Scientific publications

Автор вважає, що нещодавні масові відставки редакторів комерційних журналів через високі ціни на публікації та суперечливі публікаційні практики можуть спричинити подальшу «втечу» до некомерційного сектору та стати основою революції у поведінці наукових журналів, яка відбуватиметься під керівництвом науковців. Останнім часом провідні журнали з різних дисциплін зіткнулися з хвилею редакторських відставок на знак протесту проти поведінки видавців. Понад 40 редакторів журналу Neuroimage звільнилися у квітні 2023 року через рішення видавництва Elsevier підняти плату за відкритий доступ до 3,5 тис. дол; кілька редакторів журналу «Wiley’s Journal of Political Philosophy» також подали у відставку; 25 редакторів MDPI Publications звільнилися у квітні 2023 року після відставки Дж.Дерріка, спричиненої незгодою з суперечливими видавничими практиками (у т.ч. швидким розширення редакційних колегій, безконтрольним збільшенням кількості спеціальних випусків і т.п.). Редактори більше не готові миритися з «експлуататорськими» практиками академічних видавництв, вважає д-р Деррік, доцент Школи освіти Брістольського університету. Семюел Мур, фахівець з наукових комунікацій бібліотеки Кембриджського університету, який минулого року залишив редакцію журналу «Publications» з аналогічних причин, говорить, що колективні дії, включаючи загрозу масових звільнень, можуть сприяти позитивним змінам у журналах: “Такі дії можуть бути використані для впровадження змін у редакційній політиці, наприклад, для того, щоб змусити видавців погодитися на збереження авторських прав”. Кріс Чемберс, професор когнітивної нейронауки в Кардіффському університеті, вважає, що невдоволення високими витратами на наукові публікації має трансформуватися у підтримку вчених, які прагнуть передати свій редакторський досвід некомерційним видавництвам. Європейський Союз планує запровадити «безоплатну» видавничу модель, в якій читачі та автори не несуть жодних витрат, отже він повинен «вимагати, щоб усі дослідники, які використовують державні кошти, публікували свої роботи у неприбуткових виданнях… всі уряди повинні вимагати, щоб дослідники, які фінансуються державою, архівували свої наукові статті у вигляді препринтів у безкоштовних репозиторіях перед подачею до журналу, а потім оновлювали препринти, коли їхні рукописи проходять експертну оцінку. Це гарантувало б, що остаточний препринт буде ідентичним тому, що з’явиться в рецензованому журналі”, вважає Кріс Чемберс.

Детальніше: https://is.gd/fGmY49, https://is.gd/R870Qs

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

У ній наголошується, що по мірі зростання обурення вартістю угод відкритого доступу, процеси фінансування «алмазних» журналів та розширення державних цифрових платформ викликають непрості дискусії. Заклики перетворити дослідницький репозитарій Європейського Союзу на колективну, неприбуткову, широкомасштабну видавничу службу для суспільного блага, яка могла б конкурувати з комерційними видавництвами, дехто вважає «наївними». Європейська Рада мала схвалити пропозицію, згідно з якою негайний і необмежений відкритий доступ без авторських гонорарів стане «нормою» у науковій видавничій справі. Європейська комісія, яка керує фінансуванням досліджень «Горизонт Європа» з бюджетом 105 млрд євро, мала запровадити політику фінансування для підтримки видавців з відкритим доступом, які не стягують авторську винагороду. Фінансування цієї програми «прив’язується» до публікацій у так званих «діамантових» журналах, які є безкоштовними для читання і публікації завдяки субсидіям від університетів, урядів або інших спонсорів. Меморандум, представлений ЄК у лютому, пропонує масове розширення використання платформи ЄС з відкритим доступом Open Research Europe, запущеної у 2021 році. Але ця пропозиція отримала неоднозначну реакцію від Ліги європейських дослідницьких університетів. Президент Ейндховенського технологічного університету, який свого часу був генеральним директором з досліджень та інновацій Європейської комісії і очолював ініціативу «План S» із запровадження відкритого доступу, вважає, що «публікація у відкритому доступі не означає безкоштовну публікацію у відкритому доступі. Завжди буде рахунок, який хтось має оплатити за виконану роботу, навіть якщо мова йде про «алмазний» шлях, фінансову агенцію, установу чи самого дослідника, – за рахунок гранту чи в інший спосіб, наприклад … власний час. Тож більше ніяких пілотів нових моделей видавництв та вправ із взаємним навчанням, плану типу S, заходів, що змінюють правила гри. Якщо європейські міністри науки дійсно серйозно ставляться до відкритого доступу, вони повинні домовитися про заходи, які завершать роботу раз і назавжди».

Детальніше: https://is.gd/5bPhw0, https://is.gd/R870Qs

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини