Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Дослідження взаємовигідних результатів алгоритмічного управління: уроки лабораторного експерименту щодо консультацій з працівниками» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Дослідження взаємовигідних результатів алгоритмічного управління: уроки лабораторного експерименту щодо консультацій з працівниками» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
У ньому йдеться про дослідницький проєкт із вивчення того, як консультації з працівниками можуть забезпечити гарні та взаємно вигідні результати для фірм і співробітників у разі задіяння алгоритмічної системи управління. Для дослідження було використано новий дослідницький дизайн – лабораторний експеримент за участю працівників трьох німецьких виробничих фірм, де моделювання алгоритмічної системи управління було змінено, щоб вплинути на результати фірми (продуктивність) та результати працівників (якість роботи). З використанням комп’ютерної симуляції різних конструктивних особливостей технології учасники брали участь у груповій дискусії задля досягнення єдиної позиції стосовно набору конструктивних особливостей системи. Результати наочно продемонстрували, що консультації між працівниками, менеджерами та представниками власника можуть призвести до згоди щодо розроблення нових технологічних рішень підвищення продуктивності на рівні фірми, а також покращити якість роботи працівників. Очікується, що продовження досліджень розширить сферу застосування цієї методології на більш широке коло учасників, секторів та країн.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Чи зможуть освітні технології пережити ще одну фінансову кризу?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Чи зможуть освітні технології пережити ще одну фінансову кризу?».
У ній автор зазначає, що скорочення фінансування університетів призвело до того, що вони припинили співпрацю з постачальниками послуг, які колись обіцяли їм революціонізувати онлайн-навчання. Чи достатньо нинішнього величезного попиту саме на курси штучного інтелекту, щоб урятувати онлайн-освіту? Компанії, що працюють у галузі освітніх технологій, можуть стати жертвами фінансових потрясінь у ключових університетських системах, але вони все ще «намагаються знайти чітку мету». Експерти вважають, що посилена увага до безперервного навчання упродовж життя та новий попит, зокрема – щодо опанування технологій штучного інтелекту, можуть їх врятувати. Десяток років тому постачальники онлайн-навчання, такі як Coursera, EdX та FutureLearn, здобули популярність завдяки масовим відкритим онлайн-курсам (Moocs). Та усі вони зіткнулися з фінансовими труднощами після того, як інвестиції, що досягли піку під час пандемії, – вичерпалися. Більшість з них наразі зосередились на професійному розвитку, пропонуючи як індивідуальні моделі підписки, так і партнерські угоди з університетами, що забезпечують зручний доступ для студентів. Багато закладів вищої освіти погодилися проводити курси на цих платформах. Тепер університети Великої Британії та США скорочують витрати на тлі фінансової та політичної невизначеності, внаслідок чого згадані угоди про партнерство перебувають під пильною увагою. Ніл Мослі, консультант з онлайн-навчання, фіксує, що багато постачальників зараз пропонують «зомбі-курси», які ніхто не відвідує, а «низка університетів вирішила взагалі припинити партнерство». Багато університетів вивчають можливість пропонування подібних курсів, використовуючи власний персонал та ресурси, а спроби компаній у сфері освітніх технологій пропонувати ступені та мікроакредитації мали різний рівень успішності. Компанії отримали прибуток від курсів зі штучного інтелекту на тлі нинішнього величезного попиту на отримання відповідних навичок. Зокрема, Coursera нещодавно опублікувала вражаючі показники зростання доходів. «Одна з головних причин їхнього успіху на даний момент полягає в тому, що вони дуже швидко та гнучко розробляють курси зі штучного інтелекту і мають справді значний приріст студентів на такі спеціальності», говорить Н. Мослі. Moocs все ще можуть відігравати певну роль у вищій освіті, якщо дивитися далі їхніх початкових прагнень. Ці платформи можуть бути ефективними, якщо їх інтегрувати у навчання на бакалавраті як ресурс, подібний до підручника, але їхній найбільший потенціал полягає у професійному розвитку. «CoMoocs» – спільно розроблена масова відкрита онлайн-співпраця університетів та платформ, яка використовує відкриті онлайн-платформи для створення соціального та спільного навчання для фахівців, має майбутнє.
Sorry, this entry is only available in Українська. У відкритому доступі опубліковано новий звіт McKinsey “Прогноз технологічних тенденцій 2025” (п’яте видання).
Sorry, this entry is only available in Українська.
У відкритому доступі опубліковано новий звіт McKinsey “Прогноз технологічних тенденцій 2025” (п’яте видання).
Він містить новітні дані та експертні оцінки майбутнього, пов’язані з тим, що технології ШІ радикально змінюють бізнес та суспільство, створюючи можливості для зростання та одночасно формуюючи виклики для бізнесу, етики, глобальної конкуренції та соціуму. Ключовий висновок полягає в необхідності адаптації до світу, де машини беруть на себе рутинні завдання, а люди фокусуються на креативності, співпраці та етиці. Експерти McKinsey стверджують, що наразі суттєво прискорюється трансформація робочої сили: автоматизація може замінити деякі ролі, але створить нові, які потребують навичок вищого рівня. За даними пов’язаних досліджень 2024–2025 років прогалини у навичках величезні: менше половини кандидатів мають затребувані технічні навички, а 80% лідерів бачать підвищення кваліфікації як найкращий спосіб заповнити ці прогалини. Проте лише 28% компаній планують інвестувати у навчання, тоді як навчання протягом усього життя та підвищення кваліфікації є ключем до конкурентоспроможності. Таке навчання повинно мати фокус на грамотності у роботі з ШІ, відповідній експертизі та м’яких навичках. Без цього високими будуть ризики для кожного з нас втратити роботу. Рекомендовані навички, які необхідно опанувати в сучасному світі, поєднують технічні, етичні та адаптивні компетенції, щоб доповнювати технології, а не конкурувати з ними. Конкретні напрями для фокусування: ШІ та ШІ-агенти, обчислення, засоби та мережі комунікації, передова інженерія, робототехніка. Наприклад, для роботи з ШІ та ШІ-агентами потрібно розуміти специфіку запитів, знати основи етики роботи з ШІ, навчитись працювати з ШІ як із «віртуальним колегою», здійснюючи нагляд, самостійно приймаючи рішення та адаптуватися до автономних систем (зростання відповідних вакансій +985%, величезний дефіцит кадрів). Для розвитку обчислень й комунікаційних систем знадобляться знання у галузі дизайну чіпів, оптимізації апаратного забезпечення для ШІ (зараз існує глобальний дефіцит робочої сили у виробництві напівпровідників та мережевої інженерії 5G / 6G, IoT, кібербезпеки, архітектурі хмар). Розвиватимуться технології іммерсивної реальності, що вимагатиме знань у галузі дизайну, машинного навчання для контекстного розпізнавання, управління конфіденційністю, управління ризиками, комплаєнсу. Розвиток квантових обчислень вимагатиме міждисциплінарних навичок у галузі фізики та інформатики. Розвиток робототехніки націлює на потребу в навичках керування роботами, автономними системами (попит у цьому сегменті у 2–6 разів вищий за пропозицію, а затребувані навички охоплюють креативність, уміння вирішувати проблеми, етичне мислення, співпрацю з машинами). Навчання упродовж життя – головний тренд, який буде реалізовуватись через програми підвищення кваліфікації у галузі цифрової грамотності та інструментів ШІ, а також освіти. Загальний висновок – потрібно розвивати цифрову грамотність для всіх, опановувати основи роботи з ШІ та машинного навчання, набувати галузевої експертизи, посилювати навички критичного мислення для упевненого співробітництва людини і машини.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників».
Проєкт покликаний уточнити й розширити сфери дії чинного «Порядку…» шляхом поширення механізмів підвищення кваліфікації на громадян України, які здійснюють викладацьку діяльність у закордонних освітніх суб’єктах, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання результатів навчання». Очікується, що це дозволить уніфікувати підходи до професійного розвитку українських освітян незалежно від їхнього місця роботи. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78.
