Круглий стіл «Open data в кожну громаду»

Круглий стіл «Open data в кожну громаду»

3 березня 2021 року у форматі онлайн відбудеться круглий стіл на тему «Open data в кожну громаду», присвячений Міжнародному дню відкритих даних. 

3 березня 2021 року у форматі онлайн відбудеться круглий стіл на тему «Open data в кожну громаду», присвячений Міжнародному дню відкритих даних. 

Організатор – Громадська рада при Міністерстві цифрової трансформації України.

Мета заходу – заохотити використання суспільно важливих наборів даних для комфорту і безпеки людей, посилення прозорості, підзвітності та підвищення ефективності роботи органів місцевого самоврядування, створення нових корисних продуктів і цікавих стартапів, зростання інвестиційної привабливості громад, збільшення бюджетних надходжень тощо.

Під час круглого столу планується обговорити наступні питання:
– перспективні напрямки розвитку відкритих даних;
– ефективне використання відкритих даних у повсякденній практиці громад;
– визначення пріоритетних наборів відкритих даних для публікації на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
– зміни, передбачені у новій редакції Постанови КМУ №835;
– проблеми, що виникають з оприлюдненням відкритих даних; 
– презентація успішних кейсів українських громад.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація. 

Детальніше: https://bit.ly/384Kg8G, https://bit.ly/2MYmCDz

Фото: Мінцифри

2021-03-02
Поширити
EUA підтримує позицію COAR щодо критеріїв вибору сховища даних

EUA підтримує позицію COAR щодо критеріїв вибору сховища даних

Європейська асоціація університетів приєднується до глобальної коаліції організацій, яка схвалює занепокоєння, висловлене Конфедерацією сховищ відкритого доступу (COAR) щодо звіту «Вибір сховища даних: критерії, які мають значення».

Європейська асоціація університетів приєднується до глобальної коаліції організацій, яка схвалює занепокоєння, висловлене Конфедерацією сховищ відкритого доступу (COAR) щодо звіту «Вибір сховища даних: критерії, які мають значення».

Зазначений звіт пропонує набір критеріїв вибору сховищ даних під егідою FAIR sharing ініціатива. COAR та інші організації висловили занепокоєння надмірно обмежувальним характером критеріїв, що пов’язано із ризиком тиску на дослідників.  COAR вважає, що багато критеріїв, включених до звіту, « на даний час не підтримуються більшістю сховищ даних доменів або загальних даних, зокрема – щодо вимог до рівня даних… І якщо видавці впровадять ці підходи, це матиме згубний вплив на відкриту наукову екосистему, оскільки служби сховищ будуть зосереджені у кількох організаціях, що сильніше посилюватиме нерівність у доступі до послуг».

Розвиток обміну даними та впровадження їх у науковий процес комунікації є важливим пріоритетом для багатьох зацікавлених сторін. Тому удосконалення послуг, що надаються сховищами для дослідників, є на порядку денному для різних громад, включаючи наукових видавців. 

Визнаючи актуальність цієї ініціативи, EUA  звертає увагу,  що наразі немає єдиного підходу, узгодженого з відповідними громадами. Асоціація заявляє, що дослідники у всьому світі повинні мати вибір щодо використання інституційних, національних, доменних чи загальних сховищ.

EUA нагадує про існування проекту Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки. У цьому документі наголошується, що «Служби відкритої науки слід розглядати як основні дослідницькі інфраструктури, якими керує громада […], що відображають різноманітні інтереси та потреби дослідницької спільноти та суспільства».  Інституційні, національні, доменні чи загальнодоступні сховища даних, що управляються громадами, є фундаментальними елементами світового ландшафту відкритих наук.

Критерії відбору, на переконання Асоціації, повинні розроблятися задля визначення існуючої інфраструктури та її переваг і спрямування дослідників до тих ІС, які відповідають потребам у дослідженні, практиці громади, фінансовій чи інституційній політиці або національному законодавству. Ці стандарти повинні розроблятися в рамках прозорого процесу із залученням академічної та репозитарної спільноти. Мають бути ураховані також потреби видавців. Таким чином, рекомендації повинні спиратись на наявні стандарти та ініціативи спільноти, такі як CoreTrustSeal або Спільна система COAR для належної практики у сховищах.

