ПОТІК ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ ПОСЛАБЛЮЄ ЯКІСТЬ НАУКИ

ПОТІК ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ ПОСЛАБЛЮЄ ЯКІСТЬ НАУКИ

 На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Потік досліджень за допомогою штучного інтелекту послаблює якість науки».

 На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Потік досліджень за допомогою штучного інтелекту послаблює якість науки».

У ній наголошується, що хвиля низькоякісних статей загрожує перевантажити журнали та рецензентів, заважаючи їм оцінювати більш змістовні дослідження. Згідно з новими даними, інструменти штучного інтелекту, розроблені для допомоги у дослідницькому процесі шляхом машинної обробки інформації спричинили потік псевдонаукових робіт низької якості, які загрожують основам наукової творчості. Дослідницька група з Університету Суррея розглянула статті NHANES для визначення зв’язку між станом здоров’я, способом життя та клінічними результатами. Кількість таких досліджень зросла за останні роки з чотирьох одиниць у 2014-2021 роках  до 190 у 2024 році. Багато з цих робіт були об’єктивно низької якості, використовували поверхневий та спрощений підхід до аналізу, зосереджуючись на окремих змінних ігноруючи суттєві тенденції.  У статті, опублікованій у PLOS Biology, міститься застереження: оскільки штучний інтелект робить аналіз даних набагато доступнішим, а великі мовні моделі можуть допомогти у написанні робіт, «кількість штучних публікацій може перевищити кількість легітимних публікацій у певних галузях, що базуються на даних». Це може призвести до зростання «ризиків розповсюдження безпідставних, оманливих висновків щодо наукової літератури», буде спотворювати дослідження та послаблювати якість науки загалом. Дослідники, редакційні колегії журналів та рецензенти мають поставити це питання головним у нинішньому порядку денному. Дослідникам рекомендується використовувати повні набори даних, доступні їм, якщо немає чіткої та добре аргументованої причини для протилежного, а також прозоро зазначати, які частини даних використовувалися, протягом яких періодів часу та для яких груп. Журнали повинні посилити рецензування, залучаючи більше дослідників зі статистичним досвідом, частіше використовувати раннє відхилення поданих рукописів статей, щоб зменшити кількість низькоцінних статей, що направляються потім на рецензування. «Наші пропозиції являють собою прості речі, які можуть допомогти поставити заслон на шляху слабких або оманливих досліджень, не блокуючи при цьому переваги штучного інтелекту та відкритих даних. Ці інструменти залишаться з нами. Але потрібно діяти зараз, щоб захистити довіру до досліджень!».

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RzKho, https://ukrintei.ua/y/whWLz  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-04
Поширити
ПЕРЕЛІК ПОСАД У СФЕРІ ОСВІТИ І НАУКИ З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗНАННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ

ПЕРЕЛІК ПОСАД У СФЕРІ ОСВІТИ І НАУКИ З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗНАННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ

Кабінет Міністрів України затвердив Перелік посад у сфері освіти і науки, претенденти на зайняття яких зобов’язані володіти англійською мовою.

Кабінет Міністрів України затвердив Перелік посад у сфері освіти і науки, претенденти на зайняття яких зобов’язані володіти англійською мовою.

Відповідна постанова від 23 травня 2025 р. № 594 опублікована на урядовому порталі. Документ розроблено відповідно до пункту 11 частини першої статті 3 Закону України “Про застосування англійської мови в Україні». Відповідно до постанови, зобов’язані володіти англійською мовою у закладах  вищої освіти:  заступник керівника закладу вищої освіти, який відповідає за провадження наукової, міжнародної діяльності; завідувач докторантури, аспірантури; директор бібліотеки; декан (начальник) факультету/директор (начальник) інституту; завідувач (начальник) кафедри; професор, доцент, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник; керівник структурного підрозділу, що забезпечує виконання функцій з міжнародного співробітництва, роботу із здобувачами вищої освіти з числа іноземців та осіб без громадянства. У науковій (науково-дослідній, науково-технологічній, науково-технічній, науково-практичній установах) та їх наукових підрозділах: керівник наукового підрозділу юридичної особи; заступник керівника наукової установи, наукового підрозділу юридичної особи з наукової роботи; керівник наукового видавництва, редакції наукового видання; директор бібліотеки; завідувач докторантури, аспірантури; старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник. Постанова набирає чинності через чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/0R0Ld

