Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оцінювання цифрової торгівлі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оцінювання цифрової торгівлі».
У ньому наголошується, що по мірі прискорення цифрової трансформації цифрова торгівля швидко стає імперативом торгівельної політики. За відсутності офіційної статистики експертами ОЕСР було проведено експериментальне оцінювання цифрової торгівлі відповідно на засадах підходів, викладених у «Посібнику з вимірювання цифрової торгівлі». Цифрова торгівля визначається як сума обсягів торговельних операцій, замовлених та доставлених у цифровому форматі. Методологія оцінювання частки цифрових замовлень у цифровій торгівлі ґрунтується на аналізі електронної комерції та враховує частку товарообігу, оформленого у цифровому форматі, а також міжнародну торгівлю і частку експорту, оформленого за допомогою цифрових інструментів. Зазначені оцінки на рівні галузі комбінуються з даними про цифрову торгівлю, які оприлюднюються Світовою організацією торгівлі. Встановлено тенденцію зростання у період 2010-2023 рр. цифрових замовлень, хоча темпи та масштаби різняться залежно від країни. Цифрова торгівля відіграє дедалі більш значну роль у транскордонному обміні, – майже половину загального обсягу цифрової торгівлі. ОЕСР планує скласти базу даних експериментальних оцінок цифрової торгівлі для 24 країн та 7 секторів, зокрема, застосовуючи опитування щодо внутрішньої та міжнародної електронної торгівлі, збір даних про імпорт, транзакції B2C та інформацію цифрових платформ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.
(3.1) Відкритий код – усе програмне забезпечення та нематеріальні активи, необхідні для роботи інфраструктури, повинні бути доступні за ліцензією з відкритим кодом. Це не стосується іншого програмного забезпечення, яке може бути пов’язане з функціонуванням організації. (3.2) Забезпечення відкритого та безпечного доступу до даних у рамках правових та етичних обмежень – для підтримки потенційної реплікації, інфраструктура повинна зробити всі відповідні дані відкритими, дотримуючись найкращих практик. Це має бути збалансовано з дотриманням вимог конфіденційності, захисту даних та безпеки. Організації повинні мати чітку політику, яка визначає, як будуть оброблятися особисті або конфіденційні дані, особливо у разі передачі до іншої організації, щоб забезпечити безперервність, дотримання законодавства та відповідальне управління. (3.3) Доступність та збереження – недостатньо, щоб контент, дані та програмне забезпечення були «відкритими», якщо немає практичного способу їх отримати. Ці ресурси повинні бути легкодоступними з чіткою публічною документацією про те, де вони знаходяться та як до них отримати доступ, а також з відкритою ліцензією, де це можливо. Недостатньо, щоб були доступні «відкриті» ресурси. Важливо зберігати контент, дані та програмне забезпечення принаймні в одному надійному цифровому архіві третьої сторони. (3.4) Незаявлення патентних прав – організація повинна дотримуватися політики або домовленості щодо незаявлення патентних прав. Організація може отримувати патенти для захисту власної діяльності, але не використовувати їх для запобігання тиражування інфраструктури спільнотою.
(3.5) Пріоритет сумісності та відкритим стандартам для забезпечення безперервності та стійкості – інфраструктури повинні приймати та підтримувати широко визнані відкриті стандарти – як формальні, так і фактичні – щоб гарантувати, що системи, дані та послуги можна реплікувати, мігрувати або інтегрувати з мінімальними перебоями без використання власних розширень або програмного забезпечення. Де це доречно, організації повинні документувати залежності від стандартів.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).
Інформація повинна бути доступною для дослідження та повторного використання спільнотою. (2.2) Обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі – операції повинні підтримуватися сталими джерелами доходів, тоді як обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі. Залежність від грантів для фінансування поточної та/або довгострокової діяльності робить організації вразливими та відволікає від підтримки основної інфраструктури. (2.3) Мета – генерувати надлишок, коли недостатньо просто вижити: організації та служби повинні мати можливість адаптуватися та змінюватися. Організації та служби, які визначають довгострокову стійкість лише на основі відшкодування витрат, ризикують стати крихкими та стагнуючими. Щоб подолати економічну, соціальну та технологічну нестабільність, організаціям та службам потрібні фінансові ресурси, які перевищують безпосередні операційні витрати. (2.4) Створення та підтримка фінансових резервів відповідно до політики. Організації та служби повинні мати чітку політику щодо підтримки фінансових резервів, включаючи мету, мінімальний та максимальний рівень, а також управління цими коштами. Фактичний рівень резервів повинен визначатися та періодично переглядатися керівним органом, забезпечуючи наявність ресурсів для підтримки реалізації Living Will, включаючи впорядковане припинення діяльності, перехід до наступника або реагування на серйозні непередбачені події. Політика фінансових резервів може включати те, як будуть зберігатися кошти, за яких обставин вони будуть використовуватися та скільки буде потрібно для адекватного припинення діяльності або передачі активів, враховуючи складність інфраструктури організації. (2.5) Генерування доходів відповідно до місії – джерела доходів слід оцінювати з урахуванням місії інфраструктури та не суперечити цілям організації чи послуги. (2.6) Дохід отримується від послуг, а не від даних – дані, пов’язані з функціонуванням наукової інфраструктури, повинні бути власністю громади. Відповідні джерела доходу можуть включати послуги з доданою вартістю, консалтинг, угоди про рівень обслуговування API або членські внески. (2.7) Волонтерська праця – організації, які покладаються на волонтерів та їхню працю, повинні визнавати це цінним ресурсом для довгострокової життєздатності організації та враховувати це під час планування сталого розвитку та управління ризиками. (2.8) Планування переходу: організації, які значною мірою залежать від обмеженої кількості осіб, повинні вжити заходів для зменшення своєї залежності шляхом планування переходу та наступництва, щоб організація не опинилася під загрозою краху у разі їхнього звільнення.
Sorry, this entry is only available in Українська. Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.
Організації та інфраструктура, якою вони керують, повинні це відзеркалювати. (1.2) Керування зацікавленими сторонами – організація, що керується радою директорів, складається зі спільноти зацікавлених сторін, формує впевненість у тому, що організація рішення будуть прийматись на основі консенсусу спільнот та балансу їх інтересів. (1.3) Недискримінаційна участь або членство «за власним бажанням» на основі недискримінації та інклюзивності, коли будь-хто може виявити зацікавленість долучитись до цих принципів. Представництво в управлінні має відображати характер громади або членства. (1.4) Прозоре управління – для зміцнення довіри політика та процес управління повинні бути прозорими (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність). (1.5) Заборона на лобіювання – інфраструктурні організації не повинні лобіювати зміни у регулюванні для зміцнення власних позицій, інфраструктурна організація має підтримувати свою громаду, що також може включати відстоювання змін у політиці. (1.6) Реальна воля до побудови довіри, встановлення та оприлюднення зобов’язань щодо управління, включаючи принципи, за якими активи, дані, ресурси, послуги та персонал будуть відповідально передані наступнику, якщо організація чи служба будуть ліквідовані. Зобов’язання повинні стосуватися майбутнього управління з визначеними критеріями для прийнятних організацій-наступників. Це має включати подальше узгодження з POSI та будь-які правові чи структурні обмеження. (1.7) Регулярний перегляд мети та суспільних цінностей на предмет актуальності, ефективності та рівня підтримки громад для визначення перспектив подальшого функціонування.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя
. Він організований відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО щодо віддаленого доступу до лабораторного обладнання (UNESRALE). Йдеться про підтримку цільової програми розвитку віртуального потенціалу шляхом надання молодим дослідникам та науковцям інструментів, необхідних для перетворення їхніх ідей на успішні підприємницькі практики, яка забезпечує віддалений доступ до середовища високопродуктивних обчислень з наданням індивідуальних консультацій та спеціалізованого навчання. Пріоритетними для підтримки є інновації у наступних галузях: штучний інтелект у галузі охорони здоров’я та діагностики; моделювання та симуляція у біомедичних науках; обробка даних у галузі екології та охорони здоров’я; нейронаука, епігенетика та обчислювальна біологія. Програма відкрита для студентів магістратури та докторантури, постдокторантів, молодих науковців (упродовж п’яти років після отримання ступеня доктора філософії), які мають дослідницький проєкт або інноваційну ідею, добре володіють англійською мовою та умотивовані до розвитку досліджень і підприємництва. Заявку на участь можна подати до 21 листопада 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Принципи відкритої наукової інфраструктури (The Principles of Open Scholarly Infrastructure / POSI) – це неформальний набір рекомендацій, вперше оприлюднений у 2015 році та оновлений у 2020 та 2025 роках, щоб забезпечити стійкість і відкритість такої інфраструктури, фактично – не вимога і не правило, а чек-лист для самооцінювання. Він орієнтований на грантодавців, некомерційні фонди, наукові структури та навіть комерційні стартапи і має домомагати їм будувати довіру в академічній спільноті. POSI будується на ідеї, що наука процвітає, коли інфраструктура (наприклад, освітні платформи, сховища даних, репозитарії, цифрові ідентифікатори для науковців, організацій, публікацій – datadryad.org, ORCID, Crossref/DOI) – відкрита, стійка і керується всіма зацікавленими сторонами для загального блага. Ці принципи фокусуються на трьох стовпах: управління, фінансування, технології. Під управлінням мається на увазі широка участь стейкхолдерів: не лише інвесторів, а й науковців та суспільства, під фінансуванням – не короткострокові гранти, а перспективні сталі ресурси для розвитку, а під технологіями – відкритий код та дані у публічному домені (CC0), оскільки обмеження ліцензій створюють “пастки” для майбутніх користувачів. POSI пропонує моніторити прогрес через публічні самооцінки, інтегрувати ці принципи у грантові заявки та систему закупівель (у т.ч. державних). Будь-хто, що створює відкриту інфраструктуру для досліджень чи освіти, може декларувати свою прихильність POSI, опублікувати самооцінку на сайті, приєднатися та рухатись до повного виконання заявлених цілей. POSI класифікує інфраструктуру за функціональністю та структурою. По-перше, інфраструктура для досліджень і наукових комунікацій – «хребет» наукового циклу: інструменти для зберігання, пошуку та поширення даних, статей і метаданих. Вони забезпечують прозорість і перевикористання, зменшуючи дублювання зусиль. Наприклад, репозиторії даних (Dryad), сервіси ідентифікації (ORCID для авторів, ROR для організацій, Crossref для DOI). По-друге, освітні інфраструктури – платформи для викладання та навчання, інтегровані з дослідженнями, які роблять знання доступними для студентів і викладачів, сприяючи відкритому доступу до матеріалів. Це: онлайн-курси чи бази знань, пов’язані з науковими даними (наприклад, інтеграція з DataCite для освітніх проєктів). По-третє, організаційні ініціативи та ініціативи спільнот – проєкти, керовані спільнотою, без створення формальної юридичної структури, – гнучкі інструменти з колаборативним управлінням, як волонтерські мережі для метаданих чи спільні бази даних. По-четверте, комерційні організації з відкритою інфраструктурою, що використовують бізнес-моделі, у яких отримання прибутку не суперечить відкритості, як API для наукових даних, подібні до Crossref. POSI стосується будь-якої інфраструктури, що використовується для наукових цілей – від базового зберігання інформації до складних мереж комунікацій.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та конкурентна динаміка на ринках збуту» із серії «Круглі столи ОЕСР щодо документів з питань конкурентної політики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та конкурентна динаміка на ринках збуту» із серії «Круглі столи ОЕСР щодо документів з питань конкурентної політики».
У ньому розглядається використання компаніями штучного інтелекту, зокрема – генеративних систем і агентів, як у традиційних секторах, так і нових, з позицій впливу на конкуренцію. Основна увага зосереджена на конкуренції у галузі інфраструктури штучного інтелекту, а також використанні ШІ на виробництві, у сфері надання послуг, логістиці та обслуговуванні клієнтів. Документ є частиною проекту ОЕСР «Процвітання з ШІ: розширення прав та можливостей економік, суспільств та громадян» і циклу досліджень «Конкуренція та ШІ», де розглядаються ланцюжки створення вартості ШІ, а також різні аспекти конкуренції безпосередньо у сфері ШІ, механізми, за допомогою яких ШІ може знижувати бар’єри для входу на ринок, замінювати робочу силу, скорочувати мінімальний ефективний масштаб та сприяти інноваціям. Експерти звертають увагу на ризики, що виникають у зв’язку з доступом до даних, обмеженості LLM і недоліків у практиках використання ШІ. Показано, як ШІ впливає на структуру ринку і формує поведінку компаній, доведено, що конкурентний вплив ШІ значною мірою залежить від контексту, галузевої схильності до використання ШІ, розміру та можливостей компанії, а також доступу до необхідних ресурсів. Розглядаються інструменти правозастосування, адвокації та регулювання, які можуть сприяти збереженню конкуренції, визначаються напрямки майбутніх досліджень щодо відповідальності та наслідків застосування агентних систем ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогрес у впровадженні скоординованого плану Європейського Союзу щодо штучного інтелекту: дії держав-членів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогрес у впровадженні скоординованого плану Європейського Союзу щодо штучного інтелекту: дії держав-членів».
