Sсience & Business Startup Bootcamp

Sсience & Business Startup Bootcamp

Триває реєстрація на участь у Sсience & Business Startup Bootcamp: для поєднання наукового та інноваційного потенціалу.

Триває реєстрація на участь у Sсience & Business Startup Bootcamp: для поєднання наукового та інноваційного потенціалу.

Цей захід щоквартально проводиться Міністерством освіти і науки України у партнерстві з Фондом розвитку інновацій з метою поєднання наукового та інноваційного потенціалу та пошуку інноваційних рішень і взаємодії суб’єктів інноваційного процесу.

Працюватиме Sсience & Business Startup Bootcamp 30-31 жовтня 2021 року за п’ятьма тематичними сесіями: маркетинг, інвестиції, продажі, правове регулювання та фінанси. 

Програмою тренінгу для відібраних команд-учасників передбачені наступні активності:
– воркшопи від провідних експертів зі значним досвідом у сфері інноваційної та інвестиційної діяльності стартапів;
– нетворкінг та комунікація з партнерами заходу, його учасниками та експертами;
– доступ до глобальної мережі менторів, партнерів, галузевих експертів, стартапів, інструментів підтримки науково-технічних та інноваційних проєктів в Україні та за її межами;
– настановчі сесії від експертів, що охоплюють ключові сфери діяльності стартапу, поради щодо використання інструментів онлайн-колаборації науки та бізнесу, просування власної справи;
– інструменти та методики мислення, які допоможуть прискорити зростання та розвиток команди;
– Q&A сесії, під час яких команди зможуть поставити та розібрати актуальні для них запитання.

Під час заходу буде презентовано вебплатформу «Наука і бізнес», яка є онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.

Для участі у Sсience & Business Startup Bootcamp необхідна попередня реєстрація. Заявки можна подати до 27 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/2Y9WhHNhttps://bit.ly/3D4oP4N 

Фото: МОН

2021-10-01
Share
Інформація про інвесторів, навчальні заклади та R&D-центри

Інформація про інвесторів, навчальні заклади та R&D-центри

На онлайн-порталі 360 Tech Ecosystem Overview представлена інформація про інвесторів, навчальні заклади та центри досліджень і розробок (R&D-центри).

На онлайн-порталі 360 Tech Ecosystem Overview представлена інформація про інвесторів, навчальні заклади та центри досліджень і розробок (R&D-центри).

360 Tech Ecosystem Overview для пошуку бізнес-інформації про ІТ-компанії, людей, інвесторів та доступу до відомостей про усю технологічну екосистему України було відкрито Мінцифрою у 2020 році. 

Портал містить інформацію про понад 1500 виробничих компаній і майже 800 сервісних. У новому розділі про інвесторів представлена інформація про компанії, які за останні 5 років інвестували як мінімум у два українські стартапи. У розділі IT Education зібрана найбільша та повна база закладів освіти України, що навчають ІТ-спеціальностей та підприємництва в університетах, коледжах, школах та курсах. Також у новому розділі можна знайти інформацію про всі R&D-центри, які є в Україні, включаючи R&D-центри Samsung, Huawei, Cisco, Snap Inc., Lyft.

Усі бажаючі можуть долучитися до 360 Tech Ecosystem Overview та розмістити тут інформацію про свою компанію.

Детальніше: https://techecosystem.gov.ua/, https://bit.ly/3B4eHs9 

Фото: Мінцифра

2021-10-01
Share
Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії

Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії

Аналітичний центр «ОсвітАналітика» у співпраці з НАЗЯВО та Радою молодих учених при МОН України запрошують пройти опитування щодо процедури підготовки та захисту аспірантів.

Аналітичний центр «ОсвітАналітика» у співпраці з НАЗЯВО та Радою молодих учених при МОН України запрошують пройти опитування щодо процедури підготовки та захисту аспірантів.

Опитування проводиться в рамках дослідження на тему «Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії», яке покликане проаналізувати існуючої практики закладів вищої освіти та наукових установ із підготовки аспірантів за новими правилами та узагальнити досвід щодо організації захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії у разових спеціалізованих вчених радах.

Відповіді завідувачів відділів аспірантури, аспірантів 2016-2020 років вступу, докторів філософії  будуть узагальнені й у подальшому використані при розробленні рекомендацій щодо покращення процедури підготовки та захисту аспірантів, удосконалення відповідного напряму державної освітньої і наукової політики.

Детальніше: https://bit.ly/3mn7AFk, https://bit.ly/3B15noU, https://bit.ly/3B4QRMV

Фото: Аналітичний центр «ОсвітАналітика»

2021-10-01
Share
Громадське обговорення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

Громадське обговорення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

30 вересня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проект змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», якими має бути розширено функції Національної ради з питань розвитку науки і технологій на сферу інновацій.

30 вересня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проект змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», якими має бути розширено функції Національної ради з питань розвитку науки і технологій на сферу інновацій.

Необхідність внесення змін пов’язана із недоліками поточного стану політики у сфері інноваційної діяльності. Наразі вона формується 4-ма центральними органами – Міністерством освіти і науки, Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості. Це не дозволяє забезпечити системний підхід до розроблення та реалізації політики у сфері інноваційної діяльності, включаючи формування та реалізацію заходів щодо підтримки інноваційної діяльності у кожній сфері окремо.

Пропонується розширити функції Національної ради з питань розвитку науки і технологій на сферу інноваційної діяльності. Це, на переконання МОН, дозволить упровадити системний підхід до формування політики у сфері інноваційної діяльності, забезпечить розвиток та ефективну взаємодію елементів національної інноваційної екосистеми, яка зможе стати рушієм прискореного економічного зростання.

Також пропонується набір критеріїв оцінювання ефективності інноваційної діяльності:
– частка інноваційних підприємств у загальній кількості підприємств;
– частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції;
– обсяг коштів, виділених на підтримку та розвиток інноваційної діяльності;
– місце України в світових рейтингах, пов’язаних з інноваціями.

Зауваження та пропозиції можна подати до 14 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/39XgGmb, https://bit.ly/3mhf8ZV, https://bit.ly/3mhDhjh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text, https://bit.ly/3F4FBCK

2021-09-30
Share
Декарбонізація крок за кроком: від складного до простого

Декарбонізація крок за кроком: від складного до простого

У вересні 2021 року Група інституціональних інвесторів зі зміни клімату (The Institutional Investors Group on Climate Change/IIGCC) за підтримки Ініціативи інституціональних інвесторів Transition Pathway Initiative (TPI) та Climate Action 100+ (CA 100+) опублікувала «Чистий нульовий стандарт для компаній нафтогазової галузі».

У вересні 2021 року Група інституціональних інвесторів зі зміни клімату (The Institutional Investors Group on Climate Change/IIGCC) за підтримки Ініціативи інституціональних інвесторів Transition Pathway Initiative (TPI) та Climate Action 100+ (CA 100+) опублікувала «Чистий нульовий стандарт для компаній нафтогазової галузі».

У стандарті представлено план дій для досягнення кліматичних цілей в частині декарбонізації та практичні поради з його виконання.

Зокрема, план дій для соціально відповідальної компанії передбачає послідовну реалізацію наступних кроків:
– постановка мети щодо досягнення нульових викидів до 2050 р. або раніше;
– визначення проміжних цілей зі зниження викидів, а саме: скорочення операційних викидів до мінімуму; скорочення викидів дочірніх компаній; скорочення участі в вуглецевоємних проєктах; зниження обсягів власної вуглецевоємної продукції; зниження участі у торгівлі викопним паливом; усунення залишкових викидів; нарощування продаж чистої енергії;
– розроблення стратегії з декарбонізації;
– приведення у відповідність з цілями Паризької угоди своїх капітальних вкладень;
– розкриття інформації про участь у політиці зі збереження клімату включно із діяльністю у публічних інститутах, корпоративних асоціаціях;
– здійснення цільового управління кліматичними аспектами (розподіл функцій щодо клімату серед менеджменту компанії, визначення внутрішніх індикаторів прогресу з кліматичних питань тощо);
– вимірювання впливу переходу компанії на безвуглецеве виробництво;
– розкриття кліматичної інформації відповідно до встановлених стандартів.

Керівництво IIGCC націлене на сприяння компаніям щодо виконання ними необхідних критеріїв, а також на розширення кола компаній, які ставлять собі за мету нульові викиди.

Детальніше: https://bit.ly/3imbXz6, https://sciencebasedtargets.org/, https://www.transitionpathwayinitiative.org/, https://www.climateaction100.org/progress/net-zero-company-benchmark/, https://influencemap.org/  

Фото: IIGCC


2021-09-30
Share
Всеукраїнський день бібліотек

Всеукраїнський день бібліотек

30 вересня 2021 року відмічається Всеукраїнський день бібліотек.

30 вересня 2021 року відмічається Всеукраїнський день бібліотек.

Його започатковано 14 травня 1998 року Указом Президента України № 471/98 «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек» на підтримку ініціативи бібліотечної громадськості.

В указі зазначається, що бібліотеки України роблять значний внесок у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури. Існує необхідність подальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.

За даними онлайн-сервісу «Бібліотека для тебе / Library for you» в Україні налічується 8 Національних бібліотек, 15658 публічних бібліотек, 15543 освітянських бібліотек усіх рівнів, 189 бібліотек закладів вищої освіти та 921 інша бібліотека. До послуг 19 млн. користувачів бібліотек, які за рік здійснюють 403 млн. відвідувань, у публічних бібліотеках відвідувачам доступні 11974 комп’ютери, підключені до мережі інтернет.

У рамках Всеукраїнського дня бібліотек кожного року проводяться заходи, спрямовані на підвищення ролі книги у суспільно-політичному та історико-культурному житті населення України, а також на вирішення проблем розвитку бібліотечної справи.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471/98#Text, https://lib4you.org.ua/, https://ula.org.ua/news/4889-vseukrainskyi-den-bibliotek-nashe-spilne-sviato

Фото: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Український інститут книги

2021-09-30
Share
Перший український павільйон на Web Summit

Перший український павільйон на Web Summit

30 вересня 2021 року відбудеться прес-конференція «Перший український павільйон на Web Summit».

30 вересня 2021 року відбудеться прес-конференція «Перший український павільйон на Web Summit».

Організатор – Міністерство цифрової трансформації України.

Захід присвячений участі України на Web Summit 2021 у Лісабоні, якій відбудеться у листопаді поточного року. Вперше Україна буде представлена на одній із наймасштабніших світових технологічних конференцій. Web Summit — це 4-денний захід, що об’єднує 300 світових спікерів, 70 тис. відвідувачів зі 160 країн світу та понад 1000 інвесторів.

Під час прес-конференції планується обговорити наступні питання:
– формат участі України, ініціатива об’єднання екосистем;
– український павільйон на Web Summit;
– Web Summit як унікальна можливість покращення міжнародного іміджу країни;
– як бізнес працює над формуванням та просуванням технологічної України;
– інноваційні проєкти, хмарні рішення: що пропонує світу Україна сьогодні та які проєкти готуються до запуску в найближчі роки.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3CWVYiW, https://bit.ly/3ohUuvq 

Фото: Мінцифра

2021-09-29
Share
Інновації мікрокредитування у вищій освіті

Інновації мікрокредитування у вищій освіті

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Інновації мікрокредитування у вищій освіті. Хто, що і чому?», підготовлений директоратом з освіти та професійним навичкам ОЕСР.

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Інновації мікрокредитування у вищій освіті. Хто, що і чому?», підготовлений директоратом з освіти та професійним навичкам ОЕСР.

Документ є частиною серії «Перспективні освітні політики ОЕСР». 

Дослідження пропонує нові емпіричні дані щодо пропозицій мікрокредитів в різних юрисдикціях ОЕСР та надає інформацію про витрати і переваги програм короткострокового навчання, пропонованих закладами вищої освіти. 

У звіті висвітлені наступні питання, які стосуються аналізу поточного стану та перспектив і політики у галузі освіти:
– спостерігається зростаючий інтерес учнів до мікрокредитів;
– у вищих навчальних закладах термін «мікроконтроль» не отримав широкого розповсюдження;
– заклади вищої освіти пропонують широкий спектр короткострокового навчання за програмами, які відповідають критеріям програм мікрокредитування;
– заклади вищої освіти розробляють короткі програми з фундаментальних наук і професійної освіти;
– онлайн-надання мікрокредитів з використанням платформи цифрового навчання стають стає все більш важливим каналом упровадження програм мікрокредитування і пандемія COVID-19 прискорила цей процес;
– учні, які користуються програмами мікрокредитування від ЗВО, – більш освічені, більш кваліфіковані й мають більш високий рівень фінансової та соціальної підтримки від роботодавців;
– інформація про мікрокредитування обмежена, однак доступні для ознайомлення дослідження свідчать, що коротші програми дійсно забезпечують тимчасове зростання ринку праці, а накопичення мікрокредитів може поліпшити перспективи на ринку праці.

Детальніше: https://bit.ly/2Y6An90, https://bit.ly/2WBp9sg, https://doi.org/10.1787/5cc2d673-en 

Фото: скріншот

2021-09-29
Share
Географія світових інновацій у 2021 році

Географія світових інновацій у 2021 році

21 вересня 2021  року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) оприлюднила щорічний звіт «Глобальний інноваційний індекс 2021: дослідження через призму кризи COVID-19».

21 вересня 2021  року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) оприлюднила щорічний звіт «Глобальний інноваційний індекс 2021: дослідження через призму кризи COVID-19».

Звіт, в якому порівнюється інноваційна діяльність 132 країн, містить основні висновки стосовно географії інновацій у світі станом на 2021 рік. 

Високі місця у рейтингу впродовж останніх п’яти років постійно посідають декілька країн з високим рівнем доходу – Швейцарія, Швеція, США та Велика Британія. Вперше до кращої п’ятірки у 2021 році ввійшла Республіка Корея. Низка країн з середнім рівнем доходу, серед яких Китай, Туреччина, В’єтнам, Індія та Філіппіни, поліпшують свої показники, наближаючись до лідерів, а до числа 15 провідних економік світу увійшли ще 4 азіатські країни: Сінгапур (8 місце), Китай (12), Японія (13) і Гонконг, Китай (14).

Як і раніше, спостерігається нерівномірна зміна інновацій у регіональному розрізі. Лідерами залишаються, маючи значну перевагу, представники Північної Америки та Європи. Регіоном, який наближається до лідерів, є Південно-Східна Азія, Східна Азія та Океанія, інноваційна діяльність яких за останні 10 років набула потужної позитивної динаміки.

Серед країн із середнім рівнем доходу лише Китай входить до 30 кращих, займаючи 12 місце. Ще 9 країн потрапили до 50 чільних економік світу: Болгарія (35 місце), Малайзія (36), Туреччина (41), Таїланд (43), В’єтнам (44), Російська Федерація (45), Індія (46), Україна (49) і Чорногорія (50). Проте, лише Туреччина, В’єтнам, Індія та Філіппіни, успішно доповнюючи свої внутрішні інновації міжнародною передачею технологій, стабільно покращують свої позиції у світовому рейтингу інноваційності.

Що стосується України, то вона посідає 49 місце у світовому рейтингу, 3 місце – серед країн з середнім рівнем доходу та 32 місце в Європі.

Детальніше: https://bit.ly/3uBqOue, https://bit.ly/3FaClpo, https://bit.ly/3BahjEQ

Фото: ВОІВ

2021-09-29
Share
Як поліпшити охорону здоров’я за допомогою прогнозної аналітики

Як поліпшити охорону здоров’я за допомогою прогнозної аналітики

Wiley представляє  інформацію зв’язок між охороною здоров’я та прогнозною аналітикою, презентуючи книгу «Використання прогнозної аналітики для поліпшення результатів охорони здоров’я».

Wiley представляє  інформацію зв’язок між охороною здоров’я та прогнозною аналітикою, презентуючи книгу «Використання прогнозної аналітики для поліпшення результатів охорони здоров’я».

Книга містить детальний огляд тематичних досліджень, в яких використовується прогнозна аналітика та інші математичні методи з метою покращення результатів лікування пацієнтів та економії ресурсів. Відмінною рисою публікації є акцент на використанні прогностичної аналітики для пояснення, розширення та перевірки теорії догляду за пацієнтами.

Прогнозна аналітика є інноваційним підходом до вирішення питань як, коли та навіщо покращувати якість медичної допомоги, та у який спосіб це робити. Дослідження охоплює проблеми від персонального рівня, окремого медичного закладу й до системи охорони здоров’я в цілому, що підкреслює широкі можливості прогнозної аналітики.

Книга фактично являє собою посібник, у якому показано, як використовувати існуючу теорію та інструменти для досягнення бажаних позитивних результатів. За допомогою розроблених рекомендацій можуть бути створені моделі:
– ранжування пацієнтів за станом їхнього здоров’я та планування щоденного догляду за найбільш вразливими групами;
– підбору та розстановки медичного персоналу необхідного рівня підготовки;
– догляду за пацієнтами, які зменшують ризики розповсюдження серед них інфекцій;
– тестування рівня знань і досвіду практикуючих лікарів, що зменшить рецидиви серед пацієнтів;
– оцінювання терапевтичного ефекту альтернативних методів лікування для пацієнтів і зворотного зв’язку з лікарями, які ними користуються;
– виявлення здатності менеджерів до створення сприятливих умов для професійного зростання медичного персоналу, що в кінцевому підсумку скорочує час хвороби та зменшує витрати на лікування.

Використання прогнозної аналітики для покращання результатів у сфері охорони здоров’я може бути надзвичайно корисним керівникам, дослідникам і співробітникам закладів охорони здоров’я, які займаються питаннями підвищення якості медицини.

Детальніше: https://bit.ly/3A3MrEI, https://bit.ly/3D6lwdrhttps://bit.ly/3zY9cdi

Фото: скріншот

2021-09-29
Share