Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України підготувало добірку серіалів на «ДіяОсвіта», покликаних руйнувати стереотипи та надихати на створення інклюзивного суспільства.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство цифрової трансформації України підготувало добірку серіалів на «ДіяОсвіта», покликаних руйнувати стереотипи та надихати на створення інклюзивного суспільства.
До цієї добірки увійшли серіали «Держава без бар’єрів» (розглядаються різні аспекти безбар’єрності у роботі держслужбовців, правильна комунікація, підготовка інклюзивних державних рішень); «Безбар’єрна грамотність» (навчає більш широкому погляду на світ завдяки інструментам, які дозволяють людям з порушенням зору, слуху чи моторики користуватися ґаджетами, інтернетом); «Цифрові технології для людей з інвалідністю» (йдеться про подолання обмежень в пересуванні, вад слуху чи зору, про відповідні застосунки, розширення функцій різних пристроїв); «Вебдоступність» (інструктивні матеріали щодо створення інклюзивних вебсторінок, електронних документів чи мобільних застосунків за міжнародними стандартами); «Безбар’єрність у галузі гостинності» (про те, як надавати якісний сервіс гостям з інвалідністю, зробити заклад архітектурно доступним, правильно спілкуватися та взаємодіяти, створити інклюзивне дозвілля).
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України опублікувало інформацію про результати реалізації проєкту «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України опублікувало інформацію про результати реалізації проєкту «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти».
Цей проєкт упроваджується в межах Національної стратегії безбар’єрності на період до 2030 року і націлений на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей та молоді, незалежно від місця проживання, стану здоров’я чи рівня підтримки, якого вони потребують. Політика безбар’єрності послідовно реалізується Міносвіти, зокрема – в частині вищої освіти, де безбар’єрність полягає у підтримці студентів і розвитку інклюзивних сервісів. У 2025 році було створено 17 нових Центрів підтримки студентів у закладах вищої освіти, а пілотний проєкт наразі діє у 21 університеті України. Такі центри надають консультації вступникам, забезпечують інклюзивний освітній процес, психологічну підтримку, адаптацію студентів до навчання тощо. Також створено додаткові можливості для здобуття освіти ветеранами — їх цьогоріч вступило до ЗВО 19,3 тис. що на 4,5 тис. більше, ніж торік. Політика безбар’єрності вже стала наскрізною та стосується всіх довгострокових рішень та програм на національному та місцевому рівнях, надаючи доступ до роботи, інформації, освіти, сфери послуг, можливість вільно пересуватися та соціалізуватися.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».
У ній автори пропонують поговорити про те, наскільки ефективно можна розвивати так звані трансферні навички (комунікацію, командну взаємодію, критичне мислення та самоменеджмент) у середовищі онлайн-освіти. Розширення дистанційних і гібридних форм навчання поставило викладачів перед необхідністю створювати умови не лише для засвоєння змісту, а й для розвитку соціальної взаємодії між студентами. Така взаємодія традиційно сприяє формуванню комунікативних і міжособистісних компетентностей. Дослідження, проведене у 2022 році, засвідчило, що різниця між очною та синхронною дистанційною формою навчання у результатах не є суттєвою, проте в онлайні спостерігається менша когнітивна залученість і слабше відчуття належності до спільноти. Водночас цифрові платформи здатні створювати автентичне середовище для формування навичок віддаленої комунікації, самостійного мислення та глобальної співпраці — саме тих, які все більше цінуються на ринку праці. Автори радять викладачам приділяти особливу увагу підтримці інтеракції: бути присутніми з увімкненою камерою, починати заняття з короткого неформального обміну, використовувати інтерактивні інструменти — дошки, опитування, підгрупову роботу. Асинхронні формати можуть включати колективну підготовку матеріалів, обговорення кейсів, взаємооцінювання. Навчальні плани варто вибудовувати так, щоб універсальні навички інтегрувалися у професійний контекст, а оцінювання відтворювало реальні робочі ситуації, як наприклад, підготовку аналітичних матеріалів чи текстів для блогів із подальшою рефлексією щодо застосування отриманих навичок. Дистанційне навчання не обмежує розвиток універсальних компетентностей, а за належного педагогічного дизайну може навіть посилити їх, формуючи готовність до праці у гібридному, технологічно насиченому світі.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ванесси Мар-Молінеро «ШI як інструмент доступу для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ванесси Мар-Молінеро «ШI як інструмент доступу для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу».
У ній розглядається, як генеративний штучний інтелект може слугувати інструментом підтримки та зменшення когнітивного навантаження на рутинні завдання. Форматування документів, сортування пошти, редагування письмових звернень створюють енергетичне навантаження. Використання ГШІ може його зменшувати, якщо застосовувати його прозоро та етично. Наприклад, штучний інтелект може взяти на себе підготовку чернеток листів чи резюме, допомагати з мовними питаннями, розробляти шаблони та робити альтернативний текст для зображень. Багато працівників мають сумніви щодо доцільності використання ШІ, щоб це не виглядало як «обман» або прояв невмілості, особливо – в академічному середовищі, де цінується власна експертиза й чистота авторства. Щоб протидіяти цьому, інституції мають забезпечити чіткі етичні керівництва, а також відкритий і комфортний простір для обговорення. Доцільно скористатись наступними стратегіями: обмін досвідом; надання шаблонів, чек-лістів, прикладів та політик доступності; навчальні сесії для завдань типу «з чернеток до листів», «структура змісту», «редагування стилю»; моделі прозорого використання (наприклад, необхідні примітки на кшталт «чернетка з ШI-допомогою, відредаговано людиною») для нормалізації практики; наставництво та надання часу на тестування й опанування ШІ-інструментів. Коли ГШІ вбудовується як інструмент доступності, а не як заміна експертизи, він може значно зменшити бар’єри для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу, надаючи їм більше ресурсів для фокусування на змістовній роботі, допомагаючи долати нерівність у кар’єрному зростанні, підвищити якість комунікацій і прискорити адміністративні процеси без втрати академічного контролю.
Sorry, this entry is only available in Українська. На порталі «ДіяОсвіта» доступний освітній серіал «Безбар’єрна грамотність», присвячений проблемам, з якими стикаються люди з з порушенням зору, слуху чи моторик
Sorry, this entry is only available in Українська.
На порталі «ДіяОсвіта» доступний освітній серіал «Безбар’єрна грамотність», присвячений проблемам, з якими стикаються люди з з порушенням зору, слуху чи моторик
Він складається з 8-ми серій та містить поради, як зробити світ інклюзивним. У ньому йдеться про те, якими бувають бар’єри та що таке безбар’єрність; чому держава має створювати безбар’єрне середовище; головні стереотипи, упередження та судження щодо людей з інвалідністю; як зробити, щоб середовище стало більш доступним і безбар’єрним; що таке інформаційна безбар’єрність та є аргументи на користь інклюзивної освіти; безбар’єрність як вимога законодавства та орієнтир державної політики. Серіал створено Міністерством цифрової трансформації України за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Адаптація учнів з особливими освітніми потребами в рамках PISA: результати пілотного дослідження» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Адаптація учнів з особливими освітніми потребами в рамках PISA: результати пілотного дослідження» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».
У ньому зазначається, що Програма міжнародного оцінювання учнів (PISA) забезпечує кожні чотири роки проведення глобального оцінювання компетентності 15-річних учнів у читанні, математиці, природничих науках та інноваційній сфері. PISA дотримується суворих правил щодо участі учнів з особливими освітніми потребами, пропонуючи лише обмежений спектр інструментів (адміністрування у малих групах, використання аудіодопоміжних засобів, читання інструкцій мовою жестів). Деякі пристосування, такі як пристрої для збільшення або читання вголос, категорично заборонені, що унеможливлює участь в оцінюванні учнів з певними інвалідностями або потребами (наприклад, порушеннями зору). Це викликає занепокоєння щодо загальної справедливості оцінювання, особливо з огляду на те, що багато з цих учнів користуються пристосуваннями під час відповідних національних оцінювань. У цьому дослідженні представлені результати оцінювання доцільності та сприйняття ефективності доступної форми PISA для учнів з помірними труднощами зору, специфічними труднощами читання та труднощами з концентрацією уваги і контролем поведінки, проведені у семи країнах. Це дослідження включало тестування, що охоплювало адаптовані завдання PISA з природничих наук та інструменти доступності для вивчення залученості учнів, використання та сприйняття пристосувань, а також їхнього впливу на успішність у навчанні. Результати показали, що учні були належним чином залучені та вважали інструменти корисними, особливо – функції читання вголос, контрастності тексту (з відмінностями у використанні інструментів та сприйнятій корисності для різних потреб). Експерти наголошують, що учні з особливими освітніми потребами можуть змістовно брати участь у PISA, якщо забезпечується їхній доступ до відповідних пристосувань.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Андреаса Шлейхера «Як зробити навчання безперервним для всіх».
Sorry, this entry is only available in Українська.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Андреаса Шлейхера «Як зробити навчання безперервним для всіх».
У ній зазначається, що у світі, який швидко змінюється, навчання упродовж життя стало ключем до збереження актуальності набутих знань і навичок. Воно дає людям змогу відповідати новим вимогам роботодавців, змінювати роботу та повноцінно брати участь у житті суспільства. Саме тому експерти ОЕСР зосереджують свою увагу на питаннях мобільності кваліфікованих кадрів та забезпечення навчання упродовж життя. Важливо, щоб кожен дорослий мав можливість продовжувати навчання, однак у країнах ОЕСР та за їх межами участь у навчанні стагнує й залишається дуже нерівною. Виявляється, що дорослі з нижчим рівнем освіти та доходу найменш схильні брати участь у такому навчанні. Але за допомогою відповідної політики можна побудувати ефективні системи навчання дорослих. Андреас Шлейхер систематизує основні проблеми розвитку систем навчання упродовж життя у світі та пропонує огляд засобів й інструментів їх вирішення. Серед проблем особливо гострими є застій та нерівна участь. Якщо навчання дорослих залишатиметься привілеєм небагатьох (40% дорослих щороку беруть участь у формальному або неформальному навчанні), то соціальна нерівність поглиблюватиметься, а економіка відчуватиме нестачу критично важливих навичок. Головна причина, яку дорослі називають для відмови від навчання – брак часу. Щоб вирішити цю проблему, деякі країни надали працівникам захищений час для навчання. Наприклад, Швеція дозволяє працівникам середньої ланки пройти до 44 тижнів оплачуваної освіти упродовж кар’єри для перепідготовки. Ще однією перешкодою навчання є його вартість. Для підтримки перекваліфікації у Франції Служба кадрів надає працівникам щорічну допомогу на навчання, яку вони можуть використовувати для визначених курсів. Ще одна проблема – маргіналізація: ті, хто найбільше потребує навчання, часто його не отримують. За останнє десятиліття розрив в участі серед малозабезпечених груп загалом зменшився, але щоб змінити курс на цілеспрямоване навчання, доступ до нього має бути інклюзивним. Це означає пропонування гнучких, локальних варіантів та усунення практичних і мотиваційних бар’єрів. Одним із прикладів вирішення цієї проблеми є норвезька ініціатива Skills Plus, яка просуває базову грамотність, математику та цифрове навчання на робочих місцях. Основний посил – «Короткострокові курси, довгострокові шляхи». Сьогоднішній освітній ландшафт дедалі більше наповнений короткостроковими курсами та мікросертифікатами. Один із способів підтримки навчання – офіційне визнання мікроакредитацій та їхня інтеграція у національні рамки кваліфікацій. Так, у Новій Зеландії діє система, яка дозволяє ураховувати короткострокові курси при отриманні більших кваліфікацій, отже умовний тижневий курс навчання може стати важливим кроком до отримання повної кваліфікації. Очевидно, що інвестування у навчання упродовж життя – це не просто економічна необхідність, а й соціальний імператив. Політикам необхідно зробити навчання дорослих центральним елементом порядку денного освіти та забезпечити його доступність для всіх. Нагородою стане більш кваліфіковане, інклюзивне та адаптивне суспільство.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78.
