Ухвалено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року

Ухвалено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року

20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.

20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.

Метою Стратегії є підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення впливів і наслідків зміни клімату в Україні. Її реалізація забезпечить Україні виконання положень Паризької кліматичної угоди в частині зменшення викидів парникових газів і пристосування до глобальних змін клімату.

Для України першорядними екологічними викликами є наступні:
– значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів;
– недосконала система державного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища;
– критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів.

Найбільше потерпають від негативних наслідків зміни клімату, за визначенням Стратегії, біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове, рибне, сільське господарство та інші. Саме на ці соціально-економічні сектори в першу чергу будуть спрямовані зусилля.

Наслідками впровадження Стратегії для України повинна стати низка позитивних результатів, серед яких: зменшення рівня промислового забруднення, створення ефективної системи хімічної безпеки, забезпечення раціонального використання природних ресурсів і сталого лісоуправління, створення правових і економічних підстав для поводження з відходами, збереження біорізноманіття, посилення адаптаційної спроможності соціально-економічних систем до зміни клімату, стабілізація екологічної рівноваги, підвищення ефективності державної політики щодо екологічної безпеки тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3niabAM 

2021-10-21
Share
71
Громадське обговорення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

Громадське обговорення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Документом пропонується адаптувати нормативно-правові акти до законодавства ЄС щодо суб’єктів, дослідницької інфраструктури та регулювання їхньої діяльності. Зокрема, удосконалюються правові норми функціонування та розвитку різних форм дослідницької інфраструктури й розширюються види державної підтримки молодих вчених.

Упровадження цих змін дозволить усунути законодавчі неузгодженості, що мають місце у положеннях Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» та стосуються функціонування різних суб’єктів дослідницької інфраструктури, зокрема будуть:
– виокремлені об’єкти дослідницької інфраструктури;
– оновлені норми закону щодо центрів колективного користування науковим обладнанням, державних ключових лабораторій та національних наукових центрів;
– уточнені базові поняття, у т.ч. «молодий вчений», визначені умови продовження статусу молодого вченого після досягнення ним граничного віку, визначено категорії молодих вчених залежно від розвитку їхньої кар’єри;
– встановлені види державної підтримки молодих вчених.

Зауваження та пропозиції можна подати до 5 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3B1Bynh, https://bit.ly/3aWj6SJ

2021-10-21
Share
101
Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році

Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році

20 жовтня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило громадськості аналітичний звіт «Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році».

20 жовтня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило громадськості аналітичний звіт «Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році».

У документі міститься інформація щодо рівня відкритості даних у містах та органах державної влади України. Зокрема, експерти оцінили 56 органів державної влади та 81 місто на основі даних карток оцінювання стану оприлюднення та оновлення відкритих даних, які вони щорічно подаються до Мінцифри. 

Основними критеріями оцінювання були:
– потенціал оброблення та аналізу відкритих даних;
– якість оприлюднення наборів даних;
– залучення користувачів до процесу оприлюднення;
– оцінка впливу оприлюднених наборів відкритих даних.

За даними дослідження серед державних органів лідером відкритих даних є Державна податкова служба, Антимонопольний комітет, Державна митна служба, Офіс Генерального прокурора, Міністерство освіти і науки. Серед міст за рівнем реалізації політики відкритих даних лідерські позиції займають Харків, Маріуполь, Хмельницький, Тернопіль і Львів.

Відкриті дані сприяють контролю за роботою органів влади та мають значний антикорупційний потенціал. Проведене дослідження, на думку його авторів, стимулюватиме якісну конкуренцію між розпорядниками відкритих даних і допоможе в обміні досвідом й кращими практиками.

Звіт підготовлений ГО «Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України у межах проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS». 

Детальніше: https://bit.ly/3m5juoo, https://bit.ly/3GcPuP4, https://bit.ly/3m2L4Cv 

Фото: скріншот

2021-10-21
Share
106
Стимулювання інвестицій в якісну інфраструктуру для відновлення економіки

Стимулювання інвестицій в якісну інфраструктуру для відновлення економіки

На майданчику Міністерської зустрічі Організації економічного співробітництва та розвитку відбулась панельна дискусія міжнародного об’єднання Blue Dot Network.

На майданчику Міністерської зустрічі Організації економічного співробітництва та розвитку відбулась панельна дискусія міжнародного об’єднання Blue Dot Network.

Міжнародний проєкт Blue Dot Network був започаткований за ініціативи урядів США, Японії та Австралії й за технічної підтримки ОЕСР. Він покликаний сформувати механізм сертифікації інфраструктурних проєктів за міжнародно визнаними стандартами якісної інфраструктури.

Нинішня панельна дискусія була присвячена проблематиці нестачі інвестицій у якісну інфраструктуру в країнах, щоі розвиваються, у контексті післяпандемійного відновлення економіки. Під час обговорення було акцентовано увагу на проблемі значного розриву між країнами у доступі до якісної інфраструктури. Це перешкоджає рівномірному відновленню економік країн після пандемії, оскільки інфраструктурні проєкти безпосередньо визначають якість життя населення країн.

Як показало обговорення, якісна інфраструктура вимагає більше ресурсів для реалізації, однак не всі уряди мають фінансові можливості для якісних інфраструктурних проєктів. З іншого боку, приватні інвестори можуть бути зацікавленими у таких проєктах, однак якісна інфраструктура має надто тривалий цикл повернення інвестицій. Якщо приватні інвестори погоджуються на фінансування проєктів на довгостроковій основі, їм потрібні гарантії, що проєкти, які ними фінансуються, дійсно є стійкими й через тривалий термін їх ECG-показники та економічні результати зможуть виправдати очікування та ризики.

Обговорювалась проблема участі урядів безпосередньо у реалізації проєктів: якщо уряд виділяє кошти на проєкт зі створення якісної інфраструктури, йому необхідно спиратися на систему стандартів, відповідність яким є зеленим світлом для спрямування капіталу. Важливо не тільки обрати проєкт, але й сприяти імплементації стандартів у ході його реалізації. Це означає, що система стандартів повинна розроблятися для використання одразу на трьох рівнях – скринінг проєкту, оцінка проєкту та моніторинг. Фінансуючий інститут повинен займати активну роль у забезпечені стандартів.

Ще один аспект виявився проблематичним щодо стимулювання інвестицій. З огляду на капіталоємність і тривалість реалізації інфраструктурні проєкти залишаються вразливими до протидії корупційним схемам. Тому під час панельної дискусії було представлено новий спільний проєкт ОЕСР і Blue Dot Network – «Панель анти-корупційних інструментів для інфраструктурних проєктів». У рамках проєкту буде розроблено Керівництво для проєктних компаній, яке охопить кращі практики та надасть практичні рекомендації щодо протидії корупції. Очікується, що будуть розроблені інструменти багатосторонньої взаємодії з зацікавленими особами в рамках інфраструктурних проєктів та запущені освітні програми з відповідної проблематики.

Детальніше: https://bit.ly/3E17gmE, https://bit.ly/3vxoMvX, https://bit.ly/2ZgqrKk 

Фото: ОЕСР

2021-10-21
Share
60
Sсience & Business StartupBootcamp

Sсience & Business StartupBootcamp

30-31 жовтня 2021 року відбудеться офлайн-тренінг для науковців, стартаперів і підприємців на ранніх стадіях розвитку в галузі наукоємних інновацій і технологій Sсience&Business StartupBootcamp free of charge.

30-31 жовтня 2021 року відбудеться офлайн-тренінг для науковців, стартаперів і підприємців на ранніх стадіях розвитку в галузі наукоємних інновацій і технологій Sсience&Business StartupBootcamp free of charge.

Організатори: Міністерство освіти і науки України, Фонду розвитку інновацій.

Захід проводиться щоквартально. Він покликаний підвищити обізнаність з питань бізнесу, маркетингу, продажів, інвестицій та інновацій серед науковців, стартаперів, компаній, експертів, інвесторів та медіа. Програма заходу передбачає 5 тематичних сесій: маркетинг, інвестиції, продажі, правове регулювання, фінанси.

У ході тренінгу відбудеться презентація веб-платформи «Наука і бізнес», яка сприятиме ефективній взаємодії представників бізнесу та науки на взаємовигідних умовах. Також команди зможуть презентувати свої проєкти провідним компаніям.

Програмою заходу передбачені наступні активності:
– воркшопи від провідних експертів зі значним досвідом у сфері інноваційної та інвестиційної діяльності стартапів;
– комунікація з провідними партнерами заходу, його учасниками та експертами;
– доступ до глобальної мережі менторів, партнерів, галузевих експертів і стартапів;
– настановчі сесії від експертів, що охоплюють ключові сфери діяльності стартапу;
– доступ до інструментів підтримки науково-технічних та інноваційних проєктів в Україні й за її межами;
– надання порад учасникам щодо використання інструментів онлайн-колаборації науки та бізнесу;
– практичні поради від менторів з метою просування власної справи;
– інструменти та методики мислення, які допоможуть прискорити зростання та розвиток команди;
– сесії питань-відповідей.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3B2pxhx, https://bit.ly/3jspvJR, https://bit.ly/3vzVi0m 

