У ній наголошується, що проблеми, які наразі існують на всіх рівнях гібридної дослідницької системи Франції, ускладнюють її подальший розвиток та знижують потенціал, доступні для задіяння ресурси й національний вплив. Нові пропозиції щодо підвищення якості та припинення відтоку мізків наштовхуються на протидію основних гравців – університетів та національних дослідницьких організацій, які намагаються утримати свої важко завойовані у попередні роки позиції. Зміни на краще будуть можливі лише тоді, коли вони навчаться довіряти один одному та краще ділитися ресурсами. Це – висновки з аналізу підготовленого на замовлення уряду комплексу з чотирнадцяти пропозицій, серед яких, зокрема, призначення урядового радника вищого рівня з питань науки; виділення більших ресурсів керівникам змішаних лабораторій, які зазвичай розміщуються в університетах, але укомплектовані та управляються як науковцями, так і співробітниками національних дослідницьких організацій (Національного центру наукових досліджень та Національного інституту охорони здоров’я та медичних досліджень). Університетам і науково-дослідним організаціям пропонується розподілити ролі та ареал дій: університети мають відігравати більшу роль у регіональних дослідженнях, а національним дослідницьким організаціям – зосередитись на національному рівні та оцінці досліджень. Ця ідея викликала занепокоєння університетів, особливо тих, які сподіваються на більшу частку національного фінансування.

Детальніше: https://is.gd/aFl7yp, https://is.gd/IzBimO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

У ній автор наголошує, що дослідники можуть і повинні допомогти політикам розібратися з тим, що можливо і що неможливо реалізувати на практиці. Він згадує нещодавнє відкриття вчених Массачусетського технологічного інституту щодо причин довговічності споруд Стародавнього Риму й руйнування споруд 70-х років минулого століття. І наголошує: результати досліджень спричиняють політичні рішення. Але існує нагальна потреба дослідження чинників, які впливають на формування політики й вивчення того, як саме нові напрямки досліджень спричиняють нові напрямки у політиці. Трейсі аналізує приклади взаємодії вчених і політиків і звертає увагу на «кричущий ідеалізм, який пронизує процес вироблення політики». Політично спокусливо уявити, що переведення усіх нових автомобілів на електромобілі до 2030 року – це лише питання того, наскільки рішуче сформульована мета. Або що регіональні інновації з’являться після заклику до цього, і що розмови про декарбонізацію призведуть до декарбонізації. Вловити момент, побачити потенціал для змін, зрозуміти наслідки нових знань і можливостей, поставити під сумнів припущення, покладені в основу поточних підходів, бути в курсі того, які знання або проблеми супроводжуватимуть реалізацією політики – ось що мають робити відповідальні політики. Вони, у свою чергу, потребують постійного оновлення даних, які можуть змусити їх переглядати цілі, вносити корективи до визначеної політики. Інформаційна робота в академічних колах має бути зосереджена на допомозі політикам, а не лише на демонстрації дослідницьких проектів у пошуках точок впливу, як це часто буває. Гарним прикладом, вважає автор, є брифінг про інструмент «відстеження економіки», підготовлений дослідниками Ноттінгемського університету для цьогорічного Тижня доказів. За відправну точку береться позиція, в якій зараз перебувають члени парламенту: їх просять підтримати національні та регіональні заходи уряду, спрямовані на економічне зростання, водночас оцінюючи ситуацію в їхньому регіоні та можливості для її зміни. Дані в режимі реального часу дають можливість членам парламенту приймати рішення, спираючись на найсвіжішу інформацію. Чи відповідають поставлені цілі реаліям науки і техніки? Депутати повинні це знати.

Детальніше: https://is.gd/ov1hiz, https://is.gd/CeVlDj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Для забезпечення якісної експертизи та оцінки освітніх програм і укомплектування кваліфікованими експертами, проводиться додатковий конкурсний набір науково-педагогічних та наукових працівників за такими спеціальностями: 014 – Середня освіта (за предметними спеціальностями); 015 – Професійна освіта (за спеціалізаціями); 016 – Спеціальна освіта; 017 – Фізична культура і спорт. Заявку на конкурс можна подати до 1 серпня 2023 року.

Детальніше: bit.ly/3Y0lGi3, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeTBywKydBZyL4b81qrehn0ceEizDIakl3wAhDOApM1vjPgaA/viewform,

Фото: НАЗЯВО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини