ОЕСР: ПАРТНЕРСТВА МІЖ МІСТАМИ ДЛЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
![](https://nrat.ukrintei.ua/wp-content/uploads/2023/04/343768273_236959952324521_8151795106029689335_n.jpg)
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліззі Гарнер-Фой «Три кроки до проектування онлайн-навчання, яке підтримує стале майбутнє».
У ній надаються практичні поради щодо планування, розроблення та створення відкритих, доступних навчальних онлайн-матеріалів щодо Цілей сталого розвитку (ЦСР). 17 ЦСР або Глобальних цілей лежать в основі Порядку денного сталого розвитку до 2030 року задля подолання бідності, покращення охорони здоров’я та освіти, зменшення нерівності, боротьби з кліматичною кризою. На прикладі Единбурзького університету автор демонструє коротке портфоліо безкоштовних онлайн-курсів, представлених на трьох відкритих цифрових платформах: Coursera, FutureLearn та edX. У матеріалі містяться огляд загального процесу розробки курсів, короткі поради, посилання на посібники, які можна завантажити для використання при створенні власних онлайн-матеріалів. Акцент зроблено на питаннях планування курсу, його розроблення у форматі інклюзії та різноманітності.
Детальніше: https://bit.ly/3XsMN4q, https://bit.ly/3wlufHa, https://bit.ly/3J0SnXi, https://bit.ly/3XQxJgR
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Біорізноманіття та фінансування розвитку: основні тенденції 2011-2020 років» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо співробітництва з метою розвитку».
У ньому представлено огляд основних тенденцій фінансування розвитку біорізноманіття за період 2011-2020 років на основі даних щодо офіційного та неофіційного фінансування розвитку (дво- та багатостороннього), залучення приватних фінансів, мобілізованих внаслідок втручання держави, а також приватної благодійності. Подаються експертні оцінки фінансування, що надається членами КСР, які є Сторонами Конвенції ООН про біологічне різноманіття у контексті виконання 20-ї ЦСР. Документ підготовлений секретаріатом DAC ENVIRONET за участю Директорату з навколишнього середовища ОЕСР та під керівництвом групи членів DAC.
Детальніше: https://bit.ly/3GkMOBd, https://bit.ly/3PVR90X, https://doi.org/10.1787/22220518
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальні перспективи фінансування сталого розвитку 2023: немає сталого розвитку без капіталу».
У ньому наголошується, що такі кризи, як COVID-19 та надзвичайна кліматична ситуація, поглиблюють нерівність між країнами і всередині них, гальмують прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР) та Паризької угоди. Розвинені країни прийняли пакети стимулів для відновлення, тоді як країнам, що розвиваються, не вистачає фінансових ресурсів для реалізації ЦСР. Найбідніші країни постають перед необхідністю компромісу між короткостроковими заходами з порятунку та довгостроковим фінансуванням сталого відновлення. Дефіцит фінансування ЦСР у таких країнах збільшився через скорочення наявних ресурсів, передбачених Аддис-Абебською програмою дій. Офіційна допомога у цілях розвитку може лише допомогти у скороченні цього розриву, але не покрити його цілком. Необхідно вжити термінових заходів для усунення «вузьких місць» сталого фінансування для розподілу, який буде більш справедливим і заснованим на потребах.
Детальніше: https://bit.ly/3hyBAPy, https://bit.ly/3WXh3od, https://doi.org/10.1787/fcbe6ce9-en
ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ БІБЛІОТЕК На сайті Elsevier опублікована стаття Дебри Роу, Робін Кіар і Джеральда Р.Бізлі «7 способів, за допомогою яких бібліотеки можуть підтримувати та просувати ЦСР ООН у своїх установах». Наголошується, що хоча ролі дослідників та їх установ завжди були відносно зрозумілі, залишається питання про те, як саме бібліотека може якнайкраще підтримати цілі сталого розвитку, а також чому саме вона повинна це робити. Американські експерти, які активно працюють у галузі сталого розвитку, пропонують ряд практичних дій, які можуть реалізувати бібліотеки. Рекомендації, зокрема, стосуються включення ЦСР у стратегічний план бібліотеки, а також заходів, які проводяться у кампусі, демонстрації цінностей ЦСР, підтримки колег та спільноти у їх роботі з ЦСР, розвитку відкритого доступу та відкритих освітніх ресурсів, підтримки програми профільного навчання та досліджень. Детальніше: https://bit.ly/3QoRPee
ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ БІБЛІОТЕК
На сайті Elsevier опублікована стаття Дебри Роу, Робін Кіар і Джеральда Р.Бізлі «7 способів, за допомогою яких бібліотеки можуть підтримувати та просувати ЦСР ООН у своїх установах». Наголошується, що хоча ролі дослідників та їх установ завжди були відносно зрозумілі, залишається питання про те, як саме бібліотека може якнайкраще підтримати цілі сталого розвитку, а також чому саме вона повинна це робити. Американські експерти, які активно працюють у галузі сталого розвитку, пропонують ряд практичних дій, які можуть реалізувати бібліотеки. Рекомендації, зокрема, стосуються включення ЦСР у стратегічний план бібліотеки, а також заходів, які проводяться у кампусі, демонстрації цінностей ЦСР, підтримки колег та спільноти у їх роботі з ЦСР, розвитку відкритого доступу та відкритих освітніх ресурсів, підтримки програми профільного навчання та досліджень.
