National Repository of Academic Texts

ОЦІНКА РІВНЯ ВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

На сайті Міністерства цифрової трансформації України опубліковано звіт «Оцінка рівня володіння іноземними мовами дорослого населення України.

Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) на запит Міністерства цифрової трансформації України. Соціологічне дослідження проведено в межах національної мовної програми Future Perfect, мета якої – популяризувати англійську мову в Україні. Дослідження показало, що за результатами опитування, щонайменше 40% українців знають принаймні одну іноземну мову, 23% – дві, 6% – три. Найпопулярнішою іноземною мовою серед українців є англійська, якою володіють 51% респондентів, 22% українців знають польську мову, 14% – німецьку, 7% – французьку. Більшість українців вважає, що вивчати іноземні мови потрібно в молодому віці, 19% – робити це варто до 5 років, 63% – у 5-7 років, 15% – у 8-10 років. Дослідження визначило головні фактори, які заважають українцям вивчати іноземну мову: брак часу – 38%, наявність важливих життєвих пріоритетів – 34%, брак фінансів -33% та відсутність належної мотивації – 31%. Водночас головними стимулами вивчення іноземної мови для українців є: більші можливості для подорожей -43%, бажання здобути нові знання про мову – 36%, різноманітніше дозвілля – 33% та можливість працювати в міжнародних компаніях – 31%.

Детальніше: https://is.gd/i8xc5f, https://is.gd/fIhLBx, https://is.gd/DjLGs3, https://is.gd/DW9Unl

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-13

143

ЦЕНТРИ ПЕРЕДОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: НОВИЙ ЕТАП УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОЇ СПІВПРАЦІ

Представники німецького й українського урядів та наукової спільноти затвердили чотири спільні проєкти зі створення німецько-українських центрів передових досліджень.

Центри функціонуватимуть завдяки фінансуванню німецької сторони під керівництвом провідних німецьких і українських учених. Планується створення таких центрів: Центр передового дослідження природних сполук CENtR – розроблення стратегій відкриття та медичного застосування нових біоактивних протиінфекційних засобів; Центр передового дослідження квантових матеріалів GU-QuMat – пошук нових квантових матеріалів для створення технологій майбутнього; Центр передового дослідження плазмових технологій PLASMA-SPIN-ENERGY – використання плазмових технологій у виробництві спінтронних компонентів, які зокрема є основою для комп’ютерів наступного покоління; Центр передового дослідження німецько-української та європейської історії ХХ століття ЕUU20 – вивчення правління двох основних злочинних режимів європейської історії минулого століття — нацистської Німеччини та Радянського Союзу за часів Сталіна. Створення центрів надасть українським студентам та вченим матимут доступ до міжнародного рівня знань і досліджень, що сприятиме розвитку освіти та науково-технічного сектору в Україні.

Детальніше: https://is.gd/psqAEN, https://t.me/UAmonogram/8701

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-13

177

ВІДБІР УКРАЇНСЬКИХ СТАРТАПІВ ДЛЯ УЧАСТІ У BETT UK 2024

Міністерство освіти і науки України, Міністерство цифрової трансформації України, Український фонд стартапів, Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту та акселератор YEP оголосили про формування національної делегації на найбільшу у Великій Британії подію у сфері освітніх технологій – Bett UK 2024.

Захід відбудеться 24-26 січня 2024 року в Лондоні. Українські стартапи запрошуються до змагання за право представити Україну на заході. Долучитися до української делегації на Bett UK 2024 зможуть дві найкращі команди, які пройдуть відбір. Учать у конкурсі можуть взяти стартапи, які: перебувають на стадії Seed або Series A; мають traction, клієнтів та залучені інвестиції; зареєстровані та ведуть діяльність в Україні, а також позиціонують себе як українські. Про це має бути зазначено на сайті та на всіх загальнодоступних публічних ресурсах типу Crunchbase; готові покрити витрати на проїзд до місця конференції та проживання. Під час події українські компанії зможуть презентувати власні інноваційні рішення на міжнародній арені, а також познайомитися з лідерами EdTech-індустрії з усього світу. У заході візьмуть участь 30 тисяч освітян та інноваторів із понад 123 країн світу. Продовж трьох днів учасники обмінюватимуться EdTech-контентом та оглядатимуть продукти від 600 компаній-учасників. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 листопада 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/474qzKE, https://is.gd/B8ra1W, https://is.gd/TPdub2, https://t.me/UAmonogram/8706

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-11-13

165

BRIDGEUSA: ПРОГРАМА ОБМІНІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИКЛАДАЧІВ

Державний департамент США, Бюро у справах освіти і культури, Офіс програм обміну приватного сектору та Американські Ради з міжнародної освіти оголосити про відкриття реєстрації на участь у програмі «BridgeUSA: Програма обмінів для українських викладачів».

Довгостроковою ціллю проєкту є допомога українським університетам у підготовці фахівців, критично необхідних для відбудови та відновлення країни, шляхом побудови міцної та продуктивної співпраці з інституціями вищої освіти США. Програма сприятиме розбудові взаємозв’язків між українськими та американськими викладачами та науковими працівниками з метою спільних досліджень, обміну педагогічним досвідом, розвитку навчальних курсів, а також публікування наукових праць. Викладачі, що братимуть участь у програмі, співпрацюватимуть із колегами-менторами з університетів США, з котрими спільно напрацьовуватимуть індивідуалізовані програми. Програма передбачає візити учасників до університетів США тривалістю 1 місяць, під час якого українські викладачі зможуть здійснювати наукові дослідження, спостерігати за проведенням занять з їхньої дисципліни, розробляти нові курси чи матеріали до курсів, проводити презентації та лекції, досліджувати адміністративні політики та академічну культуру університетів США, а також відвідувати конференції з тематики їхніх академічних галузей. Більшість українських викладачів здійснюватимуть візити впродовж осіннього семестру 2024 року. Очікується, що викладачі після повернення в Україну, зможуть використати досвід, отриманий у сфері викладання та проведення досліджень, у вирішенні проблем, з якими зіткнулися українські освітні інституції у зв’язку з сьогоденними обставинами, та підсилити зусилля України у відбудові. Участь у Конкурсі можуть взяти викладачі таких академічних галузей: сільськогосподарські технології; вирішення конфліктів та досліджень миру; інженерія; інформаційні технології; ментальне здоров’я; педагогіка та містобудування. Подати анкету для участі в програмі мають право кандидати, які: є громадянами України та проживають на території України на момент подання анкети; викладачами або науковими співробітниками, що працюють на повну зайнятість, та мають щонайменше два роки досвіду роботи в університеті; вільно володіють розмовною та письмовою англійською мовою; демонструють бажання повернутися в Україну після завершення візиту; мають право отримати неімміграційну візу J-1 для учасників програм обміну з США. Заявку на участь можна подати до 29 грудня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/8FNhRB, https://is.gd/TmehfR

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-13

171

ОЕСР: ВИЗНАННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ, ЩО ВИЇХАЛИ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Визнання попереднього навчання для українських студентів, що виїхали».

У ньому наголошується, що приплив висококваліфікованих українців створив унікальні проблеми для політики і практики визнання попереднього навчання (RPL) у країнах, що приймають. На основі результатів аналізу нещодавнього опитування, у звіті наведено огляд наступних питань: за даними ОЕСР, «проблеми еквівалентності з українськими кваліфікаціями» були другою за частотою перешкодою для зарахування українських студентів до систем вищої освіти (після мови); країни ОЕСР вжили низку надзвичайних заходів щодо їх політики RPL, таких як продовження термінів подачі заявок і запровадження звільнення від плати, щоб полегшити перехід українців до нових навчальних закладів і ринків праці; планується для українців, що виїхали і які мають намір повернутися в Україну в майбутньому, розглянути політику та співпрацю між країнами щодо визнання кваліфікацій, отриманих у приймаючих країнах. У звіті зазначається, що заходи RPL принесли більшу гнучкість у прийнятті українських кваліфікацій, покращили координацію для визнання офіційних документів та надали адміністративну підтримку. Європейські країни, які взяли участь в опитуванні OECD (2023), повідомили про співпрацю з центрами ENIC-NARIC (Європейська мережа інформаційних центрів у європейському регіоні – національні інформаційні центри академічного визнання в Європейському Союзі). У звіті також наведено короткий огляд оновлених ситуацій щодо визнання кваліфікацій у деяких країнах ЄС, зокрема: Бельгії, Франції, Угорщині, Люксембурзі та Іспанії.

Детальніше: https://is.gd/hjirXV, https://is.gd/y2JqQX, https://doi.org/10.1787/09936722-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-13

134

ЮНЕСКО: ЗВІТ GEM 2023

На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано «Звіт GEM про технології в освіті за 2023 рік: інструмент, на чиїх умовах?».

