Новини

/

Наукові заходи

За результатами пошуку знайдено:

записів - 4573

сторінок - 458

Зображення запису ЧИ ЗМУСИТЬ ЄС ПАРАЛЕЛЬНУ ВИДАВНИЧУ СИСТЕМУ ПРАЦЮВАТИ?

ЧИ ЗМУСИТЬ ЄС ПАРАЛЕЛЬНУ ВИДАВНИЧУ СИСТЕМУ ПРАЦЮВАТИ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Чи може ЄС змусити «паралельну видавничу систему» працювати?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Чи може ЄС змусити «паралельну видавничу систему» працювати?».
У ній наголошується, що по мірі зростання обурення вартістю угод відкритого доступу, процеси фінансування «алмазних» журналів та розширення державних цифрових платформ викликають непрості дискусії. Заклики перетворити дослідницький репозитарій Європейського Союзу на колективну, неприбуткову, широкомасштабну видавничу службу для суспільного блага, яка могла б конкурувати з комерційними видавництвами, дехто вважає «наївними». Європейська Рада мала схвалити пропозицію, згідно з якою негайний і необмежений відкритий доступ без авторських гонорарів стане «нормою» у науковій видавничій справі. Європейська комісія, яка керує фінансуванням досліджень «Горизонт Європа» з бюджетом 105 млрд євро, мала запровадити політику фінансування для підтримки видавців з відкритим доступом, які не стягують авторську винагороду. Фінансування цієї програми «прив’язується» до публікацій у так званих «діамантових» журналах, які є безкоштовними для читання і публікації завдяки субсидіям від університетів, урядів або інших спонсорів. Меморандум, представлений ЄК у лютому, пропонує масове розширення використання платформи ЄС з відкритим доступом Open Research Europe, запущеної у 2021 році. Але ця пропозиція отримала неоднозначну реакцію від Ліги європейських дослідницьких університетів. Президент Ейндховенського технологічного університету, який свого часу був генеральним директором з досліджень та інновацій Європейської комісії і очолював ініціативу «План S» із запровадження відкритого доступу, вважає, що «публікація у відкритому доступі не означає безкоштовну публікацію у відкритому доступі. Завжди буде рахунок, який хтось має оплатити за виконану роботу, навіть якщо мова йде про «алмазний» шлях, фінансову агенцію, установу чи самого дослідника, – за рахунок гранту чи в інший спосіб, наприклад … власний час. Тож більше ніяких пілотів нових моделей видавництв та вправ із взаємним навчанням, плану типу S, заходів, що змінюють правила гри. Якщо європейські міністри науки дійсно серйозно ставляться до відкритого доступу, вони повинні домовитися про заходи, які завершать роботу раз і назавжди».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини
2023-06-09
Поширити
Зображення запису ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт «Методичних рекомендацій щодо створення інклюзивного освітнього середовища в закладі вищої освіти».

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт «Методичних рекомендацій щодо створення інклюзивного освітнього середовища в закладі вищої освіти».
Рекомендації розроблені з метою надання методичної допомоги керівникам та іншим працівникам закладів вищої освіти у практичних питаннях створення інклюзивного освітнього середовища при стратегічному плануванні розвитку ЗВО. Зокрема передбачено, що стратегія розвитку закладу вищої освіти має враховувати не лише вимоги вітчизняного законодавства щодо інклюзивного освітнього середовища, а й відповідні міжнародні рекомендації та стандарти. Наголошується, що створення інклюзивного освітнього середовища є однією зі стратегічних цілей відповідної Національної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366. Зауваження та пропозиції можна подати до 21 червня 2023 року.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення
2023-06-09
Поширити
Зображення запису БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО БАЗ ДАНИХ ТА ПУБЛІКАЦІЙ ВІД ELSEVIER

БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО БАЗ ДАНИХ ТА ПУБЛІКАЦІЙ ВІД ELSEVIER

Компанія Elsevier надає підтримку українським дослідникам, науково-педагогічним працівникам та студентам, пропонуючи безкоштовний доступ до власних інструментів, наборів даних та освітніх рішень – ScienceDirect, Scopus, Researcher Discovery, SciVal та Funding Institutional.

Компанія Elsevier надає підтримку українським дослідникам, науково-педагогічним працівникам та студентам, пропонуючи безкоштовний доступ до власних інструментів, наборів даних та освітніх рішень – ScienceDirect, Scopus, Researcher Discovery, SciVal та Funding Institutional.
Відповідна інформація представлена на офіційному сайті Elsevier. Зокрема, українцям доступна провідна платформа рецензованої літератури для просування досліджень ScienceDirect, яка поєднує авторитетні повнотекстові наукові, технічні та медичні публікації з інтелектуальними, інтуїтивно зрозумілими функціями, щоб користувачі могли отримувати інформацію та працювати більш ефективно. Безкоштовний доступ надається до Scopus – найбільшої бази реферативних даних та цитування наукових журналів, книг, матеріалів конференцій, оглядів світових досліджень у галузі науки, технологій, медицини, соціальних наук, мистецтва та гуманітарних наук, вкупі з інтелектуальними інструментами для їх відстеження, аналізу й візуалізації. Функція Researcher Discovery у Scopus дозволить українським науковцям знайти профілі авторів та установ для пошуку можливостей співробітництва і побудови дослідницьких колаборацій. Аналітичне веб-рішення SciVal дозволяє візуалізувати результати досліджень, порівнювати їх з аналогами, розвивати стратегічне партнерство, виявляти та аналізувати нові тенденції, що виникають у дослідженнях, і створювати унікальні звіти. Також безкоштовно доступна платформа електронного навчання Researcher Academy і це безкоштовний менеджер посилань Mendeley. Funding Institutional розкриває дані про стратегію дослідницької програми, що допомагає своєчасно знаходити гранти від 4,3 тис. державних і приватних фінансуючих організацій. Важливо, що компанія прийняла рішення відмовитись від стягнення плати за публікацію статей у відкритому доступі, в авторському колективі яких є науковці з України. Така норма діє автоматично, без додаткового розгляду та запиту.
Детальніше: https://is.gd/tCZVpk
Фото: Elsevier
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-09
Поширити
Зображення запису DIGITAL BYTE: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ

DIGITAL BYTE: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір.

На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір.
Якісна освіта та навчання для всіх» представлена добірка матеріалів під назвою «Цифрові байти / Digital Byte», підготовлена членами спільноти Європейського хабу цифрової освіти (EDEHub). За даними аналітичного центру Європейського парламенту 14% робочих місць у країнах ОЕСР високо автоматизовані, а ще 32% можуть зазнати істотних змін внаслідок поширення новітніх технологій, зокрема – МН та ШІ. Зважаючи на це, освіта та навчання відіграватимуть все більшу роль у підготовці робочої сили, здатної використовувати новітні технології з максимальною ефективністю. Експерти звертають увагу на можливості та загрози розповсюдження ШІ. Доступ машин до великої кількості особистих даних потенційно може мати серйозні наслідки для конфіденційності та стеження (особливо – якщо йдеться про неповнолітніх), індивідуальна та соціальна поведінка може бути кількісно визначена, відслідкована та передбачена. Законодавство ЄС, що наразі активно формується у сфері ШІ, пропонує класифікувати системи штучного інтелекту відповідно до ймовірних ризиків, які вони несуть, а також спеціальним чином регулювати ШІ, встановлюючи вимоги до його розробки та використання. Для освітнього сектору Європейська комісія у 2022 році розробила «Етичні рекомендації щодо використання штучного інтелекту та даних у викладанні та навчанні». Документ є частиною «Плану дій цифрової освіти» (2021-2027). Він призначений надати допомогу викладачам у їх кращому зрозумінні потенціалу штучного інтелекту в освіті, підвищити їх обізнаність в частині потенційних ризиків.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-09
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ГЛОБАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОГРЕСУ В РАМКАХ ПАРИЗЬКОЇ УГОДИ

ОЕСР: ГЛОБАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОГРЕСУ В РАМКАХ ПАРИЗЬКОЇ УГОДИ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «На шляху до успішного завершення першого глобального підбиття підсумків Паризької угоди» із серії «Документи групи експертів зі зміни клімату ОЕСР/ІЕА».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «На шляху до успішного завершення першого глобального підбиття підсумків Паризької угоди» із серії «Документи групи експертів зі зміни клімату ОЕСР/ІЕА».
Наголошується, що виконано перший глобальний аналіз (GST1) колективного прогресу в досягненні цілей Паризької угоди. У звіті йдеться про те, як саме буде організований заключний процес оцінювання СОР28, хто братиме в ньому участь, як мають бути структуровані результати, як їх треба проектувати, як забезпечити імпульс для підвищення імплементації у чотирьох напрямках – обізнаності, соціалізації, прийнятті управлінських рішень, виробленні й реалізації заходів. Наголошується на важливості результатів для різних стейкхолдерів – учасників переговорів, політиків, практиків, широкої аудиторії за рамками процесу ООН. Наводяться рекомендації з розроблення пакету політичних рішень для узгодження, консультацій, залученості, а також моніторингу просування отриманих результатів GST1 після COP28 й виходу на новий процес оцінювання на наступних циклах GST.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини
2023-06-09
Поширити
Зображення запису ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВЖЕ ЗМІНИВ ВИЩУ ОСВІТУ

ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВЖЕ ЗМІНИВ ВИЩУ ОСВІТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса та Джека Гроува «П’ять способів, якими штучний інтелект вже змінив вищу освіту».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса та Джека Гроува «П’ять способів, якими штучний інтелект вже змінив вищу освіту».
У ній наголошується, що нові потужні технології змінюють роботу університетів. Так, від моменту появи ChatGPT та його наступника GPT-4 освітяни почали активно аналізувати потенційні можливості й ризики їх застосування. І хоча основна дискусія поки що зосереджена на майбутньому впливі ШІ, багато університетів перенесли її у практичну площину. Автори описують п’ять способів, якими штучний інтелект вже трансформує освіту. Перший – зміна бізнес-моделей освітніми компаніями. Turnitin прискорив запуск детектора ШІ, Duolingo використав GPT-4, щоб допомогти учням перевірити свої мовні навички, а компанія Chegg відчула зменшення кількості підписок на свої послуги, оскільки багато потенційних клієнтів почали звертатись по допомогу до штучного інтелекту. ШІ може створити навчальний матеріал, вважає Роуз Лакін, професор Лабораторії знань UCL: «Звичайно, це потребує контролю якості, тому що будуть помилки; але контроль якості набагато дешевший, ніж виробництво матеріалу… Постраждав видавничий та освітній сектор. Компанії мають усвідомити це та проаналізувати, як змінюються вимоги студентів … і працювати, щоб заповнити ці прогалини». Другий спосіб – використання ботів для допомоги у навчанні. Ці боти можуть надати особисту підтримку, підтримку благополуччя та консультації 24/7, чого студенти раніше ніколи не могли мати. Третій – зменшення тиску на репетиторів під час підготовки вступу до ЗВО. За словами Ріка Кларка з Технічного університету Джорджії, використання штучного інтелекту дозволить аналізувати рівень підготовки абітурієнтів та оцінювати його щоб звільнити час персоналу для роботи з найбільш перспективними кандидатами. Четвертий спосіб – новий стиль роботи з пошуку журнальних статей і аналізу цитувань. Вже не повернуться часи, коли академіки покладались на каталог університетської бібліотеки або Google Scholar для вивчення океану наукових робіт. На початку 2020-х років на ринку з’явилася низка нових інструментів (Connected Papers, Inciteful, LitMaps), кожен з яких забезпечує набагато зручнішу візуалізацію пошукових результатів. ResearchRabbit чудово підходить не лише для визначення широко цитованих статей, але й для надання корисних графіків, які показують, хто саме їх цитує. Серед нових продуктів на ринку стартап із Брукліна Scite. Він обіцяє надавати «надійні відповіді безпосередньо з повного тексту дослідницьких статей» на додаток до функціоналу визначення корисних статей, аналізу цитат і перевірки фактів за допомогою ШІ. І, нарешті, п’ятий спосіб – пошук текстів для читання. Менше 10-ти років тому Інститут штучного інтелекту Аллена запустив Semantic Scholar з інструментом обробки природної мови, який надає однорядкові резюме наукової літератури. Станом на минулий рік його текстовий корпус охоплює понад 200 мільйонів публікацій у всіх галузях знань. Оновлена за допомогою ШІ версія Bing використовується для перегляду та оцінювання опублікованих наукових досліджень. Тепер можна не читати багато джерел щоб зрозуміти суть, адже у багатьох випадках створені за допомогою ШІ резюме виявляються більш корисними для нефахівців, ніж авторські анотації.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-08
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ЗЕЛЕНИЙ АСПЕКТ ПРОДУКТИВНОСТІ

ОЕСР: ЗЕЛЕНИЙ АСПЕКТ ПРОДУКТИВНОСТІ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Зелений аспект продуктивності: міжнародна класифікація «зелених» і «коричневих» професій» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо продуктивності».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Зелений аспект продуктивності: міжнародна класифікація «зелених» і «коричневих» професій» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо продуктивності».
У ньому представлена методологія переходу від системи Стандартної класифікації професій (SOC) до Міжнародної стандартної класифікації професій (ISCO) на найбільш детальному рівні для екологічно чистих «зелених» і забруднюючих «коричневих» професій. Засновані на «зелених» критеріях оригінальні оцінки представлені на 8-значному рівні, а галузеві показники «коричневості» – на 6-значному рівні SOC. Їх перехресне порівняння вимагає попереднього зважування та агрегування, як це детально описано у звіті.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини
2023-06-08
Поширити
Зображення запису ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерством освіти і науки України 5 червня 2023 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р.

Міністерством освіти і науки України 5 червня 2023 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р.
№ 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-08
Поширити
Зображення запису РОЛЬ АКАДЕМІЧНИХ КІЛ У ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

РОЛЬ АКАДЕМІЧНИХ КІЛ У ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Академічні уми життєво важливі коли зростають побоювання, що штучний інтелект вийде з-під контролю».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Академічні уми життєво важливі коли зростають побоювання, що штучний інтелект вийде з-під контролю».

У ній наголошується, що «нескінченні» дослідницькі бюджети дозволили промисловості випередити академічну науку. Промислові інвестиції у ШІ в усьому світі лише у 2022 році становили, за даними Стенфордського університету, майже 92 млрд дол. США. Звісно, у «неконтрольованій гонці» зі створення та упровадження технологій, які потенційно можуть змінити епоху, академічні кола залишилися позаду корпоративних гігантів. Але навіть за таких умов вчені можуть відігравати важливу роль, якщо займуться спрямуванням нових технологій на суспільне благо та їх регулюванням. Мова у першу чергу про штучний інтелект та забезпечення його функціонування в етичних рамках. Британський вчений-комп’ютерник Джеффрі Хінтон, якого називають «хрещеним батьком ШІ», заявив, що шкодує про справу свого життя, оскільки ШІ заважає зупинити «поганих акторів, які роблять погані речі». За словами Аніла Сета, професора когнітивних та обчислювальних нейронаук в Університеті Сассекса, науковці мають допомогти громадськості зрозуміти ШІ, визначити, до чого може призвести ця технологія, і сформувати регулювання для боротьби з її негативними наслідками. Карісса Веліз, філософ з Інституту етики у галузі ШІ при Оксфордському університеті зазначила, що науковий внесок у регулювання ШІ є надзвичайно важливим, оскільки, на відміну від інших технологій рішення про застосування ШІ приймаються виключно корпораціями. Науковці можуть відігравати важливу роль у формуванні галузевих стандартів.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-07
Поширити
Зображення запису THE IMPACT RANKINGS 2023

THE IMPACT RANKINGS 2023

Times Higher Education опурилюднило світовий рейтинг університетів The Impact Rankings 2023.

Times Higher Education опурилюднило світовий рейтинг університетів The Impact Rankings 2023.

Він у глобальному масштабі оцінює університети з позицій Цілей сталого розвитку ООН у чотирьох сферах – дослідження, управління, охоплення та викладання. Аналіз проводиться за показниками, які описують 17 ЦСР. Нинішній рейтинг включає 1591 університет із 112 країн/регіонів світу. Лідером другий рік поспіль є університет Західного Сіднея (Австралія), за яким слідують Університет Манчестера (Велика Британія), Університет Квінс (Канада). Серед країн з економікою, що розвивається, найкращі позиції має Університет Сейнс (Малазія). Країною, яка найбільшою мірою представлена у рейтингу і у топ-100, є Великобританія (26 ЗВО), з певним відривом від неї слідують Австралія (16 ЗВО) та Канада (15 ЗВО). У The Impact Rankings 2023 представлені 32 українськи університети, лідерами серед яких є Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Ужгородський національний університет.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики
2023-06-07
Поширити