Детальніше: https://bit.ly/3QoRPee
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Як уряди підтримують створення чистої енергії: інсайти з обраних підходів у всьому світі».
У дослідженні висвітлюються нещодавні ініціативи, покликані стимулювати політичні дії та наголошується, що інноваційне лідерство державного і приватного секторів має вирішальне значення для розв’язання проблеми «чистого нуля».
Країни в усьому світі намагаються стати учасниками глобального руху, що виник зі стартапу з проривним винаходом у галузі екологічно чистої енергії. Допомога інноваціям, які сприяють досягненню кліматичних та енергетичних ЦСР, вирощування стартапів до їх зрілості також може сприяти місцевому економічному процвітанню. Адже перехід на екологічно чисту енергію впродовж 21 століття буде головною ринковою можливістю для усіх країн.
Експерти констатують, що кількість заходів державної політики, спрямованих на допомогу стартапам виведення на ринок нових екологічно чистих технологій, різко зросла після підписання Паризької угоди у 2015 році. Це надзвичайно важливо з огляду на те, що стартапи в галузі енергетичних технологій продовжують стикатися з проблемами залучення довгострокових інвестицій, а уряди мають певні унікальні ресурси, які здатні прискорити досягнення їх технічної зрілості, залишаючись в бізнесі.
Звіт ґрунтується на 14 докладних тематичних дослідженнях та інтерв’ю, у ньому представлена низка політичних заходів різних країн і визначено вісім ключових ідей щодо побудови ефективної політики підтримки стартапів у галузі екологічно чистої енергії.
Детальніше: https://bit.ly/3kfQVCQ, https://bit.ly/3EQpQQ1, https://doi.org/10.1787/291727bb-en
Фото: ОЕСР
Європейська асоціація університетів оприлюднила свою позицію «Університетське бачення Європейського зеленого курсу».
Європейський зелений курс повинен спиратися на науку та задіяти адекватні механізми формування наукових рекомендацій, підвищення наукової грамотності громадян і політиків. Європейські університети готові до співпраці щодо розробки політики, необхідної для сталого суспільства.
Цим документом ЄАУ дає відповідь на «Зелену угоду» і визначає свою позицію щодо того, як покращити структуру політики за рахунок більш широкого використання активів, що ґрунтуються на знаннях, отриманих з основних сфер діяльності університетів: досліджень, освіти та інновацій.
Ініціатива ЄАУ спрямована на те, щоб політики визнали університети важливими зацікавленими сторонами в «Зеленій угоді» як постачальників знань і навичок, а також як співавторів рішень для кліматичного порядку денного Європи.
Взаємодія університетів може здійснюватися за декількома напрямами, які національні та європейські політики мають використовувати, щоб забезпечити ефективне спільне створення «Зеленого курсу». Це:
– міждисциплінарність, яка є одним із найсильніших інструментів для розуміння викликів майбутнього та створення реалістичних моделей соціальних змін, побудованих на засадах Сталого розвитку та Цілей сталого розвитку ООН;
– науково-дослідні та освітні місії університетів мають життєво важливе значення для об’єднання знань та дій щодо досягнення кліматичних цілей, надаючи надійні дані та системні підходи, необхідні для розробки «Зеленого курсу»;
– університети дають нове уявлення про цінності, норми та процеси, які забезпечують справедливість та неупередженість у досягненні ЦСР; політика і програми фінансування досліджень та інновацій є головними інструментами для підтримки фундаментальної науки, а також для забезпечення кращого зв’язку фундаментальних та прикладних досліджень;
– взаємодія з громадянами та політиками повинна визнаватись і винагороджуватися як частина роботи вчених, оскільки це дозволяє університетам виступати посередниками у «Зеленій угоді»;
– університети можуть допомогти відкалібрувати різні напрямки «Зеленого курсу», щоб подальший перехід був соціальним, технологічним та промисловим.
