Search results found:

posts - 5361

pages - 537

ЗМІНИ ДО ФІНАНСУВАННЯ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПІДТРИМКИ ЇЇ ЗДОБУВАЧАМ

ЗМІНИ ДО ФІНАНСУВАННЯ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПІДТРИМКИ ЇЇ ЗДОБУВАЧАМ

5 січня 2024 року Кабінет Міністрів України погодив проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам».

5 січня 2024 року Кабінет Міністрів України погодив проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам».

Мета законопроєкту – розширити інструменти державного фінансування вищої освіти через розвиток принципу співфінансування оплати навчання з боку держави та фізичних (юридичних) осіб та підвищити ефективність використання держресурсів. Планується, що продовж наступних п’яти років частка вступників, які можуть отримати повну або часткову державну фінансову підтримку для здобуття вищої освіти на денній формі навчання має збільшитися на 40%. Зміни, які передбачені законопроєктом: жорсткого розділення на «бюджетників» і «контрактників» не буде. Більшість студентів навчатиметься за державним або регіональним замовленням, державними грантами, пільговими довгостроковими кредитами, коли їхню вартість навчання повністю або частково сплачуватиме держава, а решту здобувачів фінансуватимуть за кошти фізичних (юридичних) осіб; розмір державного гранту залежатиме від результатів зовнішнього оцінювання знань (ЗНО/НМТ) та може сягати до 100% покриття вартості навчання. Іншу частину студент співфінансуватиме або матиме можливість отримати пільговий довгостроковий кредит; система державного замовлення залишається. Найкращим студентам буде надано можливість безоплатно навчатися на місцях державного та регіонального замовлення за конкурсними балами абітурієнтів через адресну процедуру; бюджетні місця для вразливих категорій вступників збережуться. Оперативне ухвалення законопроєкту Верховною Радою, дасть змогу запровадити нову систему грантів вже з вересня 2024 року. Ці зміни сприятимуть зростанню фінансових ресурсів у сфері вищої освіти, а також посилять спроможність українців оплачувати здобуття вищої освіти завдяки механізму співфінансування. Нова модель фінансування зможе підвищити адресність використання державних коштів та збільшити гнучкість частини державних грантів.

Детальніше: http://surl.li/oxwor

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-05
Share
ОФІС ПІДТРИМКИ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

ОФІС ПІДТРИМКИ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

Міністерство освіти і науки України за підтримки Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), який впроваджує ініціативи з просування реформ в Україні та трансформаційні проєкти, створює Офіс підтримки стратегічних змін.

Міністерство освіти і науки України за підтримки Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), який впроваджує ініціативи з просування реформ в Україні та трансформаційні проєкти, створює Офіс підтримки стратегічних змін.

Проєкт упроваджено у співпраці із ГС «Фонд підтримки реформ в Україні». Офіс підтримки стратегічних змін – це команда, покликана надавати експертно-аналітичну підтримку Міністерству освіти і науки України у здійсненні середньо- та довгострокових реформ. Ця ініціатива – один із прикладів партнерства для освіти і науки України на стратегічному рівні та заради змін якості освіти. Цілі Офісу: підтримка процесу розроблення та реалізації стратегічних змін у сфері освіти і науки, а також упровадження ефективних інструментів внутрішніх трансформацій; підтримка в розробленні нормативно-правових актів, необхідних для реалізації ключових стратегічних змін у сферах освіти та науки; координаційна підтримка впровадження змін та постійного моніторингу стану досягнення поставлених цілей. Для запуску роботи офісу МОН спільно з партнерами набиратиме команду та оголосить про відкриття вакансій.

Детальніше: http://surl.li/oxvrt

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-05
Share
ОЕСР: МІГРАЦІЯ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ІННОВАЦІЇ В АВСТРАЛІЇ

ОЕСР: МІГРАЦІЯ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ІННОВАЦІЇ В АВСТРАЛІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Міграція та регіональні інновації в Австралії» із серії «Робочі документи ОЕСР з регіонального розвитку».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Міграція та регіональні інновації в Австралії» із серії «Робочі документи ОЕСР з регіонального розвитку».