Детальніше: https://bit.ly/3sw7kFj, https://bit.ly/3bLUg7M, https://bit.ly/37N4RhK, https://bit.ly/3swISDH  

2021-02-26
Поширити
Доступ до дисертацій від EBSCO

Доступ до дисертацій від EBSCO

До колекції відкритих дисертацій EBSCO Open Dissertations від EBSCO BiblioLab додано новий контент, який містить американські докторські дисертації. 

До колекції відкритих дисертацій EBSCO Open Dissertations від EBSCO BiblioLab додано новий контент, який містить американські докторські дисертації. 

EBSCO Open Dissertations – безкоштовна база даних із записами понад 1,4 мільйона електронних дисертацій та авторефератів з понад 320 університетів світу. 

Канали, за якими сучасні вчені знаходять релевантний контент, різноманітні. У цьому все більш складному середовищі навчальні заклади шукають стратегії, які дозволять зробити наукові роботи своїх здобувачів більш помітними і цитованими. За допомогою Ebsco Open Dissertations навчальним закладам і студентам пропонується інноваційний підхід. Він реалізується за рахунок залучення документів, які містяться в інституційних репозитаріях. Проект безкоштовний для авторів та організацій, які хочуть зробити свій науковий контент більш доступнішим.

Даний проект продовжує роботу, розпочату в 2014 році, коли EBSCO і фонд HW Wilson Foundation створили е-архів американських докторських дисертацій на основі друкованих публікацій HW Wilson «Докторські дисертації, прийняті американськими університетами, 1933-1955 рр.». 

У 2015 році Фонд HW Wilson Foundation погодився підтримати розширення бази даних американських докторських дисертацій за рахунок долучення записів щодо дисертацій з 1955 року і по теперішній час.

Детальніше: https://bit.ly/3qNUT7f, https://biblioboard.com/opendissertations/ 

Фото: Скриншот

2021-02-22
Поширити
Розбудова в Україні репозитаріїв буде продовжена

Розбудова в Україні репозитаріїв буде продовжена

Серед численних проєктів цифровізації, які найближчим часом будуть реалізовані в Україні, є два, які безпосередньо стосуються розбудови електронних архівів у форматі репозитаріїв. Це – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)» та «Цифрова трансформація мистецтва» (е-Мистецтво).

Серед численних проєктів цифровізації, які найближчим часом будуть реалізовані в Україні, є два, які безпосередньо стосуються розбудови електронних архівів у форматі репозитаріїв. Це – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)» та «Цифрова трансформація мистецтва» (е-Мистецтво).

Проєкт е-Наука, зокрема, предбачає розвиток Національного репозитарію академічних текстів та підключення до нього локальних репозитаріїв.

Проєкт е-Мистецтво також пов’язаний із формуванням цифрового сховища – репозитарію методичних документів навчально-методичної літератури для викладачів закладів освіти. Онлайн-платформа для викладачів та здобувачів освіти буде побудована на принципах відкритого доступу. Вона накопичуватиме інноваційні методичні напрацювання, використання яких дозволить вчасно модернізувати змістовну компоненту мистецької освіти та справедливо оцінювати інноваційність та ефективність розроблених й оприлюднених методик.

Детальніше: https://plan2.diia.gov.ua/, https://plan2.diia.gov.ua/projects, https://bit.ly/3qE9cLG 

2021-02-22
Поширити
Е-Наука

Е-Наука

Один із 94 проєктів цифровізації, представлених Мінцифрою на порталі «Цифрова держава» у розділі «Проєкти цифрової трансформації», – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)».

Один із 94 проєктів цифровізації, представлених Мінцифрою на порталі «Цифрова держава» у розділі «Проєкти цифрової трансформації», – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)».

Проєкт складається із чотирьох підпроєктів, а саме:
– Єдина електронна система конкурсного фінансування наукових досліджень (е-Конкурс);
– Електронна науково-інформаційна система;
– Реєстр українських дослідницьких інфраструктур (Реєстр інфраструктур);
– Відкритий український індекс наукового цитування (Індекс).

Кожен підпроєкт на порталі має чіткий опис цілей, продуктів і термінів виконання.

1. Підпроєкт «Єдина електронна система конкурсного фінансування наукових» (е-Конкурс) передбачає переведення в електронну форму процесу конкурсного фінансування наукових досліджень, включно із поданням заявки на конкурсне фінансування, відбір експертів, формування звітності. 
Основні продукти, які очікується отримати:
– послуга подачі заявки на конкурсне фінансування в цифровому форматі (до 31.12.2022);
– система автоматичного і незалежного відбору експертів для оцінювання заявки (до 31.12.2022).

2. Підпроєкт «Електронна науково-інформаційна система» забезпечить єдину точку доступу до державних цифрових сервісів наукового призначення, інформування, а також створення уніфікованих інформаційних профайлів українських вчених та агрегування всієї інформації сфери науки. 
Основні продукти, які очікується отримати:
–  універсальна авторизація користувача для доступу до всіх цифрових сервісів наукового призначення в Україні (до 30.09.2022);
– єдине вікно інформування користувачів щодо наукових подій, новин тощо (до 30.09.2021);
– автоматизоване зведення інформації щодо вченого до єдиного профайлу (із наведенням інформації про освіту, місце роботи, публікації, науковий доробок тощо) (до 31.12.2022).

3. Підпроєкт «Реєстр українських дослідницьких інфраструктур (Реєстр інфраструктур)» має забезпечити повноцінне функціонування цифрової системи уніфікованих інформаційних профайлів українських дослідницьких інфраструктур (включно з наявним обладнанням та фахівцями, які безпосередньо на ньому працюють).
Основний продукт, який очікується отримати, – публічний каталог наявного наукового обладнання, можливість пошуку та бронювання дослідницьких інфраструктур (до 31.12.2021).

4. Підпроєкт «Відкритий український індекс наукового цитування (Індекс)» передбачає подальший розвиток індексу наукового цитування шляхом забезпечення використання широкого спектру баз даних публікацій українських вчених.
Основні продукти, які очікується отримати:
– показники ефективності, що використовується при оцінюванні вченого та установи, де він працює (до 31.12.2021);
– пошук публікацій українських вчених у зарубіжних та вітчизняних виданнях (до 31.12.2021).

У цілому проєкт предбачає створення електронних систем конкурсного фінансування наукових досліджень, доступу до існуючих цифрових сервісів наукового призначення, електронної науково-інформаційної системи, системи присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань, реєстру українських дослідницьких інфраструктур, розвиток українського індексу наукового цитування, модернізацію систем подання документів та проведення державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти в частині проведення ними наукової діяльності, розвиток репозитарію академічних текстів та підключення до нього локальних репозитаріїв.

Детальніше: https://plan2.diia.gov.ua/, https://plan2.diia.gov.ua/projects, https://bit.ly/3qE9cLG 

2021-02-21
Поширити
EBSCO’s Open Perspectives

EBSCO’s Open Perspectives

EBSCO пропонує усім бажаючим підписатись на інформаційний бюлетень EBSCO’s Open Perspectives.

EBSCO пропонує усім бажаючим підписатись на інформаційний бюлетень EBSCO’s Open Perspectives.

Бюлетень являє собою щомісячний збірник інформаційних матеріалів про «відкриті» теми – відкритий доступ, відкрита наука, відкрита дослідницька інфраструктура від провідних світових науковців.

Для отримання розсилку інформаційного бюлетня EBSCO’s Open Perspectives необхідно зареєструватись.

Детальніше: https://ebsco.is/2Mkx2wO

Фото: EBSCO

2021-02-18
Поширити
Розвиток відкритих даних у регіонах

Розвиток відкритих даних у регіонах

Міністерство цифрової трансформації розробило «Типове рішення місцевого порталу відкритих даних».

Міністерство цифрової трансформації розробило «Типове рішення місцевого порталу відкритих даних».

Призначення підготовленого документу – систематизація роботи з розпорядниками на регіональному рівні та спрощення доступу громадян до відкритих даних. Мінцифра безкоштовно ділиться порталом відкритих даних з містами, які бажають їх розвивати.

Переваги отримання містом порталу відкритих даних:

– можливість провести аудит власної публічної інформації; 

– створення/удосконалення внутрішнього нормативного середовища;

– навчання відповідальних осіб роботі з відкритими даними;

– автоматичне завантаження «харвестинг» наборів даних на data.gov.ua. 

Першим містом, яке на безоплатній основі отримало невиключну ліцензію на використання програмного забезпечення для запуску власного порталу відкритих даних, стало місто Маріуполь, набори даних якого доступні на data.gov.ua.

