Sorry, this entry is only available in Українська. Grammarly являє собою програмний інструмент для перевірки орфографії, граматики й стилю академічного письма, а також виявлення плагіату.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Grammarly являє собою програмний інструмент для перевірки орфографії, граматики й стилю академічного письма, а також виявлення плагіату.
Сервіс запущений у 2009 році, його перша версія була підписним продуктом, орієнтованим на підтримку граматики для студентів. Подальший розвиток сервісу відбувався з акцентом на покращення навичок письма англійською мовою та підвищення продуктивності. Цей підхід став базою і для кожного наступного етапу удосконалення продукту: зворотній зв’язок у режимі реального часу (2015 рік); покращення результатів у рамках послідовній комунікації (2018 рік); інтеграція елементів генеративного штучного інтелекту та інших технологій для допомоги у генеруванні ідей та написанні текстів тощо (2023 рік). Grammarly позиціонує себе і як сервіс з перевірки на плагіат на базі штучного інтелекту, який дозволяє покращити письмо з дотриманням основ академічної етики; миттєво знаходити плагіат; переконатися в цілісності та оригінальності документу; виокремити унікальність наведених ідей; отримати рекомендації щодо цитування й відгуки про якість тексту. Grammarly забезпечує перевірку контенту не лише на наявність запозичень, а й на згенерований інструментами ШІ текст. Grammarly Pro допомагає командам оптимізувати робочі процеси та зробити комунікацію максимально ефективною. Grammarly Enterprise підтримує бренд та адміністрування. Grammarly for Education надає освітнім закладам доступ до сервісів підтримки академічного письма та розвитку критичного мислення. Сервіс адаптований для роботи на різних платформах та пристроях, при його розробці дотримано принципи безпечного та відповідального упровадження інновацій та ГШІ. На офіційному сайті представлений оригінальний курс «ШІ для студентів», який містить рекомендації щодо відповідального застосування новітніх технологій ГШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. На Платформі Ради Європи з питань етики, прозорості та доброчесності в освіті оприлюднений матеріал «Транснаціональна освіта потрапляє в центр уваги світової вищої освіти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На Платформі Ради Європи з питань етики, прозорості та доброчесності в освіті оприлюднений матеріал «Транснаціональна освіта потрапляє в центр уваги світової вищої освіти».
У ньому обговорюється публікація «Студенти є ключовими у вирішенні проблем управління перехідним освітнім навчанням», побудована на даних дискусій у рамках ETINED EduTalk з питань забезпечення якості та доброчесності транснаціональної освіти. Автори статті дослідили еволюцію транснаціональної освіти й привертають увагу спільноти до нагальних потреб надійного забезпечення якості освіти, посилення транскордонної співпраці у освіті та захисті інтересів студентів. Експерти вважають за необхідне переглянути «Кодекс належної практики у наданні ПНП», зміни і доповнення до якого наразі обговорюються і нова редакція якого має бути завершена під егідою Комітету Лісабонської конвенції з визнання (LRCC) восени 2025 року. Усі зацікавлені також мають можливість переглянути відеоматеріали, в яких представлені актуальні питання транскордонної освіти, розглядаються ризики, можливості та проблеми управління освітою у транскордонному вимірі.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чому університети повинні бути лідерами у чесному розкритті інформації про ШІ та як новий інструмент може у цьому допомогти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чому університети повинні бути лідерами у чесному розкритті інформації про ШІ та як новий інструмент може у цьому допомогти».
У ній автори наголошують, що сучасні університети повинні докладати усіх можливих зусиль для подолання розриву між закликами до прозорості ГШІ та новими стандартами освіти і пропонують нову таксономію для відкритого та відповідального декларування ролі ШІ в освіті і дослідженнях. За два роки штучний інтелект набув широкого поширення й став центральною темою багатьох академічних дискусій. Видавці та регуляторні органи закликають до прозорості щодо використання генеративного ГШІ у дослідженнях, причому йдеться не про повний контроль чи маркування текстів як «неналежних». Йдеться про запровадження простих і зрозумілих стандартів, які забезпечать відповідальне використання ШІ у повсякденну наукову практику. Наразі дослідники стикаються з ситуацією, яка подібна до обговорення справедливого представлення внеску кожного автора. Раніше у відповідь на проблему людського авторства була запроваджена таксономія ролей авторів (CRediT) – універсальна, стандартизована система, інтегрована в редакційні та видавничі процеси. У випадку з ШІ також потрібна проста, інтуїтивно зрозуміла система, яка може чітко відобразити внесок цієї технології в отримані результати без заборон чи надмірної бюрократії. Це сприяютиме формуванню нової культури відповідального використання ШІ. Мова про таксономію делегування ГШІ (GAIDeT). Як і CRediT, вона розбиває складний процес на чітко визначені категорії, але замість того, щоб відображати внесок людини-автора, вона визначає окремі дослідницькі завдання, які можна свідомо делегувати ГШІ. Наприклад, якщо CRediT може зафіксувати людину-учасника як відповідальну за курування або візуалізацію даних, GAIDeT дозволяє досліднику заявити, що інструмент штучного інтелекту був використаний для очищення даних (ідентифікації та видалення відсутніх або аномальних даних) або візуалізації – терміни, взяті безпосередньо з його макро-мікро структури. В обох системах мета однакова: зробити невидиму роботу видимою структурованим та стандартизованим способом. У GAIDeT дослідник залишається в центрі моделі, він вирішує, коли, як і якою мірою залучати інструменти штучного інтелекту, інтегруючи їх як дослідницькі інструменти, а не як автономних творців. Таким чином GAIDeT є першою універсальною системою, розробленою для класифікації завдань, які дослідник може делегувати ШІ під час наукової роботи. Система працює на двох рівнях: макрорівень (ключові етапи дослідницького циклу – від формулювання ідеї та пошуку літератури до аналізу, написання, візуалізації, поширення та етичного контролю) та мікрорівень (кожен етап розбивається на конкретні, впізнавані завдання, наприклад, синтез літератури, розробка експериментального протоколу, оцінка зміщення даних тощо). Щоб максимально спростити використання таксономії, автори створили безкоштовний онлайн-інструмент GAIDeT Declaration Generator. Наразі академічна спільнота потребує стандартизованого, детального розкриття інформації про задіяння ГШІ, тоді як ігнорування або замовчування внеску ШІ є неправомірним і заважає дослідникам бути чесними та відкритими.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Корі Скарр і Карла Мангаїса «Усунення перешкод, що заважають викладачам запобігати порушенням академічної чесності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Корі Скарр і Карла Мангаїса «Усунення перешкод, що заважають викладачам запобігати порушенням академічної чесності».
У ній йдеться про те, що для багатьох викладачів боротьба з академічними проступками є одніює з найскладніших і найневдячніших частин їхньої роботи. Опитування викладачів політехнічного коледжу Онтаріо, висвітлює бачення викладачами загальної ситуації з виявленням академічних порушень. Робоче навантаження є головною перешкодою, що гостро проявляється особливо серед викладачів, які працюють неповний робочий день і яким не компенсують додаткові години, необхідні для розслідування такого роду справ. У більшості досліджень викладачі розглядаються як однорідна група, ігнорується їхній реальний досвід, мотивація, педагогічний стаж. Але саме досвід формує сприйняття: викладачі з більш, ніж десятирічним стажем, частіше вважають, що навчальний заклад не ставиться до академічної добросовісності серйозно. Викладачі з одним або менше роками викладацького досвіду повідомляли про бар’єри, пов’язані з критикою їхньої педагогічної практики з боку інших, а також про страх зіпсувати стосунки зі студентами. На підставі цих результатів автори рекомендують наступні стратегії: створення безпечного простору для діалогу з питань недоброчесної академічної поведінки під керівництвом експерта з викладання та навчання, який спрямує розмову в позитивне і продуктивне русло; зміцнення відносин між викладачами та їхнім керівництвом із підтвердженням того, що подання заяв про порушення академічної доброчесності не матиме негативного впливу на карєру; створення позитивної синергії всередині колективу шляхом визнання і підтвердження наявних проблем і заохочення співпраці для підвищення академічної добчесності; оприлюднення результатів розгляду справ, пов’язаних з випадками серйозних академічних проступків, щоб посилити прихильність установи до підтримки академічної добчесності.
Sorry, this entry is only available in Українська. Turnitin являє собою американський сервіс аналізу академічних текстів, створений для всебічної підтримки академічної доброчесності.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Turnitin являє собою американський сервіс аналізу академічних текстів, створений для всебічної підтримки академічної доброчесності.
З 1998 року він надає освітянам послуги з ідентифікації запозичень для задоволення потреб викладачів і студентів. Сервіс побудований на сучасних технологічних і програмних рішеннях, а також використовує велику базу даних наукового контенту. Інструменти Turnitin сертифіковані за стандартом LTI та легко інтегруються з понад 100 освітніми платформами, системами управління навчанням, сервісами «єдиного входу» тощо. Користувачам надається цілодобова технічна підтримка. Також на порталі публікуються спеціально створені освітні ресурси для забезпечення «людиноорієнтованого» використання усіх можливостей сервісу, інструментів та ШІ для зменшення навантаження викладачів та підтримки студентів у їхньому прагненні етичного навчання. Оцінювання подібності текстів забезпечує надійна програма, доповнена можливістю виявлення текстів, згенерованих або перефразованих ШІ. Інтерфейс сервісу представлений багатьма мовами, у т.ч. англійською, іспанською, португальською, німецькою, французькою, італійською, японською, китайською, корейською, турецькою, арабською. Є можливість автоматизації процесу оцінювання, спрощення адміністративних процедур, організації зворотного зв’язку, налагодження системної аналітики результатів. Здійснюється перевірка на наявність ШІ-текстів з визначенням оригінальності стилю, рерайтингу тощо. Належним чином забезпечується конфіденційність даних, яка побудована з урахуванням світових та національних стандартів (сертифікат SOC-2 щодо конфіденційності). Окремим напрямком підтримки викладачів і студентів від Turnitin є належне інформування про засоби підтримки академічної доброчесності, види академічних порушень та засоби сприяння етичній перевірці (на сайті є відповідні інструкції та «Керівництво з відповідального використання штучного інтелекту»). Інструмент Turnitin Clarity надає викладачам уявлення про розвиток навичок академічного письма студентів, щоб підтримати навчання. Компанія здійснює необхідні заходи для зменшення ризиків, які штучний інтелект створює для академічної доброчесності та репутації наукової чи освітньої установи, одночасно підтримуючи відповідальне використання ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Ghent University з 2024/25 навчального року запровадив власну політику щодо ШІ, дозволивши використання відповідних інструментів та сервісів для підготовки магістерських дисертацій, виконання письмових завдань та низки інших навчальних активностей, якщо це не суперечить цілям оцінювання отриманих студентами знань, навичок та компетенцій.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Ghent University з 2024/25 навчального року запровадив власну політику щодо ШІ, дозволивши використання відповідних інструментів та сервісів для підготовки магістерських дисертацій, виконання письмових завдань та низки інших навчальних активностей, якщо це не суперечить цілям оцінювання отриманих студентами знань, навичок та компетенцій.
Мета цієї політики – продовжити розвивати у студентів навички критичного мислення, ШІ-грамотності та підготувати їх до майбутнього професійного середовища, де ШІ став нагальною необхідністю. В університеті заборонено використовувати ШІ для контрольованих завдань, коли викладач прямо, явно і недвозначно вказує на це. Також університет визнає необхідність перегляду методів оцінювання результатів навчання для забезпечення їхньої високої валідності в епоху ШІ. Наразі дозволено використання ШІ на різних етапах освітнього та наукового процесу. Зокрема, на етапі попереднього дослідження та планування – для пошуку джерел інформації, мозкового штурму ідей, формулювання питань дослідження, відбору методик (наприклад, за допомогою Perplexity, Elicit або Copilot). При цьому студенти повинні критично оцінювати висновки ШІ, самостійно прагнути виявляти помилки, галюцинації, упередженість та визначати релевантність. На етапі аналізу даних ШІ можна задіяти для генерації коду (Nvivo, R, Python), візуалізації, виявлення патернів у якісних даних, але з обов’язковим розумінням та верифікацією коду студентом. Для опису результатів дослідження, редагування текстів ШІ можна використовувати задля корекції тексту, перефразування, перекладу, генерації чернеток, але не для повного заміщення самостійної роботи. Під час підготовки презентації ШІ буде корисний студентам при формуванні структури виступу, генерації можливих питань, які виникатимуть у процесі дискусії, підготовки зображень (з обов’язковою атрибуцією типу «Зображення згенероване <таким-то> ШІ-інструментом»). Кафедра соціальних наук вважає, що ШІ буде корисним студентам в якості «спаринг-партнера» для генерування ідей, роботи з підбору літератури, може допомоги в емпіричному дослідженні (опитування, інтерв’ю), але