У ньому наголошується, що з 29% населення, народженого за кордоном станом на 2021 рік, Австралія посідає третє місце серед країн ОЕСР за часткою мігрантів. Мігранти можуть сприяти національному економічному зростанню через різні канали, наприклад, привносячи нові навички та ідеї, а також сприяючи інноваціям. Проте, дані про потенційний внесок міграції в інновації залишається недостатніми. У цій роботі вимірюється вплив міграції на інновації в регіонах Австралійського статистичного району 4 (SA4), зосереджуючи увагу на мігрантах з вищою освітою, які найбільш схильні до інновацій. У дослідженні використано комплексні адміністративні дані індивідуального рівня, що охоплюють усіх мешканців Австралії, та детальну інформацію про різні показники інновацій, щоб оцінити причинно-наслідковий вплив високоосвічених мігрантів на інновації в регіонах Австралії з 2011 по 2018 роки. В аналізі використовується метод різниць для порівняння інноваційної діяльності в регіонах, які прийняли більше високоосвічених мігрантів, з регіонами, які прийняли менше високоосвічених мігрантів до і після їх приїзду. Також дослідження поєднує адміністративні дані на індивідуальному рівні, що охоплюють усіх жителів Австралії, з даними про заявки на права інтелектуальної власності, такі як патенти, торгові марки та права на дизайн. В аналізі використовується стандартний інструмент «зсув-розподіл», заснований на попередніх поселеннях мігрантів, для виявлення причинно-наслідкових зв’язків між міграцією та інноваційною діяльністю. У роботі наводяться висновки дослідження, які полягають у наступному: в середньому збільшення на один відсотковий пункт частки зайнятості мігрантів з вищою освітою в регіоні відносно загальної зайнятості призводить до зростання на 4,8% кількості регіональних патентних заявок у середньостроковій перспективі (п’ять років); хоча мігранти всіх рівнів кваліфікації та освіти позитивно впливають на процес патентування, найбільший ефект мають мігранти наукових спеціальностей; регіони з нижчим рівнем патентування отримують відносно більше користі від збільшення міграції порівняно з регіонами з вищим рівнем патентування; міграція не впливає на кількість заявок на торговельні марки чи промислові зразки.

Детальніше: http://surl.li/oxkrc, http://surl.li/oxkuw, https://doi.org/10.1787/6d6ff472-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-01-05
Share
ДОРОЖНЯ КАРТА ВИКОРИСТАННЯ НАУКИ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ДОРОЖНЯ КАРТА ВИКОРИСТАННЯ НАУКИ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Колегія Міністерства освіти і науки України протоколом від 22.12.2023 № 3 ухвалила Дорожню карту використання науки, технологій та інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку.

Колегія Міністерства освіти і науки України протоколом від 22.12.2023 № 3 ухвалила Дорожню карту використання науки, технологій та інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку.

Документ розроблено Міністерством освіти і науки України спільно з Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації. Основна мета ДК – збільшення внеску системи науки, технологій та інновацій у досягнення національних Цілей сталого розвитку через вирішення закріплених за ними завдань. Враховуючи, що підвищення рівня інноваційності національної економіки, збільшення як кількості, так і підвищення економічного ефекту та суспільної значимості розробок, які впроваджуються, є основною ціллю Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, ДК має забезпечити інтеграцію згаданої Стратегії із заходами сприяння дослідженням та інноваціям в інших загальнонаціональних та галузевих стратегічних документах. Актуальність ДК зумовлено новими викликами, пов’язаними з подіями в Україні, головними з яких є недостатність фінансових ресурсів, нова демографічна реальність і брак кваліфікованих кадрів та робочої сили для відновлення економіки та реалізації Цілей сталого розвитку. Дорожню карту розроблено за методикою ООН з урахуванням рекомендацій з підготовки дорожніх карт використання науки, технологій та інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку, наданих Спільним дослідницьким центром Європейської комісії.

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/news/shvaleno-dorozhnyu-kartu-vikoristannya-nauki-tehnologij-ta-innovacij-dlya-dosyagnennya-cilej-stalogo-rozvitku, https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2024/01/03/Dorozhnya.karta.vykoryst.nauky.tekhnolohiy.ta.innovatsiy-03.01.2024-1.1.pdf

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-01-04
Share
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ

Міністерством освіти і науки України 3 січня 2024 року оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Міністерством освіти і науки України 3 січня 2024 року оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Публікація здійснена відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167.

Детальніше: https://is.gd/pW8ClP, https://is.gd/bmQzt4, https://mon.gov.ua/storage/app/media/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2024/01/03/Povidoml.pro.zakh.desert.dokt.filosofiyi-sichen.03.01.2024.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-04
Share
ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерством освіти і науки України 3 січня 2024 року оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Міністерством освіти і науки України 3 січня 2024 року оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://bit.ly/3UblWZE, https://is.gd/aPhc8y, https://mon.gov.ua/storage/app/media/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2024/01/03/Povid.pro.zakh.dysert.kand.nauk-03.01.2024.pdf, https://mon.gov.ua/storage/app/media/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2024/01/03/Povidoml.pro.zakh.dysert.dok.nauk-03.01.2024.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-04
Share
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОРЯДКУ ПРИЙОМУ НА НАВЧАННЯ ДО ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ В 2024 РОЦІ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОРЯДКУ ПРИЙОМУ НА НАВЧАННЯ ДО ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ В 2024 РОЦІ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2024 році».

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2024 році».

Проєкт розроблений відповідно до вимог абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року», підпункту 21 пункту 2 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення», статей 13, 43 Закону України «Про фахову передвищу освіту». Цим Порядком мають керуватися суб’єкти освітньої діяльності, які здійснюють прийом на навчання для здобуття фахової передвищої освіти, усіх форм власності та сфер управління. Він містить наступні розділи: загальні положення; прийом на навчання для здобуття фахової передвищої освіти; джерела фінансування здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра; обсяги прийому та обсяги державного (регіонального) замовлення; строки прийому заяв та документів, конкурсного відбору та зарахування на навчання; порядок реєстрації заяв та документів для участі у конкурсному відборі на навчання до закладів фахової передвищої освіти; конкурсний відбір, його організація та проведення; спеціальні умови участі в конкурсному відборі для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра; рейтингові списки вступників та рекомендації до зарахування; реалізація права вступників на обрання місця навчання; коригування списку рекомендованих до зарахування; переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних або юридичних осіб; наказ про зарахування, спеціальний конкурс; особливості прийому на навчання іноземців та осіб без громадянства до закладів фахової передвищої освіти України; вимоги до Правил прийому; забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти. Проєкт поширюється на соціальні групи населення та заінтересовані сторони, які відносяться до здобувачів фахової передвищої освіти, їх батьки, заклади освіти, що забезпечують здобуття фахової передвищої освіти. Реалізація проєкту дозволить забезпечити можливість: проведення вступної кампанії на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2024 році, створення умов для проведення прозорого конкурсного відбору, сприяння забезпеченню ринку праці грамотними фахівцями. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 3 лютого 2024 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-poryadku-prijomu-na-navchannya-do-zakladiv-fahovoyi-peredvishoyi-osviti-v-2024-roci, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2024/01/03/HO-proyekt.Poryadku.pryyomu.do.zakladiv.FPO.2024-03.01.2024.docx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2024-01-04
Share
ОЕСР: ЧИ ПЕРЕРОЗПОДІЛЯЮТЬ УРЯДИ ПРІОРИТЕТИ У ВИДАТКАХ

ОЕСР: ЧИ ПЕРЕРОЗПОДІЛЯЮТЬ УРЯДИ ПРІОРИТЕТИ У ВИДАТКАХ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Чи перерозподіляють уряди пріоритети у видатках: перші висновки на основі даних COFOG про перерозподіл державних витрат у країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Чи перерозподіляють уряди пріоритети у видатках: перші висновки на основі даних COFOG про перерозподіл державних витрат у країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому наголошується, що уряди країн ОЕСР витрачають в середньому близько 40% ВВП на надання суспільних благ, послуг та трансферти. Хоча розмір державних видатків по відношенню до ВВП є центральною економічною змінною, розподіл державних видатків між різними сферами використання має важливе значення: структура видатків визначає, які саме державні послуги та соціальні трансферти надаються. Емпіричні дослідження (Cournède, Fournier and Hoeller, 2018; Devarajan, Swaroop and Zou, 1996; Ormaechea and Morozumi, 2013; Fournier and Johansson, 2016) показали, що структура державних видатків може мати значний і тривалий вплив на рівень економічної активності та розподіл доходів. У зв’язку з цим виникають два питання: чи є перерозподіл державних видатків поширеним явищем серед країн ОЕСР; які існують перешкоди для перерозподілу. Ця робота має на меті надати нові емпіричні дані, пов’язані з цими двома питаннями. Зокрема, в роботі досліджується структура національних державних видатків та їх коригування з використанням детального набору даних про державні видатки за функціями (COFOG) від ОЕСР за період 1996-2017 років. У роботі побудовано показник ступеня, до якого уряди перерозподіляють видатки на основі варіації номінальних темпів зростання між категоріями видатків, що вимірюється як різниця для кожної категорії від медіанного темпу зростання інших категорій видатків. Цей показник можна розглядати як міру того, наскільки уряди здійснюють цільові, а не «всеохоплюючі» зміни у видатках. Дослідження також показує, якою мірою інтенсивність перерозподілу на національному рівні корелює з показниками врядування та фіскальних правил. У документі також наведено три основні емпіричні висновки: країни різняться за схильністю до перерозподілу державних видатків між функціями, і країни, які перерозподіляють більше коштів, також є країнами з ефективнішим урядуванням та жорсткішими фіскальними правилами; уряди уникають номінальних скорочень, особливо у сфері охорони здоров’я та соціальних видатків; хоча аналіз показує деякий ступінь конвергенції між країнами ОЕСР з погляду розподілу державних витрат, ця конвергенція не є універсальною. Зберігається кластер скандинавських країн.

Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/economics/do-governments-re-prioritise-spending_56dda017-en, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/56dda017-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2F56dda017-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/56dda017-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-01-04
Share
ДОСЛІДНИЦЬКІ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДОВИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ДОСЛІДНИЦЬКІ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДОВИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Національний фонд досліджень України оголосив новий конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень».

Національний фонд досліджень України оголосив новий конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень».

Метою конкурсу є відбір проєктів для надання грантової підтримки для проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень із забезпечення розвитку національного дослідницького простору та його інтеграції до світового дослідницького простору, розбудови дослідницької інфраструктури як сукупності засобів, ресурсів та пов’язаних з ними послуг, які використовуються науковим співтовариством для проведення досліджень на найвищому рівні, зокрема для створення нових та підтримки наявних наукових підрозділів, їх мережевих структур, центрів колективного користування, архівів та/або бібліотек наукової інформації тощо, які в результаті виконання таких проєктів можуть досягти можливості стабільного залучення фінансування на умовах, що дозволять їм організувати самостійну роботу з проведення наукових досліджень на рівні найкращих світових стандартів. Проєкти, що фінансуватимуться за результатами цього конкурсу, повинні мати: значний досвід проведення фундаментальних та прикладних досліджень у різних галузях науки; можливість та мотивацію для роботи за найкращими світовими стандартами, а також для створення та розвитку провідних команд дослідників. Конкурс спрямований на вирішення наступних унікальних задач: створення, функціонування та забезпечення розвитку інфраструктурних центрів для вирішення мультидисциплінарних задач; залучення комерційних структур для впровадження наукоємної продукції; забезпечення уникнення фрагментації досліджень та подвійного використання коштів; об’єднання комплементарних експертиз; підготовка матеріальної бази провідних команд українських науковців, а також підвищення їхнього наукового рейтингу до найвищих світових стандартів задля їхньої подальшої участі в найбільш престижних європейських та світових конкурсах наукових проєктів; підготовка матеріальної бази провідних команд українських науковців, а також підвищення їхньої наукової та адміністративної компетентності з метою створення державних ключових лабораторій у подальшому; консолідація наукових спільнот навколо передових команд. Тематика проєктів має відповідати принаймні одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки (у відповідності до статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»). Заявка на одержання грантової підтримки, що подається на Конкурс, має відповідати одному з перелічених нижче тематичних напрямів: Фундаментальні наукові дослідження в галузі природничих наук та математики; Фундаментальні дослідження в галузі наук про життя; Прикладні дослідження, що мають на меті створення технологій (включно з IT) та продуктів, які ґрунтуються на новітніх досягненнях фундаментальної науки; Фундаментальні соціо-гуманітарні дослідження з найбільш актуальних проблем сучасності; Мультидисциплінарні дослідження.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/uvaga-28-12-2023-naczionalnyj-fond-doslidzhen-ukrayiny-uhvalyv-rishennya-pro-ogoloshennya-novogo-konkursu-proyektiv-z-vykonannya-naukovyh-doslidzhen-i-rozrobok-doslidnyczki-infras/, https://nrfu.org.ua/wp-content/uploads/2023/12/umovy-konkursu_infrastuktura-1.pdf, https://coara.eu/app/uploads/2022/09/2022_07_19_rra_agreement_final.pdf

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-01-03
Share
UNIVERSITY RANKING BY ACADEMIC PERFORMANCE (URAP) 2023-2024

UNIVERSITY RANKING BY ACADEMIC PERFORMANCE (URAP) 2023-2024

Дослідницька лабораторія IREG Близькосхідного технічного університету в Анкарі опублікувала міжнародний Рейтинг академічної ефективності – University ranking by academic performance (URAP) 2023-2024.

Дослідницька лабораторія IREG Близькосхідного технічного університету в Анкарі опублікувала міжнародний Рейтинг академічної ефективності – University ranking by academic performance (URAP) 2023-2024.

Це рейтинг, заснований на дослідженнях, який використовує дані InCites і наразі ранжує 3000 університетів. Цього року в десятку найкращих увійшли три університети материкового Китаю, а в першу сотню – двадцять три. У топ-100 також входять сім британських університетів і по п’ять університетів Франції, Німеччини, Австралії та Канади, а також Нідерландів, Італії, Японії, Сінгапуру, Данії, Бельгії. Швейцарія, Саудівська Аравія, Бразилія. Гонконг, Іспанія, Швеція та Південна Корея також включені. Рейтинг оцінювався за такими індикаторами: стаття; поточна наукова продуктивність Вага (21%); цитування; дослідницький вплив (10%); загальний документ; наукова продуктивність (21%); вплив статті загальне дослідження; якість дослідження (18%); загальний вплив цитування; якість дослідження (15%); міжнародна співпраця; міжнародне визнання (15%). П’ятіркою найкращих університетів у цілому визначені: Гарвардський університет (США); Університет Торонто (Канада); Університетський коледж Лондона (Великобританія); Оксфордський університет (Великобританія); Університет Цінхуа (Китай). До чергової версії світового рейтингу University Ranking by Academic Performance (URAP) 2023-2024 увійшли 6 ЗВО України: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Сумський державний університет, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.

Детальніше: urapcenter.org, ireg-observatory.org, https://ireg-observatory.org/en/ranking-news/urap-announces-new-ranking/, https://urapcenter.org/Rankings/2023-2024/World_Ranking_2023-2024, https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=8080

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-03
Share