Детальніше: https://bit.ly/3pGCNnj, https://data.mariupolrada.gov.ua/, https://data.gov.ua/organization/b86936ff-dc75-4758-ae50-4351d638c05f  

 Фото: Мінцифра

2021-02-02
Поширити
Розширення відкритого доступу для журналів Cell Press

Розширення відкритого доступу для журналів Cell Press

Elsevier повідомляє, що з січня 2021 року Cell Press буде розширювати можливості публікацій з відкритим доступом.

Elsevier повідомляє, що з січня 2021 року Cell Press буде розширювати можливості публікацій з відкритим доступом.

Відкритий доступ є невід’ємною частиною стратегії розвитку Elsevier в контексті підтримки спільного, інклюзивного та прозорого дослідницького простору, де автори, дослідники та наукові установи можуть обмінюватись знаннями та спиратись на роботи колег для  розвитку науки. 

Elsevier співпрацює з громадськістю щоб краще розуміти можливості та способи упровадження відкритого доступу, є видавцем, який динамічно розширює публікації з відкритим доступом: майже 2600 журналів Elsevier наразі дозволяють публікувати матеріали у відкритому доступі, включаючи 500 журналів із повністю відкритим доступом. 

Детальніше: https://bit.ly/3ptLXmO 

2021-01-28
Поширити
Open Festival of Persistent Identifiers

Open Festival of Persistent Identifiers

27-28 січня 2021 відбудеться онлайн-конференція PIDAPALOOZA 2021. 

27-28 січня 2021 відбудеться онлайн-конференція PIDAPALOOZA 2021. 

Тема заходу – постійні ідентифікатори та відкрита дослідницька інфраструктура постійних ідентифікаторів, успіхи впровадження, регіональні та дисциплінарні спільноти. 

Організатори: Каліфорнійська цифрова бібліотека, Crossref, DataCite, NISO та ORCID.

Ідея PIDapalooza полягає в тому, що базові організації (CDL, Crossref, DataCite, NISO і ORCID) підтримують та всебічно просувають постійні ідентифікатори і метадані. Фестиваль / конференція – це площадка для спілкування однодумців, де обговорюються питання інфраструктури PID та дослідницький ландшафт. Зокрема, цього року будуть представлені нові розробки щодо інфраструктури постійних ідентифікаторів у різних країнах світу.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація. 

Детальніше: https://www.pidapalooza.org/upcoming-festival, https://bit.ly/3c1skyx, https://www.pidapalooza.org/schedule, https://www.eventbrite.com/e/pidapalooza-2021-registration-123019983081 

2021-01-22
Поширити
Оцінка наукових досліджень

Оцінка наукових досліджень

У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань усіх статей, опублікованих у журналах Elsevier, стають доступними на умовах відкритого доступу через Crossref.

У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань усіх статей, опублікованих у журналах Elsevier, стають доступними на умовах відкритого доступу через Crossref.

Метрики та індикатори в оцінюванні досліджень не мають зосереджуватись виключно на бібліометричних даних, – показниках публікацій та цитування. Вони повинні включати інші індикатори, необхідні для віддзеркалення широкого кола питань, включаючи фінансування, співпрацю, практичне використання, комерціалізацію та впровадження інновацій. По мірі залучення до процесів  оцінювання різноманітних джерел даних та показників, з’являється можливість формування більш інформативної картини наукових досліджень. Відповідальна оцінка поряд із традиційними кількісними індикаторами повинна враховувати якісні показники дослідницької діяльності (наприклад, обмін даними, наставництво).

Elsevier інформує, що компанія вже виконала багато рекомендацій DORA, схвалила Лейденський маніфест, що в сукупності дає науковій спільноті ясність щодо того, як саме Elsevier буде удосконалювати й застосовувати інструменти та показники оцінювання досліджень.

З моменту запуску CiteScore у 2016 році Elsevier підтримує тісний контакт з науковцями, прислухаючись до відгуків дослідників, керівників проєктів, бібліотекарів та редакторів журналів. Компанія використовує нову методологію розрахунку значень CiteScore з 2019 р., щоб забезпечити більш швидке і надійне порівняння журналів, продовжує впроваджувати CRediT для усіх власних журналів щоб заохочувати відповідальні підходи до авторства, визнаючи особливий внесок кожного автора статті.

Elsevier планує розвивати співпрацю з Crossref, буде беззастережно дотримуватись принципів DORA і робити свій внесок у підвищення дослідницької культури та прагнення до більш інклюзивної дослідницької системи.

Детальніше: https://bit.ly/2LS046Y, https://bit.ly/3o51b0i 

2021-01-21
Поширити