ОРІЄНТАЦІЯ НА ЕЛІТАРНІ СПИСКИ ЖУРНАЛІВ ОБМЕЖУЄ РОЗВИТОК ОСВІТИ  ТА ДОСЛІДЖЕНЬ

ОРІЄНТАЦІЯ НА ЕЛІТАРНІ СПИСКИ ЖУРНАЛІВ ОБМЕЖУЄ РОЗВИТОК ОСВІТИ  ТА ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Андре Спайсер  «Елітарні списки журналів підривають суспільне призначення бізнес-шкіл».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Андре Спайсер  «Елітарні списки журналів підривають суспільне призначення бізнес-шкіл».

У ній розглядається вплив систем оцінювання наукової діяльності бізнес-шкіл на тематичну спрямованість наукових досліджень, дієвість академічних стимулів та здатність університетів реагувати на суспільні виклики. Автор зазначає, що у багатьох бізнес-школах кар’єрне просування, фінансування та професійна репутація значною мірою залежать від публікацій у невеликій групі високорейтингових журналів. Така система стимулює дослідників орієнтуватися насамперед на вимоги цих видань, а не на практичну або суспільну значущість власної роботи. Журнали, які вважаються «елітними», часто надають перевагу вузькоспеціалізованим і методологічно складним дослідженням, що може віддаляти бізнес-школи від реальних економічних і соціальних проблем, зокрема – вивчення питань нерівності, зміни клімату або умов праці. Дослідники змушені адаптувати тематику і стиль своїх робіт до очікувань редакцій та рецензентів з цього пулу, а домінування рейтингових списків впливає специфічним чином на усю академічну культуру. Молоді науковці швидко засвоюють систему стимулів, у якій головною метою стає публікація у визначеному переліку журналів, а не науковий результат. Це, як правило, зменшує інтерес до міждисциплінарних досліджень, широкої відкритої публічної комунікації та співпраці з бізнесом і державними структурами. Питання глобальної нерівності в академічному середовищі стає більш гострим, оскільки провідні журнали здебільшого базуються у США або Великій Британії та орієнтуються на англомовний академічний контекст. На думку автора це створює додаткові бар’єри для дослідників з інших регіонів і звужує тематичне та методологічне різноманіття наукових публікацій. Проблема полягає не у самих академічних журналах, а в їхньому надмірному впливі на поточну систему оцінювання. Необхідно орієнтуватись на суспільний вплив досліджень, якість викладання та взаємодію з професійними спільнотами, а не лише на публікаційну активність науковців у вузькому переліку схвалених інституціями видань. Нинішня модель академічного оцінювання у вузькому сенсі послаблює здатність бізнес-шкіл виконувати суспільну функцію, а в широкому – спотворює академічну конкуренцію та знижує цінність орієнтації  науковців на виконання суспільно значущих досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/elitist-journal-lists-undermine-social-purpose-business-schools

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-12
Поширити
ФОРМАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЗАМІСТЬ ІДЕЙ? ХИБНІСТЬ МЕТРИК-ОРІЄНТОВАНОЇ  АКАДЕМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

ФОРМАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЗАМІСТЬ ІДЕЙ? ХИБНІСТЬ МЕТРИК-ОРІЄНТОВАНОЇ  АКАДЕМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Юн Чжана «Одержимість метриками витісняє академічне бачення в Китаї».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Юн Чжана «Одержимість метриками витісняє академічне бачення в Китаї».

У ній розглядається вплив загальноприйнятих у світі систем оцінювання, що базуються на кількісних показниках, –  на розвиток університетів, наукових установ і досліджень у Китаї. Але питання, яке піднімає автор, насправді більш широке і стосується оцінювання науки в широкому сенсі та актуальне у глобальному масштабі. Упродовж останніх десятиліть китайська система вищої освіти активно використовує метрики (кількість публікацій, індекси цитування, імпакт-фактори) як ключові інструменти оцінювання наукової діяльності. Це сприяло швидкому зростанню наукової продуктивності та підвищенню міжнародної видимості китайських університетів. Разом із тим, названі показники переросли рамки оцінювання і почали змінювати саму логіку академічної роботи, впливати на вибір тем досліджень і дослідницьких стратегій. Науковці тепер більш мотивовані надавати перевагу темам, які швидше дають публікаційний результат або відповідають вимогам високорейтингових журналів, навіть якщо це спотворює пріоритети довгострокових і  міждисциплінарних досліджень. Це скорочує простір для ризикованих або інноваційних ідей. Інституційні наслідки метрик-орієнтованого підходу також негативні: університети дедалі більше формують політику кадрового просування, фінансування та оцінювання ефективності на основі формалізованих показників. Це зручно з позицій стандартизації академічної діяльності, але суттєво зменшує роль якісної експертної оцінки. Проблема полягає не у використанні метрик як таких, а у їхній домінантній ролі. Кількісні показники можуть бути корисними інструментами, але вони не здатні повною мірою відобразити значення наукових досліджень, їхній суспільний вплив або інтелектуальну новизну. Автор підкреслює необхідність відновлення балансу між вимірюваними кількісними результатами та більш широким академічним баченням, яке підтримує розвиток наукової системи та дослідницької культури.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/metrics-obsession-supplanting-academic-vision-china  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-06
Поширити
ЕТИКЕТКА ДОБРОЧЕСНОСТІ ВІДКРИТИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ЕТИКЕТКА ДОБРОЧЕСНОСТІ ВІДКРИТИХ ПУБЛІКАЦІЙ

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Представляємо етикетку для публікацій: ще один інструмент забезпечення доброчесності досліджень».

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Представляємо етикетку для публікацій: ще один інструмент забезпечення доброчесності досліджень».

У ньому Еліс Медоузи представляє ініціативу  РКР, підтриману DOAJ.  Потужна, надійна та відкрита дослідницька інфраструктура є важливою частиною дослідницької екосистеми, яка підтримує кожен етап процесу – від подання заявки на грант до публікації. Але доступ до цієї інфраструктури не завжди розподілений рівномірно між дослідниками. Значна її частина була розроблена дослідниками, які працюють у STEM-дисциплінах, часто залишаючи дослідників з інших дисциплін та спільнот без ефективних рішень. DOAJ та Public Knowledge Project охоплюють понад 58 тис. журналами у 157 країнах. Вони допомагають журналам дотримуватися етичних стандартів відкритих публікацій, заохочуючи або вимагаючи використання цифрових ідентифікаторів об’єктів (DOI) для статей та ORCID для авторів. Наразі PKP робить ще один крок на підтримку доброчесності та прозорості, пропонуючи етикетку («наліпку») для публікацій, яка наслідує досвід широко відомих етикеток для  позначення харчової цінності продуктів. Мітка відображається як випадаюче меню на цільовій сторінці статті та надає доступ до об’єктивних даних про відповідність статті встановленим стандартам наукових публікацій. Вона містить інформацію про кількість рецензентів, час до публікації, зави про конфлікт інтересів, повідомлення про пов’язані набори даних тощо. Усі ці відомості беруться безпосередньо з системи публікації OJS, що допомагає гарантувати її достовірність та підвищує планку запобігання зловживань та/або неетичної поведінки. DOAJ вітає запуск такої етикетки від OJS.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/22/introducing-the-publication-facts-label-another-tool-in-your-research-integrity-toolkit/, https://pkp.sfu.ca/pfl-information

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-27
Поширити
ВІДКРИТІ  МОНОГРАФІЇ: МІЖ АМБІЦІЯМИ ТА РЕСУРСАМИ

ВІДКРИТІ  МОНОГРАФІЇ: МІЖ АМБІЦІЯМИ ТА РЕСУРСАМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Для уникнення «фрагментації» потрібна стратегія відкритого доступу до книг».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Для уникнення «фрагментації» потрібна стратегія відкритого доступу до книг».

Обговорюються висновки дослідження розвитку відкритого доступу до академічних книг, підготовленого на замовлення Британської академії, зокрема щодо необхідності розроблення та запровадження  національної стратегії підтримки цього процесу. Експерти засвідчують зростання використання відкритих репозитаріїв для розміщення великоформатних наукових праць – монографій та розділів книг. Але разом із тим практика «зеленого» відкритого доступу, коли автори самостійно розміщують версії текстів у репозитаріях, залишається недостатньо поширеною.  Більшість університетів поки не мають окремої політики відкритого доступу саме для книг і переважно адаптують підходи, створені для наукових статей. Патрік підкреслює, що така модель не завжди враховує специфіку великоформатних публікацій, особливо у гуманітарних і соціальних науках, де монографії залишаються ключовою формою наукової комунікації. Існують і фінансові обмеження. Так, один з університетів, згаданих у дослідженні, оцінив додаткові витрати на забезпечення відкритого доступу до всіх монографій у кілька мільйонів фунтів на рік. Багато учасників опитування вказували на суперечність між прагненням до відкритості та обмеженими ресурсами для реалізації таких змін. Не можна обійти увагою і той факт, що зберігається стримане ставлення частини дослідників до «зеленого» відкритого доступу. Дехто розглядає його як вимушений компроміс, а не як повноцінний спосіб поширення знань, посилаючись на проблеми з видимістю матеріалів у пошукових системах, відмінностях між авторськими рукописами та фінальними видавничими версіями, обмеженими можливостями репозитаріїв для роботи з великоформатними текстами.  Отже, подальший розвиток відкритого доступу до академічних книг потребує не окремих локальних рішень, а узгодженого підходу за участю університетів, бібліотек, видавців, фондів і дослідницьких спільнот. Саме координація позицій усіх учасників стане основою для формування стійкої та нефрагментованої системи відкритої наукової комунікації.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/strategy-open-access-books-needed-avoid-fragmentation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-23
Поширити
РЕЦЕНЗУВАННЯ МАЄ ОПЛАЧУВАТИСЬ: НОВА МОДЕЛЬ АКАДЕМІЧНОГО ВИДАВНИЦТВА

РЕЦЕНЗУВАННЯ МАЄ ОПЛАЧУВАТИСЬ: НОВА МОДЕЛЬ АКАДЕМІЧНОГО ВИДАВНИЦТВА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф «Чи можуть журнали, які оплачують роботу рецензентів, бути успішними?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф «Чи можуть журнали, які оплачують роботу рецензентів, бути успішними?».

У статті розглядається спроба створити модель академічного видавництва, у межах якої рецензенти отримують оплату за оцінювання наукових рукописів. Відповідна видавнича ініціатива була започаткована професором Майклом Айзеном і передбачала перерозподіл частини доходів журналів на користь дослідників, що забезпечують контроль якості наукових публікацій. Зазначається, що традиційна система академічного рецензування значною мірою спирається на неоплачувану працю науковців, хоча саме рецензування є ключовим елементом наукової комунікації та підтримання стандартів досліджень. Попри підтримку з боку частини академічної спільноти ідеї оплачуваної праці рецензентів, нова видавнича модель стикається з фінансовими та організаційними труднощами. Традиційна система наукового видавництва глибоко інтегрована в механізми академічної репутації, оцінювання кар’єри та фінансування досліджень, тому навіть помірні зміни потребують значних ресурсів і часу. Частина дослідників вважає, що фінансова винагорода може підвищити якість і відповідальність рецензій, тоді як інші застерігають від можливої комерціалізації процесу та втрати елементу академічного служіння спільноті. Дискусія щодо рецензування тісно пов’язана із визнанням загального високого навантаження на науковців: зростання кількості публікацій і вимог до академічної продуктивності ускладнює залучення кваліфікованих рецензентів, а затримки у процесі оцінювання стають дедалі поширенішими. У такому контексті питання оплати розглядається не лише як фінансове, а й як спроба переосмислення організації наукової комунікації. Настав час серйозно обговорити фундаментальні питання розподілу ресурсів, визнання академічної праці та стійкості сучасної системи наукового видавництва.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/can-journals-pay-peer-reviewers-succeed

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-22
Поширити
ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, http://www.ukrbook.net/gallery1/ThumbnailGridExpandingPreview/index.html

Фото: Книжкова палата

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-22
Поширити
ВІД ШІ-АСИСТЕНТІВ ДО ШІ-АГЕНТІВ

ВІД ШІ-АСИСТЕНТІВ ДО ШІ-АГЕНТІВ

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».

Документ покликаний надати пояснення щодо того, як зі зміною рівня автономності ШІ змінюються функціональні можливості систем, відповідальність та ризики. У ньому викладені підходи до класифікації рівнів автономності систем ШІ, описані їхні характеристики, можливості, обмеження, ризики, а також містяться поради стосовно упровадження. Наприклад, Американська медична асоціація розробила трирівневу таксономію ШІ для клінічного використання: assistive (допоміжний), augmentative (доповнювальний) та autonomous (автономний), де кожен рівень має різний ступінь втручання людини. У сфері транспорту найбільш поширеною є класифікація за стандартом SAE International, де представлені шість рівнів автономності: від нульового (повна залежність від водія) до п’ятого (повна автономність без потреби втручання людини). У посібнику Мінцифри систематизовано інформацію про рівні автономності ШІ, їх ключові відмінності, а також умови, за яких застосування того чи іншого рівня є доцільним. Показано, яких управлінських, операційних або стратегічних результатів може досягти користувач, організація чи установа залежно від обраного ступеня автономності ШІ; як оцінювати рівні автономності систем та керувати ризиками; як захистити свої дані під час роботи з АІ; які існують практичні інструменти для впровадження ШІ у діяльність.

Детальніше: https://storage.thedigital.gov.ua/files/4/b4/db247c50df4a1f37f8b716dff1121b4f.pdfhttps://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid02rHZXyhFzgL9cu7rQa9RPjbUiagJNA24Uu71ER5nAtirdbk882nW62ZutHiHeHAJ5l

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-21
Поширити
НЕ ПЛАТФОРМА, А СПІЛЬНОТА: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ АКАДЕМІЧНЕ ВИДАВНИЦТВО

НЕ ПЛАТФОРМА, А СПІЛЬНОТА: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ АКАДЕМІЧНЕ ВИДАВНИЦТВО

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Картер «Видавництво як засіб комунікації: уроки створення університетського видавництва».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Картер «Видавництво як засіб комунікації: уроки створення університетського видавництва».

У ній розглядається досвід формування інституційного університетського видавництва та ключові аспекти його розвитку в рамках взаємодії з академічною спільнотою. Автор наголошує, що успіх університетського видавництва визначається не стільки технічними платформами чи бізнес-моделями, скільки якістю комунікації. Рішення щодо розвитку видавничих практик мають ґрунтуватися на постійному діалозі з дослідниками, бібліотекарами та іншими представниками університетського середовища. Це дозволяє виявити проблеми традиційного академічного видавництва, серед яких – складність процедур, залежність від неоплачуваної праці тощо та врахувати їх при розробленні нових моделей. Емілі Картер звертає увагу на необхідність гнучкості видавничих ініціатив: запити академічної спільноти сигналізують про нові потреби та напрями розвитку, а їх систематичне опрацювання сприяє формуванню довгострокової стратегії та розширенню форматів наукової комунікації. Окремо наголошується на цінності критики як невід’ємного елементу становлення видавництва. Зауваження щодо якості, репутації чи сталості не слід ігнорувати, оскільки саме вони сприяють удосконаленню редакційної політики, процедур рецензування та загальної довіри до видання. Робота з критичними оцінками є показником зрілості інституції. Крім того, важливе значення має розвиток  співпраці з іншими інституційними видавцями та професійними мережами. Такі зв’язки створюють умови для обміну досвідом, спільного вирішення проблем і формування більш широкої екосистеми відкритого наукового видавництва, що особливо актуально в нинішніх умовах трансформації академічної комунікації та зростання ролі відкритого доступу. Отже, розвиток університетського видавництва є по суті  процесом побудови стійких зв’язків між людьми, ідеями та інституціями, що забезпечує ефективне поширення знань та формує більш відкриту та інклюзивну систему наукової комунікації.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/publishing-connection-lessons-developing-university-press

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-20
Поширити
ВОЛОНТЕРСТВО – ОСНОВА ВІДКРИТОЇ НАУКИ: DOAJ ЗАЛУЧАЄ ПРИХИЛЬНИКІВ

ВОЛОНТЕРСТВО – ОСНОВА ВІДКРИТОЇ НАУКИ: DOAJ ЗАЛУЧАЄ ПРИХИЛЬНИКІВ

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Заклик до волонтерів».

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Заклик до волонтерів».

У ньому команда платформи DOAJ повідомляє про потребу в розширенні мережі редакторів і запрошує фахівців долучитися на волонтерських засадах до підтримки відкритого доступу в наукових публікаціях. Наголошується, що діяльність DOAJ значною мірою ґрунтується на роботі волонтерів, які беруть участь в оцінюванні заявок журналів, поданих на індексацію DOAJ. Саме завдяки їхній роботі забезпечується якість та надійність контенту, що входить до цього міжнародного каталогу відкритих наукових видань. Заклик стосується фахівців із різних галузей знань, які мають досвід у сфері академічного видавництва, бібліотечної справи або наукових комунікацій, мають належне розуміння принципів відкритого доступу та готовність працювати з заявками журналів. Така діяльність передбачає регулярну, хоча й обмежену за обсягом участь, що поєднується з основною професійною роботою.  Окремо підкреслюється, що волонтерство у DOAJ не лише підтримує функціонування платформи, а й сприяє розвитку глобальної інфраструктури відкритої науки, забезпечує доступність якісних рецензованих досліджень незалежно від країни, мови чи дисципліни, що є ключовим принципом діяльності організації. Волонтери отримують можливість професійного розвитку, оскільки знайомляться з сучасними практиками академічного видавництва, стандартами якості та етичними вимогами у сфері наукових комунікацій. Також вони беруть на себе зобов’язання дотримуватись принципів конфіденційності та відповідального ставлення до експертизи. 

Детальніше:  https://blog.doaj.org/2026/04/15/call-for-volunteers/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-15
Поширити
DOAJ: ОНОВЛЕННЯ КЕРІВНИЦТВА З ПОДАННЯ ЗАЯВОК, АПЕЛЯЦІЙ, ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ЕТИКИ

DOAJ: ОНОВЛЕННЯ КЕРІВНИЦТВА З ПОДАННЯ ЗАЯВОК, АПЕЛЯЦІЙ, ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ЕТИКИ

На сайті Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Оновлення до керівництва щодо подання заявок, апеляцій, доброчесності, етики та формулювань».

На сайті Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Оновлення до керівництва щодо подання заявок, апеляцій, доброчесності, етики та формулювань».

У ньому пояснюються зміни до ключових політик і процедур платформи, що регулюють відбір журналів, розгляд апеляцій та забезпечення етичних стандартів. У матеріалі йдеться про перегляд і уточнення керівництва для заявників, яке використовується під час включення журналів до бази DOAJ. Автори повідомляють про оновлення формулювань, що мають на меті зробити критерії оцінювання більш прозорими та однозначними. Зокрема, уточнюються вимоги до редакційної політики журналів, процедур рецензування та відкритості наукового контенту. Окрему увагу приділено процедурі апеляцій. У матеріалі зазначається, що її було деталізовано для забезпечення більшої передбачуваності та справедливості розгляду спірних рішень. Водночас наголошується на необхідності чіткого документування підстав для апеляції та дотримання визначених часових рамок. Також оновлення стосуються питань академічної доброчесності та етики. У публікації підкреслюється, що DOAJ посилює вимоги до прозорості редакційних практик, запобігання недоброчесним публікаційним практикам і відповідності міжнародним стандартам відкритої науки. Формулювання політик було змінено таким чином, щоб уникнути неоднозначних трактувань і забезпечити єдине розуміння критеріїв серед заявників і експертів. У підсумку матеріал відображає прагнення DOAJ до підвищення інституційної чіткості та довіри до механізмів відбору наукових журналів, що є важливим у ширшому контексті забезпечення якості та прозорості відкритого наукового публікування.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/13/updates-to-the-guide-to-applying-appeals-integrity-and-ethics-and-wording/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-13
Поширити