не для повної заміни читання літературних джерел або аналізу зібраних даних. Забороняється використовувати ШІ для посилань на неіснуючі джерела (це шахрайство), завантаження конфіденційних даних (це порушення законодавства про персональні дані та приватність), генерації фіктивних даних або інтерв’ю. Студентам категорично заборонено представляти текст, згенерований ШІ, як свій власний без необхідних змін (це плагіат), повністю делегувати аналіз або написання тексту ШІ (це підриває розвиток когнітивних навичок та навичок академічного пиьма). Студенти повинні пам’ятати: ШІ може генерувати помилки, бути упередженим, пропонувати поверхневий контент, порушувати авторські права. За такі порушення відповідає не ШІ, а саме студент, який його використовує. У соціальних науках заборонено завантажувати особисті дані в ШІ та покладатися на нього для синтезу наукового огляду літератури або проведення аналізу даних без самостійної критичної оцінки. Окремо стоять вимоги щодо прозорості використання ШІ: студенти зобов’язані вказувати на використання інструментів та сервісів ШІ, додаючи короткий опис цих інструментів, а також пояснюючи, на якому етапі дослідження та як саме вони були використані, а для цитування мають використовувати V&A, Bluebook, OSCOLA. Також студенти повинні самостійно критично перевіряти висновки ШІ, дотримуватися приватності, стійкості (враховувати енергоспоживання), постійно вдосконалювати свою комп’ютерну та ШІ-грамотність. Викладачі, зі свого боку, повинні належним чином роз’яснювати правила щодо роботи з ШІ, адаптувати до нових вимог свої системи оцінювання та сприяти інтеграції ШІ у навчальні програми. Наслідки за порушення у використанні ШІ у навчальному процесі для студентів такі самі, як і для будь-яких інших проявів недоброчесності (плагіату, шахрайства тощо), як це передбачено освітнім регламентом університету. Таким чином, Ghent University підтримує відповідальне та етичне використання ШІ в освіті, не забороняючи його, а інтегруючи у процес навчання. А загальні основи академічної доброчесності в європейському освітньому просторі формуються «Європейським кодексом етики досліджень», прийнятим ALLEA у 2023 році.
Sorry, this entry is only available in Українська. Identific – сервіс, який позиціонує себе як засіб ефективної підтримки академічної етики завдяки якісній перевірці на наявність плагіату та згенерованого ШІ тексту.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Identific – сервіс, який позиціонує себе як засіб ефективної підтримки академічної етики завдяки якісній перевірці на наявність плагіату та згенерованого ШІ тексту.
Він може бути корисним для здобувачів освіти, педагогів, науковців і видавців. На офіційному сайті Identific розміщена інформація про те, що сервіс поділяє академічні цінності, будує взаємини з партнерами на онові довіри, лояльності й поваги, використовує інновації та прагне мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище, використовує екологічно чисті практики. Комплексне рішення для академічної доброчесності від Identific включає детектор штучного інтелекту, перевірку плагіату, виявлення шахрайств та можливість інтеграції до LMS-платформ (зокрема – Moodle, Canvas, Blackboard, Schoology). Перевірка на плагіат Identific здійснюється за допомогою сучасного сервісу виявлення подібності, алгоритм якого здатний перевіряти документи обсягом понад 1000 сторінок, написані 129 мовами. Результати перевірки на плагіат точні, швидкі та з мінімальною кількістю хибнопозитивних результатів. Виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом, побудоване на сучасних технологіях, які працюють з текстами англійською, іспанською, італійською, німецькою, французькою та литовською мовами. Також детектор уловлює прояви неправомірної академічної поведінки для обходу служб перевірки на плагіат (додатково вставлені з інших скриптів символи, додавання зображень замість тексту тощо), виявляє стильові невідповідності у перевірених документах. Є конструктор цитат для встановлення правил цитування, здійснюється підсвітка перефразувань, спотворених цитат тощо. Перевірка на плагіат може виконуватись локально (для декількох документів, без звернення до інших баз даних), для різних типів файлів та зображень. Інтуїтивно зрозуміле програмне рішення, яке є результатом 12-річної роботи, не потребує багато часу на опанування навичок роботи та відповідних програм навчання персоналу. Інтерфейс доступний 11-ма мовами (зокрема – агнлійською, італійською, іспанською, французською, німецькою, польською, угорською та ін.). Декларуються захист конфіденційності клієнтів та обробка персональних даних відповідно до чинного законодавства, використання необхідних технічних та організаційних заходів для захисту від несанкціонованого доступу.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Спростування статті про «життя на основі миш’яку» – це добре, але сам процес був отруйним».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Спростування статті про «життя на основі миш’яку» – це добре, але сам процес був отруйним».
У ній йдеться про недоліки спільної роботи рецензентів, редакторів, журналістів та авторів, що призвели до 15-річної боротьби за відкликання статті, яку взагалі не слід було публікувати. Автор задається питанням, чи створює відкликання статті з причин, відмінних від неправомірних дій, небезпечний прецедент? Він вважає, що ні і пояснює чому. У складі прес-релізу Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США (NASA) було повідомлення про «астробіологічне відкриття, яке вплине на пошук доказів існування позаземного життя» – йшлося про «відкриття» мікроба, здатного жити навіть за відсутності фосфату – елементу, який раніше вважався необхідним для життя. Бактерія, про яку йде мова, нібито могла рости за відсутності фосфату та включати миш’як замість фосфору до своєї ДНК та РНК. Прозвучало багато гучних заяв про значення дослідження, описаного у статті, одночасно опублікованій в онлайн-журналі Science. Слід зауважити, що навіть під час цієї, відверто кажучи, незручної події, пролунали тривожні дзвіночки: один з учасників дискусії м’яко заперечив проголошені твердження. Назвавши себе буркотливим, хімік Стівен Беннер спокійно та доброзичливо показав, що мало місце ненаукове обґрунтування і тим самим зруйнував його правдоподібність. Більшість наукової спільноти одразу зрозуміла, що стаття – безглузда, вона порушує усталені хімічні норми, а докази – нічим не підтверджені. Але більшість ЗМІ некритично розрекламували цю статтю, назвавши її провісником наукової революції. Навіть деякі вчені долучилися до цього: один фізик-коментатор написав у «The Wall Street Journal», що стаття «означає, що тепер кожен підручник з біології має бути переглянутий. Навіть саме визначення життя, можливо, доведеться змінити». Інші науковці запекло чинили опір, наприклад мікробіолог Розі Редфілд, наголошував на відсутності реальних доказів включення миш’яку до бактеріальної ДНК, він писав про це у своєму блозі у рамках післяпублікаційної дискусії. Іштван Чабай та Еорс Сатмарі, як і Девід, виявили, що розрахунки та статистика, які використовували автори, були підозрілими. Насправді автори статті про миш’як знали про ці проблеми, але очевидно, були настільки захоплені своїми гіпотезами, що бажали позбутися критичного ставлення до фактів – ретельної перевірки результатів та їх належної інтерпретації. І навіть зараз, коли статтю нарешті відкликали, автори все ще не бажають визнати, що вона була принципово недосконалою, хоча цей факт був очевидним вже у момент публікації. Під тиском численних критичних публікацій у публічному аналізі цієї статті журнал змушений був опублікувати поряд з нею безпрецедентні вісім «технічних коментарів», які повністю вичерпали майже кожен її аспект. Позиція авторів була надзвичайно слабкою, відповіді на закиди рецензентів – нещирими та здебільшого недоречними, хоча і вони також були опубліковані. Чому видання, що розрекламувало результати дослідження з хибними висновками у 2010 році, не заявило про неправдивість наведених фактів і висновків, коли це стало незаперечним? Тут є підстава для важливих для нас уроків щодо академічної доброчесності, залучення наукової громадськості, забезпечення довіри до науки.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Функція «режиму навчання» ChatGPT спрямована на заохочення критичного мислення».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Функція «режиму навчання» ChatGPT спрямована на заохочення критичного мислення».
У ній автор зазначає, що OpenAI створює інструмент для боротьби із залежністю студентів від відповідей ШІ та наполягає, що протидія шахрайству вимагає «цілісного» підходу від університетів та технологічних компаній. OpenAI запустив нову функцію «режиму навчання» на ChatGPT, щоб допомогти заохотити «когнітивне навчання», намагаючись зарадити гострому занепокоєнню спільноти щодо того, що широке використання штучного інтелекту шкодить освіті. Нові дослідження показують, що дев’ять із десяти студентів використовують штучний інтелект у своєму навчанні і це відбулось стрімко – менш ніж через три роки після популяризації великих мовних моделей. Опція «режим навчання» має заохочувати студентів «покроково розбиратися з питаннями, а не просто отримувати готову відповідь». Науковці зі Стенфордського університету допомогли OpenAI розробити функцію, яка «поєднує сократівські питання, підказки та питання для саморефлексії, щоб спрямувати розуміння та сприяти активному навчанню» користувачів, яку студенти можуть адаптувати відповідно до свого рівня досягнень. Звісно, цей інструмент навряд чи запобігатиме обману з боку студентів, але слід погодитись, що його запуск стався внаслідок тиску з боки спільноти, метою якого було створення певних захисних бар’єрів. Роббі Торні, старший директор програм штучного інтелекту в Common Sense Media, яка працювала разом з OpenAI над розробленням цього інструменту, говорить, що режим наочного навчання «заохочує студентів критично мислити … замість того, щоб просто отримати готову роботу, виконану ШІ замість них. Такі функції є позитивним кроком до ефективного використання штучного інтелекту для навчання». Джеймс Донован, керівник досліджень у галузі освіти та когнітивних результатів в OpenAI вважає, що цей «інструмент зосереджений на покращенні когнітивних результатів запам’ятовування інформації і може допомогти упровадити належну освітню практику в навчальний процес. Функція навчального режиму дещо компенсує ризик списування, оскільки вона примушує до когнітивної взаємодії. Весь сенс полягає у тому, щоб використовувати сократівський діалог і переконатися, що люди дійсно роблять те, що вони мають робити. Але довгострокова мета боротьби з обманом у навчальному класі, ймовірно, є цілісним процесом, у якому мають брати участь кафедри та установи, а не лише окремі особистості. Ми сподіваємося, що як тільки ви почнете використовувати режим навчання, виникне цикл зворотного зв’язку, завдяки якому ви краще засвоїте інформацію, і побачите, що насправді навчаєтесь швидше, ніж раніше. Я вважаю, що чим більше люди використовують режим навчання, тим упевненіше вони засвоюють матеріал». Наразі OpenAI працює над іншими функціями, які допоможуть виявляти шахрайство з боку ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Попі Сотіріду та Дані Логан-Флемінг «Керівництво з інтерактивних усних іспитів пропонує вирішення проблеми надмірної залежності від штучного інтелекту у вищій освіті».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Попі Сотіріду та Дані Логан-Флемінг «Керівництво з інтерактивних усних іспитів пропонує вирішення проблеми надмірної залежності від штучного інтелекту у вищій освіті».
У ній зазначається, що таке «Керівництво…» пропонує традиційний метод оцінювання на основі сценарію, який сприяє автентичному навчанню, знижує надмірну залежність від ШІ та підтримує у студентів розвиток навичок професійного спілкування. Стрімкий розвиток штучного інтелекту вимагає змін підходів до систем оцінювання, оскільки зростаючі масштаби його використання зробили письмові та попередньо записані оцінювання надзвичайно вразливими до підробки та використання недостовірного контенту. Інтерактивні усні оцінки – практична та орієнтована на людину альтернатива, здатна зміцнити академічну чесність і розвинути навички реального спілкування. Він дозволяє студентам практикувати спілкування, швидку адаптацію та прийняття обґрунтованих рішень у реальних ситуаціях. Цей підхід упроваджений у 30 університетах Австралії, Європи та Південно-Східної Азії. Дана стаття відкриває нову серію публікацій з питань інтерактивних усних іспитів, в яких будуть розглядатись принципи, методи, особливості нової системи перевірки набутих студентами знань.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