Проєкт розроблений з метою удосконалення механізму виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам шляхом включення до стажу педагогічної роботи періодів викладацької діяльності, яку громадяни України здійснювали у суб’єктів освітньої діяльності, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання … результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 р. № 734. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Антуана Дешлепретра та Вероніки В’єнне Аранчібія «Хочете сильнішого зростання в Європі? Почніть з повітря, яким ми дихаємо».
Sorry, this entry is only available in Українська.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Антуана Дешлепретра та Вероніки В’єнне Аранчібія «Хочете сильнішого зростання в Європі? Почніть з повітря, яким ми дихаємо».
Автори звертають увагу на нове дослідження ОЕСР, яке досліджує забруднення повітря та зв’язок цього процесу із динамікою продуктивності праці в Європі. Йдеться про те, що навіть незначне покращення якості повітря може підвищити продуктивність. Детально описується такого роду вплив на різні типи компаній та надається інформація для політиків, які прагнуть підтримувати здоров’я громад та економічне зростання. Чисте повітря важливе не лише для громадського здоров’я, а й критично важливе для економічної продуктивності, оскільки забруднене повітря викликає захворювання, а й призводить до пропусків робочих днів, погіршує когнітивні здібності та врешті-решт знижує продуктивність праці. Нове дослідження ОЕСР вивчає зв’язок між забрудненням повітря та продуктивністю праці на основі даних компаній з 22 європейських країн. У статті описано, як вимірюється забруднення повітря; як визначається вплив забруднення повітря на продуктивність праці; як відбувається кількісна та якісна оцінка економічного впливу забруднення; які наслідки це може і повинно мати для політики. Робиться висновок, що покращення якості повітря не лише корисне для громадського здоров’я, але й може підвищити продуктивність, стимулювати економічне зростання та сприяти більшій економічній конвергенції по всій Європі. Що повністю узгоджується з Європейськими директивами щодо якості атмосферного повітря, які вимагають встановлення більш суворих стандартів якості повітря до 2030 року. Чисте повітря — це більше, ніж імператив здоров’я; це – розумна інвестиція в продуктивність робочої сили та економічну стійкість.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту».
У ній автор зазначає, що згідно з результатами дослідження компанії «Validated Insights», вища освіта має величезний потенціал для залучення «масштабної кількості зацікавлених студентів», які мають інтерес до навчання у сфері штучного інтелекту. Цей запит з боку здобувачів освіти стрімко зростає, але вища освіта наразі задовольняє лише незначну частину попиту. Експерти вважають, що не менше 57 млн. людей у США зацікавлені в опануванні навичок роботи з інструментами, побудованими на основі штучного інтелекту, тоді як лише 8,7 млн. наразі вивчають ГШІ, причому дві третини з них роблять це самостійно за допомогою відео, онлайн-читання та інших навчальних ресурсів, а третина – через структуровану та контрольовану навчальну програму. Лише 7 тис. (0,2%) вивчають штучний інтелект за кредитною програмою закладу вищої освіти. Згідно зі звітом, перший бакалаврський ступінь з цієї дисципліни був запроваджений Університетом Карнегі-Меллона у 2018 році. Упродовж наступних п’яти років кількість студентів, які навчаються на програмах зі штучного інтелекту в коледжах та університетах, щорічно зростала на 45 %. Біля 1 % навчальних закладів наразі пропонує ступінь магістра зі штучного інтелекту, 2,5 % – ступінь бакалавра, а від 3 до 5 % пропонують програми без отримання ступеня. Університет штату Нью-Йорк у Буффало зафіксував зростання кількості студентів магістратури зі штучного інтелекту у 20 разів з 2020 по 2024 рік. «Наявні дані свідчать, що існує значний попит на професійну освіту та навчання на робочому місці у галузі штучного інтелекту та пов’язаних зі штучним інтелектом галузей… Цей ринок, ринок освіти та навчання у сфері штучного інтелекту, має потенціал для неймовірного, можливо, вибухового зростання», говорить Брейді Колбі, керівник відділу маркетингових досліджень «Validated Insights». Компанії у галузі освітніх технологій скористалися цією можливістю та обслуговують понад 99 % тих, хто хоче підвищити свою кваліфікацію у галузі штучного інтелекту. Через 14 місяців після запуску ChatGPT кількість учасників курсів зі штучного інтелекту на таких платформах, як Coursera та Udemy, зросла до 3,5 мільйони осіб. «Ураховуючи очікуваний високий попит на вивчення штучного інтелекту, важливо акцентувати увагу, що наразі дуже мало слухачів навчаються за кредитними програмами… Якщо навчальні заклади, що видають дипломи, зможуть синхронізувати свої програми та охопити цю величезну кількість зацікавлених студентів, винагорода університетів може бути надзвичайно високою». За оцінкою Statista, сукупний ринок штучного інтелекту в США у 2025 році становитиме 74 млрд дол.
Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Законопроєкт забезпечує актуалізацію системи пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності. Замість чинної системи з понад 500 пріоритетних напрямів різного рівня визначено до 10 справді важливих для країни, які сформовані на основі форсайт-досліджень – визнаного інструменту прогнозування тенденцій розвитку науки і технологій, економіки, суспільства. Відповідно за новими вузькими пріоритетами буде здійснюватись конкурсне фінансування, тоді як базове не матиме тематичних обмежень і відбуватиметься у межах академічної свободи та за результатами держатестації. Формується єдина система пріоритетних напрямів у сферах науки та інновацій: довгострокові пріоритети (на 10 років) визначатиме парламент, а на їхній основі уряд формуватиме середньострокові напрями (на 5 років), за якими надаватимуть державну підтримку. Визначення пріоритетів відбуватиметься на основі глибокого аналізу потреб держави, економіки та науки, будуть оновлені інструменти реалізації пріоритетів, які будуть задіяні для підтримки прикладних наукових досліджені, державно-приватного партнерства, розвитку дослідницької та інноваційної інфраструктури, популяризації результатів наукової та інноваційної діяльності. Основна спрямованість – оборона, повоєнна відбудова і розвиток реального сектору економіки. За новими пріоритетами буде фінансуватись виконання наукових досліджень та розробок, що відповідають потребам економіки, безпеки та повоєнної відбудови держави. Результати таких досліджень мають знайти практичне застосування, а нова система пріоритетів – підвищити конкурентоспроможність країни.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Зростання макроекономічної продуктивності завдяки штучному інтелекту в економіках країн G7» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Зростання макроекономічної продуктивності завдяки штучному інтелекту в економіках країн G7» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
У ньому зазначається, що підвищення продуктивності є ключовим пріоритетом для країн G7 в умовах збереження низької продуктивності, яка негативно позначається на доходах на душу населення і рівні життя. Штучний інтелект з його можливостями, які можуть бути задіяні в різних контекстах, часто розглядається як наступна технологія загального призначення нарівні з електрикою або попередніми цифровими технологіями (такими, як комп’ютери або мережа інтернет). Звісно, існує невизначеність щодо потенційних шляхів розвитку цієї технології: від сценарію стагнації ШІ без серйозних технологічних проривів до можливої революції в галузі загального штучного інтелекту. Тим не менш, поява ГШІ надає підстави очікувати пожвавлення зростання продуктивності. Історично склалося так, що попередні трансформаційні технології загального призначення спричиняли періоди прискореного економічного зростання. Щоб кількісно оцінити потенційну роль ГШІ у відновленні продуктивності у країнах G7, експерти досліджували очікуване макроекономічне зростання продуктивності завдяки штучному інтелекту упродовж 10-річного періоду, базуючись на попередніх розробках. Було уточнено та розширено оцінки впливу шляхом гармонізації поточних показників рівня упровадження серед фірм та оновлені оцінки майбутніх шляхів упровадження. За трьома розглянутими сценаріями оцінений діапазон річного сукупного зростання продуктивності праці завдяки ШІ, він коливається від 0,4 до 1,3 відс. пункти у країнах з високим впливом ШІ (завдяки більш сильній спеціалізації на наукоємних послугах з високим рівнем впливу ШІ – йдеться про фінансові та ІКТ-послуги та більш широкому упровадженню у першу чергу в США та Великій Британії). Прогнозоване зростання в кількох економіках G7 до 50% менше внаслідок секторальних відмінностей та очікуваних відносних темпів упровадження ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Спростування статті про «життя на основі миш’яку» – це добре, але сам процес був отруйним».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Спростування статті про «життя на основі миш’яку» – це добре, але сам процес був отруйним».
У ній йдеться про недоліки спільної роботи рецензентів, редакторів, журналістів та авторів, що призвели до 15-річної боротьби за відкликання статті, яку взагалі не слід було публікувати. Автор задається питанням, чи створює відкликання статті з причин, відмінних від неправомірних дій, небезпечний прецедент? Він вважає, що ні і пояснює чому. У складі прес-релізу Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США (NASA) було повідомлення про «астробіологічне відкриття, яке вплине на пошук доказів існування позаземного життя» – йшлося про «відкриття» мікроба, здатного жити навіть за відсутності фосфату – елементу, який раніше вважався необхідним для життя. Бактерія, про яку йде мова, нібито могла рости за відсутності фосфату та включати миш’як замість фосфору до своєї ДНК та РНК. Прозвучало багато гучних заяв про значення дослідження, описаного у статті, одночасно опублікованій в онлайн-журналі Science. Слід зауважити, що навіть під час цієї, відверто кажучи, незручної події, пролунали тривожні дзвіночки: один з учасників дискусії м’яко заперечив проголошені твердження. Назвавши себе буркотливим, хімік Стівен Беннер спокійно та доброзичливо показав, що мало місце ненаукове обґрунтування і тим самим зруйнував його правдоподібність. Більшість наукової спільноти одразу зрозуміла, що стаття – безглузда, вона порушує усталені хімічні норми, а докази – нічим не підтверджені. Але більшість ЗМІ некритично розрекламували цю статтю, назвавши її провісником наукової революції. Навіть деякі вчені долучилися до цього: один фізик-коментатор написав у «The Wall Street Journal», що стаття «означає, що тепер кожен підручник з біології має бути переглянутий. Навіть саме визначення життя, можливо, доведеться змінити». Інші науковці запекло чинили опір, наприклад мікробіолог Розі Редфілд, наголошував на відсутності реальних доказів включення миш’яку до бактеріальної ДНК, він писав про це у своєму блозі у рамках післяпублікаційної дискусії. Іштван Чабай та Еорс Сатмарі, як і Девід, виявили, що розрахунки та статистика, які використовували автори, були підозрілими. Насправді автори статті про миш’як знали про ці проблеми, але очевидно, були настільки захоплені своїми гіпотезами, що бажали позбутися критичного ставлення до фактів – ретельної перевірки результатів та їх належної інтерпретації. І навіть зараз, коли статтю нарешті відкликали, автори все ще не бажають визнати, що вона була принципово недосконалою, хоча цей факт був очевидним вже у момент публікації. Під тиском численних критичних публікацій у публічному аналізі цієї статті журнал змушений був опублікувати поряд з нею безпрецедентні вісім «технічних коментарів», які повністю вичерпали майже кожен її аспект. Позиція авторів була надзвичайно слабкою, відповіді на закиди рецензентів – нещирими та здебільшого недоречними, хоча і вони також були опубліковані. Чому видання, що розрекламувало результати дослідження з хибними висновками у 2010 році, не заявило про неправдивість наведених фактів і висновків, коли це стало незаперечним? Тут є підстава для важливих для нас уроків щодо академічної доброчесності, залучення наукової громадськості, забезпечення довіри до науки.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
