OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний  документ «Захист доступу споживачів до готівкових коштів у цифровій економіці: політичні міркування та підходи» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».

У ньому зазначається, що у 2022 році 75% дорослого населення в усьому світі повідомили, що здійснювали або отримували платежі за допомогою цифрових засобів, тоді як у 2014 році таких було  44%. Відповідно у багатьох країнах скорочується інфраструктура готівкового обігу: з 2020 по  2022 рік кількість банкоматів на 100 тис. дорослого населення зменшилася на 13%. По мірі згортання готівкової інфраструктури певні групи населення стикаються зі зростаючими бар’єрами у доступі до платіжної системи, що може призвести до потенційної фінансової ізоляції та інших непередбачуваних наслідків. У документі представлені результати найновіших досліджень та узагальнення численних політичних дискусій щодо тенденцій розвитку платіжних систем та державних політик у сфері доступу до готівкових коштів, а також потенційних ризиків, пов’язаних із зменшенням доступу до готівки. Ураховуючи нещодавні зміни у політиці, пов’язані з реакцією на вразливість споживачів та необхідністю їхнього фінансового захисту, опублікований документ підкреслює важливість збалансування цифрового зростання та доступу до готівки задля підтримання стійкого та інклюзивного розвитку. Також у звіті наочно показано вплив цифровізації на доступ до готівки та узагальнено політику й заходи із забезпечення доступу до готівки.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/BoI02, https://ukrintei.ua/y/n4EQs,  ttps://doi.org/10.1787/189970b4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ  «Базове визначення прямих іноземних інвестицій. П’яте видання».

У ньому зазначається, що прямі іноземні інвестиції є важливим засобом економічної та фінансової інтеграції, а їх коректне визначення встановлює єдині міжнародні стандарти для ведення відповідної статистики, яка, у свою чергу, є важливим внеском у фінансово-економічний аналіз та стає базою для розроблення відповідних політик. Нинішнє видання  запроваджує нові та удосконалює вже існуючі показники у цій сфері, що забезпечує підвищення аналітичної корисності статистики прямих іноземних інвестицій. Зокрема, пропонується уточнена класифікація відповідно до мети інвестування (інвестиції у нові проекти, розширення існуючих виробничих потужностей, злиття та поглинання, корпоративна та фінансова реструктуризація); кінцевого інвестора та приймаючого регіону; ідентифікація транзитних фондів. Публікація також містить детальні вказівки щодо ведення статистики та необхідні приклади. Рекомендації експертів узгоджені з іншими посібниками з макроекономічної статистики, зокрема – з «Посібником з інтегрованого платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції» (BPM7) та «Системою національних рахунків 2025 року» (СНР 2025 року).

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/NHRWf,  https://ukrintei.ua/y/SxVWa,   https://doi.org/10.1787/7f05c0a3-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ  «Ефективність контролю за злиттями» із серії «Круглі столи ОЕСР з питань конкурентної політики».

У ньому наголошується, що злиття є рушійною силою в економіці, воно дозволяє компаніям розширюватися та процвітати. Злиття може як зменшувати конкуренцію, так і створювати переваги, призводячи до загального підвищення ефективності економіки, забезпечуючи економію на масштабі виробництва, усуваючи інформаційну асиметрію, покращуючи якість продукції та послуг. Антимонопольні органи та суди визнають це і тому держава втручається лише у ті транзакції, які можуть призвести до значного зниження конкуренції на ринку. Вони застосовують засоби правового захисту для надання дозволу на злиття задля збереження ефективності, адже законодавство передбачає розгляд антимонопольними органами та/або судами справ щодо ефективності концентрацій, злиття, стану конкуренції. Ці питання будуть у центрі уваги під час червневої дискусію, яку проведе ОЕСР  з метою вивчення різних підходів та розроблення пропозицій щодо здійснення ефективного контролю за злиттями, з акцентом на різні типи ефективності та критерії її оцінювання. Також планується обговорити можливі причини, через які ефективність захисту конкуренції у разі злиття залишається рідкістю, як підтримати діяльність антимонопольних органів та судів у цій сфері.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/yyV7C, https://ukrintei.ua/y/24d8j,

https://doi.org/10.1787/f4ce548f-en, https://www.oecd.org/en/events/2025/06/efficiencies-in-merger-control.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оподаткування заробітної плати у 2025 році: розподіл податків на доходи фізичних осіб та роль податкових пільг».

Ця щорічна публікація містить детальну інформацію про податки, що сплачуються на заробітну плату в країнах ОЕСР. Звіт зосереджений на аналізі податків на доходи фізичних осіб та впливу податкових пільг у формі  безпосередньо податкових пільг або податкових кредитів, внесків на соціальне страхування, що сплачуються працівниками, а також внесків на соціальне страхування та податків на заробітну плату, що сплачуються роботодавцями, грошових виплатах працівникам. У ньому міститься інформація про те, як зазначені податки та виплати розраховуються у кожній країні ОЕСР  та як вони впливають на доходи домогосподарств. Здійснюється кількісне порівняння рівнів витрат на оплату праці у різних країнах та загального податкового навантаження і пільг самотнім особам та сім’ям з різним рівнем доходу. Показані середні та граничні ефективні ставки оподаткування витрат на оплату праці для восьми різних типів домогосподарств, які відрізняються рівнем доходу та складом домогосподарств (самотні особи, самотні батьки, пари з одним або двома годувальниками, з дітьми або без дітей). Ці середні ставки податку вимірюють частину валового заробітку або витрат на оплату праці, що враховується у вигляді податків та внесків на соціальне страхування, як до, так і після грошових виплат, а граничні ставки податку – частину заробітку або витрат на оплату праці, що сплачується у вигляді таких зборів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/i3W1A, https://ukrintei.ua/y/YVmqH, https://doi.org/10.1787/b3a95829-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «П’ять фактів про неконкуренцію та пов’язані з нею застереження у країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому йдеться про обмежувальні положення, що забороняють працівникам приєднуватися або створювати конкуруючу фірму (застереження про неконкуренцію); розголошення конфіденційної інформації; «переманювання» колишніх колег чи клієнтів, що зазвичай пояснюються захистом законних бізнес-інтересів (наприклад, комерційної таємниці, списків клієнтів, інвестицій у навчання). Зростає занепокоєння, що такі положення можуть бути використані для придушення мобільності робочих місць та запобігання конкуренції. У матеріалі з посиланням на зібрані масштабні дані показано, що положення про неконкуренцію є більш поширеними, ніж раніше очікувалося, причому в деяких країнах до чверті працівників підпадають під дію таких положень. Вони виходять за рамки групи високооплачуваних фахівців і масово поширюються на низькооплачуваних працівників та працівників простої праці, поєднуючись з іншими обмеженнями, що додатково і невиправдано погіршує переговорні позиції працівників. Експерти вважають, що положення про неконкуренцію пригнічують мобільність робочих місць, вихід на ринок нових фірм, а також інновації, зростання заробітної плати й продуктивності. Регуляторні зусилля з обмеження положень про неконкуренцію набирають обертів у ряді країн ЄС. Разом із тим, для їх підкріплення необхідні додаткові дослідження щодо впливу таких положень на розвиток підприємництва і ринок праці.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/HWPov, https://ukrintei.ua/y/CUQDN,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Дефіцит робочої сили та нерівність на ринку праці: докази та політичні наслідки» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що упродовж останнього десятиліття дефіцит робочої сили досяг історично високого рівня. І хоча нещодавно відбулись деякі коригування ринку праці, що частково послабили цю напругу, кілька секторів економіки продовжують відчувати на собі значний дефіцит кадрів. Ця проблема перешкоджає зростанню продуктивності, загострює вузькі місця у ланцюжку поставок і зрештою сприяє посиленню інфляційного тиску.  На цьому тлі дефіцит робочої сили розглядається з позицій розподілу, причому експерти ОЕСР зосереджуються  на таких аспектах, як рівень заробітної плати, доплати та соціально-демографічні аспекти. Доводиться, що ключовим чинником дефіциту є низька якість робочих місць, що перешкоджає працівникам їх займати або на них утримуватись. Постійно відчувають високий дефіцит кадрів такі сектори, як охорона здоров’я, транспорт і складське господарство, готельна сфера, система харчування, будівництво. Незважаючи на дефіцит, у цих секторах не відбувалось широкомасштабного покращення реальної заробітної плати. Щодо якості робочих місць, то сектори та професії з найбільшим дефіцитом, як правило, демонструють вищий рівень позмінної роботи; працівники у цих секторах зазнають більшого негативного впливу як на психічне, так і на фізичне здоров’я. Розроблені рекомендації щодо політичних дій у відповідь на ситуацію, що склалась. Вони включають підтримку ефективного перерозподілу ринку праці, пріоритет покращення якості робочих місць та пом’якшення регіональних відмінностей.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/pAjG9, https://ukrintei.ua/y/VCCFH, https://doi.org/10.1787/14e62ec0-en 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD