Публікація у відкритому доступі стає мейнстрімом. Іноді це є вимогою, але це також непростий процес, який потребує детального вивчення та розуміння. Open-access publishing має багато визначень та відтінків – золотий, платиновий, діамантовий, зелений. Журнали з публікаціями відкритого доступу формують мінливий ландшафт, де різні зацікавлені сторони просувають свій власний порядок денний. Дослідники, які бажають нормально орієнтуватись у цьому середовищі, повинні тримати «руку на пульсі» змін та приймати до уваги необхідні витрати на публікацію, вимоги грантодавців, види ліцензій, складні аспекти авторського права тощо. Тоді як раніше усі ці аспекти за традиційної передплатної системи їх не обтяжували. Наразі університети та наукові установи змушені реорганізовувати свою систему підтримки публікацій. Хто і як може у цьому допомогти? Автори статті посилаються на думки студентів та викладачів Люксембурзького університету. Виявилось, що доволі поширеними є помилкові уявлення про процес оприлюднення результатів, щодо якого опитані висловлювались наступним чином: я не дбаю про широку публіку – публікації призначені для моїх колег, і вони мають доступ до моїх робіт; я завантажую свої роботи, дані тощо на свою веб-сторінку або в улюблену соціальну мережу, і цього достатньо; якщо я хочу опублікувати матеріал у відкритому доступі, я маю за це заплатити; я не можу публікувати у відкритому доступі через потенційні патенти та/або комерційну вигоду; відкритий доступ означає, що будь-хто може взяти мою роботу і перетворити її на будь-який матеріал для власної вигоди; мені сказали, що я не можу повторно використовувати власний графік для наступної публікації – як це можливо. Отже, додаткове навчання дослідників тому, як має відбуватись оприлюднення й обговорення результатів досліджень, – необхідне. Потрібно більш глибоко пояснювати технічні аспекти ліцензування та авторського права, завдання ефективного розповсюдження й повторного використання публікацій та інших результатів досліджень.

Детальніше: https://is.gd/u853we, https://is.gd/oPTcHX, https://is.gd/VhZr8j, https://is.gd/Tg4XM9, https://is.gd/yin7og, https://is.gd/mzw0am

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Ніхто не любить негативних відгуків, але відхилення статті журналом, на думку Леглоу, це не так вже й погано. Процес подання та розгляду статті є доволі усталеним і прогнозованим. Тому авторка, що має відповідний досвід, ділиться порадами, відправною точкою яких є позитивна реакція: відхилення статті гарним рецензованим журналом – не трагедія, а гарна можливість. Більшість видів наукової діяльності передбачає конкурсний відбір і контроль якості, а це означає, що ви частіше чуєте «ні», ніж «так». Спроба опублікувати статтю у рецензованому журналі не є винятком. Відповідь «ні» надає шанс добре подумати про якість того, що ви написали. Якщо ваша стаття відповідає «стандарту» для гуманітарних наук, вона зазвичай пишеться однією людиною і подається на розгляд редактора, який анонімізує її й надсилає двом рецензентам, чиї імена автору не розкриваються (т.зв. «подвійне сліпе рецензування»). Для якісного рецензування статті потрібен час. Деякі журнали обіцяють швидкий процес рецензування (наприклад, три місяці), а інші можуть змусити вас чекати цілий рік. Усе залежить від того, наскільки швидко вони можуть знайти рецензентів, які будуть доступні у потрібний час. Врешті-решт автор отримує електронного листа з повідомленням про результат, з відгуком або без нього. Якщо це – відмова, то перший розумний крок – сприйняти її як форму зворотного зв’язку: тверду і неприємну, але чітко висловлену. Вам можуть підказати, які є недоліки у вашій аргументації, чи варто спробувати інший підхід до дослідження. Якщо відмова була без належної аргументації та розгорнутого зворотного зв’язку, можна надсилати рукопис до іншого журналу. Але якщо відмова була зі зворотним зв’язком, то потрібно обов’язково уважно прочитати зауваження та рекомендації, проаналізувати їх, порадитись з іншими експертами, запитати рецензію від колег. Також слід уважно переглянути свою мотивацію (чому ви написали саме цю статтю), структурувати її, розібрати на логічні частини та зібрати заново; оновити план; оцінити стиль викладення та оформлення. Після цього статтю бажано доопрацювати і потім подати повторно, можливо – декілька разів поспіль проходячи той самий цикл. Конструктивний підхід полягає у тому, щоб дивитись на відмову як на специфічну форму зворотного зв’язку, яка дає шанс, час і простір для удосконалення.

Детальніше: https://bit.ly/43pA457, https://bit.ly/3MOmfHW

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Стипендія TEPSA заохочує продукування академічних і політичних знань на теми, які є ключовими для майбутнього України та ЄС і захисту демократичних цінностей. Тематичні пріоритети варіюються від «зеленої» реконструкції до вступу України до ЄС та більш широких питань побудови архітектури європейської безпеки та інших актуальними проблем політики Європейського Союзу. Передбачається підтримувати проведення досліджень українськими науковцями (зокрема – студентами магістратури, аспірантами, постдокторантами, молодими дослідниками, які лише розпочинають кар’єру, а також досвідченими представниками академічної спільноти), які прямо чи опосередковано постраждали від подій в Україні. Дослідники, які подадуть найкращі пропозиції, отримають двотижневу стипендію у розмірі 1,5 тис. євро, доступ до офісних, дослідницьких та адміністративних приміщень. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 4 червня 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/3WniSL6

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини