ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗДОРОВОГО КОГНІТИВНОГО СТАРІННЯ

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗДОРОВОГО КОГНІТИВНОГО СТАРІННЯ

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Використання технологій для сприяння здоровому когнітивному старінню».

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Використання технологій для сприяння здоровому когнітивному старінню».
У ній наголошується, що світ старішає, збільшується тривалість життя, знижується народжуваність. Стають все більш затребуваними нові способи виявлення та боротьби з розумовою відсталістю у літніх людей. Адже по мірі зростання кількості та частки людей старшого віку, когнітивні проблеми стають дедалі гострішою проблемою для систем охорони здоров’я та суспільства в цілому. Тут можуть допомогти системи, побудовані на використанні робототехніки та штучного інтелекту, – вони не лише діагностують, а й придатні для реабілітації людей із когнітивними проблемами. Традиційні моделі діагностики та лікування вимагають залучення великої кількості лікарів-терапевтів та численних візитів пацієнтів до лікарень або центрів реабілітації. Використання передових технологій може подолати ці обмеження: команда фахівців з ОАЕ створила робота, який розмовляє арабською і за зовнішністю нагадує літнього чоловіка. Датчики та камери дозволяють «йому» виявляти емоції та рухи співрозмовника, він може автономно оцінювати когнітивні здібності у людей, які перенесли інсульт.
Детальніше: https://is.gd/sSPXIJ
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-05-30
Share
НЕВДАЧІ – ЦЕ КОРИСНА ДОПОМОГА У НАВЧАННІ ТА РОЗВИТКУ

НЕВДАЧІ – ЦЕ КОРИСНА ДОПОМОГА У НАВЧАННІ ТА РОЗВИТКУ

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як правильно зазнати невдачі: поради, які допоможуть викладачам та співробітникам переосмислити та використати невдачі як корисну допомогу у навчанні та розвитку».

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як правильно зазнати невдачі: поради, які допоможуть викладачам та співробітникам переосмислити та використати невдачі як корисну допомогу у навчанні та розвитку».
Автори матеріалів одностайні в тому, що невдачі не приносять задоволення багатьом із нас, але вони життєво необхідні для прогресу у навчанні. Освітяни мають сприймати невдачу як сходинку до подальшого розвитку і навіть вітати її, особливо – на тлі постійної конкуренції в академічному світі, – при вступі до університету, отриманні фінансування досліджень, пошуку робочого місця тощо. У двадцяти коротких статтях автори діляться своїм досвідом та надають поради щодо того, як викладачі та дослідники можуть використовувати невдачі для покращення своїх власних досліджень та професійної практики; як створити культуру інновацій; як педагоги можуть навчити студентів використовувати невдачі для особистого росту та поглиблення своїх знань; як позбутися стигми невдач в академічному середовищі; як підготувати учнів до творчості та дизайн-мислення; навчити слухати й аналізувати ситуацію без емоцій; як не бути безпорадним у складні моменти життя тощо.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-05-29
Share
ВИКОРИСТАННЯ CHATGPT У ДОСЛІДЖЕННЯХ МОЖЕ МАТИ ДУЖЕ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

ВИКОРИСТАННЯ CHATGPT У ДОСЛІДЖЕННЯХ МОЖЕ МАТИ ДУЖЕ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дірка Ліндебаума «Дослідники, які використовують ChatGPT, схожі на індиків, які голосують на Різдво».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дірка Ліндебаума «Дослідники, які використовують ChatGPT, схожі на індиків, які голосують на Різдво».
Автори звертають увагу на те, що технологія генеративного штучного інтелекту загрожує збіднити дослідження та зруйнувати здатність людей розуміти соціальний світ. З моменту запуску ChatGPT наприкінці листопада минулого року документів та статей про можливості й небезпеки ШІ для навчання та педагогіки стало багато. Але про вплив на дослідження дискусія майже не ведеться, тоді як в окремих дисциплінах суспільних наук ChatGPT вже діє як співавтор. Дослідники схвильовано стрибають на підніжку потяга ШІ, щоб встигнути використати новий інструмент та зробити дослідницький процес більш «ефективним». Однак, слід серйозно подумати як мінімум над трьома наслідками використання ChatGPT у дослідженнях. Перша проблема в тому, що використання технології для складання оглядів літератури збіднює наші власні аналітичні здібності та теоретичну уяву. Здатність розуміти поточну літературу і використовувати уяву має вирішальне значення для розв’язання теоретичних завдань, пояснень, розуміння практики. Ризик полягає в тому, що надмірна залежність від ChatGPT призведе до декваліфікації розумової сфери, зробить нас погано підготовленими до вирішення нових складних проблем. Друга проблема пов’язана з використанням ChatGPT у соціальних дослідженнях, що суттєво змінює спосіб теоретизації: технологія обробляє дані за допомогою обчислень та формальної раціональності, а не суджень та раціональності. Коли ШІ застосовується до теоретизування, він втілює припущення, що світ заснований на абстрактних та формальних процедурах, правилах та законах, які універсально застосовуються. Це – світогляд, який за твердженням Макса Вебера, завдає шкоди громадському життю. Третя проблема використання ChatGPT у дослідженнях полягає в тому, що це спотворює умови чесного та дійсно конкурентного ринку найкращих ідей. Публікації мають наукову цінність, разом із тим вони важливі для кар’єрного зростання та статусу вченого. Наявні труднощі з отриманням постійних посад породжують у людей сильну спокусу пропустити важку власну інтелектуальну роботу з обмірковування та написання добре продуманих статей у гонитві за довгим списком публікацій у резюме. Не усі готові побачити та прийняти ці ризики. Стрімкий процес залучення ChatGPT в усі види діяльності, включно з дослідницькою, дає підстави прогнозувати його широке використання у майбутньому. Тим не менш, важливо розуміти, що дослідники, зрештою можуть втратити здатність пояснювати та розуміти соціальний світ. То ж на питання «Хто хоче бути індичкою, яка голосує за це похмуре Різдво?» автори статті відповідають «Ні, нас не рахуйте».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-26
Share
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ТА ПРОБЛЕМИ З ПУБЛІКАЦІЄЮ

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ТА ПРОБЛЕМИ З ПУБЛІКАЦІЄЮ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Інми Перал та Маель Генну «Чому відкритий доступ ускладнює публікацію?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Інми Перал та Маель Генну «Чому відкритий доступ ускладнює публікацію?».
Публікація у відкритому доступі стає мейнстрімом. Іноді це є вимогою, але це також непростий процес, який потребує детального вивчення та розуміння. Open-access publishing має багато визначень та відтінків – золотий, платиновий, діамантовий, зелений. Журнали з публікаціями відкритого доступу формують мінливий ландшафт, де різні зацікавлені сторони просувають свій власний порядок денний. Дослідники, які бажають нормально орієнтуватись у цьому середовищі, повинні тримати «руку на пульсі» змін та приймати до уваги необхідні витрати на публікацію, вимоги грантодавців, види ліцензій, складні аспекти авторського права тощо. Тоді як раніше усі ці аспекти за традиційної передплатної системи їх не обтяжували. Наразі університети та наукові установи змушені реорганізовувати свою систему підтримки публікацій. Хто і як може у цьому допомогти? Автори статті посилаються на думки студентів та викладачів Люксембурзького університету. Виявилось, що доволі поширеними є помилкові уявлення про процес оприлюднення результатів, щодо якого опитані висловлювались наступним чином: я не дбаю про широку публіку – публікації призначені для моїх колег, і вони мають доступ до моїх робіт; я завантажую свої роботи, дані тощо на свою веб-сторінку або в улюблену соціальну мережу, і цього достатньо; якщо я хочу опублікувати матеріал у відкритому доступі, я маю за це заплатити; я не можу публікувати у відкритому доступі через потенційні патенти та/або комерційну вигоду; відкритий доступ означає, що будь-хто може взяти мою роботу і перетворити її на будь-який матеріал для власної вигоди; мені сказали, що я не можу повторно використовувати власний графік для наступної публікації – як це можливо. Отже, додаткове навчання дослідників тому, як має відбуватись оприлюднення й обговорення результатів досліджень, – необхідне. Потрібно більш глибоко пояснювати технічні аспекти ліцензування та авторського права, завдання ефективного розповсюдження й повторного використання публікацій та інших результатів досліджень.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-25
Share
ВАШУ СТАТТЮ ВІДХИЛЕНО? СПРИЙМАЙТЕ ЦЕ ЯК МОЖЛИВІСТЬ

ВАШУ СТАТТЮ ВІДХИЛЕНО? СПРИЙМАЙТЕ ЦЕ ЯК МОЖЛИВІСТЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».
Ніхто не любить негативних відгуків, але відхилення статті журналом, на думку Леглоу, це не так вже й погано. Процес подання та розгляду статті є доволі усталеним і прогнозованим. Тому авторка, що має відповідний досвід, ділиться порадами, відправною точкою яких є позитивна реакція: відхилення статті гарним рецензованим журналом – не трагедія, а гарна можливість. Більшість видів наукової діяльності передбачає конкурсний відбір і контроль якості, а це означає, що ви частіше чуєте «ні», ніж «так». Спроба опублікувати статтю у рецензованому журналі не є винятком. Відповідь «ні» надає шанс добре подумати про якість того, що ви написали. Якщо ваша стаття відповідає «стандарту» для гуманітарних наук, вона зазвичай пишеться однією людиною і подається на розгляд редактора, який анонімізує її й надсилає двом рецензентам, чиї імена автору не розкриваються (т.зв. «подвійне сліпе рецензування»). Для якісного рецензування статті потрібен час. Деякі журнали обіцяють швидкий процес рецензування (наприклад, три місяці), а інші можуть змусити вас чекати цілий рік. Усе залежить від того, наскільки швидко вони можуть знайти рецензентів, які будуть доступні у потрібний час. Врешті-решт автор отримує електронного листа з повідомленням про результат, з відгуком або без нього. Якщо це – відмова, то перший розумний крок – сприйняти її як форму зворотного зв’язку: тверду і неприємну, але чітко висловлену. Вам можуть підказати, які є недоліки у вашій аргументації, чи варто спробувати інший підхід до дослідження. Якщо відмова була без належної аргументації та розгорнутого зворотного зв’язку, можна надсилати рукопис до іншого журналу. Але якщо відмова була зі зворотним зв’язком, то потрібно обов’язково уважно прочитати зауваження та рекомендації, проаналізувати їх, порадитись з іншими експертами, запитати рецензію від колег. Також слід уважно переглянути свою мотивацію (чому ви написали саме цю статтю), структурувати її, розібрати на логічні частини та зібрати заново; оновити план; оцінити стиль викладення та оформлення. Після цього статтю бажано доопрацювати і потім подати повторно, можливо – декілька разів поспіль проходячи той самий цикл. Конструктивний підхід полягає у тому, щоб дивитись на відмову як на специфічну форму зворотного зв’язку, яка дає шанс, час і простір для удосконалення.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-24
Share
ЧИ МОЖЕ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ БУТИ ЕКОЛОГІЧНИМ?

ЧИ МОЖЕ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ БУТИ ЕКОЛОГІЧНИМ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Інеси Чихі та Інми Перал «Будь «зеленим», штучний інтелекте!».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Інеси Чихі та Інми Перал «Будь «зеленим», штучний інтелекте!».
Автори розмірковують над питанням: чи може штучний інтелект бути «зеленим» та відповідати викликам часу, допомагаючи у вирішенні складних проблем? Оскільки університети інтегрують курси зі штучного інтелекту в різні галузі знань та дисципліни, їм також необхідно показати студентам ризики та витрати від використання ШІ, особливо – з позицій збереження навколишнього середовища. Штучний інтелект дехто розглядає як майже магічний інструмент розв’язання складних проблем в економіці, фінансах, природничих і медичних науках, лінгвістиці, інженерних та комп’ютерних науках. Він став надзвичайно привабливим для студентів, спрощує рутинну роботу, відкриває нові можливості для кар’єри. Він інтегрується в системи освіти для поліпшення методів навчання та забезпечення більш ефективної взаємодії між викладачами та студентами, розробки інноваційних методів викладання. Оскільки він стає всюдисущим, суспільству треба подумати про те, як зробити ШІ екологічним і сталиим, адже він потребує значних ресурсів (енергія, машини тощо), великі дані не є безкоштовними. Студенти повинні розуміти, у чому полягають обмеження ШІ та співвідносили його переваги і недоліки. Інтеграція інформації про «зелений» штучний інтелект в навчальні програми є важливим чинником підвищення їх обізнаності. Рекомендуйте здобувачам освіти не занурюватися повністю у рішення, побудовані на використанні штучного інтелекту, комбінувати їх з традиційними методиками та алгоритмами, які є менш енергоємними. Крім того, усі проекти, які базуються на штучному інтелекті, повинні супроводжуватися дослідженням впливу на навколишнє середовище.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-23
Share
ПІДВИЩЕННЯ ЦІННОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

