Better practices for educators

Sorry, this entry is only available in Українська.

SCImago Lab  оприлюднила результати міжнародного інституційного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2025.

Він є визнаною авторитетною системою оцінювання освітніх та академічних установ. При побудові рейтингу ураховуються відомості щодо трьохключових складових діяльності –  дослідницька ефективність (50%), інноваційні розробки (30%) та суспільний вплив (20%), а саме: вплив наукових публікацій; рівень міжнародного співробітництва; відкритий доступ до досліджень; розвиток патентної діяльності; технологічний внесок і цифровізація; внесок у досягнення Цілей сталого розвитку ООН (дослідження та освітні ініціативи, спрямовані на глобальний розвиток і розвʼязання актуальних викликів); рівень залучення жінок до дослідницьких процесів; вплив наукових досліджень на державну політику  (використання результатів наукової діяльності в ухваленні рішень на національному та міжнародному рівнях). Рейтинг будується на даних міжнародної наукометричної бази Scopus та відомостях з інших релевантних джерел. Цьогорічний рейтинг охоплює майже 10 тис. наукових та освітніх установ світу, зокрема – 61 університет з України. Серед вітчизняних ЗВО найкращі позиції у Сумського державного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Національного університету «Львівська політехніка», Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Міжрегіональної академії управління персоналом, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Державного університету «Житомирська політехніка», Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського.

Детальніше: https://www.scimagoir.com/, https://ukrintei.ua/y/KK8W2, https://ukrintei.ua/y/2abLZ  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Оптимізація розвитку талантів через особисту та міждисциплінарну освіту». 

У ній наголошується на важливості підготовки випускників до майбутнього ринку праці та розвитку талантів. Розглядається проактивний підхід, який використовує університет Макао, реалізуючи свою освітню концепцію адаптації до швидких технологічних змін. Цей підхід виходить за рамки академічних рамок, оскільки націлений на те, щоби сформувати у випускників навички та якості, необхідні  для продуктивного суспільного розвитку. Так, на рівні бакалаврату в університеті створена унікальна модель навчання «4 в 1», яка складається з чотирьох компонент –  якісної профільної освіти; універсальних знань; навчання та стажування; освіти у спільноті «рівний рівному». Університет запровадив систему інтернатних коледжів, взявши за основу досвід Оксфорду та Кембриджу. Проводить регулярне оцінювання якості своїх навчальних планів і програм. На післядипломному рівні підтримує міждисциплінарну інтеграцію та упровадження інновацій. Активно залучаються викладачі із зарубіжних країн – таких наразі 80%. Розвиток міста Макао формує вимоги до ЗВО, зокрема – щодо володіння з боку випускників знаннями, що виходять за межі обраних ними основних дисциплін, тому поширюються міждисциплінарні програми у таких сферах, як наука про дані, когнітивні науки, фінансові технології, охорона здоров’я, штучний інтелект. Цей підхід спонукає студентів готуватись до того, щоб у майбутньому робити внесок у нові сектори економіки Макао. Розвиваються програми міжнародного студентського обміну (спільні ініціативи з Імперським коледжем Лондону, Единбурзьким університетом, Брістольським університетом та Університетом Цінхуа). Засновано п’ять спільних дослідницьких лабораторій з зарубіжними університетами й науковими центрами для підтримки досліджень і передачі технологій.

Детальніше: https://www.um.edu.mo/, https://www.timeshighereducation.com/research/university-macau/optimising-talent-development-through-whole-person-and-interdisciplinary?spMailingID=30644557&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2650310496&spReportId=MjY1MDMxMDQ5NgS2

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи доцентів Університету Східної Англії «Оцінка процесу, а не результату ГШІ».

У ній автори наголошують, що необхідно формувати у студентів грамотність у роботі з генеративним штучним інтелектом, оскільки без цього ГШІ може стати найбільш руйнівним для вищої освіти інструментом технологічного прогресу. Величезна швидкість створення контенту та його доволі висока якість викликає занепокоєння, оскільки несе екзистенційну загрозу для системи викладання і навчання. Університети спершу намагались обмежити використання ШІ, ситуативно запроваджуючи  різного роду інструкції та програмне забезпечення для  виявлення генерованого машиною тексту. Але це не стало панацеєю. Чи потрібно збільшити ці зусилля, щоб приборкати ШІ? Чи можна з ним співіснувати, трансформувавши ГШІ у потужний допоміжний інструмент? Пропонується запровадити спеціальну стратегію оцінювання вмінь студентів коректно працювати зі штучним інтелектом замість збереження моделі, за якою оцінюванню підлягають результати. Спочатку необхідно визначити результати навчання для студентів, яких можна досягти у співпраці з ШІ, коли роль студентів – рецензування, співпраця та контроль результатів. Для цього потрібно підвищувати їхню грамотність у сфері ШІ, поглиблювати академічні знання та розвивати навички критичного мислення.  Наприклад, студент має показати результати роботи з літературою.  Він має на першому кроці згенерувати текст і проаналізувати його з використанням наявних знань. На другому кроці він долучається до командної праці у партнерстві з іншими студентами для уточнення запиту (промпту) й ефективного коригування результатів роботи ГШІ.  На наступному кроці здійснюється перевірка досягнень та  визначення індивідуального внеску кожного. Четвертий крок пов’язаний з підготовкою остаточної версії огляду  літератури з систематизацією та поясненнями. Ретельний вибір критеріїв оцінювання, узгоджених із заявленими результатами навчання для кожного елемента оцінювання буде  ключовим, а акцент треба робити на процесі. Критеріями можуть бути: якість стратегії пошуку; критерії фільтрації даних; перевірка (верифікація) первинної інформації; процес синтезу результату; творчість. Такий підхід до оцінювання, на думку авторів,  дає студентам позитивний досвід, дозволяє розвинути цифрову грамотність, отримати навички роботи з ШІ та критичного мислення.

Детальніше: https://surl.li/vpyrhg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Рейтинг світової репутації 2025: оголошено результати».

У ній автор  говорить про те, що сильний бренд надає переваги як власне університетам, так і науковцям. Він пояснює, чому репутація важлива на основі власного аналізу актуального списку найпрестижніших університетів світу. Академічні дисципліни втрачатимуть свою вагу, h-індекси вчених то ростуть, то слабшають. Репутація університетів зберігається та рідше тьмяніє, ніж «зіркові» бібліометричні показники. Ця репутаційна стійкість підтверджується даними Комітету з науки та технологій парламенту Великобританії. Відкидаючи занепокоєння президента Королівського товариства щодо того, що британські дослідження можуть відставати від країн-конкурентів без додаткової фінансової підтримки, депутат Кіт Малтхаус заперечив: «Трініті-коледж Кембриджу має більше Нобелівських премій з науки, ніж вся континентальна Європа разом». Дійсно, нобелівську у Трініті  отримали 34 випускники і співробітники. Та чи можна судити про репутацію університету, яка базується на суб’єктивних оцінках – історії, академічній спадщині, дослідницькій культурі, зовнішній взаємодії, приємному кампусі, бібліометрії, фінансових витратах чи видатних випускниках? Для багатьох університетів рейтинг світової репутації Times Higher Education все ще є корисним барометром бренду ЗВО, який пропонує корисну інформацію про заклади вищої освіти, спонукаючи викладачів та вчених сприймати їх як найкращі місця для роботи, досліджень і навчання. Цього року Гарвардський університет очолює рейтинг репутації (це відбувається 14-й рік поспіль), за ним слідують Массачусетський технологічний інститут і Оксфордський університет (очолює рейтинг упродовж останніх 9-ти років). Найвищий рейтинг свідчить про престиж та академічну досконалість ЗВО, які підтримуються реальною продуктивністю.

Детальніше: https://surl.li/eidoxu, https://surl.li/uzamub

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Підготовка здобувачів освіти до робочого місця».

Ресурс містить понад тридцять статей, у яких фахівці пропонують свої поради щодо фокусування освітніх програм на аспектах майбутнього ринку праці. Зокрема, у них розглядаються ситуації передбачення та вирішення складних завдань, підготовки студентів до невідомого, формування корисних м’яких навичок, розвиток цифрової грамотності студентів, пошук роботи та можливість працевлаштування студентів за допомогою електронних портфоліо, отримання навичок ведення переговорів, здійснення професійного наставництва у питаннях працевлаштування студентів, надання кар’єрних послуг через соціальні мережі, підтримка постдоків у побудові кар’єри, підтримка у формуванні бачення майбутньої кар’єри на основі інтегрованого навчання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/spotlight/getting-students-workplaceready

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики