National Repository of Academic Texts

Реформування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

22 жовтня 2021 року Президент України підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2021 року «Про Концепцію реформування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України».

Указом вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України та затверджується Концепція реформування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язок). Метою Концепції є реформування та розвиток Державної служби як суб’єкта сектору безпеки і оборони із запровадженням уніфікованої системи планування та управління ресурсами. Основне завдання Концепції ‒ підвищення інституційної спроможності Держспецзв’язку.

Реалізація Концепції має відбутись до 2025 року у два етапи: до кінця грудня 2023 року буде актуалізоване законодавство з питань організації та діяльності Держспецзв’язку, реалізовані пріоритетні проекти та розпочато оптимізацію оргструктури; до грудня 2025 року буде модернізовано державну систему урядового зв’язку, впроваджено ключові новації у сфері захисту інформації, завершено оптимізацію організаційних структур органів та підрозділів Держспецзв’язку.

Реформування Держспецзв’язку передбачається здійснити за такими пріоритетами та напрямами:
– удосконалення організаційно-правових засад функціонування Держспецзв’язку;
– розвиток спеціального зв’язку як складової інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури в системі управління державою в умовах мирного часу, кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці, особливого періоду;
– удосконалення підходів до захисту інформації з урахуванням сучасних ризик-орієнтованих підходів;
– формування та реалізація державної політики у сфері кіберзахисту, що передбачає;
– подальший розвиток системи протидії технічним розвідкам, спрямований на захист національних інтересів у сферах безпеки і оборони, зниження вірогідності негативного впливу противника на систему управління державою, важливі об’єкти критичної інфраструктури, зменшення втрат особового складу, озброєння та військової техніки;
– оптимізація структури та модернізація матеріально-технічної бази Держспецзв’язку;
– удосконалення системи підготовки фахівців;
– покращення соціального захисту особового складу Держспецзв’язку та його мотивації до служби, а також посилення демократичного цивільного контролю.

Реалізація заходів Концепції підвищить інституційну спроможність і оптимізують організаційну структуру Держспецзв’язку.

Детальніше: https://bit.ly/3Gn8Pxm, https://bit.ly/3mdAAAd

Фото: Мінцифра

2021-10-25

Книги із серії «Наука для всіх» у вільному доступі

Видавничий дім «Академперіодика» НАН України завершив процес відкриття своїх книг у рамках проєкту «Наука для всіх».

Наразі у відкритому доступі представлені усі видання Видавничого дому «Академперіодика» Національної академії наук України із загальноакадемічної серії науково-популярних книг «Наука для всіх».

Ця ініціатива «Академперіодики», підтримана Науково-видавничою радою національної академії наук України, дала змогу представити у мережі інтернет повні тексти книг цієї серії. Завдяки відкритому доступу усі бажаючі мають можливість ознайомитися з цікавими науковими фактами з астрономії, хімії, біології, матеріалознавства, геології, філософії, археології, мовознавства, викладеними просто й доступно.

Йдеться про 23 науково-популярні видання, підготовлені співробітниками Національної академії наук України:
– Алмазно-абразивна обробка: як подолати усталені міфи (2021);
– Астрономія. Самовчитель (2019);
– Популярна астрономія (2019);
– Надтверді матеріали: посібник для допитливих (2018);
– Як народжується слово (2017);
– Ідея суспільності: політична філософія в Україні ХІХ століття (2017);
– Біогеоміка. Екосистеми світу в структурі біосфери (2017).
– Дивосвіт металів (2015);
– Що розповідають та приховують археологічні пам’ятки (2015);
– Доба «їзмів»: модернізм та авангардизм у західноєвропейській літературі першої половини ХХ століття (2014);
– Гірнича справа. Дорога завдовжки у тисячоліття (2014);
– Радіонуклідна аномалія (2013);
– Геологія і ми (2010);
– Місяць на небі… (2009);
– Чорноморські береги України (2008);
– Сергій Виноградський — передовий мікробіолог світу (2008);
– Місячна одіссея (2007);
– Хіміки жартують (2007);
– Вітаміни в здоров’ї людини (2006);
– От Урала до Карпат (2006);
– Про хіміків (2006);
– Радиоволны рассказывают о Вселенной (2005);
– Ботанічні зошити або дванадцять подорожей у світ рослин (2004).