У ньому наголошується, що освітні системи повинні завжди дбати про те, щоб інтереси учнів перебували в центрі уваги, а цифрові технології використовувалися для підтримки освіти, заснованої на взаємодії з людиною, а не для її заміщення. У доповіді розглядаються проблеми освіти, для вирішення яких може бути використана відповідна технологія, але при цьому визнається, що багато рішень, що пропонуються в даний час, можуть виявитися згубними. Також у звіті розглядаються питання доступу, рівності та інклюзивності освіти; вивчаються способи, за допомогою яких технологій можна охопити учнів, які перебувають у несприятливому становищі; як забезпечити передачу більшого обсягу знань більшій кількості учнів у більш цікавих та дешевих форматах. Особлива увага приділяється: способам підвищення якості освіти як у галузі викладання та навчання базовим навичкам, так і в галузі розвитку цифрових навичок, необхідних у повсякденному житті; визначенню ролі технологій в управлінні системою; даним про оцінку та іншу інформацію про управління освітою, яка може широко використовуватися для планування. Звіт також містить середньострокову оцінку прогресу на шляху до ЦСР. Як визнається в Інчхонської декларації, досягнення ЦСР 4 залежить від можливостей і проблем, пов’язаних із технологіями, зв’язок, яких зміцнився з початком пандемії COVID-19. Технологія фігурує в шести з десяти цілей ЦСР 4 щодо освіти. Ці посилання визнають, що технологія впливає на освіту через наступні канали: вхідні дані, засоби доставки, навички, інструменти для планування та забезпечення соціального та культурного контексту. Однак часто виникають гострі розбіжності в тому, як розглядається роль технологій. Ці поділи розширюються, оскільки технології розвиваються з шаленою швидкістю. У звіті GEM досліджуються ці дебати, досліджуються освітні виклики, для яких належне використання технологій може запропонувати правильні рішення. Звіт GEM за 2023 рік розроблений ОЕСР у партнерстві з Міністерством освіти Південно-Східної Азії (SEAMEO) та за сприяння EdTechHub.

Детальніше: https://is.gd/vrSsM5, https://is.gd/9K0UAz, https://is.gd/zcRTff

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-13

348

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

На міжнародній платформі Zenodo розміщено дані опитування «Відкрита наука у закладах вищої освіти України» щодо використання штучного інтелекту.

Дослідження проводилося вченими Інституту вищої освіти НАПН України для забезпечення відкритого доступу до дослідницьких даних відповідно до принципів відкритої науки. Збір емпіричних даних проводився з 21 березня по 3 квітня 2023 року. Джерелом для цільової вибірки був Реєстр закладів освіти Єдиної державної електронної бази з питань освіти. В опитуванні взяли участь понад 1,5 тис. респондентів (керівники закладів та структурних підрозділів, науково-педагогічні і наукові працівники, працівники бібліотек, ІТ-працівники закладів вищої освіти) із 105 університетів (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій. Результати опитування надають змогу з’ясувати розуміння представниками університетів України впливу штучного інтелекту на сферу наукових досліджень, а також найбільших можливостей і загроз, пов’язаних з його використанням. Платформа Zenodo – це сховище для збереження та надання доступу до наукових, навчальних, інформаційних матеріалів, відкритий і безкоштовний цифровий архів, що дозволяє дослідникам з усього світу та з усіх дисциплін розміщувати свої документи, дослідницькі дані та програмне забезпечення.

Детальніше: https://zenodo.org/records/10065822, https://is.gd/nj7v5A, https://ihed.org.ua/, https://is.gd/EKuvpy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-10

286

ТЕСТИ ДЛЯ ОЦІНКИ РІВНЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Команда платформи «Освітні практики від ІТ» підготувала добірку інструментів, за допомогою яких можна створювати тести для оцінки рівня знань студентів.

