ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

У ній автор порушує питання використання інструментів штучного інтелекту для рецензування наукових праць і наголошує, що перед тим, як запроваджувати відповідні практики, потрібно ретельно перевірити надійність і здатність ШІ адекватно виконувати ці завдання. Автор звертає увагу, що нині існують десятки тисяч наукових журналів, і процес оцінювання рукописів вимагає величезних витрат ресурсів часу та зусиль фахівців. Якщо кожну статтю мають рецензувати кілька незалежних експертів, то загальний обсяг роботи вимірюється мільйонами годин на рік. Саме тому зростає інтерес до можливостей штучного інтелекту як інструмента, який міг би зменшити таке навантаження. Будь-який процес рецензування наукової праці зводиться до трьох основних питань: чи є дослідження новим, чи коректними є отримані результати та чи додає робота вагомий інтелектуальний внесок у відповідну сферу знань. У кращому випадку технології штучного інтелекту можуть більш-менш успішно визначати рівень новизни, порівнюючи рукописи з наявною базою знань. Однак оцінка коректності та інтелектуальної цінності дослідження потребує глибокого контексту і часто пов’язана з суб’єктивними судженнями, що робить завдання значно складнішим. Джейкобсон застерігає: алгоритми навчаються на даних, які вже містять певні неточності й помилки, тому ймовірність упереджень дуже висока. Крім того, існує ризик, що система ігноруватиме роботи, які виходять за межі усталених підходів, натомість надаючи перевагу тим, що розвивають уже добре відомі напрямки. Це може посилити так званий «груповий ефект», коли інноваційні ідеї не отримують належної уваги. Щоб уникнути таких проблем, автор пропонує не замінювати людей автоматизованими рішеннями, а звернутись до гібридної моделі: статті оцінюють рецензенти, але паралельно ті самі рукописи проходять перевірку штучним інтелектом. Порівняння результатів дозволить з’ясувати, в яких галузях збіг між оцінками людей і алгоритмів може бути досить високим, а де навпаки — різниця виявиться суттєвою. Лише після такого тестування можна говорити про поступове розширення ролі технологій. Ключовий висновок полягає в тому, що системи ШІ самі мають пройти своєрідне «рецензування». Наразі немає доказів їхньої стабільної роботи без значних похибок і упереджень, тому їхнє застосування в офіційному процесі рецензування слід відтермінувати. Майбутнє науки може виграти від технологічної підтримки, однак це відбудеться лише за умови, що надійність таких інструментів буде перевірена так само суворо, як і будь-яке інше дослідницьке нововведення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iN8SU, https://arxiv.org/ 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-26
Share
ПОСІБНИК З ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

ПОСІБНИК З ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Міріам Вун та На Йонг Ен «Посібник інсайдера про те, як студенти використовують інструменти генеративного ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Міріам Вун та На Йонг Ен «Посібник інсайдера про те, як студенти використовують інструменти генеративного ШІ».

Автори говорять про результати вивчення практик використання ШІ, отримані під час спілкування зі студентами різних спеціальностей. Як правило, студенти залучають ШІ для створення конспектів, пояснення складних концепцій, генерації ідей та структурування завдань. Найбільш популярним є запит на кшталт «Поясни, ніби мені 12 років», який допомагає спростити складні теми. Є занепокоєння щодо формування надмірної залежності від технологій, що може перешкоджати глибокому навчанню. ГШІ відкриває нові можливості для освіти, але водночас створює виклики, зокрема – щодо дотримання академічної доброчесності й розвитку критичного мислення. Щоб ефективно інтегрувати ГШІ у навчання, автори пропонують викладачам переосмислити підходи до оцінювання, збільшити кількість завдань, що вимагають оригінального мислення та вирішення реальних проблем. Наприклад, залучення студентів до проєктів, орієнтованих на реальну співпрацю з індустрією, можуть стимулювати креативність і практичне застосування знань. Університети можуть розробляти власні чат-боти на базі ГШІ, які надаватимуть студентам персоналізовану підтримку та допомагатимуть аналізувати їхні навчальні потреби. Викладачам також варто нагадувати про наслідки неетичного використання ШІ, щоб заохочувати відповідальне ставлення до технологій. Оскільки ГШІ стає невід’ємною частиною робочих процесів, розвиток ШІ-грамотності та адаптація педагогічних методів до нових викликів є ключовими завданнями для вищої освіти. А грамотне й коректне  використання ГШІ може сприяти більш глибокому розумінню навчального матеріалу, розвитку критичного мислення та підготовці студентів до успішного професійного майбутнього.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gsOav

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-24
Share
АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС ITHENTICATE 

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС ITHENTICATE 

Sorry, this entry is only available in Українська. iThenticate являє собою сервіс перевірки текстів на плагіат для корпоративного та академічного ринку, який належить компанії Turnitin.