У подальшому ця серія буде продовжена, у планах видавництва – наповнювати її актуальними виданнями, цікавими для читачів.

Детальніше: https://akademperiodyka.org.ua/uk/books/, https://bit.ly/3nubHQ9

Фото: НАНУ

2021-10-25

Методологія оцінки таблиць фізичних ресурсів і використання енергії на основі світових енергетичних балансів

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила публікацію на тему «Методологія оцінки таблиць фізичних ресурсів і використання енергії на основі світових енергетичних балансів».

Директорат ОЕСР з науки, технологій і інновацій підтримує дослідження щодо внеску науки, технологій і промисловості у добробут та економічне зростання. Вони охоплюють широке коло питань, зокрема – визначення та вимірювання показників науки і технологій, глобальні ланцюжки створення вартості, політика з просування інновацій.

В опублікованому документі представлена методологія оцінки таблиць фізичних ресурсів і використання енергії на основі Світових енергетичних балансів (СЕБ). Таблиці аналогічні тим, що були запропоновані Системою еколого-економічного обліку Організації Об’єднаних Націй. Проте вони повністю використовують інформацію про процеси перетворення палива, доступну в СЕБ, і узгоджуються з нею.

Методологію оцінювання можна використовувати для отримання показників енергії у фізичних одиницях, а також у гібридному методологічному підході для ув’язки глобального виробництва та використання енергії в фізичних одиницях з глобальним виробництвом і споживанням у грошових одиницях, що дозволяє розробляти спеціальні індикатори для визначення множинних зв’язків між енергетикою та економікою. На їх основі можна проводити додатковий аналіз, залучивши такі змінні, як додана вартість у галузі та відомості про зайнятість. Зазначену методологію можна використовувати також для оцінювання показників викидів СО₂, пов’язаних з енергетикою.

Детальніше: https://bit.ly/3pFA9Ro, https://bit.ly/30VXp3c, https://doi.org/10.1787/d3058f43-en

Фото: скріншот

2021-10-25

Конкурс науково-технічних розробок за державним замовленням на 2022-2023 роки

23 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних розробок за державним замовленням на 2022-2023 роки.

Виконання розробок за державним замовленням розпочнеться у 2022 році за рахунок коштів державного бюджету. Конкурс проводиться для формування пропозицій щодо державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково технічну продукцію.

Конкурсний відбір здійснюватиметься за результатами наукової і науково-технічної експертизи, яка буде орієнтуватись на наступні критерії:
– спрямованість на отримання науково-технічного (прикладного) результату, доведеного до стадії практичного використання;
– відповідність запланованого науково-технічного (прикладного) результату пріоритетним державним потребам для забезпечення розвитку економіки, суспільства, зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень, у тому числі шляхом розроблення технологій подвійного призначення.

У конкурсі можуть взяти участь підприємства, установи та організації (незалежно від форм власності), що мають працівників відповідної кваліфікації, обладнання та матеріально-технічну базу.

Обов’язковою умовою участі у конкурсі є підтвердження щодо актуальності науково-технічної розробки та її спрямованості на задоволення пріоритетних державних потреб.

Заявки можна подати до 25 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/2XEInh3, https://bit.ly/2XEInh3, https://bit.ly/3BdwHzr, https://bit.ly/3b4E7e4

Фото: МОН

2021-10-23

Замовні роботи – небезпечний академічний аутсорсинг

Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти (AcademIQ) представила широкому загалу переклад статті В.Краснічан з Університету імені Менделя (Чехія) на тему «Замовні роботи – небезпечний академічний аутсорсинг», підготовленої спеціально для цього проєкту.

Замовні роботи – це різновид обману, коли одна особа замовляє написання будь-якої письмової роботи у іншої замість самостійного виконання, а потім неправомірно видає її за власну. Ця робота може бути оригінальною, розробленою спеціально для замовника. На відміну від плагіату, який можна виявити за допомогою програмного забезпечення, цей вид академічного шахрайства неможливо виявити за допомогою автоматичних програмних дій та комп’ютерних систем.

Замовні роботи стали серйозною проблемою для вищої освіти, яку складно подолати. Найдієвіші способи боротьби – інформування студентів щодо наслідків, а викладачів та керівництва – щодо профілактики таких порушень. Названі заходи можуть супроводжуватися введенням штрафів та коригуванням політик університету з метою конкретизації проблеми. Важливу роль також відіграють стосунки між викладачами та студентами і взаємна академічна чесність.

