НЕОБХІДНІСТЬ БІЛЬШ ПРОЗОРОГО АВТОРСТВА

НЕОБХІДНІСТЬ БІЛЬШ ПРОЗОРОГО АВТОРСТВА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».

Автор наголошує, що такі ініціативи, як CRediT (таксономія ролей учасників), можуть допомагати не припуститись шахрайства у науковій діяльності. Достовірність здобутків учених залежить від чесності упродовж усього процесу досліджень, прозорості, використання передового досвіду, коректного збирання даних, чіткого формулювання ідей. Нещодавно стосовно президента Стенфордського університету Марка Тессьє-Лавіня було висунуте звинувачення у недоброчесності дослідження, внаслідок чого він мусив піти у відставку. Розслідування виявило недоліки в його роботах, написаних у співавторстві, а також недоброчесну практику щодо визнання та виправлення помилок, порушення під час управління лабораторією. Одним із важливих аспектів чесності досліджень є відповідальність за зміст статей. Незважаючи на всі спроби щось змінити, в академічних колах зберігається атмосфера «опублікуй або помри»”. Оскільки авторство часто використовується як ключовий критерій під час призначень і просування по службі, це породжує погані практики. Отже, важливим стає те, як у різних дисциплінах та дослідницьких культурах визначається авторство і внесок у спільне дослідження чи публікацію його результатів. Відкрита наука – це важливий рух, який підтримує високу прозорість дослідницького процесу, включно з авторством. Останнє передбачає відповідальність за якість та цілісність контенту, коректність збору даних, аналізу та наведених доказів. Тому необхідно підвищувати вимогу точності щодо внеску, включно з тими, хто безпосередньо не бере участі у дослідженні, але надає підтримку (технічний персонал, бібліотекарі). Внесок кожного має бути оголошений, так само як кожен з них повинен взяти на себе більшу відповідальність за ті аспекти дослідницьких програм, у які вони публічно ідентифікуються як учасники/співавтори. В якості одного з прикладів вирішення цієї проблеми пропонується розглянути CRediT (таксономію ролей учасників), розроблену у 2015 році. Вона розбиває внески на 14 категорій: концептуалізація, надання ресурсів, курація даних, написання програмного забезпечення, формальний аналіз, нагляд, отримання фінансування, перевірка, безпосередньо дослідження, візуалізація, методологія, адміністрування проекту, написання оригінального проекту та його переклад, рецензування та редагування. Ця таксономія стала американським національним стандартом і забезпечує необхідну прозорість, ставши відповіддю на сучасні виклики щодо визначення авторства. Деякі журнальні статті в таких галузях, як фізика високих енергій і клінічна медицина, мають сотні авторів. Як можна дізнатися, хто і що зробив у цьому сценарії? Таксономія CrediT також допомагає вирішити проблему авторів, яких не враховують при традиційних підходах, незважаючи на те, що вони відіграють важливу роль у дослідницьких програмах. Завдяки прозорості, CRediT підтримує спільні підходи до досліджень і визнає внесок дослідників-початківців у наукову діяльність.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-08-31
Share
ВАШУ СТАТТЮ ВІДХИЛЕНО? СПРИЙМАЙТЕ ЦЕ ЯК МОЖЛИВІСТЬ

ВАШУ СТАТТЮ ВІДХИЛЕНО? СПРИЙМАЙТЕ ЦЕ ЯК МОЖЛИВІСТЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».
Ніхто не любить негативних відгуків, але відхилення статті журналом, на думку Леглоу, це не так вже й погано. Процес подання та розгляду статті є доволі усталеним і прогнозованим. Тому авторка, що має відповідний досвід, ділиться порадами, відправною точкою яких є позитивна реакція: відхилення статті гарним рецензованим журналом – не трагедія, а гарна можливість. Більшість видів наукової діяльності передбачає конкурсний відбір і контроль якості, а це означає, що ви частіше чуєте «ні», ніж «так». Спроба опублікувати статтю у рецензованому журналі не є винятком. Відповідь «ні» надає шанс добре подумати про якість того, що ви написали. Якщо ваша стаття відповідає «стандарту» для гуманітарних наук, вона зазвичай пишеться однією людиною і подається на розгляд редактора, який анонімізує її й надсилає двом рецензентам, чиї імена автору не розкриваються (т.зв. «подвійне сліпе рецензування»). Для якісного рецензування статті потрібен час. Деякі журнали обіцяють швидкий процес рецензування (наприклад, три місяці), а інші можуть змусити вас чекати цілий рік. Усе залежить від того, наскільки швидко вони можуть знайти рецензентів, які будуть доступні у потрібний час. Врешті-решт автор отримує електронного листа з повідомленням про результат, з відгуком або без нього. Якщо це – відмова, то перший розумний крок – сприйняти її як форму зворотного зв’язку: тверду і неприємну, але чітко висловлену. Вам можуть підказати, які є недоліки у вашій аргументації, чи варто спробувати інший підхід до дослідження. Якщо відмова була без належної аргументації та розгорнутого зворотного зв’язку, можна надсилати рукопис до іншого журналу. Але якщо відмова була зі зворотним зв’язком, то потрібно обов’язково уважно прочитати зауваження та рекомендації, проаналізувати їх, порадитись з іншими експертами, запитати рецензію від колег. Також слід уважно переглянути свою мотивацію (чому ви написали саме цю статтю), структурувати її, розібрати на логічні частини та зібрати заново; оновити план; оцінити стиль викладення та оформлення. Після цього статтю бажано доопрацювати і потім подати повторно, можливо – декілька разів поспіль проходячи той самий цикл. Конструктивний підхід полягає у тому, щоб дивитись на відмову як на специфічну форму зворотного зв’язку, яка дає шанс, час і простір для удосконалення.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-24
Share
МАТЕРІАЛИ ФОРУМУ COPE ЩОДО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ПУБЛІКАЦІЙНОЇ ЕТИКИ

МАТЕРІАЛИ ФОРУМУ COPE ЩОДО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ПУБЛІКАЦІЙНОЇ ЕТИКИ

Масштабне використання штучного інтелекту під час написання наукових робіт останнім часом суттєво вплинуло на видавничу сферу: цей чинник стає проблемою для цілісності досліджень й вимагає застосування ефективних інструментів виявлення шахрайських дій.

Масштабне використання штучного інтелекту під час написання наукових робіт останнім часом суттєво вплинуло на видавничу сферу: цей чинник стає проблемою для цілісності досліджень й вимагає застосування ефективних інструментів виявлення шахрайських дій.
Поява фальшивих статей і систематичне маніпулювання експертною оцінкою з боку окремих осіб та організацій спонукали редакторів і видавців до вжиття відповідних заходів. Однак поки що виявлення фальшивих робіт залишається складною справою. Продовжують створюватись публікаційні фабрики (виробники і торговці фальшивих рукописів, що імітують справжні дослідження), розвиваються інструменти для написання й узагальнення текстів і створення зображень.
Розуміючи гостроту проблем, які постали перед академічною спільнотою, Комитет з публикаційної етики (COPE) 23 березня 2023 р. провів форум із обговорення етики використання штучного інтелекту. Під час заходу розглядались наступні питання: 1) чи прийнятною та етичною є практика використання ШІ для написання наукової статті; 2) чи можна визначити залучення ШІ до написання статті; 3) чи можна вважати оригінальною статтю, написану ШІ, навченим на існуючих статтях; 4) які наслідки матиме створення текстів штучним інтелектом для антиплагіатних розслідувань і перевірок; 5) чи може «антиплагіатна» перевірка виконуватись виключно спеціальними інструментами ШІ; 6) які ризики можуть виникати у разі написання штучним інтелектом рецензій; 7) як забезпечити справедливість та інклюзію для вчених з обмеженими можливостями, які використовують інструменти ШІ в якості допоміжної чи адаптивної технології. Основні коментарі з форуму у перекладі, близькому до суті оригінальної публікації, наведені нижче.
Інструменти штучного інтелекту вже використовуються науковими видавництвами під час перевірок, що передують рецензуванню (якість мови, відповідність тематиці журналу) та у рамках експертного оцінювання (визначення рецензентів, перевірка даних). Разом із тим, не можна нехтувати тим, що ці інструменти можуть застосовуватись недоброчесно (наприклад, для створення цілих статей або зображень). Позиція COPE відносно штучного інтелекту була нещодавно оприлюднена. Зокрема, такі інструменти, як ChatGPT, не можуть відповідати критеріям ICMJE щодо авторства, а їх використання має бути прозоро декларовано. Інструменти виявлення запозичень знаходяться у стадії розробки. CrossRef разом із Turnitin/iThenticate тривалий час працюють над виявленням плагіату ідей, розробляють інструменти для виявлення маніпуляцій із зображеннями. Важливим є питання про те, чи можна вважати згенерований штучним інтелектом текст оригінальним, тим більше, що інструмент сам постійно навчається. COPE наголошує, що у всякому разі кінцева відповідальність за результати дослідження та матеріали статті належить людині-автору. Багато гострих проблем пов’язано з нетекстовим вмістом – зображеннями та ідеями. Тому посилання на джерело є як ніколи раніше важливим, навіть ключовим: видавці повинні очікувати, що увесь вміст створено людьми-авторами, якщо немає заяви про протилежне. Інструменти штучного інтелекту використовуються для створення оригінальних оглядових статей, але важливо, щоб автор надавав точні та коректні посилання. На це особливу увагу мають звертати рецензенти та редактори у процесі рецензування наукових праць. Часткова або повна відмова від контролю над створенням контенту не звільняє автора від відповідальності, у т.ч. відповідальності за будь-яке порушення авторських прав.
Використання інструментів штучного інтелекту за своєю суттю не є неетичним і може бути корисним, наприклад, для авторів, які не пишуть англійською як рідною мовою, які мають проблеми з навчанням або змушені долати інші труднощі з письмом. У цьому відношенні штучний інтелект може бути корисною допоміжною або адаптивною технологією. Але на використання цих інструментів обов’язково слід вказувати; уся повнота відповідальності залишається за людиною-автором/укладачем.
Інструменти штучного інтелекту можуть бути корисними у процесі здійснення експертної оцінки. Разом із тим, отриманий таким чином звіт може бути лише допоміжним для людей-експертів у їхній експертній діяльності.
ЗВО наразі працюють над правилами використання інструментів ШІ. Але відповідні політики у різних закладах освіти можуть бути різними.
Редактори та автори наукових публікацій повинні враховувати ступінь допомоги, яку надає інструмент ШІ. Так, інструменти перекладу та виправлення граматики отримали широке розповсюдження і навряд чи потребують від їх користувачів відповідної публічної декларації про використання. Однак там, де інструмент допомагає безпосередньо у створенні контенту, проведенні аналізу, здійснює перефразування, – має бути забезпечена максимальна прозорість: такі моменти потрібно обов’язково описувати, називати задіяний інструмент та вказувати версію, що була використана.
Таким чином, які б інструменти автор не залучав під час власних досліджень, основний принцип дотримання академічної етики полягає у тому, що саме людина-автор несе відповідальність за отриманий результат та його оригінальність.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-05-04
Share
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ «АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ». ЛИСТОПАД 2022

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ «АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ». ЛИСТОПАД 2022

Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Гринченка «ОсвітАналітика» оприлюднив черговий випуск інформаційного бюлетеня «Анонімно чи відкрито? Як рецензувати наукові статті?».

Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Гринченка «ОсвітАналітика» оприлюднив черговий випуск інформаційного бюлетеня «Анонімно чи відкрито? Як рецензувати наукові статті?».

У ньому висвітлюються питання рецензування рукописів у контексті відкритої науки; розглядаються формати відкритого рецензування, їх складові та способи запровадження; відповідальність рецензента, поради стосовно поліпшення процесу рецензування академічних праць. Наукове рецензування – це процес оцінювання наукових праць незалежними дослідниками, які мають відповідну кваліфікацію, з позицій новизни, обґрунтованості та значущості отриманих результатів. Він допомагає авторам покращити свої рукописи, а редакторам – вирішити, чи варто публікувати ці результати досліджень. Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому, є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.

Детальніше: https://bit.ly/3GRu7pB, https://cutt.ly/Y1rVuLw, https://bit.ly/3U70FPe

2022-11-30
Share
ПЛАТФОРМА ДЛЯ СИСТЕМАТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ РЕЦЕНЗУВАННЯ ВІД ELSEVIER

ПЛАТФОРМА ДЛЯ СИСТЕМАТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ РЕЦЕНЗУВАННЯ ВІД ELSEVIER

На сайті Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Новий набір даних пропонує унікальну інформацію про рецензування».

На сайті Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Новий набір даних пропонує унікальну інформацію про рецензування».

У ній зазначається, що відтепер дослідники можуть подати заявку на вивчення анонімних метаданих рукописів з більш ніж 2000 журналів Elsevier. Це стало можливим завдяки Міжнародному центру вивчення досліджень (ICSR) компанії Elsevier, який займається просуванням систем оцінювання досліджень у всіх галузях знань. Створена хмарна платформа дає змогу дослідникам аналізувати великі структуровані набори даних, зокрема й ті, що використовуються у Scopus та PlumX. Новий набір даних відкриває нові горизонти у світі наукової комунікації. Рукописи журналу Elsevier та інформація про рецензування за три роки, містять пов’язану інформацію про 5 мільйонів авторів рукописів, рецензентів і редакторів. Зацікавлені дослідники матимуть доступ до редакційних рішень і термінів, включно з датами подання рукописів та прийняття рішень, а також метадані для авторів, редакторів і рецензентів. Усі дані розміщуються у спеціальній частині віртуальної лабораторії – Peer Review Workbench. Ініціатива створення цієї платформи належить доктору Бахарі Мехмані – керівнику Elsevier з досвіду роботи з рецензентами, метою якої було надати всебічну підтримку систематичним дослідженням у галузі рецензування. Автор статті наводить інформацію щодо даних, які стали доступними для дослідників, інформацію про аналітичні інструменти та рекомендації для заявників.