Sorry, this entry is only available in Українська.

iThenticate являє собою сервіс перевірки текстів на плагіат для корпоративного та академічного ринку, який належить компанії Turnitin.

Він був запущений у 2004 році з метою підтримки академічної доброчесності, цілісності наукових досліджень та професійних публікацій. Його основна функція полягає у порівнянні рукописів із великою базою академічних і веб-джерел для виявлення збігів і підтвердження оригінальності текстів. З класичного інструменту перевірки на плагіат iThenticate з часом розвинувся у багатофункціональне рішення, яке використовується у видавничій справі, наукових установах, урядових та комерційних організаціях. У відповідь на розвиток великих мовних моделей нещодавно сервіс було доповнено інструментами виявлення текстів, згенерованих штучним інтелектом, а також для захисту інтелектуальної власності та аналізу документів. Інтеграція iThenticate із системами відстеження рукописів (MTS), видавничими платформами та системами управління контентом (CMS) робить його одним із ключових інструментів для більшості академічних журналів. Його застосування допомагає забезпечувати академічну доброчесність і запобігати ненавмисному плагіату; підвищувати шанси на схвалення рукописів при публікації; підтримувати репутацію авторів і установ; своєчасно виявляти використання ШІ у процесі написання текстів. Звіт про схожість (Similarity Report) містить чіткі посилання на джерела, інструменти для інтерпретації результатів та аналізу показника схожості. База даних iThenticate охоплює сотні мільйонів наукових статей, книг, матеріалів конференцій, препринтів та енциклопедій, а також понад 85 тисяч журналів від провідних світових видавництв. Завдяки поєднанню масштабної джерельної бази, інтеграційних можливостей і сучасних технологій iThenticate став міжнародним стандартом для перевірки рукописів і дотримання академічної доброчесності.

Детальніше: https://www.ithenticate.com/, https://www.turnitin.com/about

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-24
Share
ПЕРСОНАЛЬНИЙ ТЬЮТОР ВІД ШІ

ПЕРСОНАЛЬНИЙ ТЬЮТОР ВІД ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стива Хіла та Квинтуса Штирсторфера «Чи може штучний інтелект забезпечити персонального тьютора 24/7».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стива Хіла та Квинтуса Штирсторфера «Чи може штучний інтелект забезпечити персонального тьютора 24/7».

У ній йдеться про те, що сучасна вища освіта у Великій Британії переживає складні часи: співвідношення студентів до викладачів зростає, задоволеність студентів падає, а їхні фінансові ресурси – все більше обмежені. Багато студентів змушені працювати неповний робочий день, що призводить до пропусків занять, тоді як викладачі страждають від надмірного навантаження, що спонукає їх залишати академічну сферу. У таких умовах традиційні методи викладання не завжди відповідають потребам студентів і суспільства. Генеративний штучний інтелект пропонує інноваційне рішення для подолання цих викликів.  ШІ-тьютори, інтегровані в системи університетів, можуть надавати персоналізовану підтримку студентам у реальному часі, відповідаючи на їхні запитання та пропонуючи власні для поглиблення знань. Такі інструменти, як Syntea, уже застосовуються в деяких закладах, наприклад, у Walbrook Institute London. Вони здатні обробляти базові питання, використовуючи матеріали курсу та доповнені дані з великих мовних моделей за умови належного контролю з боку викладачів для забезпечення точності. ШІ може значно полегшити рутинні завдання, такі як створення тестів та їх перевірка, відстеження прогресу студентів, адаптація рівня складності завдань до їхньої успішності. Це дозволяє викладачам зосередитися на ключових аспектах навчання, таких як розвиток критичного мислення й творчого підходу. Завдяки ШІ університети можуть відійти від орієнтації на “ідеального студента” та запропонувати гнучкіші освітні підходи, що враховують різноманітні потреби студентів, включно з тими, хто поєднує навчання з роботою чи іншими обов’язками. Використання ШІ-тьюторів не лише підвищує ефективність викладання, але надає персоналізовану підтримку кожному студенту. Хоча ШІ не вирішує всіх проблем і може створювати нові виклики, його розумне застосування у системі вищої освіти дозволяє оптимізувати ресурси університетів, роблячи освіту доступнішою та ефективнішою.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ILMXG

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-22
Share
ДОПОМОГА ЧИ ПЕРЕШКОДА? ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ДОПОМОГА ЧИ ПЕРЕШКОДА? ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал Метт Ходжкінсон «Переосмислення рецензування в епоху штучного інтелекту», приурочений до  «Тижня рецензування-2025», який проходить з 15 по 19 вересня 2025 року.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал Метт Ходжкінсон «Переосмислення рецензування в епоху штучного інтелекту», приурочений до  «Тижня рецензування-2025», який проходить з 15 по 19 вересня 2025 року.

У ньому йдеться про те, як штучний інтелект починає змінювати глобальний ландшафт рецензування та, зокрема – процес рецензування наукових публікацій. Люди все більше цінують  переваги автоматизованих інструментів, у тому числі  сервісів генеративного штучного інтелекту, причому легкість їх використання спричиняє зниження, а подекуди – навіть  вимкнення критичного мислення. Коли ChatGPT вперше було відкрито для широкого загалу наприкінці 2022 року, з’явився цілий шквал наукових статей, у яких інструмент був вказаний як автор/співавтор, незважаючи на те, що цей по суті інструмент явно не мав здатності брати на себе відповідальність за будь-які згенеровані результати. На щастя, здоровий глузд було відновлено, і швидко сформувався консенсус щодо того, що автоматизовані інструменти не можуть бути авторами. Однак люди все ще знаходять нові способи зловживання такого роду інструментами. Цьогоріч DOAJ змушений був відхилити заявку журналу, який використовує штучний інтелект для обрання рецензентів. Це була не єдина проблема з журналом, але вона була головною, що засвідчила більш широкий пласт видавничих проблем з публікаційною етикою.  Використання автоматизованих алгоритмів для підбору потенційних рецензентів здійснюється вже багато років, для чого використовуються бази даних видавців та зовнішніх джерела (наприклад, Publons як частина Web of Science). Однак, експертів DOAJ вразило  у політиці журналу те, що використаний алгоритм жодним чином не був описаний, тобто він був «чорною скринькою», над якою повністю відсутній людський контроль. З огляду на цей досвід Метт Ходжкінсон  звертає увагу на цінність оновлення посібника із подання заявок, до якого було додано розділ про штучний інтелект та інші автоматизовані інструменти. Тепер DOAJ вимагатиме від журналів чіткої та прозорої політики використання ШІ, яка повинна включати наступні аспекти: як автори повинні розкривати використання ШІ (окрім перевірки орфографії, граматики тощо); як автори нестуть відповідальність за результат роботи з інструментами ШІ (авторами можуть виступати лише люди); чи повинен ГШІ цитуватися; чи мають рецензенти використовувати генеративний штучний інтелект для написання своїх звітів тощо. Журнал повинен розкривати використання інструментів ШІ, здійснювати належну перевірку та пропонувати людям перевіряти результати рецензування. Ці пропозиції по суті своїй не нові, бо спираються на позицію COPE, Асоціації STM, AME та інших авторитетних організацій. Нові правила ураховують нинішній консенсус щодо ШІ і пропонують запобіжні заходи, при цьому не надто обмежуючи експерименти з автоматизацією процесів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SqCvd, https://peerreviewweek.net/theme.php

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-09-19
Share
ПОВЕРНЕННЯ РУКОПИСНИХ ЕСЕ – БЕЗНАДІЙНА ВІДПОВІДЬ НА CHATGPT

ПОВЕРНЕННЯ РУКОПИСНИХ ЕСЕ – БЕЗНАДІЙНА ВІДПОВІДЬ НА CHATGPT

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дена Сарофіан-Бутіна «Повернення рукописних есе – безнадійна відповідь на ChatGPT».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дена Сарофіан-Бутіна «Повернення рукописних есе – безнадійна відповідь на ChatGPT».

Автор наголошує, що вимагати від студентів подання есе, написаних ручкою на папері, – це відчайдушний та регресивний крок, який підриває оцінювання, а не захищає його. У соціальних науках існує різновид спостережливої ​​упередженості, яка називається «ефектом вуличного ліхтаря»: ми дивимося лише туди, де легко дивитися.  Ден згадав про це, коли професори стали говорити, що потрібно повернутися до «старих» методів – повернути очні іспити та вимагати, щоб студенти писали свої есе від руки. Опитування постійно показують, що майже всі студенти університетів шахраюють, і викладачі майже не мають  жодних можливостей  викрити їх або змінити цю тенденцію. Оновлення кодексів академічної доброчесності, перегляд університетських політик у цій сфері, задіяння кращих детекторів згенерованого ШІ контенту, водяні знаки для текстів ШІ, складне програмне забезпечення для відстеження недоброчесних практик чи щось інше, – все це марно, якщо студенти не хочуть набувати знань, а лише грають у кішки-мишки з викладачами, а їх єдина ціль – не попастися. Рукописи розглядаються як відповідь на цю проблему, і прихильники цього рішення навіть намагаються  позиціонувати їх  як шанс зосередитися на оцінюванні набутих знань, спосіб переконатися, що все написане – справді належить учню, тим більше, що писати від руки – краща техніка для мозку. Але якщо ми хочемо знайти ключ до порятунку вищої освіти, потрібно по-перше, переосмислити академічне письмо (якщо студенти хочуть навчатися, вони повинні писати); по-друге, викладачі мають усвідомити нову реальність (їхня робота полягає в тому, щоб керувати навчанням студентів за умов існування таких технологій, як ШІ та правильно їх використовувати – від мозкового штурму до уточнення складних аргументів та узагальнення прочитаного). Потрібно дійно  допомогти студентам навчити краще думати та писати. І хоча це величезна праця, зацікавлені студенти будуть її цінувати. Не потрібно більше рукописів чи очних іспитів, за якими наглядають пильні спостерігачі. Ключі до порятунку вищої освіти не можна знайти під фальшивим сяйвом традицій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3Siq3

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-15
Share
ОЕСР: НАЦІОНАЛЬНІ СТАТИСТИЧНІ УПРАВЛІННЯ ЯК ПОСЕРЕДНИКИ В УПРАВЛІННІ ДАНИМИ

ОЕСР: НАЦІОНАЛЬНІ СТАТИСТИЧНІ УПРАВЛІННЯ ЯК ПОСЕРЕДНИКИ В УПРАВЛІННІ ДАНИМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  аналітичний документ «Національні статистичні управління як нові надійні посередники в управлінні даними» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  аналітичний документ «Національні статистичні управління як нові надійні посередники в управлінні даними» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що роль довірених посередників даних (ДПД) привертає все більше уваги під час політичних дискусій про  інструменти забезпечення доступу до даних та обміну ними на основі довіри. Про це свідчать нещодавні політичні ініціативи, зокрема щодо управління даними Європейського Союзу, яка забезпечує правові рамки надійного обміну даними для блага усього суспільства. У Японії Міністерство внутрішніх справ і комунікацій та Міністерство економіки, торгівлі та промисловості  очолили упровадження системи довіри до персональних даних. Зростаючий попит на високоякісні дані для формування політики та забезпечення надійного штучного інтелекту підвищив актуальність довірених посередників даних. Національні статистичні управління мають унікальні можливості виконувати роль ДПД, ураховуючи їхні повноваження, величезний досвід  та довіру з боку громадськості. У цьому документі розглянута практика 16 національних статистичних відомств та встановлено, що багато з них постійно розширюють свої традиційні повноваження задля сприяння обміну даними між державними адміністраціями, дослідниками та (там. де це можливо) – приватними суб’єктами. Ці установи застосовують надійні гарантії конфіденційності, використовують надійні  технології покращення конфіденційності та керують безпечним дослідницьким середовищем. Механізми нагляду, зміцнення довіри та достатні ресурси є важливими для успіху їхнього успіху в цій ролі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/HMhBd, https://qrpage.net/qr/6se7v, https://doi.org/10.1787/3721ec38-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-15
Share
MIRO ТА ГШІ ЯК РУШІЙНІ СИЛИ ПІДВИЩЕННЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

MIRO ТА ГШІ ЯК РУШІЙНІ СИЛИ ПІДВИЩЕННЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хайме Едуардо Монкада Гарібай «Miro та ГШІ як рушійні сили підвищення залученості студентів онлайн».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хайме Едуардо Монкада Гарібай «Miro та ГШІ як рушійні сили підвищення залученості студентів онлайн».

У ній  йдеться про набір практичних стратегій для перетворення пасивної участі студентів онлайн на видиму, вимірювану та цілеспрямовану взаємодію за допомогою інструменту Miro, покращеного за рахунок ГШІ. Для багатьох викладачів онлайн-викладання означає зіткнення зі звичним набором вимкнених мікрофонів, чорних екранів та байдужих студентів.  Щоб вирішити цю проблему, Хайме інтегрував візуальний цифровий робочий простір у свої заняття, щоб за допомогою Miro у режимі реального часу спільно зі студентами створювати ідеї – як індивідуально, так і в командах. Інтерактивний характер платформи не лише збільшив участь, але й покращив концептуальне розуміння навчання. Як побудувати ефективний 90-хвилиний сеанс із застосуванням Miro: підготовка до заняття із використанням відповідного шаблону для теми заняття; розминка (три-п’ять хвилин) – проведення швидкої перевірки;  огляд попереднього заняття (п’ять-сім хвилин) – студент робить короткий виклад; основний зміст заняття (20-25 хвилин) – пояснення основ та створення груп для практики; вправа в окремих кімнатах для обговорення (15-20 хвилин);  рефлексія та зворотний зв’язок (15-20 хвилин) в основній кімнаті, де кожна команда ділиться тим, що зробили і чому навчилися із відповідним коротким демонстраційним матеріалом; підведення підсумків та узагальнення ключових моментів, відповіді на запитання.  Також автор  описує способи покращення дизайну активного навчання за допомогою ГШІ. Для підтримки мотивації та залученості студентів потрібно надавати чіткі інструкції (стислі, добре написані описи завдань можуть бути на видноті на дошці Miro для довідки під час групових занять); активний моніторинг –  короткочасне відвідування кімнати для обговорення, щоб підтримувати присутність та надавати вказівки; структуровані обговорення із використанням видимих таймерів для визначення тривалості виступів у рамках кожного блоку активності. Перехід від пасивної присутності до активної участі в онлайн-заняттях вимагає продуманого навчального дизайну. Ткі інструменти, як Miro, доповнені ГШІ, дозволяють викладачам створювати структуроване, візуально насичене навчальне середовище, де участь кожного студента документується. Технологія надає шаблони, рамки, таймери та функції голосування, але її справжня педагогічна цінність проявляється через трансформацію ролі викладача від надання контенту до організації спільного, цілеспрямованого навчального досвіду.

 Детальніше: https://qrpage.net/qr/LMmPn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-12
Share
АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС COPYSCAPE

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС COPYSCAPE

Sorry, this entry is only available in Українська. Copyscape являє собою сервіс онлайн-перевірки контенту на плагіат, який використовується для порівняння з текстами в мережі інтернет, зокрема – у рамках одного сайту.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Copyscape являє собою сервіс онлайн-перевірки контенту на плагіат, який використовується для порівняння з текстами в мережі інтернет, зокрема – у рамках одного сайту.

Він був запущений у 2004 році компанією Indigo Stream Technologies Ltd  як  один з сервісів оповіщень для інтернет-ресурсів. Згодом цей сервіс еволюціонував у повноцінний інструмент для пошуку плагіату в інтернеті. Сервіс допомагає власникам сайтів відстежувати випадки крадіжки контенту та виявляти шахрайство, коли старий контент видається за новий. Користувачі можуть перевіряти, чи є певний текст або матеріали певного сайту на інших інтернет-ресурсах. Copyscape дозволяє налаштувати моніторинг за певним контентом, наприклад, чи хтось публікує певні матеріали без дозволу та відповідних посилань. Також сервіс може здійснювати порівняння текстів, знаходити дублікати контенту та безкоштовно здійснювати пошук копій веб-сторінок. Він автоматично сканує мережу інтернет на предмет знаходження копій сайту і надсилає власнику ресурсів відповідне повідомлення про виявлені збіги. Сервіс гарно працює з більшістю алфавітних мов, але не підтримує ієрогліфіку. Copyscape порівнює контент із великою базою даних веб-сторінок, використовує пошукові системи  Google та Bing. Велика кількість клієнтів – провідних компаній у видавничій справі, сфері штучного інтелекту, контент-маркетингу, SEO, освіті, дослідженнях та інших галузях, – довіряють Copyscape як галузевому стандарту корпоративного рівня для виявлення онлайн-плагіату. Йдеться як про контент, створений людьми, так і згенерований ШІ.  Copyscape пропонує безкоштовний інструмент перевірки на плагіат для пошуку копій веб-сторінок, а також три більш потужні професійні платні рішення для запобігання крадіжці контенту та шахрайству з ним – для  перевірки унікальності завантажених файлів, пакетного пошуку, індивідуального повідомлення, відстеження використання контенту у мережі або на власних базах даних (у т.ч. локально або у приватній хмарі), постійне  автоматичне сканування мережі, розміщення на сайтах банерів з попередженням про неприпустимість плагіату. Також компанія пропонує набір корисних посилань із посібниками по боротьбі з плагіатом для навчання й уникнення порушення доброчесності.

Детальніше: https://www.copyscape.com/, https://www.copyscape.com/plagiarism.php, https://www.copyscape.com/resources.php 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-09-12
Share
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА ВИЩА ОСВІТА

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА ВИЩА ОСВІТА

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кейсі Майєрс «Штучний інтелект, авторське право та навчання: що потрібно знати вищій освіті».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кейсі Майєрс «Штучний інтелект, авторське право та навчання: що потрібно знати вищій освіті».

У ній автор наголошує на незмінності інституту авторського права навіть у часи, коли штучний інтелект змінює увесь процес викладання та досліджень. Розуміння цього стосується не лише дотримання правових вимог, а й підтримки академічної доброчесності, захисту інтелектуальної власності та майбутнього усього процесу створення знань. Автор пояснює: штучний інтелект трансформує вищу освіту, викладачі використовують його для підтримки досліджень, оптимізації адміністративних завдань і навіть створення змісту курсів; студенти використовують його для написання есе, навчання та розвитку навичок. Перший виклик ШІ в освіті – відповідь на питання, кому належить робота, створена штучним інтелектом? Законодавство про авторське право здавна вважало, що люди створюють твори, які можуть бути захищені авторським правом. Авторське право вимагає людського творіння, отже існує загальний юридичний підхід, який розглядає роботу, створену виключно штучним інтелектом без втручання людини, як таку, що не підлягає захисту авторським правом. Це стосується США та інших країн, зокрема – держав Європейського Союзу.  Разом із тим, окремі країни можуть формувати власні правові стандарти, навіть якщо вони є учасницями міжнародних угод про авторське право, таких як Бернська конвенція. Галузь законодавства про авторське право розвивається під впливом того, як змінюється розуміння «людського» внеску. Другий виклик – ризики порушення авторських прав саме під час навчання ШІ та формування бази знань для нього, адже генеративний штучний інтелект не створює контент з повітря – він навчається на величезних наборах даних, значна частина яких містить твори, захищені авторським правом. Таким чином, ваше «оригінальне» есе, презентація чи зображення, створені за допомогою ШІ, можуть містити елементи матеріалу, захищеного авторським правом. Якщо це станеться, і хтось ненавмисно створить похідний твір – він може понести відповідальність за порушення авторського права. Інтегруючи штучний інтелект у викладання та дослідження, слід обов’язково пам’ятати про сутнісні основи авторського права; заздалегідь чітко визначати політику використання ШІ; перевіряти оригінальність отриманих результатів роботи; навчати належним чином майбутніх творців контенту, які працюватимуть з інструментами ШІ. Ми зазвичай обговорюємо, чи підриває ШІ навички академічного письма, чи змінює динаміку навчання, але ми також маємо пам’ятати про правові рамки авторського права. Для всіх нас у вищій освіті – викладачів, дослідників, адміністраторів – завдання полягає не лише в тому, щоб йти в ногу часом і залучати нові технології. Треба в епоху ШІ зберегти внутрішню цінність людської творчості та інтелекту.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/l172l

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-11
Share