ПІДВИЩЕННЯ ЦІННОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістофа Хонольда «Як підвищити цінність дослідження та управління інтелектуальною власністю».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістофа Хонольда «Як підвищити цінність дослідження та управління інтелектуальною власністю».
Автор наголошує, що забезпечення соціального, екологічного та економічний впливу нових знань є важливим елементом дослідження та цінністю університетів. Інформація про нові знання та винаходи не лише публікується, а й використовується в освіті, бізнесі, суспільстві, перетворюється на інтелектуальну власність, що потребує відповідної передачі знань і технологій. Таким чином реалізується місія університетів. Чотири кроки підвищення цінності досліджень, на яких наголошує Крістоф: обрати цілі (освітня установа повинна мати конкретні цілі досліджень та стратегію для їх оцінювання); бути обізнаним у питання ІВ та знати свої права та належним чином їх реалізовувати (творець знань є автором публікацій, програмного забезпечення, баз даних, алгоритмів або методів, винахідником – автором технологічних рішень або розробником ноу-хау); створити дослідницьку команду (процес валоризації дослідження складний і вимагає навичок, які неможливо об’єднати в одній людині); використовувати правильні інструменти та слідувати офіційним процедурам. Це стане у нагоді науковцям упродовж усього дослідницького циклу та допоможе в отриманні фінансування.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-22
Share
КОРИСНІ ПОРАДИ ВІД ЛЮКСЕМБУРЗЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

КОРИСНІ ПОРАДИ ВІД ЛЮКСЕМБУРЗЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

На сайті Times Higher Education опублікована підбірка корисних порад з питань бакалаврських програм, післядипломної освіти, докторських шкіл у різноманітних галузях (від STEM до права, економіки і соціальних наук) Люксембурзького університету.

На сайті Times Higher Education опублікована підбірка корисних порад з питань бакалаврських програм, післядипломної освіти, докторських шкіл у різноманітних галузях (від STEM до права, економіки і соціальних наук) Люксембурзького університету.
Одинадцять статей присвячені різним аспектам академічного життя. Читачі знайдуть тут відповіді на нагальні питання: як публікувати відповідальні відтворювані дослідження; як учні сприймають оцінювання та як підвищити його справедливість; як визначити цінність дослідження та забезпечити ефективне управління інтелектуальною власністю; як будувати успішну академічну кар’єру та скільки науковцю потрібно публікацій; сталий розвиток та ШІ; чи ускладнює відкритий доступ публікацію; що робити, якщо науковий журнал відхилив вашу статтю тощо.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-19
Share
ЯК ПРОТИСТОЯТИ ЖАХЛИВИМ СКУПИМ «СИСТЕМАМ» УНІВЕРСИТЕТІВ

ЯК ПРОТИСТОЯТИ ЖАХЛИВИМ СКУПИМ «СИСТЕМАМ» УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Енді Фарнелл «Давайте протистояти жахливим скупим системам університетів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Енді Фарнелл «Давайте протистояти жахливим скупим системам університетів».
Автор висловлює обурення тим, як адміністрації університетів відносяться до співробітників та запрошених лекторів, а також висловлює здивування покірністю науковців і освітян, які багато часу працюють безоплатно. Він пише: «Поговоріть із вченими досить довго, і ви почуєте, як хтось обов’язково скаже: «Ми робимо це не заради грошей, чи не так?». У цей момент ми всі «повинні» розуміти, кивати головою та пишатися своїм благородним покликанням. Це потрібно зупинити. Ми можемо робити це не через гроші, але наші боси роблять це саме за гроші, і вони сміються з нас…». Переконайтеся, що ви виставили рахунок за свій витрачений час і зусилля за найвищою ставкою, закликає Енді. У якості аргументації він наводить приклади зі свого життя та колег із шотландського, фінського, англійських університетів. Це – приклади надмірних вимог до подання довідок, оформлення цілого стусу документів, надання додаткових свідоцтв та підтверджень, заповнення різних форм, складної комунікації з роботодавцем після виконаної та неоплаченої роботи, необгрунтованих вимог щодо проходження коротких університетських курсів для перевірки знань, непрофільної канцелярської роботи. «Виставляйте рахунок за весь адміністративний час, який ви витрачаєте на оформлення документів та боротьбу з університетськими онлайн-системами. Переконайтеся, що ви виставляєте рахунок за найвищою ставкою, тому що робота адміністратором не приносить вам задоволення і не сприяє вашому академічному зростанню… Не погоджуйтесь на оплату раз на квартал: вам не сплачуватимуть своєчасно, тоді як університети отримають зиск, утримуючи ваші гроші… Реальність така, що університети не поважають своїх звільнених працівників. Як вони Вас не називають – тимчасовими працівниками чи запрошеними гостями, одна річ залишається незмінною: вони глибоко обурені тим, що нам платять, і будуть використовувати усі можливі хитрощі, щоб відстрочити чи уникнути цього».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-18
Share
ЧИ МОЖЛИВА ДРУЖБА В АКАДЕМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ?

ЧИ МОЖЛИВА ДРУЖБА В АКАДЕМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чи можлива справжня дружба в академічному середовищі?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чи можлива справжня дружба в академічному середовищі?».
У ній наголошується, що альянси з університетськими колегами можуть бути надихаючими та життєствердними, але також можуть ґрунтуватись лише на амбіціях чи інстинкті виживання. Кожен з шести авторів розмірковує про відносини між колегами в університетах. Зокрема, Кейт Айхгорн, доцент кафедри вивчення культури та медіа у Новій школі Нью-Йорку, згадує про зверхність у поведінці старших колег та закритість від спілкування, з чим він стикнувся, потрапивши до університету в якості викладача. Лінкольн Еллісон, викладач Уорікського університету, наголошує, що академічне суспільство в інституціональному контексті залишається доволі закритим і упередженим. Еліс Келлі, доцент кафедри літератури та історії університету Ворвіка говорить, що під «дружбою» колеги по кафедрі зазвичай розуміють нормальні відносини та спільне вирішення поточних проблем і задається питанням: чи є ті люди, з якими я працюю пліч-о-пліч та матеріали яких я коментую в Instagram – насправді друзями, чи це просто ті, хто займається схожою тематикою і знайомі мені по роботі? Хелен Е. Ліс, автор книги «Університетська гра: мистецтво самоосвіти в університеті», говорить: «в університетах завжди багато поверхневої «дружньості» – це частина культури посміхатися і жартувати, але це не рятує від пліток і зрадницьких ударів у спину… Тут «друзі» дуже залежать від роботи, яку ви робите або плануєте робити… Вони зникають, коли ви перестанете бути корисними один одному». Натомість Майкл Марінетто, старший викладач менеджменту Кардіффської бізнес-школи, вважає, що заводити друзів – це найважливіший елемент академічного життя та кар’єри. Скотт Річ із дослідницького інституту Університету Торонто, наголошує: «На етапі початку кар’єри… дружні стосунки дали мені необхідну практичну та емоційну підтримку. Я можу чесно сказати, що без них я би не витримав важких часів».
Детальніше: https://bit.ly/3W97Uso
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-17
Share