Inclusive

У ній наголошується, що бібліографічні бази даних за замовчуванням «сортують за релевантністю» й тим самим увічнюють упереджене ставлення до джерел з огляду на специфіку алгоритмів та пануючі суспільні правила або тимчасові вимоги. Кеті зосередилась на тому, як внесення змін до правил онлайн-пошуку може вплинути на представництво праць жінок в освіті та науці. Ці ідеї виникли після того, як дослідження 2013 року показало, що статті, першим автором яких є жінка, отримують значно менше цитувань, ніж статті, першим автором яких є чоловік. Також дослідження виявило географічну диспропорцію: найбільш цитовані у світі дослідження походять з Європи та США. Google Scholar, – платформа, яка наразі є найпопулярнішою платформою для пошуку літератури, пояснює власні правила ранжування контенту «так, як це роблять дослідники» (ураховує зміст, журнал, авторство, свіжість цитувань в іншій науковій літературі). З 14-ти досліджених автором статті баз даних, «сортувати за релевантністю» було налаштуванням за замовчуванням у всіх, крім двох, причому 7 з них взагалі не надали інформації про те, як це робиться. У багатьох випадках пошукові індекси сильно покладаються на цитування та показники репутації. Це, на думку Кеті Джордан, не дозволяє уникнути упередженості та заважає базам даних бути прозорими. Нещодавно були розроблені настанови щодо «позитивної практики цитування», покликані допомогти дослідникам переконатися, що література, яку вони цитують, спирається на належне широке коло потенційних джерел. Наразі вони використовуються лише фрагментарно, але мають стати більш поширеними. Необхідно, на думку Джордан, урізноманітнити пошук та, відповідно, можливості індивідуального налаштування пошуку, відмовитись від «сортування за релевантністю», щоб зробити результати більш коректними та справедливими для всіх.

Детальніше: https://bit.ly/3nJXsLf, https://go.nature.com/42b3R1f, https://bit.ly/3LECGVpт

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини