Sorry, this entry is only available in Українська. Вийшов черговий випуск підкасту «Хроніки відкритих даних», з яким можна ознайомитись на ютуб-каналі ДіяВідкритіДані.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Вийшов черговий випуск підкасту «Хроніки відкритих даних», з яким можна ознайомитись на ютуб-каналі ДіяВідкритіДані.
Він присвячений тому, як саме відкриті дані використовуються у фінансовому секторі та відображають реальний стан економіки, споживання, заощадження, кредити, ціни та бізнес в Україні. Слухачі дізнаються, що інфраструктура даних Національного банку є фундаментом для розуміння економіки країни, у чому полягає суперсила даних, про цінність поєднання оперативних щоденних показників та глибоких масивів статистики, що в сукупності дозволяє бачити миттєву реакцію ринку на події, а також аналізувати глобальні тренди. Експерти розповідають про те, як розвивалась сфера відкритих даних у Нацбанку України; які дані збирає регулятор та як вони допомагають бізнесу й державі в ухваленні управлінських рішень; як дані дозволяють побачити зміни в економіці; чому статистика ринку праці перестала відображати реальність.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що синтетична біологія обіцяє революціонізувати низку секторів і фактично вже пропонує вкрай необхідні рішення – від лікування інфекційних та неінфекційних захворювань в охороні здоров’я до покращення безпеки продовольчих систем за допомогою посухостійких культур. Розробки у цій галузі здатні сприяти переходу промисловості до сталого біовиробництва й підтримувати екологічну стійкість. Інновації прискорюються завдяки поєднанню синтетичної біології з інструментами штучного інтелекту (такими, як машинне навчання), а також супутніми цифровими технологіями (робототехніка, автоматизація, квантові обчислення тощо). Водночас, виникають нові виклики внаслідок демократизації знань, більшої доступності даних з відкритим вихідним кодом, посилення залежності від цифрових інструментів, автоматизації дослідницького процесу. Потужні інновації можуть бути легше використані зловмисниками, що збільшує ризики біобезпеки, а непрозорі алгоритми та набори навчальних даних можуть посилити існуючі упередження. Рекомендації ОЕСР щодо відповідальних інновацій у синтетичній біології ,мають на меті ідентифікувати і сприяти пом’якшенню цих ризиків, щоб забезпечити розвиток технологій у позитивному напрямку. Керуючись Рамками ОЕСР з управління новими технологіями, цей звіт надає стратегічну оцінку нинішнього етапу конвергенції, визначає ключові аспекти управління (біобезпека, біозахист, ланцюжок поставок даних, людський нагляд), подає супутні варіанти політики. У звіті також містяться рекомендації стосовно подальшого аналізу низки питань, таких як прогнозний моніторинг розвитку технологій, гнучке та упереджувальне управління, використання можливостей для міжнародного співробітництва.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».
Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.
Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України».
Документ запускає новий державний механізм визначення, визнання, підтримки та промоції найкращих українських наукових і науково-педагогічних працівників та молодих учених. Документ враховує положення Угоди про асоціацію з ЄС та рекомендації Європейської комісії і Ради ЄС щодо створення та впровадження нових інструментів для підтримки розвитку кар’єри вчених, сприяння розвитку привабливого, відкритого та сталого ринку праці для дослідників. Концепція передбачає створення Національної системи дослідників України та упровадження механізму рейтингування наукових і науково-педагогічних працівників у Національній електронній науково-інформаційній системі; запровадження державних стипендій для найкращих науковців за результатами рейтингування; формування трьох основних рейтингів (загального рейтингу наукових і науково-педагогічних працівників; рейтингу молодих вчених; рейтингу за безпековим науковим напрямом; створення додаткових підрейтингів для жінок-дослідниць, переміщених наукових та науково-педагогічних працівників тощо; інтеграцію результатів рейтингування в систему атестації наукових установ, розподіл базового фінансування, конкурсні добори наукових проєктів, конкурси на заміщення посад та процедури атестації наукових працівників. Система рейтингування базуватиметься на результатах професійної діяльності вчених, отриманих з даних про публікації у виданнях, що індексуються Scopus та Web of Science Core Collection, отриманих патентах, участі у міжнародних і національних грантах, наукових преміях і стипендіях, експертній діяльності, підготовці аспірантів і докторантів, участі в програмах мобільності та популяризації науки. Дані для рейтингування будуть верифікуватися та оновлюватися з відкритих джерел. Реалізація Концепції відбуватиметься у два етапи упродовж 2026–2028 років. Перший етап – створення нормативної бази, розроблення методики рейтингування, запуск модул.ю у Національній електронній науково-інформаційній системі, створення рейтингів і початок надання державних стипендій. Другий етап – інтеграція результатів рейтингування до системи фінансування наукової діяльності, атестації наукових установ, кадрова політика та міжнародна співпраця. Очікується, що впровадження Концепції сприятиме підвищенню престижності професії науковця, формуванню відкритої інформації про найкращих дослідників країни, ефективнішому розподілу бюджетних коштів, зменшенню міграційних тенденцій, розвитку молодіжної науки та зміцненню наукової спроможності держави, зокрема у критично важливих напрямах.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Глобальна кліматична криза: як відкриті дані допомагають боротися зі зміною клімату».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Глобальна кліматична криза: як відкриті дані допомагають боротися зі зміною клімату».
