Academic integrity

На сайті Inside Higher Ed, що належить  Times  Higher Education, опубліковано статтю «Викладачі виступають проти угод із OpenAI».

Обговорюється зростання критичних висловлювань викладачів закладів вищої освіти відносно розвитку партнерств університетів із компанією OpenAI та висловлюється занепокоєння щодо наслідків таких угод для умов праці, якості освіти та її пріоритетів. Зазначається, що найбільший резонанс в академічних колах викликала угода Каліфорнійського державного університету щодо надання доступу до ChatGPT студентам і працівникам ЗВО. Частина викладачів виступила проти цього контракту та закликала спрямувати фінансові ресурси на збереження робочих місць. У петиції, адресованій керівництву, наголос зроблено на тому, що інвестиції в людський капітал є більш ефективним шляхом забезпечення якості освіти та досліджень. Автор звертає увагу на те, що подібні угоди активно укладаються ЗВО, зокрема – Арізонським державним університетом, університетом Оксфорду, Університетом Південної Каліфорнії  та ін., що посилює дискусії стосовно доцільності таких партнерств. Скепсис викладачів пов’язаний не лише з фінансовими аспектами, – вони ставлять під сумнів здатність генеративного штучного інтелекту суттєво покращити навчання і викладання, а також говорять про потенційний негативний вплив на умови праці, академічну автономію та психічне здоров’я студентів. Не все гаразд і з процедурними аспектами ухвалення відповідних рішень. У багатьох випадках такого роду угоди з технологічними компаніями укладаються на рівні адміністрацій університетів без широкого залучення викладачів до обговорення, що посилює напруження та сприяє формуванню організованого спротиву. Дискусія навколо співпраці університетів із технологічними компаніями загострює питання пошуку балансу між інноваціями та академічними цінностями, а реакція викладачів свідчить про прагнення зберегти контроль над освітнім процесом та визначенням пріоритетів розвитку вищої освіти в умовах швидкого впровадження технологій ШІ.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/artificial-intelligence/2026/03/27/faculty-push-back-against-openai-deals

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Чи є масове списування неминучим наслідком поширення штучного інтелекту?».

У ній автор запрошує до дискусії про негативні аспекти та загрози, які несе використання інструментів ШІ у вищій освіті,  зокрема – академічної недоброчесності. Автор розглядає поширені побоювання викладачів, пов’язані з появою інструментів, здатних автоматично створювати тексти та виконувати навчальні завдання. Дійсно, нові технології значно ускладнюють виявлення списування, що створює відчуття втрати контролю над оцінюванням і навіть формує уявлення про можливу девальвацію навчальних результатів. Але проблема не обмежується лише технологіями. Частина експертів вважає, що штучний інтелект лише загострив вже наявні структурні суперечності у вищій освіті, зокрема – масовізацію навчання, орієнтацію на формальні результати та зростання адміністративного тиску. За таких умов спокуса спрощення оцінювання або формального виставлення балів може виникати не лише у студентів, а й у самих викладачів. Нинішня практика  обмежується зазвичай «формальними»  підходами,  а відповідь на ШІ, як правило, зводиться до посилення контролю або повернення до традиційних форм оцінювання. Такі рішення не враховують зміну природи навчального процесу, в якому цифрові інструменти стають невід’ємною частиною роботи з інформацією. Необхідно переглядати освітні практики, змінювати форму завдань, способи перевірки знань, актуалізувати формат взаємодії між викладачем і студентами. Питання масового списування не можна пояснювати лише впливом штучного інтелекту, його потрібно розглядати у більш широкому контексті трансформації університетської освіти, де технологічні зміни підсилюють уже наявні тенденції та вимагають системного переосмислення цілей і механізмів навчання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/mass-cheating-inevitable-result-ais-rise

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахіла Бхардваджа «Бюрократія ставить університети на хибний шлях у справі реагування на ШІ».

У ній автор аналізує, як надмірна формалізація управлінських процесів у системі вищої освіти заважає адекватній реакції університетів на стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту. Наголошується, що сучасні ЗВО дедалі частіше намагаються оперативно відповідати на виклики поширення технологій ШІ, розробляючи нові регламенти, політики та процедури. Однак такий підхід не завжди розв’язує проблему, – іноді це відволікає від розуміння суті процесів, що відбуваються. Замість розвитку мислення, здатності до аналізу та інтелектуальної автономії увага зміщується на формальне дотримання правил. У результаті освітній процес ризикує втратити свою головну мету — формування здатності до самостійного мислення.  Неможливо «забюрократизувати» розвиток інтелектуальних навичок так само, як неможливо автоматизувати формування мудрості. Надмірна регуляція може створювати ілюзію контролю, але не сприяти глибшому розумінню технологій та їхнього впливу на навчання. Університети, орієнтуючись на формальні інструменти управління, ризикують втратити гнучкість, необхідну для адаптації до швидких змін у сфері штучного інтелекту.Відповідь на виклики ШІ має бути передусім педагогічною, а не адміністративною: необхідно переосмислити навчальні підходи, які дозволяють студентам не просто користуватися технологіями, а розуміти їх, критично оцінювати результати та інтегрувати у власну інтелектуальну діяльність. Такий підхід передбачає розвиток глибоких знань і навичок, що не можуть бути замінені автоматизованими інструментами. Крім того, спроби університетів реагувати на ШІ через заборони або надмірний контроль можуть мати зворотний ефект: ризики не зменшаться, а можливості для експериментування та осмисленого використання технологій у навчанні будуть обмежені. Тому більш ефективною виглядає на думку Ахіла стратегія, що поєднує відкритість до інновацій із розвитком критичного мислення та академічної автономії.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/bureaucracy-putting-universities-wrong-track-respond-ai  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation