Усі новини на порталі

Організація економічного співробітництва та розвитку представила звіт «Фінансові ринки та кліматичний перехід: можливості, проблеми та особливості політики».

Документ містить концепцію управління та практичні приклади щодо впливу кліматичного переходу на ринкове ціноутворення, а також огляд ринкових продуктів і практик, створених для того, щоб більш ефективно керувати ризиками та можливостями, пов’язаними з таким переходом.

У звіті увагу акцентовано на двох групах чинників, які впливають на ринкове ціноутворення, пов’язане з переходом до низьковуглецевої економіки:
– ті, за рахунок яких здійснюється тиск з метою знизити ринкову оцінку активів – зниження ціни чи раннє вибуття активів, підвищення операційних витрат, репутаційні ризики, а також висока невизначеність на ринку;
– ті, що підвищують ринкову оцінку активів – прибуток за рахунок зміни оцінки, підвищення доходів, підвищення продуктивності та зниження витрат компаній, підвищення вартості фіксованих активів за рахунок більшої стабільності, доступ на нові ринки, а також покращений доступ до капіталів і зниження ставки за позиками.

Автори звіту розглядають досліджувані питання на прикладі нафтогазової, автомобільної промисловості та відновлювальної енергетики та роблять висновок про необхідність впровадження заходів щодо підвищення надійності інформації, котра стосується різних аспектів кліматичного переходу.

Рейтинг ESG та інвестування можуть допомогти інвесторам отримати цінні данні про екологічні показники. Контрольні показники та фонди переходу до зміни клімату, на додаток до стратегій відбору та керівництва демонструють більший потенціал для допомоги підтримки переходу напряму, і в деяких випадках можуть засвідчити потенціал для отримання прибутку з поправкою на ризик. Крім того, хоча «зелені» облігації виглядають багатообіцяюче, покращання маркування та моніторингу використання виручки могло б ще більше підвищити їх ефективність.

Аналіз кліматичних сценаріїв та стрес-тестування також демонструють  переваги щодо виявлення потенційних ризиків та неефективних активів. Необхідно забезпечити більшу узгодженість рейтингів ESG, підходів до інвестування, таксономії, визначення, принципи, рамки розкриття інформації, з перспективною інформацією про управління ризиками при переході до зміни клімату.

Детальніше: https://bit.ly/2ZLyfUD, https://bit.ly/3khk29p

Фото: скріншот

Кабінет Міністрів України схвалив проект закону «Про Національну програму інформатизації», який прискорить цифрову трансформацію України в цілому та реалізацію цієї програми зокрема.

Наразі реалізація Національної програми інформатизації сповільнюється дією застарілого Закону України «Про Національну програму інформатизації», а технічна термінологія та механізми, що в ньому містяться, не відповідають сучасним умовам і не узгоджуються з новими законами, що стосуються цифровізації.

Актуальними є питання координації, моніторингу, оцінки результатів і ефективності виконання проектів, а не лише фінансування заходів з інформатизації. У цьому контексті прийняття Закону дозволить розв’язати низку наступних завдань:
– подолання цифрової нерівності;
– підтримання безпеки інформаційної діяльності та кіберзахист;
– інтеграцію України в світовий цифровий простір;
– застосування новітніх технологій в державному управлінні.

Введення в дію нового закону, на переконання фахівців Мінцифри, дозволить підвищити ефективність виконання Національної програми інформатизації для забезпечення належного рівня координації та впровадження проєктів інформатизації, цифровізації та електронного урядування.

Детальніше: https://bit.ly/3ECR6QN, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80#Text, https://bit.ly/3jLAmi3

Фото: Мінцифра