Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Підтримка прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: система, що формується для активних і перспективних урядів» із серії «Документи ОЕСР щодо державного управління».

У ньому розглядаються ініціативи та методології стратегічного прогнозування, що сприяють ухваленню рішень і розробці процесів. У документі представлено тематичні дослідження, міжнародні стандарти та найкращі практики, а також методичні рекомендації та варіанти сприяння впровадженню та використанню стратегічного форсайту в державному управлінні. Документ складається з чотирьох розділів, кожен з яких присвячений одному з найважливіших напрямів діяльності з удосконалення процесу прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: формулювання стратегічного прогнозування; формування його фундаментальних компонентів в органах влади; налаштування заходів щодо прогнозування з урахуванням конкретних умов; проведення заходів з розв’язання конкретних політичних завдань. З огляду на дослідницький характер цього документа, його пропозиції слід розглядати як внесок у поточні дискусії щодо використання стратегічного форсайту для ухвалення рішень в уряді. Кінцева мета цього документа – допомогти урядам стати більш проактивними та перспективними.

Детальніше: https://is.gd/MuhXQC, https://is.gd/ldJKA7, https://doi.org/10.1787/1d78c791-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірювання суб’єктивного благополуччя: сучасна практика і нові рубежі» із серії «Документи ОЕСР про добробут і нерівність».

У ньому наголошується, що за десять років, що минули з моменту публікації ОЕСР у 2013 році «Посібника із вимірювання суб’єктивного благополуччя», включення оціночних, афективних та евдемонічних показників до національних систем вимірювання та обстеження домогосподарств зросло. Практика країн зблизилася зі стандартним показником задоволеності життям, проте афективні та евдемонічні показники залишаються менш гармонізованими. Цей робочий документ об’єднує результати аналізу виконання країнами-членами ОЕСР рекомендацій Посібника з досягненнями в науковій базі даних, щоб виокремити три основні напрями майбутньої роботи. Зазираючи в майбутнє, ОЕСР має приділити пріоритетну увагу (i) перегляду рекомендацій щодо індикаторів впливу, особливо у світлі нещодавніх рекомендацій ОЕСР щодо вимірювання психічного здоров’я; (ii) огляду прогресу в реалізації заходів евдемонії; та (iii) створенню нових розширених модулів для вимірювання суб’єктивного добробуту дітей, поглибленню рекомендацій щодо заходів оцінювання життя в конкретних сферах та подальшому розробленню глобальніших інклюзивних показників, що спираються (наприклад) на концепції суб’єктивного благополуччя. За десять років, що минули відтоді, як ОЕСР опублікувала 2013 року “Посібник із вимірювання суб’єктивного благополуччя”, включення оціночних, афективних та евдемонічних показників до національних систем вимірювання та обстеження домогосподарств зросло. Практика країн зблизилася зі стандартним показником задоволеності життям, проте афективні та евдемонічні показники залишаються менш гармонізованими. Цей робочий документ об’єднує результати аналізу виконання країнами-членами ОЕСР рекомендацій Посібника з досягненнями в науковій базі даних, щоб виокремити три основні напрями майбутньої роботи. У перспективі ОЕСР має приділити пріоритетну увагу перегляду рекомендацій щодо індикаторів впливу, особливо у світлі нещодавніх рекомендацій ОЕСР щодо вимірювання психічного здоров’я; огляду прогресу в реалізації заходів евдемонії; створенню нових розширених модулів для вимірювання суб’єктивного добробуту дітей; поглибленню рекомендацій щодо заходів оцінювання життя в конкретних сферах та подальшому розробленню глобальніших інклюзивних показників, що спираються на концепції суб’єктивного благополуччя.

Детальніше: https://is.gd/7cvYvg, https://is.gd/EpXbed, https://doi.org/10.1787/4e180f51-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD