

Фото: скріншот

2021-12-09
Share
Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Організатором конкурсу є Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України. 

Конкурс націлений на підтримку розробок нових інтелектуальних біосенсорів для аналітичної біонанотехнології.

Тематична спрямованість проєктів, які можуть бути подані на конкурс:
– медична діагностика;
– екологічний моніторинг;
– харчова промисловість.

Конкурс відбуватиметься у два етапи: на першому (заочному) етапі будуть оцінюватися заявки, автори найкращих з яких будуть запрошені на тренінг із підготовки пітч-презентації проєктів; на другому експертами з України та ЄС будуть обрані фіналісти, які візьмуть участь в очному фіналі наприкінці лютого 2022 року. 

Переможці конкурсу отримають можливість прийняти участь у Літній школі з розробки та впровадження смарт-пристроїв та їхніх додатків, яка відбудеться у червні 2022 року у Дрездені, Німеччина.

Конкурс проводиться в рамках проєкту BIONANOSENS, який фінансується Європейським Союзом, твіннінг-проєкту IMBG з партнерами із ЄС.

Документи на конкурс можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3GsO9mS, https://www.bionanosens.eu/, https://bit.ly/3lN6mU0, https://bit.ly/3Ispf8y, https://bit.ly/3dxYRvM

Фото: МОН

2021-12-09
Share
Освітянам, підприємцям, держслужбовцям: нові рамки цифрових компетентностей

Освітянам, підприємцям, держслужбовцям: нові рамки цифрових компетентностей

На порталі «Дія.Цифрова освіта» започатковано три нові «Рамки цифрових компетентностей» – для підприємців, держслужбовців та освітян.

На порталі «Дія.Цифрова освіта» започатковано три нові «Рамки цифрових компетентностей» – для підприємців, держслужбовців та освітян.

«Рамка цифрових компетентностей» являє собою інструмент оцінювання рівня цифрових знань та навичок. Вона покликана допомогти в створенні державної політики та плануванні освітніх ініціатив, спрямованих на підвищення рівня цифрової грамотності та практичного використання засобів і сервісів ІТ-технологій конкретними цільовими групами населення.

Прискорення економічного зростання та залучення інвестицій у бізнес, модернізація промисловості та впровадження інновацій неможливе без цифрової трансформації. «Рамка цифрових компетентностей» для підприємців охоплює 4 сфери цифрових компетентностей, які містять 20 компетентностей і 3 рівні володіння.

Діджиталізація державних процесів робить звичні функції зручними та прозорими. Спеціально для держслужбовців створена «Рамка цифрових компетентностей», щоб надати загальне уявлення щодо знань, навичок і компетентностей, пов’язаних із використанням наступних цифрових технологій у процесі державного управління:
– пошуку та роботи з інформацією, пов’язаною з виконанням професійних обов’язків;
– безпечного використання електронних послуг в інтернеті;
– правильне розуміння таких понять, як загальнодоступна інформація, принципи класифікації інформації за рівнем доступу, правила авторизації, зберігання та захисту особистих даних, електронний підпис, е-урядування, правила застосування е-послуг тощо.

Рамка для держслужбовців обіймає 5 сфер цифрових компетентностей, які містять 20 компетентностей і 6 рівнів володіння.

Освітній процес є основою сталого розвитку суспільства та підвищення рівня життя громадян. «Рамка цифрових компетентностей» для педагогічних і науково-педагогічних працівників є основою формування нових освітніх стандартів, розробки освітніх програм провайдерами освітніх послуг, і тих, хто здійснює підготовку майбутніх вчителів, і тих, хто підвищує кваліфікацію вчителів, які працюють, а також для їх самоосвіти. Вона охоплює 5 сфер цифрових компетентностей, які містять 22 компетентності та 5 рівнів володіння.