Тести – один із найбільш ефективних способів для перевірки засвоєних знань. Однак в умовах дистанційного чи змішаного навчання важливо підібрати інструмент, за допомогою якого така перевірка буде справді ефективною. Такими інструментами можуть бути: Google Forms – інструмент, яким користуються для проведення опитувань, тестувань, досліджень, реєстрацій чи збору даних. Google Forms є повністю безоплатними й з усіх доступних інструментів є найлегшими в користуванні. Форми легко інтегруються з усіма іншими продуктами Google, а також дозволяють додавати автоматичну перевірку відповідей користувачів; Moodle – платформа для навчання (LMS), яка може обʼєднувати роботу як викладачів, так і студентів, їхніх батьків чи адміністрації навчальних закладів. Особливістю цього інструменту є те, що навколо нього сформувалася велика спільнота, де можна отримати багато порад щодо будь-якого функціонала; Kahoot! – ігрова навчальна платформа для створення тестів та вікторин у гейміфікованому форматі. Інтерактивність квізів робить перевірку знань менш стресовою для студента, а викладачу дозволяє урізноманітнити подачу матеріалу; Quizlet – це схожа на kahoot інтерактивна платформа для проведення тестувань у форматі ігор, що може бути корисно для дітей. Особливістю платформи є функція створення флешкарток (двосторонні картки, ідея яких полягає в тому, щоб періодично перевіряти й відновлювати знання на одній зі сторін картки), які допомагають запамʼятати інформацію, і формування тестів на їхній основі; ClassMarker – сервіс-платформа, де можна створювати тести різних форматів та різної складності. Інструмент дозволяє встановити обмеження часу, неможливість повернутися назад чи переходити між запитаннями. Після завершення тесту користувач може отримати сертифікат за його проходження. ClassMarker також можна інтегрувати на сайт або подивитись аналітику за окремим користувачем чи тестом; Socrative – інструмент, який дозволяє робити тести в режимі реального часу з миттєвим зворотним звʼязком як для користувача, так і для викладача. Можна додавати пояснення до кожного запитання, щоб пояснити студенту помилку, якщо він відповів неправильно. На платформі також є формат тестування Space Race, в межах якого користувачі можуть змагатися, хто швидше правильно відповість на більшу кількість запитань.

Детальніше: https://is.gd/yu3LnA, https://is.gd/VQaqiM, https://moodle.org/, https://kahoot.it/, https://quizlet.com/, https://www.classmarker.com/, https://www.socrative.com/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-10

510

ОЕСР: ЯК УРЯДИ КРАЇН ОЕСР ОРІЄНТУЮТЬСЯ У СФЕРІ ЦИФРОВОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Як уряди країн ОЕСР орієнтуються у сфері цифрової вищої освіти: дані порівняльного політичного дослідження» із серії «Робочі документи OECD з освіти».

У ньому наголошується, що системи вищої освіти стикаються зі зростаючою необхідністю адаптації програмних пропозицій, навчальних планів і форм навчання до нової реальності, в якій студенти використовують нові методи навчання, а цифровізація дає можливість урізноманітнити шляхи для набуття передових навичок. Цифрові інструменти та технології сьогодні проникають практично в усі сфери діяльності закладів вищої освіти, розмиваючи традиційні відмінності між очною і цифровою освітою, і обіцяють низку переваг тим, хто здатний використовувати їхній потенціал. Хоча багато закладів вищої освіти активно впроваджують і використовують цифрові технології у викладанні, навчанні, наукових дослідженнях та адміністративних процесах, інші не мають достатніх ресурсів і можливостей для ефективного їхнього використання. Незважаючи на високий рівень автономії, ЗВО потребують підтримки з боку державних органів, шляхом забезпечення стратегічного керівництва, створення рамок для координації та співпраці в рамках всього сектору та виділення ресурсів для стимулювання цифрової трансформації. В даному звіті представлена інформація про політику сприяння цифровізації вищої освіти в країнах-членах ОЕСР і країнах-кандидатах. Загалом 30 юрисдикцій надали порівняльний аналіз щодо різних сфер політики цифровізації, від регулювання та управління до фінансових і людських ресурсів. Результати опитування дають змогу зрозуміти роль органів державної влади в керуванні, координації та забезпеченні ресурсами цифрової трансформації закладів вищої освіти. Порівняльний аналіз та інформація, викладені в цьому робочому документі, можуть сприяти розробці стратегічної політики цифровізації освіти.

Детальніше: https://is.gd/OyEZCr, https://is.gd/kBXQye, https://doi.org/10.1787/93468ccb-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-11-10

130

ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.

Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 25 жовтня 2023 року. Рекомендовано присвоїти п’яти та внести зміни відносно двох друкованих періодичних видань категорії «Б» (наказ МОН від 25.10.2023 № 1309). Актуальний перелік наразі містить 136 друкованих та 8 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1363 та 106 категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.

Детальніше: https://bit.ly/3Oc9zIz, https://is.gd/VLzHW9, https://is.gd/wKGSEO, https://is.gd/T05Y7j

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2023-11-10

261