Наголошується на тому, що прозорість та доступ до екологічних даних сприяють більш розумним діям у боротьбі зі зміною клімату по всій Європі. Зміна клімату залишається однією з найсерйозніших глобальних проблем – часті екстремальні погодні явища, підвищення рівня моря та втрата біорізноманіття загрожують екосистемам та маргіналізованим спільнотам у всьому світі. Уряди, дослідники та спільноти шукають ефективні способи пом’якшення цих наслідків. У цих зусиллях дані стають потужним інструментом і важливим чинником прогресу. Відкритий доступ до екологічних даних змінює світогляд, поглиблює розуміння процесів, сприяє більш ефективному реагуванню та подоланню наслідків кліматичних змін. Наприклад, відкриті дані дозволяють у режимі реального часу відстежувати такі кліматичні показники, як коливання температури, викиди вуглецю, темпи вирубування лісів. Наявність прозорих та сумісних наборів даних, – від супутникових знімків до датчиків якості повітря, – дозволяє зацікавленим сторонам співпрацювати незалежно від кордонів та галузей. Європейський портал даних та інші ініціативи ЄС, такі як «Директива про відкриті дані», відіграють ключову роль у цій трансформації. Централізований доступ до тисяч наборів даних з різних держав-членів дозволяє користувачам використовувати ці дані для підвищення стійкості до зміни клімату. Такі проекти, як Служба зміни клімату програми «Коперник» та центри даних Європейського агентства з навколишнього середовища, є прикладом того, як співпраця може сприяти прийняттю ефективних рішень у галузі клімату за допомогою відкритих даних. Щоб по-справжньому розкрити потенціал відкритих даних у боротьбі зі зміною клімату, необхідно підтримувати інвестиції у відповідну інфраструктуру даних та заохочувати міжсекторальне партнерство.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу».
Йдеться про те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувала стаття Йорана Бельденгрюна та Карфаген Сміта «Що таке безпека досліджень та чому вона важлива для світової науки?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувала стаття Йорана Бельденгрюна та Карфаген Сміта «Що таке безпека досліджень та чому вона важлива для світової науки?».
У ній автори зазначають, що уряди дедалі тісніше пов’язують науку й технології з цілями національної та економічної безпеки, тому питання політики у галузі безпеки досліджень стали у десятки разів більш актуальніми, ніж 7 років тому. Вони розкривають власне бачення того, що таке безпека досліджень, чому вона важлива і як збалансувати захист досліджень із відкритістю у глобальній науці. Відкриті та спільні дослідження вже давно є основою наукового прогресу: вони стимулюють інновації, зміцнюють економіку та допомагають вирішувати глобальні проблеми – від зміни клімату до охорони здоров’я та цифрової трансформації. Однак по мірі посилення стратегічної конкуренції та геополітичної напруженості, уряди приділяють дедалі більше уваги безпеці досліджень, захищаючи дослідні інституції та науковців від втручання, шпигунства та порушень цілісності досліджень. Нові дані ОЕСР показують, наскільки швидко відбуваються ці зміни. У 2025 році країни повідомили про 250 політичних ініціатив, пов’язаних з безпекою досліджень, що майже вдесятеро більше, ніж у 2018 році. За той же період кількість країн, які вжили такі заходи, зросла з 12 до 41. Таке стрімке зростання підкреслює серйозну зміну політики: наука й технології все частіше розглядаються не лише як двигуни інновацій, а й як стовпи національної безпеки. Безпека досліджень передбачає дії з прогнозування, запобігання та управління ризиками для системи досліджень та інновацій, включаючи попередження незаконного присвоєння результатів НДДКР, що може завдати шкоди національній або економічній безпеці, нейтралізацію іноземного втручання чи зловмисного впливу, при недопущенні порушення основ свободи досліджень. Безпека досліджень спрямована на запобігання небажаній передачі критично важливих знань і технологій (у тому числі – подвійного призначення) за допомогою пропорційних та заснованих на оцінці ризиків гарантій, що створюють умови збалансування максимальної відкритості та необхідної закритості досліджень у сфері міжнародного співробітництва. Типові заходи безпеки досліджень включають вимоги прозорості та розкриття інформації, оцінювання ризиків та комплексну перевірку міжнародних партнерів, відповідну інформаційну кампанію та рекомендації дослідникам щодо виявлення та контролю загроз, створення надійних систем управління та використання національних контактних пунктів для консультування установ, які виконують дослідження. Ці підходи спрямовані на захист законних національних інтересів за одночасного дотримання свободи досліджень і розвитку міжнародного співробітництва. Портал безпеки досліджень ОЕСР у базі даних політики в галузі науки, техніки, технологій та інновацій stip.oecd.org забезпечує найповніший огляд національних ініціатив у цій галузі, інформує про розвиток політики та ризики, на усунення яких вона спрямована. Автори наголошують, що захист досліджень не означає їх тотального закриття. За умови належного управління безпекою досліджень вона може зміцнити довіру, цілісність та стійкість у глобальній науковій системі, гарантуючи, що міжнародна співпраця залишається рушійною силою спільного прогресу, а не джерелом вразливості.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Виявлення нових технологій ШІ з використанням патентних даних: напівавтоматичний підхід».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Виявлення нових технологій ШІ з використанням патентних даних: напівавтоматичний підхід».
У ньому представлено інноваційну методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект, тобто патентів, які захищають винаходи, пов’язані з технологіями штучного інтелекту. Ця методологія базується на попередній, розробленій ОЕСР та враховує останні розробки у сфері ШІ, інтегруючи сплеск розвитку генеративного ШІ, а також стратегію пошуку на основі класів патентних технологій за схемою Спільної патентної класифікації та відповідним словником з ШІ. Переглянута таксономія визначає нову термінологію ШІ шляхом аналізу тексту новітніх наукових статей, списки груп, потенційно пов’язаних з ШІ, ідентифікуються на основі їх поєднання з термінами ШІ у назвах патентів чи рефератах, а також підлягають експертній перевірці. Запропонований підхід дозволяє часто оновлювати методологію для оперативного врахування нових технологій ШІ. Аналіз спирається на патентні заявки, подані відповідно до «Договору про патентну кооперацію» (PCT), що забезпечує міжнародно порівнянні та своєчасні показники. Методологію та результуючу таксономію можна легко застосувати до інших наборів патентних даних. У звіті узагальнено нові дані щодо патентування ШІ, описано переглянуту методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект та висвітлено останні тенденції у патентуванні ШІ з акцентом на заявки PCT.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оцінювання цифрової торгівлі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оцінювання цифрової торгівлі».
У ньому наголошується, що по мірі прискорення цифрової трансформації цифрова торгівля швидко стає імперативом торгівельної політики. За відсутності офіційної статистики експертами ОЕСР було проведено експериментальне оцінювання цифрової торгівлі відповідно на засадах підходів, викладених у «Посібнику з вимірювання цифрової торгівлі». Цифрова торгівля визначається як сума обсягів торговельних операцій, замовлених та доставлених у цифровому форматі. Методологія оцінювання частки цифрових замовлень у цифровій торгівлі ґрунтується на аналізі електронної комерції та враховує частку товарообігу, оформленого у цифровому форматі, а також міжнародну торгівлю і частку експорту, оформленого за допомогою цифрових інструментів. Зазначені оцінки на рівні галузі комбінуються з даними про цифрову торгівлю, які оприлюднюються Світовою організацією торгівлі. Встановлено тенденцію зростання у період 2010-2023 рр. цифрових замовлень, хоча темпи та масштаби різняться залежно від країни. Цифрова торгівля відіграє дедалі більш значну роль у транскордонному обміні, – майже половину загального обсягу цифрової торгівлі. ОЕСР планує скласти базу даних експериментальних оцінок цифрової торгівлі для 24 країн та 7 секторів, зокрема, застосовуючи опитування щодо внутрішньої та міжнародної електронної торгівлі, збір даних про імпорт, транзакції B2C та інформацію цифрових платформ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.
(3.1) Відкритий код – усе програмне забезпечення та нематеріальні активи, необхідні для роботи інфраструктури, повинні бути доступні за ліцензією з відкритим кодом. Це не стосується іншого програмного забезпечення, яке може бути пов’язане з функціонуванням організації. (3.2) Забезпечення відкритого та безпечного доступу до даних у рамках правових та етичних обмежень – для підтримки потенційної реплікації, інфраструктура повинна зробити всі відповідні дані відкритими, дотримуючись найкращих практик. Це має бути збалансовано з дотриманням вимог конфіденційності, захисту даних та безпеки. Організації повинні мати чітку політику, яка визначає, як будуть оброблятися особисті або конфіденційні дані, особливо у разі передачі до іншої організації, щоб забезпечити безперервність, дотримання законодавства та відповідальне управління. (3.3) Доступність та збереження – недостатньо, щоб контент, дані та програмне забезпечення були «відкритими», якщо немає практичного способу їх отримати. Ці ресурси повинні бути легкодоступними з чіткою публічною документацією про те, де вони знаходяться та як до них отримати доступ, а також з відкритою ліцензією, де це можливо. Недостатньо, щоб були доступні «відкриті» ресурси. Важливо зберігати контент, дані та програмне забезпечення принаймні в одному надійному цифровому архіві третьої сторони. (3.4) Незаявлення патентних прав – організація повинна дотримуватися політики або домовленості щодо незаявлення патентних прав. Організація може отримувати патенти для захисту власної діяльності, але не використовувати їх для запобігання тиражування інфраструктури спільнотою.
(3.5) Пріоритет сумісності та відкритим стандартам для забезпечення безперервності та стійкості – інфраструктури повинні приймати та підтримувати широко визнані відкриті стандарти – як формальні, так і фактичні – щоб гарантувати, що системи, дані та послуги можна реплікувати, мігрувати або інтегрувати з мінімальними перебоями без використання власних розширень або програмного забезпечення. Де це доречно, організації повинні документувати залежності від стандартів.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
