Better practices for educators

Британська агенція Quacquarelli Symonds представила черговий випуск щорічного рейтингу світових університетів QS World University Rankings 2022.

Рейтинг складається 15 років поспіль. Експерти визнають його одним з найавторитетніших поряд з шанхайським Academic Ranking of World Universities, американським US News та іншим британським рейтингом від Times Higher Education. Цього року до рейтингу QS увійшли 1300 закладів вищої освіти  з 97 країн світу. До опитування під час складання рейтингу долучено 6415 закладів вищої освіти, з яких 1705 увійшли до вибірки для аналізу. 

У світовому рейтингу університетів QS World University Rankings 2022 представлені вісім українських ЗВО, які займають позиції від 511 до 1200:
– Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна; 
– Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченко;
– НТУ «Харківський політехнічний інститут»;
– НТУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»;
– Сумський державний університет;
– НУ «Львівська політехніка»;
– Львівський національний університет ім. Івана Франка;
– Києво-Могилянська академія.

Визначення позицій ЗВО здійснювалось з урахуванням результатів опитування 130 тис. представників академічної спільноти та 75 тис. представників організацій роботодавців. Також було використано відомості про 14,7 млн наукових публікацій, здійснених у період 2015-2019 років і дані про 96 млн цитувань (без урахувань самоцитування) за той самий період.

Детальніше: https://bit.ly/3g5zYcP, http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=6882&id=6882  

Опубліковано щорічний рейтинг українських закладів вищої освіти закладів за показниками даних наукометричної бази Scopus від Освіта.ua.

Матеріали рейтингу побудовані на показниках цитованості наукових статей, автори яких мають афіляцію до відповідних закладів вищої освіти, проіндексованих у базі даних Scopus. Як відомо, Scopu постійно індексує понад 20 тисяч наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук, зокрема – наукові журнали, матеріали конференцій та книжкові видання.

У рейтинговій таблиці Освіта.ua українські університети ранжовані за індексом Гірша – кількісним показником, в основі якого лежить інформація про кількість наукових публікацій та кількість їх цитувань.

Згідно з результатами нинішнього рейтингу, найвищі значення Гіршу серед ЗВО має Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. 

До першої десятки поряд із ним також увійшли:
– Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна; 
– Львівський національний університет ім. Івана Франка;
– Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова;
– Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»;
– Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Сумський державний університет; 
– Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького;
– Донецький національний медичний університет. 

Детальніше: https://bit.ly/3sYOV3J 

Британське видання Times Higher Education опублікувало рейтинг впливу університетів на соціальний та економічний розвиток (University Impact Rankings 2021).

До п’ятірки найкращих університетів згідно цього рейтингу увійшли: University of Manchester (UK), University of Sydney (Australia), RMIT University (Australia), La Trobe University (Australia), Queen’s University (Canada).

Впродовж 2019-2021 років рейтинг удосконалювався та розширювався: у 2019 р. в ньому було представлено 450 ЗВО з 76 країн світу, у 2020 – відповідно 766 з 85 країн, у 2021 році – 1115 з 94 країн.  Поступово він набирав популярність та розширював свою географію. 

У 2021 році до рейтингу увійшли 15 закладів  вищої освіти України. Це здебільшого технічні та політехнічні університети  (7 ЗВО), класичні університети (6 ЗВО), а саме: 
Національний університет «Львівська політехніка»;
Національний університет «Острозька Академія»;
Львівський національний університет імені Івана Франка;
Сумський державний університет;
Чернігівський національний технологічний університет;
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
Харківський національний університет радіоелектроніки;
Херсонська державна морська академія;
Національний фармацевтичний університет;
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»;
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського;
Ужгородський національний університет.

Для формування рейтингу використовувались 17 показників цілей сталого розвитку, визначених ООН. Серед них:
– подолання бідності;
– подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства;
– забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці;
– забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх;
– забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат;
– забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією;
– забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх;
– сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх;
– створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям;
– скорочення нерівності;
– забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів;
– забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва;
– вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками;
– збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку;
– захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття;
– сприяння побудові миролюбного и відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях;
– зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.

Детальніше: https://bit.ly/2R3GVkA  

Фото: Cкріншот

Forbes-Україна оприлюднено власний рейтинг 100 кращих факультетів закладів вищої освіти України. 

Для побудови рейтингу використані оцінки профільних експертів  та показники діяльності закладів вищої освіти України та їх факультетів, зокрема – середній вступний бал, інтенсивність наукової роботи науково-педагогічного персоналу та студентів,  стан інфраструктури. Визначено кращі факультети у 10 найпопулярніших напрямках освіти. 

Всього у рейтингу представлено 25 університетів з восьми міст України, в тому числі два – приватної форми власності. За межами дослідження залишились заклади вищої освіти з невеликою чисельністю студентів та низькими вступними балами, а також ті, у яких відсутня достатня кількість  факультетів з належною якістю освіти. 

У п’яти номінаціях лідерами є факультети КНУ ім. Тараса Шевченка, в чотирьох – НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського. Обидва заклади вищої освіти представлені в рейтингу по 16 разів кожен. 

У сегменті суспільних наук перше місце зайняв соціологічний факультет Харківського національного університету ім. Василя Каразіна. Найвідоміший заклад вищої освіти лівобережної України представлено в рейтингу 14 разів.

9 разів у рейтингу представлено Національний університет «Львівська політехніка», 8 разів – Львівський національний університет ім. Івана Франка.

48 позицій відносяться до закладів освіти Києва, з них 41 – до чотирьох ЗВО: КНУ ім. Тараса Шевченка, НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. Друге місце за кількістю кращих факультетів (23 одиниці) посідає Львів, його представляють три заклади освіти: Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім. Івана Франка та приватний ЗВО Український католицький університет. 19 кращих факультетів розташовано в Харкові, по 3 факультети – у Дніпрі та Чернівцях, два – в Одесі та по одному – у Сумах і Ужгороді.

Рейтингування виявило, що 90% кращих факультетів розташовані у Києві, Львові та Харкові, 95% – це державні університети. Вступний бал у кращих приватних вузах був вищим, ніж у більшості державних. Кращі заклади бізнес-освіти враховувались окремо, перше місце серед них зайняла Київська школа економіки. 

Детальніше: https://bit.ly/3tLjQBX 

Фото: Л.Лукашенко