СЕРВІС ANTI-PLAGIARISM

СЕРВІС ANTI-PLAGIARISM

Anti-Plagiarism – електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році. 

Anti-Plagiarism – електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році. 

Її функціонал забезпечує надійну перевірку кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти, дисертацій, наукових та науково-методичних праць викладачів ЗВО, а також програмного коду, написаного різними мовами програмування з метою виявлення плагіату й перефразування без корктних посилань на джерела інформації щоб запобігати випадкам порушення академічної етики та законодавства.  Підключення системи можна здійснювати як для персонального використання, так і для корпоративних клієнтів, закладів освіти та наукових установ. Для антиплагіатної перевірки можна працювати з е-документами різних форматів (*.rtf, *.doc, *.docx *.pdf, *.dxf). Для співставлення використовується власна база даних та пошук у відкритих інтернет-джерелах. Звіти про перевірку наочно демонструють відсоток запозичень, помилок, загальну кількість перевірених символів та лексем тексту, джерела виявлених запозичень.  Наразі за даними  розробників користувачами системи Anti-Plagiarism є близько 500 українських та зарубіжних університетів та наукових установ.

Детальніше: https://ap.km.ua/AntiPlagiarism/, https://ap.km.ua/AntiPlagiarism/, https://elar.khmnu.edu.ua/items/925378b7-afbf-4c84-b808-fe3e8724a660   

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям 

2026-03-24
Поширити
МАЙБУТНЄ СПІВПРАЦІ DOAJ ТА CROSSREF

МАЙБУТНЄ СПІВПРАЦІ DOAJ ТА CROSSREF

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці».

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці».

У ній йдеться про розвиток партнерських стосунків DOAJ та Crossref, в яких вони мають намір зосередитися на підтримці сталого та справедливого підходу до розвитку наукових послуг та інфраструктури. Перш за все співпраця охопить роботу із покращення якості наукових метаданих та розширення підтримки журналів у країнах з низьким та середнім рівнем розвитку. Партнери мають намір забезпечити покращання отримання, обробки, зберігання та відображення метаданих на статей у DOAJ в частині точного відображення афіліації авторів та постійних ідентифікаторів, відкритих посилань, збору метаданих. Ще один напрямок взаємної підтримки – глобальна мережа послів для підтримки редакторів журналів, поширення належних практик публікацій з відкритим доступом, організація та проведення семінарів, вебінарів, співпраця з регіональними партнерами, підвищення обізнаності про DOAJ і стандарти публікацій у місцевих наукових спільнотах. Crossref бере на себе зобов’язання із підтримки поїздок послів та організації заходів. За словами керуючого директора DOAJ, це нове партнерство сприятиме розвитку інфраструктури інформаційного обміну відповідно до принципів відкритої науки із відкритістю, співпрацею та довгостроковою стійкістю. DOAJ являє собою онлайн-каталог, що індексує високоякісні рецензовані журнали з відкритим доступом і надає доступ до них. Із DOAJ співпрацює біля сотні волонтерів з академічної спільноти. Crossref – некомерційна організація, яка керує відкритою інфраструктурою для поєднання дослідницьких об’єктів, створюючи довготривалі та багаторазові наукові записи, що лежать в основі відкритої науки.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/03/12/renewed-partnership-doaj-and-crossref-focus-on-equitable-scholarly-metadata-and-global-support/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-24
Поширити
«ЕФЕКТ КРОКОДИЛА»: ВИДИМІСТЬ БЕЗ ЧИТАННЯ

«ЕФЕКТ КРОКОДИЛА»: ВИДИМІСТЬ БЕЗ ЧИТАННЯ

На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Elsevier, Wiley, BMJ Group, American Physical Society та Oxford University Press приєднуються до дослідження про “нульові переходи” та пошук із використанням ШІ».

На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Elsevier, Wiley, BMJ Group, American Physical Society та Oxford University Press приєднуються до дослідження про “нульові переходи” та пошук із використанням ШІ».

У ньому автор повідомляє про розширення дослідницької ініціативи, спрямованої на вивчення того, як нові механізми пошуку в мережі інтернет змінюють доступ до наукової інформації та взаємодію з нею. Формується широка міжінституційна коаліція для дослідження впливу так званого ефекту «нульових переходів», коли користувачі завдяки інструментам великих мовних моделей отримують відповіді безпосередньо на сторінці пошукової системи і не переходять до першоджерел інформації. Масове використання відповідей, згенерованих штучним інтелектом, змінює саму логіку доступу до наукових знань. Хоча видимість досліджень у пошукових системах може зростати, кількість переходів до повних текстів постійно зменшується, що створює розрив між переглядами та фактичним використанням матеріалів. Наслідки цього виходять далеко за межі простого зниження вебтрафіку. Йдеться про більш глибокі проблеми наукової комунікації, зокрема – атрибуцію, контроль версій, довіру до результатів досліджень і збереження цілісності наукового знання. Якщо користувачі покладаються на узагальнені відповіді, сформовані алгоритмами, вони можуть не бачити контексту, обмежень або застережень, які містяться в оригінальних публікаціях. У процесі дослідження планується зібрати емпіричні дані про поведінку користувачів, а також розробити практичні рекомендації для видавців, технологічних платформ і дослідницьких організацій щодо забезпечення видимості якісного наукового контенту та його коректного використання в умовах поширення алгоритмічних інструментів пошуку. Нова ініціатива є відповіддю на виклики нинішнього етапу трансформації системи наукової комунікації, у якій змінюється баланс між доступністю знань та збереженням контексту й достовірності. Академічна спільнота потребує  нових підходів до використання штучного інтелекту, які забезпечать не лише зручність доступу, а й довіру до наукового знання.

Детальніше: https://blog.growkudos.com/news/elsevier-wiley-bmj-group-american-physical-society-oxford-university-press-join-kudos-zero-click-and-ai-search-study,  https://www.linkedin.com/posts/timsoulo_the-past-12-months-of-gsc-data-for-the-ahrefs-activity-7341034461481902080-JgxY/, https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність

2026-03-19
Поширити
ОНОВЛЕНІ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

ОНОВЛЕНІ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Державна науково-технічна бібліотека України оприлюднила комплект інструкцій, підготовлених задля підтримки процесу подання заявок на включення до Переліку наукових фахових видань України.

Державна науково-технічна бібліотека України оприлюднила комплект інструкцій, підготовлених задля підтримки процесу подання заявок на включення до Переліку наукових фахових видань України.

Основна увага приділена  вимогам до членів редколегій (зокрема – іноземців) та головних редакторів видань. Наводяться детальні пояснення процесу реєстрації, авторизації та підтвердження участі у редколегії видання через систему URIS, інструктивні пояснення для закордонних членів редколегії, що має в сукупності сприяти прозорому та зручному процесу підготовки й подання заявок усіма зацікавленими сторонами. Також є окрема інструкція щодо розрахунку частки статей наукового періодичного видання, процитованих у джерелах, що індексуються у міжнародних наукометричних базах Web of Science Core Collection та Scopus. Адже згідно із запровадженими критеріями нового «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» визначено граничні рівні цитування (10% і 25%), які засвідчують рівень наукового впливу та міжнародної видимості журналу.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/22b31f88c320,  https://dntb.gov.ua/news/de4e163, https://dntb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9-_%D0%86%D0%9D%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%A3%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF_2026.pdf, https://nauka.gov.ua/docs/271/2_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80% %B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0.pdf,https://nauka.gov.ua/docs/274/3_Instructions_for_Foreign_Editorial_Board_Members_jnS3f6F.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-18
Поширити
МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Метью Райз «Чи погіршується ставлення видавців до авторів?».
МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Метью Райз «Чи погіршується ставлення видавців до авторів?».

У ній автор розглядає найбільш поширені скарги дослідників щодо недосконалості процесу академічної публікації та аналізує, чи справді якість взаємодії між науковцями та видавцями постійно погіршується. Чимало авторів стикаються з тривалими затримками у процесі розгляду рукописів, недостатньою комунікацією з боку редакцій або суперечливими відгуками рецензентів. Деякі дослідники розповідають про ситуації, коли після подання рукопису місяцями не отримували навіть підтвердження його отримання, а результати рецензування з’являлися лише після численних нагадувань. Такі затримки можуть тривати майже рік і більше, що ускладнює планування наукової роботи й підготовку нових досліджень.  Одним із прикладів, наведених у матеріалі, є досвід історика середини академічної кар’єри, який описує складний процес рецензування рукопису. Після тривалого очікування автор отримав два відгуки: один із них був конструктивним і позитивним, тоді як інший містив різку критику навіть щодо дрібних стилістичних аспектів і вимагав посилань на сумнівні праці. Після суттєвого доопрацювання рукопису та повторного подання один рецензент підтримав публікацію, проте інший знову виступив проти, проігнорувавши внесені зміни. Редакція при цьому пояснила, що не може втручатися в рішення рецензентів і змушена керуватися їхніми рекомендаціями. Подібні ситуації, як зазначає автор, викликають запитання щодо прозорості та ефективності редакційних процедур. Водночас дослідники визнають, що проблеми не завжди пов’язані виключно з недоліками роботи видавців. Зростання кількості наукових публікацій і рукописів, що надходять до журналів та університетських видавництв, створює значне навантаження на редакційні команди та рецензентів, які зазвичай виконують свою роботу на волонтерських засадах. Це може призводити до затримок, непослідовності у прийнятті рішень і зниження якості редакційної комунікації. У матеріалі також звертається увага на структурні зміни в академічному видавничому секторі: концентрація ринку в руках великих видавничих корпорацій, фінансовий тиск на університетські видавництва та загальне зростання обсягів публікацій створюють складну ситуацію, коли редакції змушені балансувати між вимогами якості, швидкості та економічної ефективності. Відповідно напруження у відносинах між авторами та видавцями лише посилюється. Ситуація є складною, на неї впливає багато зовнішніх і внутрішніх чинників. У результаті виникає розрив між зростанням обсягів наукових матеріалів і обмеженими ресурсами видавництв, що негативно  позначається на публікаційному процесі в цілому.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/depth/authors-treatment-publishers-getting-worse

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Рецензування #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-12
Поширити
ЗРОБІТЬ ВИДИМИМ СВІЙ ЖУРНАЛ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

ЗРОБІТЬ ВИДИМИМ СВІЙ ЖУРНАЛ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Мартіна Дворжака «Зробіть журнали з відкритим доступом видимими: як ваш журнал може сяяти за допомогою плагінів OJS Diamond».

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Мартіна Дворжака «Зробіть журнали з відкритим доступом видимими: як ваш журнал може сяяти за допомогою плагінів OJS Diamond».

У ній автор представляє набір безкоштовних інструментів з відкритим кодом, розроблених у рамках проєкту CRAFT-OA. Проєкт покликаний надавати дієву підтримку редакторам журналів за допомогою різноманітних рішень, інструментів та довідкових ресурсів, зокрема: знаннєвих ресурсів («Довідник видавця» та «Посібник з наукових індексів»), технічних інструментів (програмні удосконалення OJS, панель інструментів видавця OpenAIRE) і сервісів із підвищення видимості та просування видань (Diamond Discovery Hub, шість плагінів OJS Diamond). У комплексі вони здатні суттєво покращити видимість журналів у загальному видавничому ландшафті. Основним і найбільш цінним є плагін DISCO (Discoverability Companion), який допомагає редакторам журналів легко орієнтуватися у правилах відкритого діамантового доступу та здійснювати аналіз відповідності вимогам міжнародних наукових баз даних та профільних агрегаторів. Він функціонує одночасно як контрольний список і як мотиваційний інструмент: візуально демонструє, яким критеріям журнал вже відповідає, наскільки він близький до того, щоб бути включеним до конкретних баз даних. Для кожної вимоги DISCO надає чіткий опис та вказує, які сервіси чи бази даних вимагають його виконання. Деякі позначки робляться автоматично (DISCO може перевірити коректність опису, регулярність випусків тощо), інші вимагають участі редактора (чи є журнал академічним, склад редакційної колегії, видавники / засновники). Після того, як всі необхідні поля будуть заповнені, плагін показує, до вимог яких баз даних або агрегаторів журнал може подати заявку, а також які ще вимоги необхідно виконати для інших. Плагін DISCO також включає набір візуальних іконок, які підкреслюють сильні сторони журналу, вони відображаються на головній сторінці  вебсайту журналу та повідомляють відвідувачам, що журнал має статус Diamond OA, належить певній спільноті, надає DOI, регулярно публікується тощо. Ці візуальні підказки можуть допомогти залучити нових авторів, рецензентів та читачів, чітко демонструючи цінності та стандарти якості вашого журналу. Інші плагіни покращують сумісність, якість метаданих та видимість, зокрема – OJS-конектор для OpenAIRE Graph, OJS для інтеграції з OpenAIRE Broker. Усі інструменти є загальнодоступними та безкоштовними для використання.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/03/10/making-open-access-journals-visible-how-your-journal-can-shine-with-ojs-diamond-plugins/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-11
Поширити
РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ  МОН ЩОДО МЕРЕЖІ СПЕЦРАД ТА З КАДРОВИХ ПИТАНЬ

РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ  МОН ЩОДО МЕРЕЖІ СПЕЦРАД ТА З КАДРОВИХ ПИТАНЬ

26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Під час засідання ухвалено низку рішень, що стосуються присудження (або скасування) наукових ступенів, присвоєння (або відмови у присвоєні) вчених звань, реалізації рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо встановленого плагіату, утворення докторських спеціалізованих вчених рад тощо. Атестаційна колегія затвердила рішення про присудження 194 наукових ступенів і присвоєння 504 вчених звань. З причини академічного плагіату скасовано (визнано недійсним) рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження одному здобувачу наукового ступеня доктора наук; одну особу позбавлено наукового ступеня на підставі рішення НАЗЯВО.  Щодо Переліку наукових фахових видань України, то з категорії «Б» категорії «А» переведено два наукових періодичних видання. Скасовані рішення двох вчених рад закладів вищої освіти про присвоєння вченого звання професора та доцента через невиконання вимог, визначених законодавством. Прийняті рішення з оновлення системи спецрад, вирішено ураховувати результати державної атестації ЗВО та НУ: у тих, що отримали категорії «А» і «Б», утворено 63 докторські спеціалізовані вчені ради строком на три роки; для категорії «В» утворено 25 спеціалізованих вчених рад строком на два роки. 5-ти установам категорії «Г» у створенні рад відмовлено. Також 22 спеціалізовані вчені ради утворено строком на один рік за умови проходження ними державної  атестації.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-kadrovi-rishennia-ta-onovlennia-merezhi-spetsrad

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2026-03-03
Поширити
ЗАЛУЧЕННЯ ПРАКТИКІВ В ЯКОСТІ РЕЦЕНЗЕНТІВ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ЗАЛУЧЕННЯ ПРАКТИКІВ В ЯКОСТІ РЕЦЕНЗЕНТІВ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзяньян Ґена «Наукові журнали мають активніше залучати спеціалістів-практиків до рецензування».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзяньян Ґена «Наукові журнали мають активніше залучати спеціалістів-практиків до рецензування».

У ній автор наголошує, що досвід практичної роботи в міжнародних компаніях на різних посадах дає йому унікальну перспективу у галузі рецензування наукових матеріалів, засновану на практичному системному мисленні, знанні операційних реалій та фаховому досвіді,  що стане прекрасним доповненням традиційного  академічного підходу до рецензування.  Він свого часу отримав запрошення виступити рецензентом наукового рукопису і сумнівався, чи може відповідати академічним очікуванням видавця. Але тепер, маючи великий досвід рецензування усвідомив, що коментарі практиків часто резонують з думками академічних рецензентів та цінуються ними, дозволяють будувати діалог між дослідниками та практиками.  Експерти-практики можуть зробити істотний внесок в оцінювання результатів наукових робіт, особливо тих, що мають прикладне спрямування. Практичний досвід дозволяє переосмислити наукові ідеї в реальному контексті, виявляти непомічені науковцями обмеження, уточнювати контекст і таким ином покращувати якість наукової дискусії. Разом із тим не слід хвилюватись, що такі рецензенти просувають корпоративні інтереси, – адже  вони працюють від власного імені й дотримуються професійної етики, використовуючи загальнодоступну інформацію. Наразі практиків у пулі рецензентів надзвичайно мало. Щоб це змінити, журнали мають більш проактивно звертатися до професійних асоціацій і галузевих конференцій, а також прямо вказувати у запрошеннях, що цінуються рецензенти-практики. Було б доречно підготувати коротку ознайомчу програму для новачків-практиків, щоб вони краще розуміли очікування академічного сектору від  їхнього рецензування. Звісно, робота практиків у галузі рецензування може відрізнятись від того, що роблять науковці. Вони частіше зосереджуються на глибокому аналізі проблеми та обґрунтуванні викладенні думки, зазвичай вимагають більше часу на підготовку відгуку. Але чи це є недоліком? Ні, скоріше відображенням їхнього звичного професійного підходу.  Автор закликає редакторів наукових журналів та видавництв цінувати такі внески від практиків та розглядати їх в якості повноцінних учасників процесу рецензування. Така співпраця може сприяти не лише більш якісній науковій оцінці, а й підвищенню впливовості досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/journals-should-make-more-use-practitioners-peer-review

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  

2026-03-02
Поширити
РЕЦЕНЗУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЄ ЛИШАТИСЯ ЛЮДСЬКОЮ СПРАВОЮ

РЕЦЕНЗУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЄ ЛИШАТИСЯ ЛЮДСЬКОЮ СПРАВОЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахкіла Бхардваджа «ШІ не має здійснювати рецензування».
РЕЦЕНЗУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЄ ЛИШАТИСЯ ЛЮДСЬКОЮ СПРАВОЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахкіла Бхардваджа «ШІ не має здійснювати рецензування».

У ній автор розглядає роль генеративного штучного інтелекту у процесі академічного рецензування та наголошує, що повноцінне рецензування досліджень залишається виключно людською функцією, яку машина не здатна виконати з тією ж глибиною розуміння і відповідальністю. Широке упровадження ШІ у різні елементи дослідницької діяльності, такі як пошук та узагальнення матеріалів й підготовка чернеток рецензій, не означає, що генеративні моделі мають епістемний контекст, притаманний лише людині. Справжній рецензент — це досвідчений науковець, який не лише виявляє помилки, а й розуміє аргументацію, знає добре по місце роботи у поточних дебатах у рамках відповідної наукової дисципліни та володіє методологією досліджень, що неможливо відтворити через статистичне узагальнення мовних зразків. Ключова цінність рецензування полягає в діалозі наукової спільноти, коли рецензент звертає увагу на тонкі змістовні речі, слабкі місця аргументації та надає критичні зауваження на основі власного розуміння предметної галузі. Саме цей процес забезпечує творення науки. Застосування ШІ для автоматичного формування оцінок робіт може призвести до перетворення рецензування на технічну послугу, в якій втрачається сенс діалогу та відповідального судження. На відміну від людини-рецензента, штучний інтелект не має жодного «інтелектуального інтересу» в тому, чи є дослідження істинним, переконливим чи новаторським. ШІ не є частиною академічної спільноти, він не бере участі в глибоких дискусіях, отже з особливою гостротою постає проблема відповідальності: коли рішення щодо подальшої видавничої долі рукопису формується алгоритмом, важко визначити, хто несе відповідальність і на основі яких критеріїв прийняте таке рішення. Людське рецензування не ідеальне і має свої недоліки, серед яких  — затримка в реагуванні, упередженості, неякісні оцінки. Але це невід’ємна частина наукового процесу, що сприяє розвитку аргументації та самокритики. Замість того щоб замінювати людей, технології мають підтримувати рецензентів, дозволяючи їм концентруватися на глибших аспектах оцінювання, а кінцеве рішення має залишатися за людиною. Рецензування наукових досліджень – це практика академічного діалогу та відповідального судження людей, не алгоритмів.  Якщо пріоритетом у рецензуванні стане швидкість, зручність та відсутність бар’єрів, це ослабить культуру аргументації, що лежить в основі наукового знання, та поставить під питання саму цінність участі людини в оцінюванні досліджень.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/P5YRV  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-02-11
Поширити
НОВІ ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

НОВІ ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.
НОВІ ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.

Відповідний  наказ МОН від 19 січня 2026 року №56,  зареєстрований у Міністерстві юстиції 28 січня 2026 року за № 129/45523 доступний на офіційному вебсайті МОН. Це рішення спрямоване на підвищення якості вітчизняних наукових видань, публікації у яких зараховуються при здобутті наукових ступенів, отриманні вчених звань, ліцензуванні освітніх програм. Нові правила ґрунтуються міжнародних стандартах  публікаційної етики,  прозорих і чітких критеріях оцінювання та принципах академічної доброчесності. Оновлення правил спричинене значним зниженням якості наукових публікацій та видань, поширенням недоброчесних видавничих практик (продаж авторства публікацій, недоброчесне примусове збільшення цитувань, маніпуляції з метриками, датами публікацій, імітації процесів рецензування) і відсутністю ефективних інструментів моніторингу та контролю. Ключові зміни полягають у цифровізації процесів, оновленні правил рейтингування, запровадженні  кластерного підходу. Чинні наукові періодичні фахові видання категорії «Б» залишаються у  «Переліку…»  до 1 червня 2026 року.  Засновники видань мають подати заявки до МОН через систему URIS до 30 квітня 2026 року, використовуючи інструкції, які будуть розміщені у відкритому доступі  2 лютого 2026 року. Заявки, подані для внесення наукового періодичного видання до категорії «Б» Переліку, перевірятимуться упродовж травня поточного року в системі URIS на відповідність формальним вимогам. Відбуватиметься експертне оцінювання заявок комісією з питань публікаційної етики, ⁠формування рейтингового списку наукових періодичних видань у межах кожного кластеру, а  остаточне рішення про внесення наукових періодичних видань до Переліку та присвоєння категорії «Б» буде затверджуватись на термін три роки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Rrwnl, https://qrpage.net/qr/l6cqz, https://nauka.gov.ua/information

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-01-30
Поширити