Наразі на стадії розробки знаходиться нове програмне забезпечення, яке за допомогою криміналістичної лінгвістики вивчає стиль письма та його розвиток у процесі навчання. Ці інструменти можуть виявити роботи, які за стилем відрізняються від попередніх або інших робіт одного і того самого здобувача освіти.

Боротьба з замовними роботами – це довгий шлях, але він необхідний. Це важливо, оскільки наукові ступені мають отримували лише ті, хто самостійно здолав всі шаблі навчання і творчості й переконливо підтвердив свої знання.

Детальніше: https://bit.ly/2XI8nIy, https://bit.ly/3b25yF8

Фото: AcademIQ

2021-10-23

Перетворення бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень

Elsevier Connect пропонує ознайомитись з інформацією про можливості використання SciVal для перетворення наукової бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень.

Університет Бордо накопичив позитивний досвід підтримки дослідників з питань відкритого доступу, бібліометрії, прикладних досліджень та даних, на яких вони побудовані. Використання інструменту оцінювання результатів дослідження SciVal дозволяє задовольнити потребу науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти в інформаційному забезпеченні та розширити функції служби підтримки.

Роботи виконувались у три етапи. На першому відбулось створення міжнародної науково-практичної групи у складі трьох підрозділів:
– Via Inno – університетська лабораторія технологічних розробок;
– команда служби підтримки досліджень, яка спирається на ідеї SciVal і Scopus;
– проєктний офіс університету.

Модель трьохсторонньої експертизи використовується в Університеті Бордо доволі часто й має низку переваг. Підготовлені трьохсторонньою групою детальні звіти містять інформацію про співробітництво, патенти, наукові дослідження, публікації, студентську мобільність, міжнародні рейтинги.

На другому етапі залучались поради та кращі практики інших ЗВО. Для обміну інформацією про використання SciVal іншими організаціями було започатковано дні обміну знаннями. У результаті зустрічей визначено спільні пріоритети:
– точність метаданих;
– рейтинги університетів та самооцінювання;
– виявлення інституціональних досліджень;
– ефективне представлення даних у бібліометричних звітах.

На третьому етапі відбувається відмова від централізованого підходу: замість централізованої стратегічної підтримки створюються та просуваються конкретні послуги, орієнтовані на усі дослідницькі підрозділи університету, формуються міцні зв’язки між бібліотекою та дослідниками.

У подальшому здійснюється більш активне просування служб підтримки досліджень і надання допомоги університетським співтовариствам у розумінні потрібності бібліометрії та SciVal.

Детальніше: https://bit.ly/3m87pPe

Фото: Elsevier

2021-10-23

Лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій

21 жовтня 2021 року були нагороджені лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.

Щорічна премія вручається за особливі досягнення в розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво, а також за виведення на світовий ринок вітчизняної інноваційної продукції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року №657-р присуджено премії та присвоєно почесне звання лауреата 17 науковцям та відзначено наступні роботи:
– «Розробка і впровадження відповідальних вузлів роторних машин, що забезпечують екологічну безпеку шкідливих виробництв»;
– «Фундаментальні і практичні основи визначення резистентності вірусу імунодефіциту людини до антивірусних препаратів та удосконалення системи епіднагляду за ВІЛ-інфекцією в Україні»;
– «Розробка та впровадження інноваційної технології комплексного лікування хворих на рак геніталій».

Відзнаки найкращим інноваторам, роботи яких мають вагомий вплив на сферу науки та економіки і реалізовані як кінцевий результат, вручив Міністр освіти і науки. Він подякував лауреатам за роботу та побажав вагомих звершень у майбутній діяльності.

Детальніше: https://bit.ly/3B9HdYL, https://bit.ly/3bjOw5L

2021-10-23

Громадське обговорення проєкту Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему

Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему».

Метою функціонування Національної електронної науково-інформаційної системи «URIS» (Ukrainian Research Information System) є зберігання, аналіз, моніторинг та управління даними про наукову та науково-технічну діяльність працівників українських освітніх і наукових установ.

Пропонується будувати систему як програмно-апаратний комплекс, що складається з центральної бази даних, окремих інформаційних ресурсів та функціональних модулів, між якими здійснюється автоматизований обмін інформацією.

У разі прийняття проєкту положення та подальшого впровадження системи може бути забезпечено:
– спрощення доступу до наукової інформації;
– зменшення кількості бюрократичних процедур і дублювання робіт у процесі складання та перевірки звітної документації для дослідників, адміністраторів і управлінців;
– покращення представлення результатів вітчизняних досліджень у світовому науковому просторі;
– полегшення пошуку нових ідей і технологій для українських підприємців;
– сприяння створенню позитивного іміджу української науки в світі.

Розроблено проєкт Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему та проєкт Переліку пріоритетних інформаційних ресурсів Національної електронної науково-інформаційної системи. Пропонується доручити Міністерству освіти і науки України підготувати та затвердити Порядок роботи Національної електронної науково-інформаційної системи.

Зауваження та пропозиції можна подати до 10 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3BdkXgl, https://bit.ly/3GqCTIz

2021-10-23

Податкова та фіскальна політика після кризи COVID-19»

14 жовтня 2021 року Організація економічного співробітництва та розвитку представила звіт «Податкова та фіскальна політика після кризи COVID-19».

Звіт підготовлений на основі інформації та аналітичних документів, які були представлені у квітні 2020 року та квітні 2021 року на G20 міністрам фінансів і керуючим центральними банками.

Пандемія COVID-19 викликала значне погіршення державних фінансів, підсиливши негативні результати від довгострокових структурних проблем, спричинених, зокрема, старінням населення, зміною клімату, зростаючою соціальною нерівністю на тлі цифровізації та автоматизації.

У даному звіті розглядаються проблемні аспекти та можливості розроблення стратегій державної податково-бюджетної політики. Особлива увага приділена тому, як саме податкова політика може забезпечити справедливий баланс зростання та стійкості, а також на яких питаннях мають зосередитись органи управління у ході проведення податкової реформи.

Кумулятивні наслідки пандемії COVID-19, високий рівень державного боргу та низка негативних структурних проблем, про які йдеться у звіті, створили складні умови для урядів і політиків з усього світу.

Не слід розглядати податкову політику ізольовано, оскільки для інклюзивного зростання важливі як масштаб, так і якість державних витрат. Експерти вважають, що покращенню надання державних послуг і укріпленню державних інститутів можуть сприяти:
– використання податковими адміністраціями цифровізації як можливості для розширення власних цифрових послуг, що стало цінним для податкових адміністрацій і платників податків під час кризи COVID-19;
– використання податковими адміністраціями більш крупних і інтегрованих наборів даних;
– використання аналітичних інструментів та методів для покращення управління ризиками й дотримання вимог при проєктуванні;
– використання штучного інтелекту і машинного навчання як чинників підтримки процесів для служби податкового адміністрування.

Визначення нових пріоритетів та оформлення довгострокових структурних проблем вимагає від багатьох країн виходу за рамки незначних змін нинішньої практики оподаткування і витрачання коштів. Суттєві зміни вимагатимуть більш якісної роботи над політичними заходами, ефективних комунікацій, вироблення консенсусних рішень.

Детальніше: https://bit.ly/3Gip7aw, https://bit.ly/3jrdO63

Фото: скріншот

2021-10-22

Ухвалено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року

20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.

Метою Стратегії є підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення впливів і наслідків зміни клімату в Україні. Її реалізація забезпечить Україні виконання положень Паризької кліматичної угоди в частині зменшення викидів парникових газів і пристосування до глобальних змін клімату.

Для України першорядними екологічними викликами є наступні:
– значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів;
– недосконала система державного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища;
– критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів.

Найбільше потерпають від негативних наслідків зміни клімату, за визначенням Стратегії, біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове, рибне, сільське господарство та інші. Саме на ці соціально-економічні сектори в першу чергу будуть спрямовані зусилля.

Наслідками впровадження Стратегії для України повинна стати низка позитивних результатів, серед яких: зменшення рівня промислового забруднення, створення ефективної системи хімічної безпеки, забезпечення раціонального використання природних ресурсів і сталого лісоуправління, створення правових і економічних підстав для поводження з відходами, збереження біорізноманіття, посилення адаптаційної спроможності соціально-економічних систем до зміни клімату, стабілізація екологічної рівноваги, підвищення ефективності державної політики щодо екологічної безпеки тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3niabAM

2021-10-21