Open data Архіви

МЕТАДАНІ ЖУРНАЛУ DOAJ: ОРИГІНАЛЬНИЙ ТА ВІДКРИТИЙ НАБІР МЕТАДАНИХ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Домініка Мітчелл та Катрін Сундсбьо «Метадані журналу DOAJ: оригінальний та відкритий набір метаданих».

У ньому йдеться про те, що DOAJ надає унікальний відкрито доступний набір метаданих журналів, що підтримує світову дослідницьку спільноту. Його сила полягає в підході, орієнтованому на спільноту, та спирається на видавців, редакторів й користувачів, які підтримують точність шляхом оновлення записів або повідомлення про помилки. Від початку заснування DOAJ у 2003 році, і до сьогодні платформа є не лише місцем для представлення журналів відкритого доступу, а й полем якісних метаданих для кожного з них. Метадані журналів, які збираються, з часом трансформувалися – від дуже простої інформації, такої як ISSN і дата початку публікації журналу, до детальної інформації, такої як авторські права, APC, ліцензування, час рецензування тощо. Метадані, які збираються, стали надзвичайно цінними для наукової спільноти – до них часто звертаються з проханням про прийняття рішень щодо викладання, досліджень або фінансування APC, і це лише деякі з них. У 2025 році було вирішено завантажувати щорічні записи метаданих журналів до Zenodo, створюючи тим самим своєрідні знімки часу, які спільнота може використовувати на свій розсуд. І надалі індекс журналів та їх метадані будуть розвиватися відповідно до потреб спільноти, за допомогою видавців, редакторів та менеджерів журналів.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/21/doajs-journal-metadata-an-original-and-open-metadata-set/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-29

ПОСІБНИК З ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОРТАЛУ ДАНИХ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Розкриття інформації про дані: посібник з візуалізації Європейського порталу даних: ресурс, який допоможе користувачам перетворювати дані на чіткі та захопливі візуальні історії».

Це безкоштовний онлайн-ресурс, розроблений Офісом публікацій Європейського Союзу для підтримки окремих осіб та організацій в ефективному обміні даними. Посібник об’єднує навчальні матеріали, створені для установ ЄС, в єдину доступну платформу. Він розроблений для користувачів усіх рівнів, від початківців до досвідчених фахівців, і має на меті підвищити грамотність у сфері даних, показуючи, як перетворювати складні набори даних на чіткі та ефективні візуалізації. Посібник структуровано на сім розділів, що охоплюють такі важливі теми, як принципи дизайну, розповідь історій, типи діаграм та доступність. Ці розділи можна вивчати окремо, вони організовані за зростаючою складністю, що дозволяє користувачам персоналізувати свій навчальний процес. Зміст поєднує практичні пояснення з реальними прикладами, взятими як з державного, так і з приватного секторів, а також інтерактивні функції, такі як діаграми та мультимедійні елементи. Його гнучка структура дозволяє користувачам легко дотримуватися запропонованого шляху навчання або зосередитися на конкретних темах, що їх цікавлять. Посібник сприяє розвитку навичок візуалізації даних, допомагає користувачам краще розуміти висновки, отримані з відкрито доступних наборів даних.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/unlocking-data-insights-european-data-portals-visualisation-guide, https://data.europa.eu/apps/data-visualisation-guide/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-29

ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».

У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект широко, але разом із тим нерівномірно використовується у вищій освіті. Майже всі студенти та більшість викладачів мають досвід роботи з ГШІ. За три роки з моменту публічного випуску першого інструменту нового покоління генеративного штучного інтелекту наприкінці 2022 року він перетворився з новинки на інструмент, що повсюдно використовується студентами та викладачами. Наразі більшість наявних даних про використання ГШІ у вищій освіті заснована на нерепрезентативних опитуваннях. І хоча їх результати постійно вказують на високий рівень використання ГШІ, не можна інтерпретувати ці дані як точні оцінки, – скоріше це ознаки тенденцій, що формуються. У Сполученому Королівстві частка студентів, які повідомляють про використання ГШІ, зросла з 66% на початку 2024 року до 92% у 2025 році та 95% у 2026 році. У Німеччині використання ГШІ серед студентів збільшилося з 63% у 2023 році до більш ніж 90% у 2025 році. У Франції дослідження показало, що 55% студентів закладів вищої освіти використовували інструменти ГШІ у 2023 році, а в 2025 їх кількість збільшилась до 82%. У Сполучених Штатах Америки близько 88% студентів, що навчаються на програмах молодшого спеціаліста чи бакалавра використовували інструменти ШІ хоча б іноді. Опитування 2024 року, яке охопило 16 країн, показало: 86% студентів ЗВО використовують ГШІ під час навчання. Зростаючі можливості та швидке поширення технологій штучного інтелекту змінюють вищу освіту, впливаючи на те, як навчаються та як отримують необхідну підтримку студенти, як відбувається викладання та оцінювання, які навички та знання потрібні студентам, як проводяться дослідження, а також як ГШІ впливає на управління навчальними закладами. У цьому документі показано, як генеративний ШІ впроваджується та використовується у вищій освіті, висвітлюються його можливості та проблеми, зокрема – щодо захисту даних, академічної доброчесності, рівності, надійності згенерованого контенту та його впливу на формування знань і навичок студентів. Спираючись на інформацію про досвід країн-членів ОЕСР та країн-партнерів, експерти визначають п’ять сфер для нових політичних відповідей на поширення ГШІ, які мають реалізовуватись на системному рівні. Йдеться про рекомендації щодо відповідального використання ГШІ, розроблення спільних підходів до дотримання вимог та закупівлі його інструментів, забезпечення розвитку компетенцій ШІ, підтримку збору доказів та пілотних оцінок впливу ГШІ, а також розроблення спеціалізованих інструментів ШІ для вищої освіти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_c4e5621f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_0f8d9b9f/c4e5621f-en.pdf,https://doi.org/10.1787/c4e5621f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-29

СТВОРЕННЯ НАЦПЛАТФОРМИ ДЛЯ ШI-СПІЛЬНОТИ

Міністерство цифрової трансформації України спільно з AI HOUSE запускають масштабне картування ШІ-ініціатив на єдиній Національній платформі AI-спільноти.

Наразі стартував перший етап, в рамках якого здійснюється збір заявок від учасників ринку та створення відкритого реєстру. Платформа стане єдиним вікном для інновацій, що буде корисним для фахівців, які хочуть долучитися до проєктів або шукають можливості для розвитку, так і для держави, яка потребує відповідної експертизи. Нова веб-платформа міститиме ключову інформацію щодо організацій; календар подій, мітапів та хакатонів; статистику розвитку екосистеми; новини. До подання заявок запрошуються спільноти з технічних та суміжних сфер, освітні ініціативи, дослідницькі центри, регіональні хаби та індустріальні об’єднання. Планується, що до кінця поточного року команда проєкту складе відкритий реєстр зі щонайменше 20-30 провідних гравців ринку.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/shtuchnyy-intelekt/obyednuyemo-rynok-shtuchnoho-intelektu-stvoriuyemo-yedynu-natsionalnu-platformu-dlia-ai-spilnot, https://ai.thedigital.gov.ua/, https://form.typeform.com/to/OhpQIWm4?utm_campaign=mintsyfra

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-27

ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІКИ БЕЗОПЛАТНИХ БАЗ ДАНИХ ПАТЕНТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА НЕПАТЕНТНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив оновлені переліки безоплатних баз даних патентної документації і непатентної літератури, що можуть бути використані під час проведення патентно-інформаційних досліджень.

Зокрема, до нього увійшов перелік баз даних об’єктів промислової власності зарубіжних патентних відомств, до яких надається безоплатний доступ в мережі інтернет. Він містить актуальні бази даних об’єктів промислової власності патентних відомств країн світу та міжнародних організацій, а саме: актуальні зарубіжні пошукові системи щодо об’єктів промислової власності; офіційні бюлетені з відомостями з питань промислової/інтелектуальної власності; пошукові портали; онлайн-сервіси; а також іншу корисну інформацію. Другий перелік охоплює науково-технічні бази даних та довідкові ресурси із посиланнями на політематичні бази даних та пошукові системи; ресурси в галузях медицини та біології, хімії, фізики та екології, комп’ютерних технологій, сільського господарства, інженерії. Третій перелік містить загальнодоступні інформаційні ресурси патентної документації: Європейського патентного відомства (ESPACENET, Європейський патентний реєстр, Європейський сервер публікацій); Всесвітньої організації інтелектуальної власності (PATENTSCOPE, WIPO INSPIRE, Pat-INFORMED); Відомства з патентів і торговельних марок Німеччини (DEPATISnet); Відомства США з патентів та торговельних марок (USPTO Patent Public Search); Google Patents – безкоштовної платформи від Google, де можна шукати патенти та патентні заявки з усього світу; Global Dossier – набір бізнес-послуг, що розробляються відомствами IP5 (USPTO, EPO, JPO, KIPO та SIPO); список цитувань «Citation List» від Глобального досьє USPTO; The Medicines Patent Pool (MedsPaL); Європейського інституту біоінформатики (EMBL-EBI); китайський Patent Guru Inc.

Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/free-databases-information-updated, https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-bd-pat-vidomstv-072026.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-nt-bd-072026.pdfhttps://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-inf-res-pat-dok-072026.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/uk/links, https://portal.nipo.gov.ua/uk/links

Фото: ІР-офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-23

ЗНАЙОМСТВО З DOAJ

На сторінці блогу DOAJ опубліковано черговий допис «Знайомтесь з командою DOAJ».

У ньому висвітлюються питання поточної діяльності та пріоритетів DOAJ, – індексу, що охоплює понад 23 тис. журналів, а також стратегічний план його розвитку. DOAJ забезпечує підтримку високих галузевих стандартів, а також належну якість метаданих, що надзвичайно важливо для наукової спільноти. Нова стратегія DOAJ на 2026-2028 роки характеризує поточний мінливий ландшафт, фіксує досягнення попереднього періоду, визначає завдання розвитку партнерств, ставить цілі із розширення охоплення, дієвої підтримки журналів відкритого доступу, модернізацію глобальних стандартів якості. Окрему увагу приділено перспективам відкритого доступу та змінам, що відбулися з 2012 року, коли обговорювалось питання моделей та шляхів відкритого доступу з фокусом на «зелений» і «золотий». Тоді академічні бібліотекари поспішали подавати публікації викладачів до відкритих репозиторіїв, щоб досягти «зеленого» відкритого доступу. З того часу і до сьогодні точились дискусії щодо оцінювання досліджень, забезпечення рівного доступу до наукових знань, публікації препринтів, цінність публікаційних угод, розвиток гібридного відкритого доступу, перспективи «діамантового» відкритого доступ.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/14/meet-the-doaj-team-editorial-programme-manager-leena-shah/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-16

НАУКОВІ ЖУРНАЛИ МАЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДКРИТІСТЬ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДАНИХ ДО ОПУБЛІКУВАННЯ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковим журналам радять посилити контроль за виконанням правил обміну даними».

У ній розглядаються причини низької ефективності політик відкритого поширення дослідницьких даних та пояснюється, чому формальні вимоги без належного контролю не забезпечують прозорості й відтворюваності наукових результатів. Попри те, що дедалі більше наукових журналів вимагають від авторів робити вихідні дані досліджень доступними, фактичне виконання цих вимог залишається низьким. На це звертає увагу група дослідників з Канади та Швеції які стверджують, що слабкий контроль за дотриманням політик відкритості призвів до формування «кризи прозорості» в академічному світі. Більшість журналів декларують політики обміну даними, однак їх виконання майже не перевіряється. Як наслідок, значна частина наборів даних залишається недоступною для незалежної перевірки. Аналіз 7750 біомедичних статей, опублікованих у 2015–2020 роках, показав, що лише 9 % авторів пообіцяли зробити всі дані відкритими, а виконали це зобов’язання лише 3 %. Журнали майже не публікують інформацію про те, як саме контролюють виконання власних вимог щодо відкритості даних, що негативно позначається на дослідницькій доброчесності як окремих публікацій, так і наукових видань в цілому. Однією з причин такого стану є нечіткість формулювання політик відкритості, які допускають різне тлумачення. Для підвищення ефективності контролю слід використовувати однозначні вимоги, зокрема – міжнародні стандарти CONSORT, працювати зі стандартизованими контрольними списками замість загальних декларацій про відкритість. Не слід покладатись на практики, за яких журнали дозволяють авторам обмежуватися формулюванням «дані будуть надані за запитом», оскільки це не забезпечує реального доступу до інформації (фактично більшість подібних запитів залишається без відповіді). Журнали мають перевіряти доступність вихідних даних ще до прийняття статті до публікації та контролювати виконання цієї вимоги. Загалом відсутність відкритих даних призводить до неповних узагальнень доказів, дублювання досліджень, неефективного використання державних ресурсів і ухвалення клінічних рішень на основі неповної доказової бази. Проблему неможливо розв’язати окремими ініціативами окремих журналів або добровільним дотриманням рекомендацій. Хоча деякі видання (The BMJ, PLOS Medicine) запровадили обов’язкові вимоги щодо відкритого поширення даних і програмного коду, масштабні зміни потребуватимуть більш рішучих кроків з боку великих міжнародних видавничих груп. Системний контроль за виконанням політик відкритості може стати важливою умовою підвищення прозорості, перевірюваності та надійності сучасних наукових досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-weak-enforcement-data-sharing-rules-journals-told

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-07-15

ГАРМОНІЗОВАНИЙ ПІДХІД ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ

Європейська асоціація університетів опублікувала матеріал «Директива про єдиний цифровий ринок: необхідний гармонізований підхід ЄС для забезпечення доступу громадськості до наукових відкриттів».

У ньому зазначається, що ЄАУ виступає за забезпечення справедливої системи наукових публікацій. Наразі багато наукових публікацій залишаються в рамках платних моделей, що суттєво ускладнює можливості повторного використання контенту з відкритим доступом. Перегляд Європейською Комісією Директиви про авторське право на єдиному цифровому ринку є цінною можливістю ще раз підтвердити, що законодавство про дані та цифрові технології має захищати академічну свободу для установ і дослідників. У відповідь на заклик Комісії надати докази, Асоціація юрисконсультів повідомляє, що публічний доступ до наукових відкриттів є важливим для створення знань, їх валоризації та максимізації державних інвестицій. Гармонізований підхід ЄС може забезпечити це завдяки поєднанню прав на вторинні публікації в масштабах ЄС, надійним виняткам для досліджень, а також інтелектуального аналізу текстів і даних. Необхідно зміцнювати дослідницький суверенітет та стратегічну автономію Європи, забезпечити доступність та повторне використання результатів досліджень, що фінансуються державою, щоб усі зацікавлені могли повною мірою скористатися найповнішою базою знань.

Детальніше: https://eua.eu/news/eua-news/digital-single-market-directive-harmonised-eu-approach-needed-to-ensure-public-access-to-scientific-discoveries.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄАУ #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-15

ЕЛЕКТРОННА ДОСТАВКА У ЦИФРОВІЙ ЄВРОПІ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «З’єднання систем через кордони: роль електронної доставки в рамках Цифрової Європи».

У ньому йдеться про забезпечення безпечного та сумісного обміну даними в рамках цифрової екосистеми ЄС. Єврокомісія продовжує зміцнювати транскордонні цифрові послуги за допомогою таких рішень, як електронна доставка (eDelivery) – частини програми «Цифрова Європа». Електронна доставка дозволяє організаціям безпечно та надійно обмінюватися документами і даними між секторами та країнами на основі стандартизованого підходу до цифрової комунікації, підтримувати співпрацю між державними адміністраціями, підприємствами та громадянами, сприяти ефективному розвитку європейського цифрового ландшафту. Електронна доставка побудована на відкритих стандартах і технічних специфікаціях, які створюють мережу взаємопов’язаних вузлів. Електронна доставка допомагає покращити сумісність, масштабованість та безпеку, забезпечує ефективний потік даних через кордони у сфері державних закупівель, юстиції та споживчих послуг. Зв’язок між електронною доставкою та відкритими даними полягає в її здатності сприяти надійному обміну даними. Надаючи системам можливість безпечно обмінюватися структурованою та неструктурованою інформацією, електронна доставка підтримує створення, поширення та повторне використання даних по всій Європі. Набори даних, пов’язані з «сумісністю», «транскордонними послугами», «цифровою інфраструктурою» або «державним управлінням» на Європейському порталі даних, можуть надати цінну інформацію про те, як функціонують та розвиваються мережі цифрового зв’язку. Відкриті дані можуть допомогти проаналізувати продуктивність системи, відстежувати впровадження в різних країнах та виявляти можливості для покращення надання цифрових послуг.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/connecting-systems-across-borders-role-digital-europe-edelivery, https://commission.europa.eu/funding-and-tenders/find-funding/eu-funding-programmes/digital-europe-programme_en, https://ec.europa.eu/digital-building-blocks/sites/spaces/DIGITAL/pages/467110114/eDelivery

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-14

B!SON – СЕРВІС ДЛЯ ОБРАННЯ ЖУРНАЛУ ДЛЯ ВАШОЇ ПУБЛІКАЦІЇ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Аніти Еппелін та Марко Талльні «B!SON, рекомендатор журналів з відкритим доступом – використовує дані DOAJ».

У ній йдеться про сервіс B!SON, створений як зручний інструмент для підбору авторами журналів з відкритим доступом для подальшої публікації їхніх статей. Він побудований на даних про наявний рукопис (ключові слова, назва, анотація) та зв’язку з базою даних DOAJ. B!SON забезпечує повну прозорість щодо того, на чому ґрунтуються його рекомендації. Він підтримує науковців у пошуку журналів, а також може допомогти академічним бібліотекам надавати своїм дослідникам фахові рекомендації у т.ч. завдяки використанню інституційно адаптованої версії. Алгоритм B!SON базується на машинному навчанні та використовує відкриті джерела даних, включаючи метадані статей та журналів від DOAJ. Цей сервіс є елементом екосистеми відкритої наукової інфраструктури, побудованим на принципах відкритості та партнерства на благо усієї наукової спільноти. Він дозволяє краще орієнтуватись в широкому спектрі журналів з відкритим доступом з усього світу, забезпечує конфіденційність та розвиває відкриту наукову комунікацію.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/08/bson-a-recommender-for-open-access-journals-grazing-on-doaj-data/

Фото: скріншот

2026-07-10