Детальніше: https://bit.ly/3rbCOls, https://bit.ly/3dPrfgz, https://bit.ly/3dP1TzG

2022-09-28
Share
СОЦІАЛЬНИЙ ВПИВ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ

СОЦІАЛЬНИЙ ВПИВ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Карла Роудса «Прагнення бізнес-шкіл до суспільного впливу — жарт».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Карла Роудса «Прагнення бізнес-шкіл до суспільного впливу — жарт».

У ній наголошується, що реальна перешкода для соціального впливу бізнес-школи – це дослідницька культура. І якщо вона не зміниться докорінно, вчені, як і раніше, будуть зациклені на рейтингах журналів. Автор розмірковує над тим, що останнім часом дослідження стали настільки ринковими, що створення знань було зведено до процесу обміну, цінність якого пов’язана з отриманням доходу університетом та заробітною платою професорів. Це спотворило дослідницьку культуру в бізнес-школах по всьому світу, орієнтуючи лише на публікації в елітних журналах. Публікація в академічних журналах, які мають сувору систему рецензування, встановлює певні правила та впливає на процес генерації знань. І якщо нам потрібен соціальний вплив досліджень, то маємо ураховувати, що елітарність журнальних публікацій не є кінцевою метою дослідника.

Детальніше: https://bit.ly/3BxoJUb, https://bit.ly/3SjXcMF

2022-09-21
Share
Інформаційні бюлетні «Академічна доброчесність»

Інформаційні бюлетні «Академічна доброчесність»

Аналітичний центр «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка пропонує ознайомитись із бюлетенями «Академічна доброчесність». 

Аналітичний центр «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка пропонує ознайомитись із бюлетенями «Академічна доброчесність». 

У них міститься актуальна інформація з запитань академічної етики та відповіді на питання, які зазвичай виникають в університетській спільноті. Випуски максимально лаконічні, прив’язані до вітчизняного контексту та ураховують зарубіжну практику. 

Серпневий випуск «Якими бувають фальсифікації та фабрикації?» розкриває названі види порушень, які можуть виникати під час навчання та проведення досліджень.

Вересневий випуск «Що сприяє недоброчесності?» містить узагальнену характеристику чинників, що сприяють появі недоброчесних дій у вищій освіті: від вступу до ЗВО і до захисту кваліфікаційної роботи, а також пропонує короткий словник основних термінів.

Жовтневий випуск «Як рецензувати дипломну роботу?» присвячений темі рецензування, у ньому розглядаються ролі наукового керівника, зовнішнього рецензента, профільної кафедри. 

Цьогорічні випуски продовжують традицію ознайомлення наукової громадськості з основами академічної етики, яка була започаткована «Проектом сприяння академічній доброчесності в Україні / SAIUP», продовжена проєктом «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти /AcademIQ» та наразі підтримується Аналітичним центром «ОсвітАналітика». 

Детальніше: https://bit.ly/2Z2UBRm, https://bit.ly/2Z0spyh, https://bit.ly/3BTRdX1 

2021-10-18
Share
Доступ до електронних ресурсів Bentham Science

Доступ до електронних ресурсів Bentham Science

З 1 вересня до 31 грудня 2021 року заклади вищої освіти та наукові установи зможуть мати безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів видавництва Bentham Science. 

З 1 вересня до 31 грудня 2021 року заклади вищої освіти та наукові установи зможуть мати безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів видавництва Bentham Science. 

Така можливість відкривається для вітчизняних науковців завдяки домовленості між Міністерством освіти і науки України та видавництвом Bentham Science.

Bentham Science – наукове, технологічне та медичне видавництво, яке надає академічним дослідникам і промисловим професіоналам найсвіжішу інформацію у різних галузях науки і техніки. Його рецензовані наукові журнали і книги мають постійно зростаючу аудиторію в усьому світі. Наразі видається понад 130 журналів в електронному  та друкованому форматах, які охоплюють різні дисципліни у галузі фармацевтичних досліджень і розробок, медичних спеціальностей, інженерії, технічних та соціальних наук. Журнали індексуються у визнаних агентствах, зокрема 40 журналів Bentham Science мають імпакт-фактор у щорічному звіті Journal Citation Report.

Bentham Science застосовує процедуру одинарного сліпого рецензування для подання усіх рукописів, за винятком обраного числа патентних журналів, щодо яких застосовується подвійне сліпе рецензування. Усі представлені рукописи піддаються експертній оцінці в рамках консультацій з членами редакційної колегії журналу та незалежними зовнішніми рецензентами, інформація про що представлена ​​в Publons.

Окрім журналів, Bentham Science здійснює видавництво книг, вже опубліковано понад 800 найменувань, їх кількість постійно зростає.

Детальніше: https://benthamscience.com/, https://benthambooks.com/catalog-ebooks.php, https://www.eurekaselect.com/alldiseases, https://bit.ly/38IiheQ

Фото: скріншот

2021-09-02
Share