ШІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗМЕНШЕННЯ КОГНІТИВНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

ШІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗМЕНШЕННЯ КОГНІТИВНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ванесси Мар-Молінеро «ШI як інструмент доступу для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ванесси Мар-Молінеро «ШI як інструмент доступу для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу».

У ній розглядається, як генеративний штучний інтелект може слугувати інструментом підтримки та зменшення когнітивного навантаження на рутинні завдання. Форматування документів, сортування пошти, редагування письмових звернень створюють енергетичне навантаження. Використання ГШІ  може його зменшувати, якщо застосовувати його прозоро та етично. Наприклад, штучний інтелект може взяти на себе підготовку чернеток листів чи резюме, допомагати з мовними питаннями, розробляти шаблони та робити альтернативний текст для зображень. Багато працівників мають сумніви щодо доцільності використання ШІ, щоб це не виглядало як «обман» або прояв невмілості, особливо – в академічному середовищі, де цінується власна експертиза й чистота авторства. Щоб протидіяти цьому, інституції мають забезпечити чіткі етичні керівництва, а також відкритий і комфортний простір для обговорення.  Доцільно скористатись наступними стратегіями: обмін досвідом; надання шаблонів, чек-лістів, прикладів та політик доступності; навчальні сесії для завдань типу «з чернеток до листів», «структура змісту», «редагування стилю»; моделі прозорого використання (наприклад, необхідні примітки на кшталт «чернетка з ШI-допомогою, відредаговано людиною») для нормалізації практики; наставництво та надання часу на тестування й опанування ШІ-інструментів. Коли ГШІ вбудовується як інструмент доступності, а не як заміна експертизи, він може значно зменшити бар’єри для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу, надаючи їм більше ресурсів для фокусування на змістовній роботі, допомагаючи долати нерівність у кар’єрному зростанні, підвищити якість комунікацій і прискорити адміністративні процеси без втрати академічного контролю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XIfVd

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-10-27
Share
ХВИЛЯ ПСЕВДОНАУКОВИХ ТЕКСТІВ, ЯКИМИ ЗАВАЛЮЮТЬ ВИДАВНИЦТВА

ХВИЛЯ ПСЕВДОНАУКОВИХ ТЕКСТІВ, ЯКИМИ ЗАВАЛЮЮТЬ ВИДАВНИЦТВА

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Низькоякісні статті та статті, створені за допомогою штучного інтелекту, можуть захлеснути видавництва».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Низькоякісні статті та статті, створені за допомогою штучного інтелекту, можуть захлеснути видавництва».

У ній обговорюються результати проведеного Cambridge University Press опитування понад трьох тисяч дослідників щодо впливу ШІ наакадемічний процес. Вони висловили занепокоєння, що зростання кількості публікацій з низькою якістю чи з використанням контенту, згенерованого ШІ, може перевантажити систему рецензування і підірвати довіру до видавничої екосистеми. Зокрема, 53% вважають, що вплив ШІ на систему академічних публікацій буде негативним, і лише 18 % вбачають в ньому потенціал для покращення. Опитані висловлювали побоювання, що ШІ сприятиме збільшенню текстів, основаних на сумнівних наборах даних, що містять «галюцинації» (вигадування джерел і тверджень) у тексті й порушенню права інтелектуальної власності. Близько третини опитаних сказали, що через поширення ШІ буде важче отримати належне визнання власних наукових здобутків. Окрм того, посилюється загальний тиск на систему публікацій через зростання обсягу відкритого доступу і число проіндексованих статей: між 2016 і 2022 роком кількість статей зросла приблизно на 897 тис. (біля 6% на рік). 81% опитаних вважає, що обсяг робіт перевантажив систему рецензування, а 50 % пов’язують погіршення якості рецензії з масовістю поданих статей. Отже, слід припинити гонитву за кількісними показниками в академічному середовищі, а натомість переорієнтувати мотивацію на якість результатів.  Необхідна декомпозиція оцінювання наукової діяльності, визнання інших форм внеску (наприклад, даних, програмного забезпечення, рецензій, викладацької роботи), використання альтернативних форматів публікацій і зменшення залежності від метрик журналів. Також видавці мають розробляти низьковартісні, масштабовані альтернативні шляхи публікації, які були б визнані науковою спільнотою. Автор попереджає про системну кризу наукової та видавчничої діяльності: коли кількість витісняє сенс, рецензування стає втратою  часу, а наукова довіра — надто тонкою ниткою. Якщо університети, наукові журнали й фінансуючі  інституції не переглянуть моделі мотивацій, система може зруйнуватися зсередини.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hLeBX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-24
Share
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ПІД ТИСКОМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ПІД ТИСКОМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти фон Ессен «За межами проектування навчання: підтримка педагогічних інновацій у відповідь на ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти фон Ессен «За межами проектування навчання: підтримка педагогічних інновацій у відповідь на ШІ».

У ній автор розмірковує про те, що роль навчального дизайну в університетах останнім часом змінилася:  стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту призвів до того, що ШІ стає центром інновацій у навчанні, змінюючи фундаментальні підходи до педагогіки. Спершу навчальний дизайн слугував мостом між навчальними дисциплінами, технологіями й педагогічною наукою, допомагаючи викладачам адаптувати курси до онлайн і змішаних форматів. Але з часом він трансформувався: дизайнери (люди, що розробляють освітні моделі) все частіше беруть участь у масштабованих, індустріальних процесах, де акцент з інновацій переходить на швидкість виробництва контенту. Ці зсуви посилюють ризики: зосередження на ефективності замість змісту, уніфікація підходів, зменшення простору для творчості. Упровадження ШІ суттєво посилює ці тенденції. Якщо університети використовують ШІ лише для швидкої генерації навчальних матеріалів, вони ризикують поглибити модель «контентної конвеєрної лінії». Натомість потенціал ШІ полягає в тому, щоб звільнити час для рефлексії, експериментів і ризику — якщо інституції вкладуть ці ресурси в стратегії розвитку педагогіки, а не виключно в технологічне прискорення. Автор пропонує три ключові підходи: узгодження інновацій із цінностями закладу (будь-які нові методики мають відповідати місії та пріоритетам); створення спільнот практики серед викладачів (формування просторів, де можна обговорювати, ризикувати і спільно тестувати ідеї); інвестиції в педагогічне лідерство (окремі ролі, які спрямовують інновацію, підтримують викладачів і забезпечують зв’язок між стратегією й практикою). Справжні зміни в освіті не відбудуться, якщо університети не пересунуть центр уваги з технологій на педагогіку. Отже, хто поставить навчальний задум у центр освітнього процесу, той і зможе максимально ефективно скористатися потенціалом ШІ як каталізатора якості.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4BFUO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-10-23
Share
СУПЕРУНІВЕРСИТЕТИ: ЧИ ВРЯТУЮТЬ ВОНИ ВИЩУ ОСВІТУ?

СУПЕРУНІВЕРСИТЕТИ: ЧИ ВРЯТУЮТЬ ВОНИ ВИЩУ ОСВІТУ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чи врятують суперуніверситети британську вищу освіту?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чи врятують суперуніверситети британську вищу освіту?».

У ній декілька визнаних експертів аналізують поглиблення фінансової кризи у британському освітньому секторі та визначають перспективи створення великих об’єднаних університетських структур, так званих «суперуніверситетів», як можливого шляху виходу з цієї ситуації. Нинішня модель англійської вищої освіти, в якій працює понад 130 університетів, що надають подібні програми, конкурують за студентів і ресурси, стала надзвичайно вразливою у нових умовах обмеженості доходів від навчання, посилення конкуренції з приватними провайдерами, демографічних й технологічних змін. Це змушує керівників ЗВО задуматися про необхідність «масштабування» або «групування» установ. Одним із таких прикладів є «квазі-злиття» університетів Кенту і Грінвічу, яке часто називають першим зразком суперуніверситету у Великій Британії. Однак злиття чи формування великих груп — не панацея, оскільки вимагає значних ресурсів, складного управління й тривалої адаптації. Більше того, існує ризик, що концентрація наукових і фінансових ресурсів у великих об’єднаннях може послабити роль регіональних університетів, які виконують важливу місцеву, соціальну й економічну функцію. Ключове питання тут у характері процесів: чи відбуватимуться зміни за планом з урахуванням суспільної рівності, чи залишиться реакцією на ринкові проблеми. Якщо створення суперуніверситетів відбуватиметься без системного регулювання, то можна прогнозувати утворення 10-12 надвеликих ЗВО з відповідним ослабленням або навіть зникненням решти університетів. Це може спричинити поглиблення регіональних нерівностей та втрату різноманітності академічної екосистеми. Автори наголошують, що майбутнє вищої освіти у Великій Британії – не питання «якщо» буде здійснена трансформація, а «коли і як». Час спонтанних змін вже минув. На порядку денному рішення, які повинні враховувати не лише фінансову життєздатність, а й соціальну роль університетів, їхній зв’язок із громадою. Якщо будуть дотримані ці умови, суперуніверситети можуть стати каталізаторами змін. Але без чіткої стратегії, державної підтримки та уваги до регіонального й суспільного контексту існує ризик, що вони лише консолідують владу й ресурси, залишаючи інші частини системи на узбіччі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2EnFc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-10-22
Share
ДОБІРКА ПОРАД ВІД  УНІВЕРСИТЕТУ МАКАО

ДОБІРКА ПОРАД ВІД  УНІВЕРСИТЕТУ МАКАО

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована  добірка корисних ресурсів від університету Макао.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована  добірка корисних ресурсів від університету Макао.

Йдеться про дванадцять статей про результати досліджень та нововведення, підготовлених науковцями університету. Серед них: «Сприяння комерціалізації досліджень шляхом стратегічної співпраці»; «Розкриття ролі Макао в художньому обміні між Китаєм і Європою в XVII і XVIII століттях»; «Створення біобанку живих пухлинних тканин для підтримки персоналізованого лікування та досліджень»; «Побудова чистих, низьковуглецевих та безпечних міських енергетичних систем на основі інтернету речей»; «Розроблення нової технології скринінгу лікарських засобів для прецизійної медицини»; «Розроблення платформи традиційної китайської медицини на основі штучного інтелекту для пошуку ліків від нейродегенеративних захворювань»; «Розумна крихітна робототехніка»; «Цифрові інновації для побудови розумних міст майбутнього»; «Новаторські дослідження у галузі передових матеріалів»; «Як Університет Макао досягає глобального впливу завдяки своїй інноваційній дослідницькій екосистемі»; «Новаторська дослідницька структура та широкомасштабна співпраця для підвищення авторитету у світовій системі вищій освіті»; «Оптимізація розвитку талантів через цілісне та міждисциплінарне навчання»; «Міжнародноге зростання».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/byNUA, https://www.um.edu.mo/

Фото: ТНЕ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-10-21
Share
УНІВЕРСИТЕТ ПІД КОНТРОЛЕМ: ЯК БЮРОКРАТІЯ ДИКТУЄ УМОВИ

УНІВЕРСИТЕТ ПІД КОНТРОЛЕМ: ЯК БЮРОКРАТІЯ ДИКТУЄ УМОВИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахіл Бхардвадж «Комітети та ІТ-відділи захопили університет».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахіл Бхардвадж «Комітети та ІТ-відділи захопили університет».

У ній стверджується, що викладачам було б значне легше працювати, якби їм не доводилося б отримувати стільки погоджень і дозволів під час виконання своєї роботи. Університети дедалі більше стають ареною внутрішньої боротьби, де комітети та інформаційні служби отримують непропорційно велику владу над академічною діяльністю. Складно стало запустити новий курс навіть в актуальних галузях (як, наприклад, штучний інтелект) через необхідність пройти численні комітетські процедури, дуже умовно пов’язані з перевіркою якості. У провідних університетах новий курс може бути погоджений за три місяці, але зазвичай через бюрократію цього доводиться чекати один-два роки. Ситуація ускладнюється тим, що викладачів завалюють паперовою роботою щоб  формально забезпечити дотримання високих стандартів, а на практиці це лише поглинає ресурси викладачів. Особливо яскраво проявляється конфлікт між індивідуальними академічними преференціями та інституційними рішеннями ІТ-відділів. Якщо викладачу потрібний специфічний сервіс, ІТ-центр може наполягати на своїй системі, відмовляючись погоджувати альтернативне рішення, навіть якщо воно краще відповідає дослідницьким потребам. Подібні процеси затягуються листуванням упродовж багатьох тижнів і виснажують когнітивні ресурси. Автор згадує концепцію «захоплення інституції», коли політики та служби всередині організації просувають власні інтереси, внаслідок чого процедури стають самоціллю, а не засобом, витрати на бюрократію не завжди ураховуються, а постійне недофінансування викладачів поглиблює проблему. Пропонується переглянути процедурні моменти, зробивши акцент на розвитку критичного мислення студентів. Слід ставити під сумнів ті процедури, які не додають цінності, спрощувати чи замінювати застарілі рішення менш складними. Потрібно делегувати права приймати рішення тим, хто бере участь у викладанні та дослідженнях, а не тим, хто стоїть поза навчальним процесом. Потребує переосмислення система університетського управління: бюрократія й ІТ-центри не повинні заважати академічній діяльності, університети не мають бути системами протидії інноваціям, потрібно дати більше свободи факультетам, відновити пріоритет наукової автономії над процедурною домінантою.

Детальніше:   https://qrpage.net/qr/DbqgR

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-10-20
Share
США СКОРОЧУЮТЬ ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. УНІВЕРСИТЕТАМ СЛІД ОБ’ЄДНУВАТИСЬ

США СКОРОЧУЮТЬ ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. УНІВЕРСИТЕТАМ СЛІД ОБ’ЄДНУВАТИСЬ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хавергала «Потрібні нові колаборації, оскільки США скорочують фінансування досліджень охорони здоров’я».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хавергала «Потрібні нові колаборації, оскільки США скорочують фінансування досліджень охорони здоров’я».

У ній розглядаються наслідки рішень нинішньої адміністрації США щодо зменшення видатків на міжнародні програми досліджень у сфері охорони здоров’я і те, як світовий університетський сектор намагається адаптуватися до нових умов через розвиток партнерств та диверсифікацію ресурсів. Університети, які займалися відповідними дослідженнями на глобальному рівні наразі змушені терміново шукати нові джерела фінансування у реальному секторі, серед благодійних фондів і міжнародних організацій. Зменшення підтримки з боку Національних інститутів здоров’я США боляче вдарило по проєктах боротьби зі СНІДом, туберкульозом, Еболою та іншими захворюваннями. Залежність від одного крупного джерела фінансування була однією з найсерйозніших помилок минулого, а тепер університети прагнуть розширити географію партнерств на країни Близького Сходу та Азії. Скорочення фінансування призвело до зміни конкуренції: тепер замість суперництва за отримання грантів все частіше розгортається спільна робота. Але навіть тут є ризики: втрата доступу до американських даних й інфраструктури може мати далекосяжні наслідки навіть для тих проєктів, які фінансувалися іншими джерелами. Науковці починають змінювати свою ментальність і розробляють проєкти з потенційною комерційною цінністю, щоб приваблювати фармацевтичні компанії, будувати екосистеми, не обмежені вузькими клінічними інтервенціями. Такий підхід може допомогти залучати інвестиції з нових джерел. Отже, нинішнє скорочення фінансування досліджень глобального здоров’я створює серйозний виклик для академічного сектора, відповідь на який – не боротьба за ті самі ресурси, а якісні структурні зміни: нові моделі співпраці, диверсифікація партнерів, інтеграція науки та виробництва як джерел фінансової і операційної підтримки. Така стратегія має шанс забезпечити стійкість глобальних медичних досліджень у нестабільному світі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/PX27x

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-17
Share
ЯК СТУДЕНТИ СПРИЙМАЮТЬ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У НАВЧАННІ

ЯК СТУДЕНТИ СПРИЙМАЮТЬ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У НАВЧАННІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Флоренсії Мур та Агостіни Арбія «Що ваші студенти думають про штучний інтелект».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Флоренсії Мур та Агостіни Арбія «Що ваші студенти думають про штучний інтелект».

У ній міститься попередній аналіз результатів опитування студентів про їхнє ставлення до використання інструментів ШІ, їх переваги, недоліки, пов’язані ризики та способи використання у навчальному процесі. 48 % опитаних студентів засвідчили, що вони часто використовують ШІ, а 12 % роблять це завжди. Разом із тим, коли вони оцінювали поведінку своїх однокурсників, то говорили вже про  61 % та 19 % відповідно. Найчастішими завданнями, для виконання яких застосовувались інструменти ШІ, став пошук інформації, створення анотацій, узагальнення змісту великих текстів та написання завдань із текстовими компонентами. Приблизно 40 % студентів використовують ШІ для генерації чернеток, які потім редагують самостійно. 36 % здобувачів освіти, які взяли участь в опитуванні, вважають, що ШІ допомагає їм краще розуміти концепції та процедури. 31 % респондентів передусім цінують економію часу на здійснення рутинних завдань. Водночас 29 % студентів визнали й негативний вплив ГШІ: зменшення інтелектуальних навантажень, ослаблення критичного мислення, творчих здібностей і навичок академічного письма. Є різниця між сприйняттям використання ШІ студентами та оцінками їхніх однолітків, що може бути ознакою внутрішнього конфлікту: студенти не завжди готові зізнаватися у широкому використанні технологій ШІ та/або побоюються осуду. Попри можливості прискорення роботи, інструменти ШІ можуть негативно впливати на автономію мислення, розвиток когнітивних здібностей, тому потребують розумного впровадження та постійного моніторингу. У педагогічному контексті автор радить викладачам та університетам розвивати цифрову грамотність, вести діалог зі студентами про можливості й обмеження ШІ, заохочувати метакогнітивне осмислення навчального процесу та включати у завдання запитання, які стимулюють рефлексію над тим, як саме ШІ був використаний. У перспективі ці кроки мають допомогти інтегрувати ШІ так, щоб він доповнював, а не замінював мислення студентів. Таким чином, не можна ігнорувати той факт, що студенти вже активно залучені до роботи з ШІ, сприймають його як корисний інструмент та мають інформацію про ризики. Важливо, щоб ЗВО не ігнорували цей досвід, а враховували його при формуванні своїх  освітніх політик і практик.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hvkKL

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-10-16
Share
МАЙБУТНЄ ЦИФРОВИХ  ТЕХНОЛОГІЙ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

МАЙБУТНЄ ЦИФРОВИХ  ТЕХНОЛОГІЙ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Розроблення персоналізованих стратегій здоров’я з використанням даних у реальному часі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Розроблення персоналізованих стратегій здоров’я з використанням даних у реальному часі».

