ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ПОБУДОВИ РОЗУМНИХ МІСТ

ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ПОБУДОВИ РОЗУМНИХ МІСТ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Піонерські цифрові інновації для побудови розумних міст майбутнього».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Піонерські цифрові інновації для побудови розумних міст майбутнього».

У ній йдеться про те, як Університет Макао використовує сучасні технології для підтримки стійкої цифрової трансформації Макао, утримуючи місто в авангарді світових інновацій. Перетворення Макао на розумне місто залежить від успішного застосування передових цифрових технологій. Такі масштабні інновації потребують участі науковців. Державна ключова лабораторія інтернету речей долучилась до проєкту, роблячи свій внесок через якісну освіту, проведення досліджень та співпрацю з промисловістю. Інтелектуальні датчики та мережі є невід’ємною частиною інтернету речей, що дозволяє дослідникам використовувати великі дані для створення додатків, які запроваджуються в інтелектуальному транспорті, розумній енергетиці, міській безпеці та системах запобігання катастроф. Датчики, розроблені Державною ключовою лабораторією Інтернету речей, контролюють структурну цілісність мосту Гонконг-Чжухай-Макао. Лабораторія також тісно співпрацює з місцевою промисловістю для вирішення конкретних завдань. Наприклад, з компанією China Southern Power Grid  для розвитку технології IoT задля ощадливого використання енергії та покращення ефективності систем кондиціонування повітря. Широкий вибір курсів, які пропонує Університет з інженерії, штучного інтелекту, інформатики та науки про океан, відображає різноманітну базу знань, необхідну для підтримки розвитку розумного міста. Усвідомлюючи важливість активного залучення громади до стимулювання інновацій, університет організовує дні відкритих дверей і літні табори.

Детальніше: https://surl.li/jymlbp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-03-04
Share
СЕКРЕТИ  УСПІШНОГО  ПАРТНЕРСТВА З  ПЕРЕДАЧІ  ЗНАНЬ

СЕКРЕТИ  УСПІШНОГО  ПАРТНЕРСТВА З  ПЕРЕДАЧІ  ЗНАНЬ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тоні Леслі «У чому секрет успішного партнерства з передачі знань?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тоні Леслі «У чому секрет успішного партнерства з передачі знань?».

У ній наголошується, що  партнерство з передачі знань між науковцями та бізнесом може призвести до створення інноваційних продуктів і послуг. Автор пропонує десять порад для забезпечення успішності такої співпраці. Звісно, немає жодних гарантій або секретної формули успіху – надто багато змінних знаходяться поза контролем науки та промисловості. Але є ряд моментів, на які слід звернути увагу, це: побудова зв’язків / налаштування відносини; ефективний підбор персоналу; гнучкість діяльності; готовність до змін; постійний моніторинг середовища; обговорення / комунікація; терпіння та націленість на співробітництво й успіх. Наукові публікації не матимуть для бізнесу цінності, це слід мати на увазі: доведеться їх відтермінувати на користь першочерговості розроблення практичних рішень, але й відкидати їх при підготовці проекту не можна. Академічний результат є одним з важливих показників, які використовуються при оцінюванні проекту. Тоні Леслі вважає, що більшість спільних проєктів науки і бізнесу є успішними, вони – чудова платформа для розвитку інновацій, що безпосередньо впливає на розвиток промисловості та суспільства, а винагорода від участі у партнерстві з передачі знань набагато переважує будь-які проблеми, які можуть виникати у процесі роботи.

Детальніше: https://surl.li/vfglwv

Фото: pixabae.com

2025-03-03
Share
СТВОРЕННЯ  В УНІВЕРСИТЕТАХ  КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

СТВОРЕННЯ  В УНІВЕРСИТЕТАХ  КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чотири способи створити культуру підприємництва у вашому закладі вищої освіти».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чотири способи створити культуру підприємництва у вашому закладі вищої освіти».

Автори наголошують, що університети ідеально підходять для того, щоб допомогти стартапам розпочати роботу та пропонують свої поради щодо того, як підтримати студентів у розвитку ділового мислення. Йдеться про освіту та досвід, який може надати університет щоб «підштовхнути» здобувачів  перейти від продукування гарних ідей до дій, використовуючи при цьому знання, засновані на доказах. Викладачі будь-якої дисципліни повинні  надавати підтримку інноваторам на усіх стадіях: генерація ідей, розуміння соціального контексту, аналіз основних ринкових тенденцій,  тестування ринку, упровадження.  Оскільки освітній і бізнесовий  ландшафти постійно змінюються, потрібні нові рішення щоб університети продовжували стабільно розвиватись, зберігаючи свою важливу роль у формуванні підприємницьких здібностей студентів. Маючи підприємницьке мислення, випускники зможуть започаткувати власний бізнес або будучи найманими працівниками додадуть цінності підприємствам, які їх наймають, бо зможуть мислити і діяти як внутрішні підприємці.

Детальніше: https://surl.li/zgaxdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-28
Share
ОЦІНЮВАТИ НЕ РЕЗУЛЬТАТ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ, А ПРОЦЕС

ОЦІНЮВАТИ НЕ РЕЗУЛЬТАТ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ, А ПРОЦЕС

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи доцентів Університету Східної Англії «Оцінка процесу, а не результату ГШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи доцентів Університету Східної Англії «Оцінка процесу, а не результату ГШІ».

У ній автори наголошують, що необхідно формувати у студентів грамотність у роботі з генеративним штучним інтелектом, оскільки без цього ГШІ може стати найбільш руйнівним для вищої освіти інструментом технологічного прогресу. Величезна швидкість створення контенту та його доволі висока якість викликає занепокоєння, оскільки несе екзистенційну загрозу для системи викладання і навчання. Університети спершу намагались обмежити використання ШІ, ситуативно запроваджуючи  різного роду інструкції та програмне забезпечення для  виявлення генерованого машиною тексту. Але це не стало панацеєю. Чи потрібно збільшити ці зусилля, щоб приборкати ШІ? Чи можна з ним співіснувати, трансформувавши ГШІ у потужний допоміжний інструмент? Пропонується запровадити спеціальну стратегію оцінювання вмінь студентів коректно працювати зі штучним інтелектом замість збереження моделі, за якою оцінюванню підлягають результати. Спочатку необхідно визначити результати навчання для студентів, яких можна досягти у співпраці з ШІ, коли роль студентів – рецензування, співпраця та контроль результатів. Для цього потрібно підвищувати їхню грамотність у сфері ШІ, поглиблювати академічні знання та розвивати навички критичного мислення.  Наприклад, студент має показати результати роботи з літературою.  Він має на першому кроці згенерувати текст і проаналізувати його з використанням наявних знань. На другому кроці він долучається до командної праці у партнерстві з іншими студентами для уточнення запиту (промпту) й ефективного коригування результатів роботи ГШІ.  На наступному кроці здійснюється перевірка досягнень та  визначення індивідуального внеску кожного. Четвертий крок пов’язаний з підготовкою остаточної версії огляду  літератури з систематизацією та поясненнями. Ретельний вибір критеріїв оцінювання, узгоджених із заявленими результатами навчання для кожного елемента оцінювання буде  ключовим, а акцент треба робити на процесі. Критеріями можуть бути: якість стратегії пошуку; критерії фільтрації даних; перевірка (верифікація) первинної інформації; процес синтезу результату; творчість. Такий підхід до оцінювання, на думку авторів,  дає студентам позитивний досвід, дозволяє розвинути цифрову грамотність, отримати навички роботи з ШІ та критичного мислення.

Детальніше: https://surl.li/vpyrhg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-27
Share
ВПЛИВ ШІ НА ВИЩУ ОСВІТУ

ВПЛИВ ШІ НА ВИЩУ ОСВІТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сьюзен К. Олдрідж «Чотири цілі для визначення впливу штучного інтелекту на вищу освіту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сьюзен К. Олдрідж «Чотири цілі для визначення впливу штучного інтелекту на вищу освіту».

Автор розмірковує над тим, як керівники вищої освіти можуть упоратися з проблемами та можливостями, які відкриває штучний інтелект. Наголошується на двох важливих моментах: по-перше, керівники ЗВО наразі лише починають осмислено реагувати на практичні наслідки розповсюдження ШІ в освітніх системах, належним чином аналізуючи проблеми; по-друге, більшість керівників розглядають ШІ лише як низку окремих проблем, які потрібно вирішити, а не як нову системну і комплексну проблему. Сьюзен задається питанням: як найкраще можна керувати використанням штучного інтелекту у вищій освіті та як правильно формувати його вплив на студентів, викладачів і навчальний заклад в цілому? Відповідь на це стратегічне питання, на її думку, полягає у роботі над досягненням чотирьох цілей. Перша ціль – готувати сучасних студентів до використання штучного інтелекту у майбутній професійній кар’єрі. Друга ціль – використання потенціалу ШІ для підвищення ефективності освіти,  посилюючи здатність студентів до змістовного навчання упродовж усього життя. Третя ціль – використання штучного інтелекту для вирішення конкретних педагогічних та адміністративних проблем. Четверта ціль – постійний моніторинг, виявлення та коректне своєчасне усунення проблем, які приносить використання ШІ у вищій освіті, розроблення механізмів передбачення та ефективне реагування на нові виклики. Щоб досягти зазначених цілей необхідно забезпечити новаторське ставлення до ШІ (потрібно розглядати його як інструмент, що надає величезні можливості) та партнерське ставлення до нього (повноцінно реалізувати його можливості та ефективно пом’якшити ризики). Прийняття цих стратегічних позицій дозволить керувати впливом штучного інтелекту та, зрештою, зробить вищу освіту більш сильною та стійкою.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/four-objectives-guide-artificial-intelligences-impact-higher-education?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=the-download&spMailingID=30597155&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2631956483&spReportId=MjYzMTk1NjQ4MwS2, https://www.timeshighereducation.com/campus/collections/ai-transformers-chatgpt-are-here-so-what-next

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-26
Share
ПРО РЕЙТИНГ РЕПУТАЦІЇ

ПРО РЕЙТИНГ РЕПУТАЦІЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Рейтинг світової репутації 2025: оголошено результати».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Рейтинг світової репутації 2025: оголошено результати».

У ній автор  говорить про те, що сильний бренд надає переваги як власне університетам, так і науковцям. Він пояснює, чому репутація важлива на основі власного аналізу актуального списку найпрестижніших університетів світу. Академічні дисципліни втрачатимуть свою вагу, h-індекси вчених то ростуть, то слабшають. Репутація університетів зберігається та рідше тьмяніє, ніж «зіркові» бібліометричні показники. Ця репутаційна стійкість підтверджується даними Комітету з науки та технологій парламенту Великобританії. Відкидаючи занепокоєння президента Королівського товариства щодо того, що британські дослідження можуть відставати від країн-конкурентів без додаткової фінансової підтримки, депутат Кіт Малтхаус заперечив: «Трініті-коледж Кембриджу має більше Нобелівських премій з науки, ніж вся континентальна Європа разом». Дійсно, нобелівську у Трініті  отримали 34 випускники і співробітники. Та чи можна судити про репутацію університету, яка базується на суб’єктивних оцінках – історії, академічній спадщині, дослідницькій культурі, зовнішній взаємодії, приємному кампусі, бібліометрії, фінансових витратах чи видатних випускниках? Для багатьох університетів рейтинг світової репутації Times Higher Education все ще є корисним барометром бренду ЗВО, який пропонує корисну інформацію про заклади вищої освіти, спонукаючи викладачів та вчених сприймати їх як найкращі місця для роботи, досліджень і навчання. Цього року Гарвардський університет очолює рейтинг репутації (це відбувається 14-й рік поспіль), за ним слідують Массачусетський технологічний інститут і Оксфордський університет (очолює рейтинг упродовж останніх 9-ти років). Найвищий рейтинг свідчить про престиж та академічну досконалість ЗВО, які підтримуються реальною продуктивністю.

Детальніше: https://surl.li/eidoxu, https://surl.li/uzamub

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-24
Share
ПРІОРИТЕТНІСТЬ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

ПРІОРИТЕТНІСТЬ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Настав час для цифрової справедливості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Настав час для цифрової справедливості».

Наголошується, що заклади вищої освіти мають забезпечити у пріоритетному порядку доступ до цифрових ресурсів та підтримку цифрової грамотності. Починаючи з ковідних часів ЗВО масово змінили формат  своєї взаємодії зі студентами та кратно збільшили кількість використовуваних цифрових інструментів. Відбувся перехід від університетів з обмеженою онлайн-програмою до суцільного онлайн-навчання, перехід від паперових носіїв до цифрових в усіх сферах освітнього процесу (планування, робота з абітурієнтами, фінансовий менеджмент, адміністрування), від друкованих освітніх матеріалів – до відкритих освітніх е-ресурсів. Ці зміни орієнтувались на те, що «достатньо добре для більшості людей» і не зосереджувались на питаннях справедливості  й доступності, не завжди ураховували наслідки упроваджуваних змін. Організаційно це мало форму надання ноутбуків тим студентам, які не могли собі їх купити самостійно;  обрання популярних чи доступних  онлайн-платформ;  вирішення проблем «цифрових мертвих зон», спричинених неадекватною цифровою архітектурою. Наразі необхідно забезпечити належну компетентність студентів, навчати їх у цифровій грамотності. Причому цифрова грамотність має сприйматись як основна компетентність: це не лише технічні навички, але й критичне мислення щодо цифрових інструментів (зокрема штучного інтелекту), етичне використання технологій та інформаційну грамотність, щоб спільнота знала, як розпізнавати та досліджувати достовірну інформацію. Слід брати до уваги, що постійно зростаюча кількість цифрових інструментів може стати проблемою для персоналу та студентів внаслідок перенасиченості та розпорошення зусиль на їх опанування. У кампусах потрібен доступний якісний wi-fi та широкосмуговий зв’язок. Університети повинні розробляти стратегію відкритого доступу і ставати дійсно відкритими для надання знань, формування зв’язків та розвитку лідерства для вирішення глобальних проблем і створення нових можливостей. Коли кожен студент і співробітник матимуть справедливий доступ до цифрових інструментів, ресурсів, відповідних матеріалів і навичок, необхідних для успіху, незалежно від їхнього соціально-економічного чи географічного статусу чи фізичних здібностей, заклади вищої освіти дійсно стануть інклюзивними. 

Детальніше: https://surl.gd/gtqbdp, https://surl.li/nhahec   

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ОсвітаОнлайн НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-21
Share
ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Підготовка здобувачів освіти до робочого місця».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Підготовка здобувачів освіти до робочого місця».

Ресурс містить понад тридцять статей, у яких фахівці пропонують свої поради щодо фокусування освітніх програм на аспектах майбутнього ринку праці. Зокрема, у них розглядаються ситуації передбачення та вирішення складних завдань, підготовки студентів до невідомого, формування корисних м’яких навичок, розвиток цифрової грамотності студентів, пошук роботи та можливість працевлаштування студентів за допомогою електронних портфоліо, отримання навичок ведення переговорів, здійснення професійного наставництва у питаннях працевлаштування студентів, надання кар’єрних послуг через соціальні мережі, підтримка постдоків у побудові кар’єри, підтримка у формуванні бачення майбутньої кар’єри на основі інтегрованого навчання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/spotlight/getting-students-workplaceready

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-20
Share
УПРОВАДЖЕННЯ МЕРЕЖЕВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ

УПРОВАДЖЕННЯ МЕРЕЖЕВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття  Волліс Спенс «П’ять ключових етапів упровадження мережевих інструментів ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття  Волліс Спенс «П’ять ключових етапів упровадження мережевих інструментів ШІ».

Автор наголошує, що інструмент зі штучним інтелектом «Запитай у випускника» допомагає студентам спілкуватися з випускниками, налагоджувати зв’язки та користуватися порадами щодо майбутньої кар’єри. Приклад  – один із проєктів Лондонської школи економіки та політичних наук «Ask an Alum». Завдяки використанню ШІ цей інструмент дає студентам можливість отримати цінну інформацію про кар’єру, створює можливості для спілкування з спільнотою випускників і сприяє створенню довгострокових зв’язків. З моменту його запуску у жовтні 2022 року він забезпечив понад 3,7 тис. зв’язків між студентами  та випускниками. З огляду на те, що зазвичай 12,5 тис. студентів бронюють понад 6 тис. годин кар’єрних зустрічей на рік, а також на зростаючу спільноту випускників (за прогнозами, вона досягне 300 тис.+ до 2030 року), ця нова технологія прекрасно справляється зі своїм завданням збільшення залученості студентів та випускників. В основі Ask an Alum – Educate for Global Impact, що надає студентам можливість розвивати свої зв’язки з випускниками, які знаходяться у різних регіонах та працюють у різних секторах економіки, для отримання порад та побудови довгострокових зв’язків. Лондонська школа економіки та політичних наук є першою установою в Європі, яка запровадила цей інструмент,  набула певного досвіду і наразі може говорити про проблеми, пов’язані з цим проєктом. Запуск нового інструменту штучного інтелекту не може мати вплив, якщо ключові зацікавлені сторони в установі не підтримають його, не розуміють, як і чому він працює та не заохочують його просування серед цільової аудиторії. Упровадження ШІ-інструменту у кар’єрні заходи має відбуватись поряд із активною роботою у соціальних мережах і на веб-сайті. Для заохочення студентів використовувати цей інструмент, потрібно продемонструвати його дієвість для покращення досвіду студентів. Оскільки штучний інтелект розвивається неймовірно швидко, необхідно прагнути бути постійно у курсі подій та підтримувати відповідну трансформацію освітніх програм.

Детальніше: https://surl.li/vkftvu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_#НРАТ_ШтучнийІнтелект Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-19
Share
ПОРОЖНІ КЛАСИ ТА НЕЗАЛУЧЕНІ УЧНІ В ЕПОХУ ШІ

ПОРОЖНІ КЛАСИ ТА НЕЗАЛУЧЕНІ УЧНІ В ЕПОХУ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Фейра і Лариси Ярової «Порожні класи та незалучені учні в епоху ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Фейра і Лариси Ярової «Порожні класи та незалучені учні в епоху ШІ».

Автори наголошують, що університети стикаються з гострою потребою прискорити зміни у системі викладання таким чином, щоб відновити зв’язок  цифрового способу життя студентів зі способом їх ефективного навчання.  Відомо, що молоді засновники відомих технологічних стартапів не любили традиційні лекції, особливо коли аудиторії були напівпорожні, а студенти здавалися незалученими. Натомість вони дізналися набагато більше, розпочавши власний бізнес. Викладання в епоху інновацій та штучного інтелекту слід брати до уваги тренд,  який впливає навіть на найкращі університети світу: низька відвідуваність аудиторій, незацікавлені студенти та зменшення кількості вступників. Формується розрив між тим, як студенти живуть цифровим мережевим життям, і тим, як організоване їхнє навчання в університеті. За останні 20 років інтернет, смартфони, соціальні медіа, дистанційне навчання, віртуальна та доповнена реальність і генеративний штучний інтелект увійшли у студентське життя настільки, що стали підривати традиційні уявлення про викладання та навчання.  Ці технології та нова поведінка студентів  змінюють підходи до доступу та споживання інформації, внаслідок чого по-новому створюються та розповсюджуються ідеї,  формуються та підтримуються зв’язки, формується репутація. Разом із тим, викладачі вищої освіти також занурені у цифровий світ: вони мають схожі мережі, які використовують для академічних і кар’єрних цілей.  Студенти та викладачі мають багато спільного, і визнання цієї подібності може сприяти налагодженню більш тісної співпраці, взаєморозумінню та формуванню  ефективного навчального середовища. Існує нагальна потреба інтегрувати нові технології у дизайн навчальних модулів, підтримуючи мережеве навчання та розвиваючи зручні цифрові навички. Автори пропонують власне бачення освітнього дизайну, перехід  від традиційних лекцій і звичайних есе чи іспитів до мережевого навчання та новітніх педагогічних методів оцінювання. Якщо викладачі  отримають необхідну підготовку, обладнання та засоби для підтримки проектування сучасного технологічного мережевого навчального модуля та упровадження новітніх технологій в освіту, розрив між цифровим життям і  традиційним навчанням може бути зменшений, а залученість студентів до навчання – підвищена.

Детальніше: https://surl.li/iodugm

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-02-18
Share