Детальніше: https://bit.ly/3LHawHV, https://bit.ly/3JSMads
Фото: скріншот
3-й Всесвітній форум даних ООН визнав Центр обміну інформацією разом з Глобальним фондом даних Всесвітнього банку і Фондом комплексної аналітики ризиків ООН ключовими рішеннями, необхідних для поетапних змін у фінансуванні реалізації Порядку денного на період до 2030 року.
Інформаційний центр з фінансування даних про розвиток – це платформа, що допомагає країнам, донорам і агенціям розвитку визначати можливості фінансування, доводить проекти до масштабів, виступати на підтримку даних і статистики й знаходити нових партнерів. Він надає інформацію та послуги, щоб відповідати попиту та пропозиції на фінансування даних і статистики, а також полегшити координацію між донорами та країнами-партнерами.
Донори можуть використовувати його для виявлення основних прогалин у фінансуванні даних у країнах-отримувачах, порівняння фінансування даних у своїй країні та виявлення можливостей для спільних проектів з іншими донорами. Країни-отримувачі можуть використовувати його для розуміння отримуваного об’єму допомоги для статистичних даних за всіма напрямками, й відповідним чином спланувати інвестиції, оцінити свої дефіцити фінансування, щоб лобіювати додаткові ресурси від уряду та донорів, і отримувати доступ до передових методів підвищення ефективності та результативності інвестицій у данні та статистику. Інформаційна служба також відповідає потребам інших груп користувачів, таких як дослідники та організації громадянського суспільства, котрі можуть використовувати її для аналізу спільних тенденцій у фінансуванні даних і визначення основних донорів / отримувачів.
Інформаційна служба – це ініціатива Бернської мережі з фінансування даних з метою розвитку, відкритого багатостороннього альянсу, покликаного підтримати Порядок денний у сфері стійкого розвитку на період до 2030 року шляхом заохочення більшого та кращого фінансування даних. Орієнтований, у першу чергу, на країни з низьким рівнем доходу та рівнем доходу нижче середнього, а також на вразливі держави, він підтримує більш точне визначення потреб, покращені інвестиційні пропозиції, кращу координацію на страховому рівні й об’єднує внутрішню та зовнішню фінансову та технічну підтримку для країн з низьким потенціалом.
Заступник генерального секретаря ООН відмітила центральну роль, яку інформаційний центр може відігравати в наданні допомоги у виявленні прогалин у фінансуванні даних. Підкреслюючи додаткову роль Центру обміну інформацією по відношенню до GDF, директор Групи даних з розвитку Всесвітнього банку, заявив, що досягнення цілей стійкого розвитку (ЦСР) стане можливим тільки за наявності більшої кількості та більш точних даних. Разом новий Глобальний фонд даних Всесвітнього банку та Центр обміну інформацією можуть привести до серйозних змін з точки зору масштабу, координації, прозорості та ефективності фінансування даних про розвиток.
Центр обміну інформацією прискорить необхідні зміни в фінансуванні даних про розвиток.
Детальніше: https://bit.ly/3nH254C, https://bit.ly/3bmlpPa, https://bernnetwork.org/, https://smartdatafinance.org/
Фото: ВДФ
На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки за цілями сталого розвитку у сферах медицини, поводження з відходами, боротьби зі змінами клімату, збереження морських ресурсів і захисту та відновлення екосистем суші.
Матеріали є результатом досліджень, спрямованих на встановлення перспективних і найперспективніших (пріоритетних) наукових і технологічних напрямів та відповідність світовим трендам у цій сфері.
Дослідження проводилися щоб з’ясувати відповідність напрямів, за якими українські вчені виконують наукові роботи, – світовим. Під час дослідження використовувались інструменти компанії Clarivate; «Web of Science» – наукометричної бази даних (для аналізу публікаційної активності та динаміки цитувань) та «Derwent Innovation» – патентної бази даних (визначення динаміки патентування та побудова патентного ландшафту).
Наразі усім бажаючим доступні матеріали дослідження пріоритетів за наступними цілями сталого розвитку (ЦСР):
– ЦСР 3 «Міцне здоров’я і благополуччя»;
– ЦСР 12 «Відповідальне споживання та виробництво»;
– ЦСР 13 «Пом’якшення наслідків зміни клімату»;
– ЦСР 14 «Збереження морських ресурсів»;
– ЦСР 15 «Захист та відновлення екосистем суші».
Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/cili-stalogo-rozvitku-ta-ukrayina, https://bit.ly/3txI3wj, https://bit.ly/3tuLZxA, https://bit.ly/3nid329, https://bit.ly/3Cf2eCn, https://bit.ly/3jZHnwo, https://bit.ly/3ntMR4u, https://bit.ly/3z3QbWl, https://bit.ly/3A3gJsa, https://bit.ly/2X3OH10, https://bit.ly/3z1VWnB, https://bit.ly/3C19i5f
Фото: скріншот