Детальніше: https://bit.ly/334R0no, https://bit.ly/3EA495T, https://bit.ly/3IAb2GB, https://bit.ly/31NcQuV, https://bit.ly/3y8bNlH

Фото: Мінцифра

2021-12-09
Share
Оновлено Перелік наукових фахових видань України

Оновлено Перелік наукових фахових видань України

30 листопада 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

30 листопада 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації та внесено зміни до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, зокрема, рекомендовано включити 32 нових печатних видання та 4 електронні періодичні видання (наказ МОН від 30.11.2021 № 1290).

Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.

Актуальний перелік розміщено на сайті МОН. Він наразі містить 114 традиційних та 6 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1242 та 80 категорії «Б».

Детальніше: https://bit.ly/2YJSMIXhttps://bit.ly/3EAC9iIhttps://bit.ly/3IoWklS, https://bit.ly/3dCFem9

2021-12-08
Share
Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Співпраця відбуватиметься у рамках поглибленої програми співробітництва між академічними установами Північно-східного наукового центру НАН і закладами вищої освіти МОН України.  

НТК є провідною базою для проходження практик здобувачів вищої освіти, а університет наразі є регіональним лідером серед закладів вищої освіти Харьківщини.

Поєднання освітнього процесу у ЗВО з сучасними дослідженнями науковців НТК, яке передбачає активне залучення студентів до науково-дослідної та інноваційної діяльності, є ключовою особливістю цієї співпраці. Провідні фахівці НТК очолюють три кафедри ХНУ, читають понад 10 лекційних курсів, а студенти та науковці Університету мають змогу проводити дослідження на сучасному науковому обладнанні Комплексу.

Визначені пріоритетні напрями майбутніх досліджень та співпраці між НТК «Інститут монокристалів» і ХНУ імені Каразіна. Очікується, що така співпраця надасть випускникам Університету та вченим НТК нові перспективи для реалізації спільних проєктів та ініціатив, стане прикладом для інших наукових та освітніх закладів.

Детальніше: https://bit.ly/3dBu1lO  

Фото: НАНУ

2021-12-08
Share
Глобальний інноваційний індекс 2021

Глобальний інноваційний індекс 2021

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».

З моменту свого створення у 2007 році «Глобальний інноваційний індекс» почав формувати порядок денний у сфері вимірювання інновацій. Він став одним з ключових елементів при розробленні економічної політики, все більше урядів стали систематично аналізувати свої щорічні результати й розробляти політичні заходи з метою покращання своїх показників.

У 14-му виданні документу наведено результати аналізу найбільш актуальних глобальних тенденцій у сфері інновацій та рейтинг інноваційних екосистем 132 економік, виокремлені сильні та слабкі сторони з точки зору інновацій та визначені розриви в інноваційних показниках. 

У новому розділі доповіді «Система відслідковування інновацій на глобальному рівні» подається огляд  значень таких показників, як витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та доступ до фінансування інновацій, а також визначається вплив COVID-19 на глобальні інноваційні показники.

Метод вимірювання інноваційних можливостей і результатів економік, який використовується у документі, надає особам, які приймають рішення в урядових структурах та приватному секторі, бачення поточної ситуації, що можу бути використано під час розробки політики, що стимулює людей займатися інноваційною та творчою діяльністю, зробити її більш ефективно.

Відповідно до Глобального інноваційного індексу найбільш інноваційною економікою у 2021 році є Швейцарія. За нею йдуть Швеція, США, Об’єднане Королівство та Республіка Корея.

Незважаючи на великі людські та економічні втрати, викликані пандемією COVID-19, уряди та компанії в багатьох частинах світу збільшили інвестиції в інновації. У 2021 році масштаб наукової діяльності, витрати на дослідження та розробки, кількість венчурних угод і заявок на інтелектуальну власність продовжували збільшуватися.

Україна посідає 49 місце серед 132 економік, представлених у документі. У 2021 році Україна має кращі результати за інноваційними показниками, ніж у попередні роки. Вона посідає третє місце серед 34 країн з нижчим за середній рівень доходу та загальне 32 місце серед 39 економік Європи.

Детальніше: https://bit.ly/3dzoe08, https://bit.ly/3Ix3ogs, https://bit.ly/3DAMDNu  

Фото: скріншот

2021-12-08
Share