Фото: МОН

2021-10-21
Share
64
Видання для фахівців від Книжкової палати України

Видання для фахівців від Книжкової палати України

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

На ньому представлені публікації з наступної тематики:
– видавнича справа та редагування;
– книгознавство;
– документознавство;
– бібліологія;
– бібліографія та бібліографознавство;
– галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/3C2NVAQ

Фото: скріншот

2021-10-20
Share
233
Новий Порядок розроблення професійних стандартів

Новий Порядок розроблення професійних стандартів

Кабінет Міністрів України затвердив новий Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів. Відповідна постанова від 11 жовтня 2021 р. № 1063 оприлюднена на урядовому порталі.

Кабінет Міністрів України затвердив новий Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів. Відповідна постанова від 11 жовтня 2021 р. № 1063 оприлюднена на урядовому порталі.

Документ дозволяє розробляти професійні стандарти на нові професії, які наразі відсутні у  Класифікаторі професій. За повідомленням Національного агентства кваліфікацій (НАК), недосконалість нормативної бази та застарілість Класифікатора гальмувала процес розроблення професійних стандартів на нові професії. Адже спочатку передбачалось внесення професії до Класифікатора, що займало довгий період часу. 

У новому порядку ця процедура відсутня.  За новими правилами НАК є суб’єктом перевірки професійних стандартів, що дозволяє прискорити процес розроблення професійних стандартів та робити їх більш якісними. Зміни стосуються і процедури перегляду та терміну затвердження професійних стандартів. Також НАК буде вести Реєстр заявок на розроблення професійних стандартів, що спростить процедуру перевірки їх наявності.

Наразі НАК вже веде Реєстр професійних стандартів, який містить відомості про стандарти, включаючи вимоги до кваліфікації працівників та їх компетентностей, що визначаються роботодавцями і слугують основою для формування професійних кваліфікацій. 

Детальніше: https://bit.ly/3pgFvlR,  https://register.nqa.gov.ua/profstandarts, https://bit.ly/2Xu2sqr, https://bit.ly/3pkxlJu 

Фото: КМУ

2021-10-20
Share
210
Новітній інтелект України

Новітній інтелект України

Стартував всеукраїнський молодіжний конкурс «Новітній інтелект України».

Стартував всеукраїнський молодіжний конкурс «Новітній інтелект України».

Конкурс організований агенцією «НОВІ» за підтримки Асоціації благодійників України, Аналітичного центру «ОсвітАналітика», Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України. Він покликаний залучити інтелектуальний потенціал молодіжного середовища до формування стратегії розвитку України, вироблення конкретних пропозицій і рекомендацій органам влади та громадянському суспільству щодо  напрямків вирішення соціальних і гуманітарних проблем сучасної України.

Взяти участь у конкурсі можуть молоді українські дослідники, які представлять дослідження, що відповідають визначеним тематичним напрямкам:
– доброчинність в Україні. Що варто зробити, щоб вона стала масштабнішою, ефективнішою та престижною;
– що можна зробити, щоб український університет посів місце у топ-100 світового академічного рейтингу;
– якою має бути ефективна державна соціальна політика в Украіні? Що може бути критерієм її реальної ефективності;
– реформа охорони здоров’я в Україні. Чи дійсно вона була вчора, чи відбувається вона сьогодні і що необхідно робити завтра;
– українські народні традиції: що їх чекає – невідворотнє забуття чи існують шанси на сучасний розвиток;
– як вижити сьогодні друкованій книжці при бурхливому поширенні електронних аналогів та процвітаючому «піратстві»;
– чому Україна ніяк не наважиться запровадити накопичувальну пенсійну систему;
– «сіре» та «чорне» працевлаштування в Україні. Чи можна і чи варто з цим боротися;
– економічна еміграція – жорстка реальність українського сьогодення. Чи можна вибудувати механізм залучення нових «закордонних українців» в інтересах стратегічного розвитку України;
– чого потребує сьогодні українська культури, державної фінансової підтримки чи простору для розвитку і «не заважати»;
– молодіжні організації в Україні: майбутні лідери нації, аматори-лузери чи політичні кон’юнктурники;
– чи може реально в Україні працювати професійне фінансово успішне олігархонезалежне медіа;
– роль церкви (як інституції) у сьогоднішньому українському суспільстві;
– якими будуть соціальні наслідки запровадження в Україні вільного продажу сільськогосподарських земель;
– 10 найбільш важливих соціальних та гуманітарних проблем потрібно нагайно вирішувати в Україні;
– як допомогти невеликим фермерським господарствам впроваджувати сучасні (агротехнічні, управлінські, соціальні) технології та інновації.

Критерії оцінювання заявок: оригінальність, креативність та новизна роботи; структурованість та логіка викладення матеріалу; наявність посилань на досвід інших країн, які вирішили аналогічні проблеми; достовірність та актуальність використаної статистичної та фактологічної інформації; обов’язкова наявність рекомендацій та пропозицій щодо практичної реалізації положень конкурсного дослідження.

У рамках конкурсу також відбудеться молодіжний правничий конкурс імені Юрія Демківа для досліджень наступної тематики:
– судова реформа в Україні: як домогтися незалежного, безстороннього та якісного правосуддя?
– як захистити право громади на чисте довкілля і як налагодити довіру та співпрацю між бізнесом і громадою для забезпечення добробуту та якості життя?

Останній термін подання конкурсних робіт – 31 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3jgFTNB, https://bit.ly/30KKaT4, https://bit.ly/3lX6mBx, https://bit.ly/3nh8Qu5, https://bit.ly/3lX6BfV

Фото: АБУ

2021-10-20
Share
84
Освітній серіал «Від заяви до вироку»

Освітній серіал «Від заяви до вироку»

Міністерство цифрової трансформації презентувало новий освітній серіал «Від заяви до вироку».

Міністерство цифрової трансформації презентувало новий освітній серіал «Від заяви до вироку».

Цей серіал допоможе розібратися в роботі антикорупційних органів та дозволить дізнатися, як захистити свої права. Його особливістю є кейсовий метод навчання у поєднанні з ґрунтовними поясненнями та коментарями від експертів.

Він складається з п’яти серій, з яких можна отримати інформацію про органи правопорядку, які розслідують кримінальні корупційні правопорушення, коли та до кого варто звертатися, а також на конкретному прикладі побачити, як захиститися від корупції в органах влади.

Програмою курсу передбачено вивчення наступних питань: хто розслідує корупцію в Україні; як написати заяву до НАБУ; про НАБУ: структура, діяльність і робота з заявниками; як довго триває слідство в корупційних справах; справа в суді: що далі?

Вивчення курсу допоможе:
– захистити своє право на Україну без корупції, долучаючись до боротьби з нею;
– орієнтуватися в інформації, яка має бути зазначена в повідомленні про корупцію;
– розбиратися, які права має заявник та викривач;
– дізнатись, через які канали комунікації можна заявити про корупцію;
– зрозуміти, яку саме корупцію розслідують різні правоохоронні органи.

Курс створений НАБУ – Національним антикорупційним бюро України спільно з Трансперенсі Інтернешнл Україна за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 

Детальніше: https://bit.ly/3DXRitx, https://bit.ly/3ji1qFp, https://bit.ly/30MHBQr 

Фото: Мінцифра

2021-10-20
Share
53
Конкурс на здобуття стипендій імені академіка НАН України Б.Є. Патона

Конкурс на здобуття стипендій імені академіка НАН України Б.Є. Патона

Оголошено конкурс на здобуття стипендій імені академіка НАН України Б.Є. Патона для молодих вчених Національної академії наук України.

Оголошено конкурс на здобуття стипендій імені академіка НАН України Б.Є. Патона для молодих вчених Національної академії наук України.

Конкурс проводиться відповідно до постанови Президії НАН України від 12.05.2021 № 164 «Про заснування стипендій імені академіка НАН України Б.Є. Патона для молодих вчених Національної академії наук України – кандидатів наук (докторів філософії) і докторів наук». 

Стипендії призначаються щороку терміном на один рік науковцям, які збагатили науку вагомими особистими здобутками, здійснюють важливі фундаментальні чи прикладні наукові дослідження, а також мають можливість виконувати в НАН України актуальну наукову або науково-технічну роботу.

Визначення переможців від організацій НАН України здійснює відповідне відділення НАН України за рекомендаціями Комісії з конкурсного відбору претендентів. Рішення приймається Комісією шляхом оцінки претендентів за такими основними критеріями:
– відповідність претендента вимогам конкурсу;
– публікаційна активність претендента;
– інша дослідницька діяльність претендента (участь у конференціях, отримання грантів, наукові стажування тощо);
– академічний рівень опублікованих робіт;
– характер наданих рекомендацій.

Заявки на участь у конкурсі можна подати до 1 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3vvKujE, https://bit.ly/3vvhkRS, https://bit.ly/3pmiBcR, https://bit.ly/3pifYZH

Фото: НАНУ

2021-10-20
Share
68