Проєкт розроблений з метою удосконалення механізму виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам шляхом включення до стажу педагогічної роботи періодів викладацької діяльності, яку громадяни України здійснювали у суб’єктів освітньої діяльності, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання … результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 р. № 734. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».
Sorry, this entry is only available in Українська.
BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».
Йдеться про європейський проєкт співпраці бібліотек, недержавних організацій і дослідників з усієї Європи, націлений на всебічну підтримку бібліотерапії – інструменту підвищення інклюзії, добробуту та соціального зв’язку. Проєкт частково фінансується Програмою Європейського Союзу «Креативна Європа» та базується на когнітивних науках і читанні як методі впливу на емоційний стан, інклюзію, психічне здоров’я, соціальну стійкість. Його місія полягає у конструктивному реагуванні на кризу психічного здоров’я та зростання соціальної нерівності через передавання бібліотекам відповідних знань, м’яких навичок та спеціальних інструментів. Проєкт залучає письменників і забезпечує створення привітного та відкритого простору для розвитку культурного різноманіття, громадських обговорень і соціальної інтеграції. Очікується, що бібліотеки-учасниці проєкту зможуть реалізувати нові підходи для розвитку та розробки бібліотечних послуг майбутнього завдяки упровадженню інструментів бібліотерапії. Також планується провести перше в Європі дослідження ефективності бібліотерапії. Заявку на участь можна подати до 5 серпня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».
У ній автори стверджують, якщо необхідно розробляти політику щодо доповненої реальності та дипфейків, які стають нагальною загрозою. Розумні окуляри на базі штучного інтелекту швидко наближаються до повсякденного використання в університетах, потенційно сприяючи безперешкодній та інклюзивній освіті. З їх допомогою студенти одним рухом можуть перекладати тексти, отримувати зворотний зв’язок у режимі реального часу або записувати сесії для повторного перегляду, навіть не беручи до рук смартфон. Це – справді корисні зміни для освіти. Можна отримувати користь від різних функцій штучного інтелекту, розроблених для підтримки різних способів обробки інформації, можна зменшити когнітивне навантаження. Але використання цієї технології потребує ретельного нагляду. Темпи технологічних змін наразі випереджають здатність ефективного управління ризиками. Розумні окуляри виглядають як звичайні, тому їхній потенціал для шахрайства з боку студентів – величезний. Ще однією великою проблемою стає конфіденційність. Дослідження 2024 року показало, що майже кожен п’ятий користувач розумних окулярів зізнався, що знімає відео за участі інших людей без отримання їхньої згоди. Системи штучного інтелекту постійно удосконалюють свою здатність генерувати штучні голоси, обличчя і навіть відео. Дані, зібрані з розумних окулярів, можуть бути використані як зброя проти науковців, спотворюючи їхні слова та наміри, може становити пряму загрозу академічній свободі. Розумні окуляри вже зараз активно просуваються виробниками як масові товари, їх можна придбати за ціною, меншою за мобільний телефон. У секторі з одним із найвищих темпів упровадження цифрових технологій, можна очікувати, що через рік чи два вони стануть повсюдними. У нас є лише короткий проміжок часу для розроблення механізмів контролю використання цих гаджетів, наголошують автори статті.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