У ній йдеться про новий підхід до розуміння людського здоров’я, заснований на динамічному зборі біометричних даних і постійному моніторингу змін у фізіологічному стані людини. Традиційна наука про здоров’я здебільшого працює з даними минулого, аналізуючи раніше зібрану інформацію, але рідко ураховує, як організм реагує на зміни, що відбуваються  у реальному часі. Цю обмеженість прагне подолати команда під керівництвом професора Діна Хо з Національного університету Сінгапуру, яка започаткувала пілотний проєкт DELTA. Дослідники є учасниками експерименту, систематично змінюючи спосіб життя під контролем системи фіксації усіх біомаркерів — від показників метаболізму й сну до стану серця та кишківника. Головна цінність експерименту в тому, що він продемонстрував потенціал аналізу даних у режимі реального часу. Такий підхід відкриває можливість відстежувати ефект кожної зміни та формувати індивідуальні стратегії підтримки здоров’я, що еволюціонують разом із людиною. Науковці розмірковують про створення системи, яка допоможе перетворити величезні масиви біологічних даних на практичні інструменти самоконтролю, причому не в рамках реакції на хворобу, що з’явилась, а в форматі превентивної моделі, у якій здоров’я стає процесом щоденного управління. Кожна людина, отримавши доступ до власних показників стану здоров’я, зможе приймати рішення про свій спосіб життя на підставі доказових даних, а не інтуїції чи загальних порад. На конференції Digital Health Asia 2025 Дін Хо наголосив, що майбутнє медицини — у поєднанні технологій і поведінкових змін. Цифрові системи повинні не лише фіксувати відхилення, а й передбачати їх, допомагаючи людині діяти на випередження. Такий підхід змінює саму парадигму охорони здоров’я: від лікування — до передбачення, від реакції — до постійної профілактики.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/u4hjT

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-15
Share
СВІТОВИЙ РЕЙТИНГ УНІВЕРСИТЕТІВ 2026 РОКУ

СВІТОВИЙ РЕЙТИНГ УНІВЕРСИТЕТІВ 2026 РОКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано нові результати світового рейтингу університетів

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано нові результати світового рейтингу університетів

Йдеться про список найкращих університетів світу, якому довіряють студенти, вчені, представники урядів та галузеві експерти з усього світу. До нього наразі входить 2191 навчальний заклад із 115 країн. Рейтинг THE ураховує глобальні показники ефективності університетів з інтенсивною науковою діяльністю за їх основними місіями: викладання, дослідження, передача знань, міжнародна співпраця. Зокрема, він розраховується за показниками якості навчання (середовище навчання); дослідницького середовища (обсяг, дохід і репутація); досліджень (цитованість, сила досліджень, перевага досліджень і вплив досліджень); міжнародних перспектив (співробітники, студенти і дослідження); співпраці з промисловістю (доходи і патенти). Цьогоріч до топ-5 кращих університетів  світу увійшли: Оксфордський університет, Массачусетський технологічний інститут, Принстонський університет, Кембриджський університет, Гарвардський університет. Зокрема, Оксфорд  знов посідає перше місце (десятий рік поспіль) завдяки високим показникам у галузі дослідницького середовища; Прінстон піднявся на третє місце і став єдиним університетом США, який досяг найвищого результату в історії цього року. До топ-40 Китаю увійшли п’ять університетів, тоді як минулого року їх було три, але рейтинг кращих університетів країни залишається стабільним. Гонконг посів рекордні шість позицій у топ-200 завдяки поліпшенню показників викладання.  Індія вперше посіла друге місце за кількістю рейтингових університетів, поступаючись лише США. З 67-ми українських університетів, які були включені до рейтингу, найкращими стали: Сумський державний університет, Тернопільський національний медичний університет імені І. Горбачевського, Національний медичний університет імені Богомольця, Дніпровський технологічний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0tjRO, https://qrpage.net/qr/uYxNC, https://qrpage.net/qr/ba0gD, https://qrpage.net/qr/kTJTH

Фото: ТНЕ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-10-15
Share