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-02
Поширити
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Переосмислення університетської бібліотеки на 2025 рік і надалі».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Переосмислення університетської бібліотеки на 2025 рік і надалі».

У ній автор наголошує, що навіть в умовах постійного науково-технічного прогресу, появи всесвітньої мережі, цифровізації та штучного інтелекту, мета бібліотек у підтримці успіху своїх користувачів залишається незмінною. Це: підтримка студентів та викладачів у викладанні, навчанні та дослідженнях шляхом інформаційного забезпечення та комунікації. Разом із тим, академічні бібліотеки повинні трансформувати свої послуги, щоб задовольнити потреби, які постійно змінюються. В сучасному світі університетська бібліотека як фізичний простір для книг та мовчазного навчання має змінюватись, стаючи динамічним, технологічно орієнтованим центром, що підтримує дослідження, навчання та інновації.  У бібліотеках не перший рік відбувається цифрова трансформація,  поширюються відкриті наукові дослідження. Тайлер пропонує власне бачення того, як університетські бібліотеки можуть трансформувати свої послуги та усю діяльність задля максимально повного задоволення потреб студентів і викладачів. Вони мають змінити роль – з утримувача фізичних колекцій та архівів – до цифрових кураторів; створити відкриті стипендіальні центри; інвестувати в експертизу у галузі науки про дані; створювати спільні простори для підтримки успішності студентів; розробляти нові стратегії. Бібліотека має перетворитися на адаптивний, дослідницький та студентоорієнтований простір, готовий до швидкозмінної цифрової ери. Керівництво університетів повинно інвестувати у фахівців з інформації, даних, мультимедіа, технологій, а також  вкладати кошти у розбудову інфраструктури та розроблення нових політик, які дозволять новим бібліотекам процвітати. Майбутнє університетської бібліотеки — це не лише інформація, а й зв’язок, співпраця та інновації.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/alXOO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-30
Поширити
АНАЛІТИКА ДАНИХ НАУКОВОЇ ЗВІТНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ

АНАЛІТИКА ДАНИХ НАУКОВОЇ ЗВІТНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ

Міністерство освіти і науки України у співпраці з Державною науково-технічною бібліотекою України опублікували у відкритому доступі аналітичні дані з наукової звітності закладів вищої освіти України, що належать до сфери управління МОН.  

Міністерство освіти і науки України у співпраці з Державною науково-технічною бібліотекою України опублікували у відкритому доступі аналітичні дані з наукової звітності закладів вищої освіти України, що належать до сфери управління МОН.  

Інтерактивна візуалізація охоплює відомості про розвиток понад 100 університетів за п’ять звітних років (2019–2023), містить десятки кількісних та якісних показників, зокрема – інформацію про науково-дослідні проєкти, публікації, патенти, обсяги фінансових ресурсів, залучених від бізнесу та міжнародних донорів. Ці дані було зібрано через Національну науково-інформаційну систему та у подальшому оброблено та візуалізовано засобами Google Looker Studio. Вони будуть корисні широкої аудиторії – представникам академічної спільноти, органів державної влади, громадськості та усім, хто зацікавлений у прозорому та об’єктивному аналізі університетської науки в Україні. Основний акцент зроблено на даних щодо частки наукових працівників за основним місцем роботи; молодих учених; реалізації дослідницьких проєктів на замовлення бізнесу; залученні міжнародного грантового фінансування; підтримці українських наукових журналів, які індексуються у МНБД Scopus і WoS та забезпечують безкоштовну публікацію для українських авторів. Проєкт реалізовано в межах розвитку національної науково-інформаційної системи, що підтримується ДНТБ України у рамках створення цифрової екосистеми відкритої науки.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/IQ0P5, https://ukrintei.ua/y/wjOYj 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука  #НРАТ_ВідкритіДані

2025-05-30
Поширити
ПОРЯДОК ДЕННИЙ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ НА 2025–2027 РОКИ

ПОРЯДОК ДЕННИЙ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ НА 2025–2027 РОКИ

Рада з питань конкурентоспроможності ЄС ухвалила Порядок денний Європейського дослідницького простору (ЄДП) на 2025–2027 роки.

Рада з питань конкурентоспроможності ЄС ухвалила Порядок денний Європейського дослідницького простору (ЄДП) на 2025–2027 роки.

Це комплексна дорожня карта, реалізація якої має забезпечити покращення екосистеми досліджень та інновацій (R&I) Європи. Вона орієнтована на вирішення  завдань мобільності, сталого розвитку, підвищення міжнародної конкурентоспроможності, причому передбачає не лише завдання, а й вимірювані результати.  Другий Порядок денний політики ERA окреслює добровільні заходи для Європейського дослідницького простору на період з 2025 по 2027 роки. Подібно до першого Порядку денного, який був розрахований на 2022-2024 роки, 19 нових заходів спрямовані на перетворення пріоритетних напрямків, визначених Пактом про дослідження та інновації (R&I) в Європі, на конкретні заходи, об’єднуючи держави-члени ЄС, країни, асоційовані з програмою «Горизонт Європа», зацікавлені сторони в галузі досліджень та інновацій та ЄК. 11 структурних політик окреслюють довгострокові зобов’язання, вбудовані в національну та європейську політику, такі як відкрита наука, дослідницькі інфраструктури та кар’єра дослідників. 8 дій ERA заповнюють існуючі прогалини в актуальних сферах, зокрема – використанні штучного інтелекту в науці. Упродовж трьох наступних років Єврокомісія, європейські країни та зацікавлені сторони працюватимуть разом для досягнення прогресу в цих заходах ERA.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Mf9o9, https://ukrintei.ua/y/lKoR4,https://euraxess.ec.europa.eu/, https://ukrintei.ua/y/jziXB, https://ukrintei.ua/y/TDPcv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EC #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука  

2025-05-29
Поширити
СИЛА ЗБАЛАНСОВАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

СИЛА ЗБАЛАНСОВАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 На сайті компанії EBSCO розміщена публікація  «Сила збалансованого дослідження: вивчення всіх сторін проблеми».

 На сайті компанії EBSCO розміщена публікація  «Сила збалансованого дослідження: вивчення всіх сторін проблеми».

У ній наголошується, що збалансоване дослідження є важливим для критичного мислення та прийняття обґрунтованих рішень. Бібліотеки, які пропонують базу даних досліджень «за» та «проти», можуть надати студентам можливість досліджувати протилежні точки зору та покращити їхню інформаційну грамотність, підвищити навички ведення дискусії. В епоху, коли заголовки новин, соціальні мережі та клікбейт конкурують за увагу читача, а думки часто плутають з фактами, збалансовані дослідження важливіші, ніж будь-коли. Бібліотекарі відіграють життєво важливу роль у розвитку допитливості студентів та спрямуванні читачів саме  до достовірної інформації. Бібліотекарі  мають заохочувати студентів розглядати різні точки зору на суперечливі питання, і тим самим допомагати їм розвивати навички критичного мислення, сприяти всебічно збалансованим дослідницьким звичкам та змістовним дебатам. Усе це являє собою важливі компоненти інформаційної грамотності. У публікації розглядаються переваги збалансованого дослідження незалежно від його масштабу та глибини (студентське есе чи політична дискусія), важливість ознайомлення з різними точками зору, яка дозволяє більш глибоко зрозуміти проблему, інструменти підтримки збалансованої дослідницької та інформаційної грамотності,  виховання та підтримка культури дослідження, побудованого на допитливості та неупередженості (ставити вдумливі запитання, оскаржувати припущення та шукати різноманітні джерела). У світі, де дезінформація може швидко поширюватися, а луно-камери обмежують доступ до різноманітних точок зору, цей підхід зміцнює звички навчання упродовж життя та підтримує прийняття обґрунтованих рішень. Спрямовуючи дослідників до вивчення всіх аспектів проблеми, бібліотекарі надають їм знання, навички та впевненість, необхідні для досліджень у сучасному складному інформаційному ландшафті.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/V8Pme

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-05-27
Поширити
БІБЛІОТЕКА РОКУ

БІБЛІОТЕКА РОКУ

Президія ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила про старт щорічного Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2025».

Президія ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила про старт щорічного Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2025».

Його мета –  підвищення престижу бібліотек в українському  суспільстві, демонстрація важливої ролі бібліотек у соціокультурному та інформаційному просторі країни, стимулювання творчої ініціативи бібліотекарів, відзначення кращих інновацій у галузі бібліотечно-інформаційних технологій, а також інноваційних ідей, що сприяють ефективній роботі та розвитку українських бібліотек. Конкурс продемонструє можливості бібліотек щодо організації роботи з внутрішньо переміщеними особами, розширення спектру бібліотечних послуг, ствердження бібліотечних інституцій як гуманітарних хабів. Звання «Бібліотека року» присвоюється бібліотеці за кращий інноваційний проєкт. Також конкурсним журі будуть оцінюватись претенденти на наступні відзнаки: «За вiдданiсть бiблiотечнiй справi», «За внесок у бібліотекознавство», «За внесок у бібліотечну освіту»,  «Інклюзивна бібліотека», «Краще регіональне відділення». Основні критерії відбору претендентів: оригінальність ідеї; інноваційність: використання цифрових інформаційних технологій, ШІ; активна співпраця з іншими організаціями; наочні вимірювані результати (збільшення кількості користувачів, відвідувань, заходів, фінансування); використання засобів масової комунікації та соціальних мереж для популяризації бібліотек;  сталий розвиток; інклюзивність. Конкурс проводиться за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Заявку на участь можна подати  до 1 вересня 2025 року.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/L9e2x, https://ukrintei.ua/y/DGBjd, https://ukrintei.ua/y/3VRCW

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Бібліотекарям

2025-05-15
Поширити
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ТА МЕХАНІЗМІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗВО

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ТА МЕХАНІЗМІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗВО

Міністерство освіти і науки України затвердило «Методичні рекомендації щодо застосування інструментів та механізмів для трансформації різних сфер функціонування закладів вищої освіти на засадах прозорості та доброчесності».

Міністерство освіти і науки України затвердило «Методичні рекомендації щодо застосування інструментів та механізмів для трансформації різних сфер функціонування закладів вищої освіти на засадах прозорості та доброчесності».

Відповідний наказ МОН від 17.04.2025 № 576 оприлюднено на офіційному вебсайті міністерства.  Документ розроблено у рамках виконання пункту 1.2.1.2.14 заходів Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки (урядова постанова від 04 березня 2023 року № 220 (із змінами))   та  з  урахуванням  листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 26 вересня 2024 року № 121-02/71586-24. Рекомендації охоплюють такі сфери, як організація антикорупційної роботи у ЗВО в цілому; організація освітнього процесу; адміністрування ЗВО; академічна доброчесність; партнерства ЗВО. Окрема увага приділяється ролі керівництва закладу вищої освіти, яке має задавати загальний тон, визначати керівні цінності та формувати етичний клімат організації. Зазначається, що запровадження прозорих та зрозумілих процедур функціонування закладу вищої освіти як освітньої інституції, сприятиме формуванню відповідного ставлення до університетів як до надійних партнерів, що сприятиме поліпшенню процедур залучення додаткового фінансування та розвитку співпраці з потенційними роботодавцями.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/tDkty, https://ukrintei.ua/y/mQqKu,  https://ukrintei.ua/y/3blzh

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2025-05-14
Поширити
ОНЛАЙНОВІ НАВЧАЛЬНІ КУРСИ ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРІВ

ОНЛАЙНОВІ НАВЧАЛЬНІ КУРСИ ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРІВ

Національна бібліотека Польщі розмістила у відкритому доступі серію онлайнових навчальних курсів із підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців.

Національна бібліотека Польщі розмістила у відкритому доступі серію онлайнових навчальних курсів із підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців.

Вони охоплюють ключові аспекти діяльності бібліотеки, пояснюють її роль та функції, демонструють важливе значення спільного каталогізаційного середовища різних бібліотек та формування загальнодержавного каталогу, значення національної бібліографії,  описує стандарти і методологію каталогізації. Наразі можна долучитись до 6 окремих курсів: «Роль і функції Національної бібліотеки у польському бібліотечному середовищі»; «Спільне каталогізаційне середовище Національної бібліотеки Польщі»; «Стандарти організації бібліографічних даних»; «Офіційний перелік видань – основна складова поточної національної бібліографії»; «Дескриптори Національної бібліотеки: основні положення та практика»; «3они бібліографічного опису книги. Теоретична частина каталогізації»; «Створення бібліографічного запису у форматі MARC 21 в системі Alma». Кожен з них є окремим сертифікованим навчальним курсом, за проходження якого видаються іменні сертифікати (українською та англійською мовами). Україномовні версії курсів стали  результатом співпраці Національної бібліотеки Польщі із Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/q0g2shttps://ukrintei.ua/y/PJe6g

Фото:  скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2025-05-01
Поширити
РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН

РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН

24 квітня 2025 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії МОН, за результатами засідання якого ухвалено ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації.

24 квітня 2025 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії МОН, за результатами засідання якого ухвалено ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації.

Зокрема, прийнято рішення щодо присудження наукових ступенів доктора наук і кандидата наук, створення постійних спеціалізованих учених рад, оновлення Переліку наукових фахових видань України, імплементації рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо підтвердженого плагіату в дисертаціях, а також моніторингу виконання обов’язкових вимог фаховими виданнями тощо. Особливий наголос було зроблено на розгляді питань академічної доброчесності та випадків плагіату. Затверджено рішення про присудження 213 наукових ступенів і присвоєння 513 вчених звань. На підставі висновків Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти чотирьох осіб позбавлено наукових ступенів через встановлені у визначеному законодавством порядку факти академічного плагіату. Розпочало системний моніторинг фахових видань категорії Б:  здійснено базову перевірку видань, раніше внесених до відповідного  Переліку (критерії – відповідність чинному Порядку, обов’язковим вимогам, заявленій періодичності, наявності рецензування, наявності на платформі «Наукова періодика України» у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського тощо). Виявлено, що 18 видань не опублікували жодного випуску за останні два і більше років, деякі інші виходили нерегулярно або порушували вимоги до належного рецензування. Такі видання вилучено з Переліку наукових фахових видань України та позбавлено відповідного статусу. Ще низка видань отримала від МОН попередження і має у встановлений термін виправити виявлені недоліки. Скасовано рішення вченої ради одного із закладів вищої освіти про присвоєння вченого звання доцента у зв’язку з невідповідністю освітньої діяльності заявленій спеціальності здобувача. Утворено 53 нові докторські ради, а також внесено часткові зміни до складу чинних. Припинено повноваження 9 постійних спеціалізованих учених рад.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/jWBED, https://ukrintei.ua/y/MxHP0

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2025-04-29
Поширити