For librarians Архіви

НАУКОВІ ВИДАВЦІ ВІДКРИЮТЬ 20 МІЛЬЙОНІВ СТАТЕЙ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ШІ-СТАРТАПОМ REDPINE

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Френсіс Джонс «Видавці поділяться 20 мільйонами наукових статей зі стартапом у сфері ШІ».

У ній повідомляється, що шість наукових видавців, серед яких Sage, група BMJ, Wangfang Data, видавничий підрозділ Institute of Physics, IGI Global Scientific Publishing та RCNi уклали угоду зі шведським стартапом Redpine. Компанія отримає доступ до 20 мільйонів наукових статей у галузі медицини, наук про життя, квантової фізики та фізичних наук на умовах оплати видавцям і авторам за кожне використання. Про угоду було публічно оголошено 6 жовтня 2026 року. Раніше видавці неодноразово висловлювали занепокоєння тим, що компанії, які розробляють ШІ, використовують їхні дані для навчання великих мовних моделей без належної згоди чи компенсації. Redpine, заснована у 2024 році, пропонує інший підхід — «плату за використання». Кожен видавець самостійно визначає, що саме може використовувати ШІ-агент, а також встановлює ціну за відповідну транзакцію. Доступ здійснюється в режимі реального часу через сервери Redpine. Це дозволяє агенту отримувати й цитувати первинну літературу безпосередньо в момент відповіді, а не покладатися на дані, на яких модель навчалася раніше. На думку компанії, такий механізм зменшує кількість «галюцинацій» і помилок. Фахівці Redpine вважають, що надані дані дадуть змогу командам, які займаються пошуком нових ліків, працювати з цінними архівами рецензованої літератури: у галузі клінічних досліджень «агенти з дизайну випробувань» зможуть аналізувати тисячі попередніх досліджень, щоб визначати реалістичні популяції пацієнтів та формат експерименту. Дослідницькі агенти в лабораторіях ШІ зможуть робити висновки на основі повних текстів закритих статей, а не лише їхніх коротких резюме. Співзасновник і генеральний директор Redpine Андерс Гаммарбек назвав підхід «зміною правил гри» для дослідницьких команд: майбутнє наукових відкриттів, керованих ШІ, має спиратися на всю наукову літературу — без галюцинацій, з атрибуцією та компенсацією правовласникам. Цей епізод є прикладом більш широкої дискусії про доступ ШІ до наукового контенту та пошуку компромісу, способу переходу від конфронтації з розробниками технологій до контрольованої монетизації, коли доступ до первинних джерел надається в реальному часі й супроводжується оплатою.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/publishers-share-20-million-research-papers-ai-start

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-02

ЯК НАУКОВІ ЖУРНАЛИ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ВИКЛИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ШАХРАЙСТВА

На сайті DOAJ опублікований матеріал «Принципи прозорості та кращих практик у науковому видавництві переглянуто та оновлено», підготовлений командою DOAJ у співпраці з COPE, OASPA та WAME.

У ньому йдеться про вихід п’ятої версії «Принципів прозорості та кращих практик у науковому видавництві» — документа, який давно став своєрідним стандартом якості для журналів у всьому світі. Нова редакція з’явилася саме тоді, коли галузь гостро потребує чітких орієнтирів. Найпомітніші зміни стосуються штучного інтелекту. Відтепер журнали мають встановити правила використання ШI авторами: інструменти можна застосовувати для генерації чи редагування тексту, але штучний інтелект не може вважатися автором. Окремо вимагається прозоро декларувати використання нейромереж рецензентами та редакторами під час перевірки рукописів або підготовки експертних відгуків. Також рекомендовано розкривати політику доступу до контенту журналу для навчання ШI-моделей. Другий важливий блок — захист від «викрадених» журналів. Підробки, які копіюють назву, ISSN і зовнішній вигляд легітимних видань, стають дедалі більш поширеними. Оновлені принципи прямо забороняють такі дії та вимагають, щоб кожен журнал чітко визначав свій офіційний сайт, а всі дзеркала обов’язково перенаправляли на нього. Значно посилено вимоги до редакційної незалежності. Оцінку рукописів виокремили в окремий розділ. Заборонено винагороджувати редакторів залежно від кількості прийнятих статей і змішувати прийняття рішень з фінансовими питаннями (сплата публікаційних зборів чи надання пільг). Зосереджено увагу на захисті від геополітичного чи комерційного впливу. Оновлено підходи до академічної недоброчесності: детальніше описані питання самоплагіату, повторного використання тексту, препринтів та перекладів. З’явилися більш чіткі процедури розгляду скарг, апеляцій і захисту викривачів, а також вимоги до підготовки гостьових редакторів і рецензентів. Структура документу теж удосконалена: розділи про цілі й тематику журналу, а також про доступність, різноманітність, рівність та інклюзивність підняли на вищий рівень. У деяких країнах починають прив’язувати рейтинги видань саме до ступеня відповідності цим стандартам.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/10/29/the-principles-of-transparency-and-best-practice-in-scholarly-publishing-have-been-revised-and-updated, https://doaj.org/apply/transparency, https://docs.google.com/document/d/174xyPzsAy4xFWPTObH4JuTQOPgd7Lm0eA4D6HYK3Rew/edit?usp=sharing

Фото: Gemini_Generated_Image

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-10-30

ЛІМІТ НА ПОДАННЯ РУКОПИСІВ ЯК ВІДПОВІДЬ НА ПОТІК ШІ-ГЕНЕРОВАНИХ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дірка Ліндебаума «Журнали мають обмежити кількість подань від кожного автора — але є нюанс».

У ній професор менеджменту та колишній головний редактор журналу пропонує два взаємопов’язані кроки, які дозволять протистояти ерозії якості наукових публікацій під впливом ШІ. Йдеться про якісні критерії оцінювання, що підкреслюють унікальну позицію автора, а також ліміти на кількість подань. Процес створення знання є соціальною справою: автори, рецензенти й редактори спілкуються, слухають один одного, уточнюють своє бачення, говорять про сумніви й знаходять консенсус. Наразі цей процес знаходиться під загрозою через масове перекладання, написання, рецензування і навіть прийняття редакційних рішень на основі технології ШІ. У 2025 році в науковий обіг потрапило понад 140 тисяч посилань на неіснуючі статті. ШІ допомагає публікувати більше і швидше, оскільки це безпосередньо впливає на кар’єри, але якість досліджень знижується. Упередження ШІ, закладені в навчальних даних, передаються людям і посилюються в петлях зворотного зв’язку «людина–ШІ». Схильність моделей відтворювати дані, на яких їх навчали, також поглиблює тенденцію до зменшення частки справді новаторських ідей. Багато авторів не розкривають використання ШІ, навіть коли журнали вимагають цього або прямо забороняють роботу з ШІ, в результаті політики розкриття працюють гірше, ніж це очікувалося. Контролювати застосування ШІ практично неможливо. Потрібно переглянути критерії підготовки та оцінювання рукописів, які заохочують чіткий, унікальний голос автора: володіння літературою, методом, аналізом, внеском і практичними рекомендаціями. Це особливо важливо в час, коли головним дефіцитом є не доступ до інформації, а здатність формувати й застосовувати обґрунтоване судження в умовах потоку нейрослопу. ШІ може бути корисним як «сократівський співрозмовник» для розвитку ідей, але здатність користуватися ним відповідально залежить від досвіду. Молоді науковці, аспіранти і студенти за нинішньої системи стимулів, яка цінує кількість публікацій вище за якість та оригінальність ідей, можуть не отримати мотивації для формування такої експертизи. Якщо рівень експертизи знизиться, відновити його буде надзвичайно важко. Крім того, є сенс запровадити ліміти на подання. Кожен автор, якого можна ідентифікувати за допомогою ORCID, може подавати до журналу не більше трьох нових рукописів на рік. Також автора можна стимулювати до підвищення якості першої версії: за кожне запрошення до перегляду й повторної подачі автор отримує право на одну додаткову подачу упродовж року, що може зменшити практику використання журналу як засобу «попередньої перевірки» готовності матеріалу. Треба розвивати людське судження й цінувати його у дослідницькому процесі, розуміючи неможливість повністю контролювати використання ШІ. Замість заборон і поліцейських заходів можна управляти обсягом подань і підтримувати експертизу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/journals-should-cap-each-authors-submissions-twist

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-30

ВІД ДЕТЕКТОРІВ ШІ ДО СОКРАТІВСЬКОГО ДІАЛОГУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Б. Шеби та М. Бонда «А що, якби ШІ міг зміцнити академічну доброчесність?».

У ній пропонується змінити підхід до системи оцінювання в епоху генеративного ШІ. Традиційні есе більше не є надійним способом перевірки, а детектори ШІ дають хибні спрацьовування й не мають доказової сили. Замість того, щоб удосконалювати процедури виявлення списування, пропонується зробити списування недоречним, використовуючи ШІ як інструмент безперервного, діалогічного оцінювання. Альтернативи на кшталт цілісного перегляду робіт, прямого нагляду, підтверджувальних доказів чи усних іспитів по суті залишаються формами виявлення порушень. А виявлення й дисциплінарні заходи — слабка основа для справжньої академічної доброчесності. Платформа Duologue, яку автори розробили й випробували, дозволяє студенту працювати з тьютором, який пропонує сократівські запитання, перевіряючи, що саме студент уже знає, де він має прогалини в розумінні. Це більше не цифровізований усний іспит, а навчальна подорож, під час якої у режимі реального часу перевіряють нові знання. Duologue не є підтримкою викладання у традиційному сенсі: тут немає аватара, який читає лекції. Система веде студентів через те, що їм потрібно опанувати, підтримуючи їх залежно від наданих відповідей, а не просто «спускаючи» контент зверху, що може бути навіть більш корисним за звичайні семінари. Академічну доброчесність не захистити, ставши кращими у вгадуванні, чи писала текст машина. Навіть якби детекція стала досконалою, есе все одно залишалося б кривим виміром: технічно грамотний текст завжди можна було створити без глибокого розуміння. Натомість доброчесність найкраще захищати, стаючи кращими у демонстрації того, чи здатний студент мислити. У ширшому контексті дискусій про оцінювання в епоху генеративного ШІ фокус зміщується з поліцейських заходів і детекторів – на перебудову процесу навчання так, щоб штучний інтелект працював на розвиток судження студента, а не проти нього.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/what-if-ai-could-strengthen-academic-integrity, https://www.duologue.ac.uk/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-29

МАСОВІ ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ: ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ПРОВАЛ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Хто винний у нещодавньому сплеску відкликань статей у журналі?».

У ній міститься аналіз масового відкликання 161 статті у журналі Science of the Total Environment (Stoten), що належить видавництву Elsevier. Зазначені відкликання відбулися упродовж чотирьох тижнів у серпні–вересні, причому близько чверті цих відкликань було пов’язано з одним маловідомим дослідницьким центром в університеті Сіднея. Чи можуть редактори, які щороку опрацьовують сотні рукописів, ефективно контролювати конфлікти інтересів та зміни авторства? Чи можуть видавці принципово змінити систему роботи? Stoten за останнє десятиліття збільшив обсяги публікацій удесятеро й увійшов до числа найпродуктивніших журналів світу за гібридними показниками обсягу та якості. Проте репутаційні тріщини з’явилися не сьогодні. У 2020 році журнал опублікував широко розкритиковану статтю, яка припускала, що COVID-19 можна запобігти використанням магнітних полів нефритових амулетів традиційної китайської медицини. У листопаді 2025 року іспанське видання El País пов’язало проблеми журналу з призначенням іспанського хіміка Дамії Барсело одним із головних редакторів. У грудні 2024 року Elsevier за один день відкликав 38 статей Stoten, оскільки автор бразильський еколог Гільєрме Малафайя подав 75 «фіктивних» рецензій від імені інших дослідників. Малафайя заперечував провину, припускаючи злам свого інституційного акаунта, і запитував, чому авторів карають за недоліки редакційної системи. У листопаді 2025 року Clarivate виключила Stoten з баз Web of Science, позбавивши журнал імпакт-фактора. Elsevier оголосив про серйозне розслідування можливих порушень журналом політики щодо публікацій. Більшість із 161 статті, відкликаних у серпні–вересні, були зняті через «підозрілі» зміни в списку авторів між первинною подачею та переглянутою версією після рецензування. В одному випадку 22 з 26 імен авторів з’явилися лише на етапі ревізії. Авторство фіксує відповідальність за роботу, але є ситуації, коли суттєві зміни неможливо пояснити і важко підтвердити, хто саме зробив внесок у підготовку роботи і хто стоїть за висновками. Десятки інших статей відкликали через спільні публікації з редакторами, які розглядали рукописи, та їхніми авторами. Були й випадки додавання десятків нових цитувань на етапі коректури, самоплагіату, фрагментів, що «відхиляються від стандартної технічної термінології», ознаки використання штучного інтелекту для маскування запозичень. Такі практики називають «edit-for-pal» (редагування «для своїх») або «паранаукою»: дослідники редагують, рецензують і «переробляють» роботи один одного, взаємно передаючи незаслужене авторство, щоб підвищувати власні метрики, від яких залежить академічна кар’єра. Професор екологічної інженерії Університету технології Сіднея був редактором 30-ти відкликаних статей і співавтором ще двох. Багато рукописів, які він редагував, зняли через його часті спільні роботи майже з 20 співавторами з Китаю, Індії, В’єтнаму та Австралії. Дві статті, де він був співавтором, відкликали через «тривалу співпрацю» з Барсело, який їх редагував. Редактори виправдовуються, переносячи відповідальність на самих авторів, зосередженням переважно на технічному змісті, відсутністю маркерів з боку системи перевірки змін, відсутністю стандартного чекліста. Порушники зазвичай переважно заперечували навмисні порушення і наголошували, що не обирали редактора та не керували процесом подання. Експерти з питань дослідницької доброчесності вважають, що порушення авторства — одна з найчастіших проблем в австралійських університетах. Іноді престижних дослідників додають без їхнього відома, щоб полегшити проходження рецензування; іноді молодших дослідників змушують брати на себе авторство без реального внеску. Такі практики, за словами Барнетта, дедалі більше нормалізуються, бо без них кар’єра здається неконкурентоспроможною. У ширшому контексті дискусій про якість наукових публікацій та роль видавництв провідною стає проблематика зростання обсягів публікацій, залежності кар’єр від метрик, здатності редакційних систем виявляти конфлікти інтересів, маніпуляції з авторством та інші форми «паранаукової» активності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/who-blame-journals-recent-glut-retractions

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-27

ОЕСР: РЕГУЛЯРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ НЕ ГАРАНТУЄ КРАЩИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

У блозі ОЕСР «Освіта та навички сьогодні» опубліковано матеріал Андреаса Шляйхера «Генеративний ШІ та навчання учнів: що показують дані PISA».

У ньому розглядаються ключові аспекти поширення генеративного штучного інтелекту в системі шкільної освіти та встановлюється зв’язок з результатами навчання, для чого використовуються дані Міжнародної програми оцінювання учнів PISA. Наголошується, що сам факт використання ШІ не означає поліпшення освітніх результатів, а ефективність навчання залежить, зокрема, від мети, частоти використання та педагогічного супроводу. За даними PISA, у низці країн понад 40% учнів повідомляють, що користуються ШІ для підготовки текстів до письмових завдань щотижня або щодня. Серед них — 17 із 27 українських регіонів, охоплених дослідженням. У В’єтнамі цей показник становить 52%. Водночас учні, які використовують чатботи для узагальнення прочитаних текстів, попереднього дослідження нової теми або підготовки письмових робіт, у середньому демонструють нижчі результати з природничих наук, ніж ті, хто не застосовує ШІ для таких завдань. Різниця становить близько 20 балів, що еквівалентно одному року навчання. Проте ці дані не доводять, що саме використання ШІ спричиняє нижчу успішність: учні, які мають труднощі з навчанням, можуть частіше звертатися до таких інструментів. Залежність не є однозначною. У Таїланді та Макао учні, які регулярно використовують ШІ для підготовки письмових робіт, навпаки, мають вищі середні результати з природничих наук, ніж їхні однолітки. Загалом учні, які застосовують чатботи для навчання один-два рази на тиждень, демонструють результати, подібні до тих, хто взагалі не використовує ШІ. Дещо вищі показники пов’язані з частим використанням ШІ для навчання в поєднанні з умінням оцінювати якість згенерованої інформації. Однак доступ до таких можливостей нерівномірний, що створює ризик посилення освітньої нерівності. Існує відмінність між спеціалізованими освітніми інструментами генеративного ШІ, які за певних умов можуть сприяти тривалому поліпшенню результатів, та універсальними інструментами, використання яких не завжди підтримує глибоке навчання. Коли ШІ виконує за учня основну розумову роботу, це послаблює активне опрацювання матеріалу. У зв’язку з цим Шляйхер наголошує на необхідності встановлення чітких правил використання ШІ у школах, здійсненні належної підготовки вчителів і критичному оцінюванні можливостей таких технологій. Дані PISA поки не дають підстав вважати, що генеративний ШІ систематично поліпшує навчальні результати. Його освітня цінність залежить від того, чи допомагає він учням мислити й навчатися, а не просто виконувати завдання замість них.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/generative-ai-and-student-learning-what-the-pisa-data-reveal

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_OECD

2026-10-19

ПРОГРАМА З УПРАВЛІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ІНФРАСТРУКТУРАМИ

Проєкт Research Infrastructures for the Future of Ukraine (RIFF) оголосив про прийом заявок на навчальну програму для українських фахівців, які працюють із дослідницькими інфраструктурами або планують долучитися до їх управління та розвитку.

Програма покликана підтримати управлінську спроможність українських дослідницьких інфраструктур. Учасники отримають знання та практичні інструменти для створення, розвитку й управління такими інфраструктурами відповідно до європейських стандартів і практик. Програма охоплює питання європейського ландшафту дослідницьких інфраструктур, діяльності ESFRI, моделі організації, управління та розвитку інфраструктур, формування консорціумів, взаємодії із зацікавленими сторонами, політик доступу та роботи з користувачами. Слухачі зможуть самостійно опрацювати навчальні модулі, доєднатись до вебінарів та воркшопів. Подати заявку можна до 15 листопада 2026 року.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/proyekt-riff-zaproshuye-ukranskih-fahivciv-na-programu-z-upravlinnya-doslidnickimi-infrastrukturami, https://riff.muni.cz/riff-activities/wp5-activities-skill-development#programme-in-research-infrastructure-management-fundamentals

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-10-19

АТЕСТАЦІЙНА КОЛЕГІЯ МОН УХВАЛИЛА ЧЕРГОВІ РІШЕННЯ

7 жовтня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Було ухвалено рішення щодо зміцнення кадрового потенціалу науки, забезпечення академічної доброчесності та розвитку мережі спеціалізованих вчених рад. Зокрема, колегія затвердила рішення про присудження 200 наукових ступенів і присвоєння 497 учених звань, підтвердивши наукову кваліфікацію здобувачів та професійні досягнення наукових і науково-педагогічних працівників. Разом із тим, ухвалено рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук двох осіб та наукового ступеня кандидата наук однієї особи. Утворено 23 спеціалізованих вчених ради із присудження наукового ступеня доктора наук, строки діяльності яких визначено відповідно до результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: 13 рад строком на три роки (за напрямами, віднесеними до груп А та Б), 4 ради строком на два роки (за напрямами групи В); 6 рад строком на один рік (у закладах та установах, які не подавалися на державну атестацію). Також підтримано утворення 6-ти спеціалізованих вчених рад для разового захисту дисертацій.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-v-ukraini

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2026-10-08

НАЦІОНАЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ ЩОДО СТАНУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ

Міністерство освіти і науки України спільно з консорціумом проєкту Open4UA проводить національне опитування щодо стану відкритої науки в Україні.

Йдеться про поширення практик відкритих досліджень, забезпечення відтворюваності результатів ДіР, реформу оцінювання наукової сфери, зміну підходів до інтелектуальної власності. Результати цього опитування будуть використані при розробленні та реалізації заходів Нацплану відкритої науки, зокрема при удосконаленні державної політики у сфері оцінювання науки. Опитування є повністю анонімним, імена, електронні адреси та IP-адреси не збираються. До участі запрошуються наукові та науково-педагогічні працівники, аспіранти, працівники бібліотек, репозитаріїв, служб підтримки відкритої науки, менеджери досліджень та керівники закладів вищої освіти і наукових установ. Взяти участь в опитуванні можна до 23 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://survey1.ulb.be/index.php/731131?lang=uk

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-10-08

ОПИТУВАННЯ ЩОДО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ОБЛАДНАННЯ

У рамках виконання проєкту «Metadata Mapping for Scientific Instruments in Ukraine» Інформаційний центр науки і техніки та університетської бібліотеки імені Лейбніца (Open Science Lab ТІВ) проводить опитування стосовно наукових приладів, дослідницького обладнання та метаданих, пов’язаних із відновленням дослідницької інфраструктури України.

Воно покликане зібрати інформацію про те, як наукові прилади та дослідницьке обладнання в Україні документуються, як забезпечується доступ до них, як здійснюється управління ними та як вони описуються за допомогою метаданих, зокрема в контексті відновлення дослідницької інфраструктури. Дослідження зосереджене на фізичному, цифрово-технічному, аналітичному, моніторинговому, обчислювальному та вимірювальному обладнанні, а також обладнанні та інфраструктурі, що генерують дані і не стосується психометричних аспектів. Анкета містить 40 запитань, опитування анонімне. Ісі зацікавлені можуть взяти участь до 30 вересня 2026 року. Проєкт реалізується та підтримується Ініціативою імені Філіпа Шварца, що фінансується Фондом Александра фон Гумбольдта.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/doslidnyczke-obladnannya-ta-metadani-dlya-vidnovlennya-doslidnyczkoyi-infrastruktury-ukrayiny-zaproshuyemo-projty-opytuvannya/, https://tib.eu/umfragen/index.php/341374?lang=en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритаДані

2026-09-24