У ньому зазначається, що план ЄС щодо штучного інтелекту являє собою стратегічну ініціативу Європейської Комісії та держав-членів ЄС, спрямовану на підтримку розвитку ШІ. Оновлений у 2021 році план має на меті збільшити до 2030 року щорічні інвестиції у розроблення ШІ (спрямовані як з державного бюджету, так і від приватних інвесторів) щонайменше до 20 млрд євро. Йдеться про мобілізацію інвестицій з усього Європейського Союзу, а також про узгодження політик держав-членів ЄС, зміцнення глобальної позиції Європейського Союзу у розробленні стійких, безпечних та надійних технологій ШІ. У звіті наводяться підсумки реалізації національних стратегій та політичних ініціатив держав-членів ЄС: майже всі держави прийняли стратегії щодо ШІ, більшість з них спираються на скоординований план та його рамки (наприклад, Цифровий порядок денний ЄС); кілька держав-членів ЄС переглянули або переглядають свої стратегії у відповідь на зміни у регуляторному законодавстві для підтримки швидкого технологічного прогресу та зміни політичних пріоритетів; ведеться моніторинг та оцінювання національних стратегій щодо ШІ; недостатньо задіяні зовнішні оцінки або регулярна публічна звітність. Запровадження єдиної системи показників на рівні ЄС, на думку експертів, покращить порівнянність та полегшить моніторинг прогресу у досягненні спільних цілей у сфері штучного інтелекту. Звіт базується на результатах спеціального опитування та інтерв’ю з політиками у 2024 році. У ньому також відображено політичні дії, пов’язані з даними, інфраструктурою, дослідженнями, підтримкою підприємств та розвитком навичок, ініціативи держав-членів у секторах з високим рівнем впливу (мобільність, охорона здоров’я, сільське господарство, державний сектор, клімат, навколишнє середовище).
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному сайті DOAJ опубліковано інформацію про партнерство Directory of Open Access Journals з європейським проектом CRAFT-OA.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Воно націлене на підвищення стійкості відкритого діамантового доступу у рамках загального європейського ландшафту відкритої науки. Співпраця має забезпечити посилення якості експертизи щодо періодичних наукових видань відкритого доступу та підвищення прозорості завдяки сервісу Diamond Discovery Hub (реєстру європейських наукових журналів відкритого доступу, які публікуються без авторських гонорарів). Завдяки DDH зростатиме видимість та спрощуватиметься пошук журналів відкритого діамантового доступу; видавничі та інституційні постачальники зможуть підтримувати свої журнали, узгоджуючи, удосконалюючи та гармонізуючи відповідні дані для їх максимального поширення; читачі, автори спонсори й дослідницькі організації зможуть оцінювати характер журналів з відкритим діамантовим доступом та їхніх видавців; агрегатори матимуть можливість використовувати ці відомості. Специфіка полягає у тому, що DOAJ є широким глобальним індексом із незалежним процесом перевірки для журналів усіх бізнес-моделей відкритого доступу, тоді як DDH базується на моделі партнерства з постачальниками контенту Diamond OA та зосереджується переважно на європейських журналах. Якщо журнал категорії «Diamond» індексується в DOAJ, він автоматично не відображається у DDH, а має бути додатково перевірений і наданий відповідним інституційним видавцем.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання доступності обчислювальних ресурсів внутрішньої публічної хмари для штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання доступності обчислювальних ресурсів внутрішньої публічної хмари для штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що обчислення є ключовим чинником для ШІ та одночасно і потенційним «вузьким місцем» у справі розроблення та розгортання систем штучного інтелекту. Обчислення великих мовних моделей відбуваються у центрах обробки даних, що складаються з кластерів спеціалізованих напівпровідників (або чіпів). Кластери обчислень ШІ експлуатуються переважно трьома типами постачальників: обчислювальні центри, що фінансуються урядом, приватні обчислювальні кластери та постачальники публічної хмари. Обчислення ШІ в публічній хмарі – це обчислення ШІ, що пропонуються комерційними постачальниками як послуга на вимогу, доступна для широкої громадськості. Вони відіграють вирішальну роль у сучасному контексті розроблення та розгортання ШІ у часи буму генеративного тучного інтелекту. Раніше проведені дослідження не зосереджувались на питаннях глобального фізичного розподілу обчислень ШІ в публічній хмарі у першу чергу через наявні методологічні проблеми. В опублікованому документі пропонується методологія оцінювання та моніторингу глобального фізичного розподілу доступності обчислень у публічній хмарі для ШІ. Такий доступ зазвичай здійснюється дистанційно, але фізичне розташування обчислювальної інфраструктури може бути важливим для національних або регіональних обчислювальних стратегій з огляду на економічний розвиток, безпеку ланцюга поставок, легкість доступу та управління. Розроблена методологія ураховує «хмарні регіони», якими керують основні постачальники, що займають значну частку світового ринку публічних хмар. Йдеться про фізичні центри, де розміщується спеціалізоване обладнання, призначене для ефективного виконання робочих навантажень ШІ, які визначаються за допомогою загальнодоступних даних, а їхні обчислювальні можливості ШІ агрегуються за географічним розташуванням. Отримані показники класифікують економіки на основі доступності публічних хмарних обчислень ШІ. Ця робота підтримує зусилля з моніторингу глобального ландшафту обчислень ШІ та надає дані для побудови майбутнього Індексу обсерваторії ОЕСР у сфері ШІ.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
