Відкрита наука Архіви

Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому.

Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.

Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок.

Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.

Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.

Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.

Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.

Детальніше: https://bit.ly/3inYO6a, https://bit.ly/3ksznST, https://bit.ly/2XGCahq, https://bit.ly/33MiEnw

2020-08-10

Корисні поради науковцям

У бібліотеці КПІ розробили корисні поради щодо наукової комунікації.

У бібліотеці КПІ розробили корисні поради щодо наукової комунікації.

Вони стосуються роботи з джерельною базою, спілкування у науковому середовищі, просування власних надбань та відповідають на питання:

– як шукати, зберігати та опрацьовувати джерельну базу наукового дослідження?

– як налагодити ефективну комунікацію з науковою спільнотою для написання спільних досліджень та спілкування?

– як створити чи актуалізувати авторський профіль в пошуковій системі Google Scholar, базі даних Scopus або на платформі MendeleyWeb?

– як ідентифікувати Ваш науково-дослідницький доробок та зробити його прозорим і доступним?

Поради та інструкції доступні в електронному архіві ElAKPI.

Детальніше: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/2095

2020-08-04

Блокчейн-технології

Комітет Верховної Ради України із цифрової трансформації продовжує знайомити громадськість із прикладами успішної цифровізації, зокрема – із використанням блокчейну в інших країнах.

Естонія. Цифрові паспорти населення мають високий захист завдяки KSI Blockchain.

У Грузії діє реєстр права власності на землю, який використовує блокчейн. Він допомагає економити час і кошти на оформлення документів: відтепер весь процес займає не 3 дні, а декілька секунд, і заощаджує до 90% вартості послуг.

Швейцарія почала із впровадження блокчейну на локальному рівні. У місті Цуг працює сервіс ідентифікації на блокчейні Ethereum. Проєкт, ініційований швейцарським урядом, має назву uPort, і за принципом дії нагадує ID-картки. Це – сучасне рішення для управління персональними даними: мешканці міста Цуг мають доступ до різних е-послуг, і вже навіть успішно провели перший у світі референдум на базі блокчейну. А ще мешканці самі обирають, кому з третіх сторін передавати закодовану інформацію про себе.

Технологію KSI Blockchain використовують НАТО і Міноборони США, національні реєстри охорони здоров’я, власності та успадкованого майна, система цифрових судів. Вона дозволяє інтегрувати урядові інформаційні системи між собою.

Детальніше: https://bit.ly/2BLMeOp

2020-07-31

Оновлений аналітичний модуль порталу відкритих даних

На Єдиному державному веб-порталі відкритих даних став доступним оновлений аналітичний модуль моніторингу публікації та використання відкритих даних.

Цей аналітичний модуль моніторингу розпорядникам та користувачам відкритих даних надає:

– можливість для розпорядників відслідковувати та аналізувати попит на власні набори відкритих даних;

– нові способи взаємодії з Мінцифрою з питань оптимізації наборів даних та визначення пріоритетних сфер для їх розвитку;

– зручний спосіб відслідковувати ефективність політики у сфері відкритих даних.

Також за допомогою аналітичного модулю можна дізнатись про:

– динаміку публікації нових наборів та найпопулярніші набори даних;

– перегляд та завантаження наборів даних на порталі та щодо окремих розпорядників;

– використання відкритих даних через API.

Для кожного набору доступна статистика переглядів.

До кінця серпня буде реалізована можливість аналізу завантаження ресурсів конкретних наборів даних та розширення функціональних можливостей Єдиного державного веб-порталу відкритих даних, а саме: автоматична премодерація наборів, реалізація модулю валідації та своєчасного оновлення наборів даних.

Детальніше: https://bit.ly/39G8h5x, https://data.gov.ua/stats2/common, https://data.gov.ua/stats2/organizations, https://data.gov.ua/stats2/api

Фото: Мінцифри

2020-07-30

Європейська хмара відкритої науки як глобальний інструмент наукових досліджень

У газети «Світ» № 25-26 (1109-1110) опубліковане інтерв’ю віце-президента Національної академії наук України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього, присвячене Європейській хмарі відкритої науки.

У ньому, зокрема, йдеться про:

– стратегічні питання у науці, які стануть ключовими після пандемії;

– план дій «ERA проти CORONA»;

– інструменти для обміну даними досліджень;

– Європейську хмару відкритої науки;

– принципи FAIR для даних, моделей, робочих процесів і результатів;

– те, чи може розвиток EOSC прискорити створення ліків проти COVID-19;

– можливості та інструменти, які EOSC пропонує користувачам;

– те, чи замінить EOSC такі інфраструктури, як, наприклад, Українська чи Європейська грід-інфраструктура;

– статус EOSC як регулятивного органу;

– переваги, які надає впровадження EOSC;

– те, як НАН України та інші наукові структури братимуть участь в EOSC;

– те, що необхідно зробити для входження України до EOSC.

Детальніше: https://bit.ly/3fXnemn, https://bit.ly/3eZfhvm

2020-07-24

МОН відмовилось від укладання чергової угоди про надання доступу до Scopus

Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про те, що черговий договір з компанією Elsevier про надання доступу до бази даних Scopus не було укладено. Причина – у базі Scopus було виявлено журнал, який видається кримською установою, яка ідентифікує себе як російська.

Цей самий журнал також було виявлено у базі даних Web of Science Core Collection. Однак це відбулось після укладання договору з надавачем послуг – компанією Clarivate Analytics. МОН направило звернення до компанії Clarivate, де пояснило, що умови співпраці будуть переглянуті.

Разом із тим, МОН розуміє, що безкоштовний доступ до міжнародних наукометричних баз даних є важливим інструментом інтеграції української науки у світовий та європейський дослідницькі простори. Тому міністерство буде продовжувати діалог із компаніями, які є власниками МНБД з метою усунення проблем, які заважають співпраці.

Детальніше: bit.ly/2OMeMu3

2020-07-24

Опубліковано Звіт про досягнення та рекомендації SwafS

Єврокомісія опублікувала Звіт про досягнення та рекомендації за програмою фінансування науки для суспільства (SwafS) у «Горизонті 2020».

Мета звіту – оцінити досягнення щодо інтеграції науки, суспільства та громадян у «Горизонт 2020» та сприяти виробленню бачення майбутньої рамкової програми «Горизонт Європа» в частині зміцнення європейського дослідницького простору.

У звіті розглядаються результати «Горизонту 2020» щодо наукової освіти; наукової кар’єри; дослідницької етики та цілісності досліджень; відповідального дослідження та інновацій; гендерної рівності; інституційної зміни у напрямку відповідальних досліджень та інновацій; громадянської науки та залучення громадян; відкритого доступу.

Також у документі представлені цілі політики та окреслено рекомендації щодо кращої співпраці між наукою та суспільством, залучення нових талантів до науки та способів поєднання наукових досягнень із суспільною обізнаністю та відповідальністю.

Детальніше: https://bit.ly/2CCd8IS

2020-07-21

Вебінар «Захист персональних даних: досвід ЄС та України»

16 липня 2020 року відбувся вебінар «Захист персональних даних: досвід ЄС та України».

16 липня 2020 року відбувся вебінар «Захист персональних даних: досвід ЄС та України».

Організатор – EU Project «Pravo-Justice».

Під час вебінару розглянуті питання досвіду Естонії щодо:

– імплементації у національне законодавство Естонії положень Загального регламенту про захист даних (GDPR);

– процедури GDPR (General Data Protection Regulation) Compliance, реформування системи захисту персональних даних в Україні;

– інші аспекти досвіду ЄС та України у сфері захисту персональних даних.

У заході взяли участь представники Європейської Комісії, Міністерства юстиції Естонії, Інспекції з питань захисту персональних даних Естонії, Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, провідні міжнародні та національні фахівці у сфері захисту персональних даних.

Відеозапис вебінару доступний для ознайомлення.

Детальніше: https://bit.ly/2ZChJne, https://bit.ly/39cWRGs

Фото: Мінцифри

2020-07-17

Україна приєдналася до Open Data Maturity Report

10 липня Міністерство цифрової трансформації передала звіт європейським колегам щодо рівня розвитку відкритих даних в Україні для дослідження European Open Data Maturity Report.

Open Data Maturity Report — щорічне дослідження, результати якого демонструють рівень розвитку відкритих даних у Європі. Експерти здійснюють оцінку за понад 165 показниками, які об’єднують у чотири групи:

– політика відкритих даних;

– робота національного порталу;

– вплив відкритих даних на ключові сфери життя;

– якість опублікованих даних.

Україна вперше взяла участь у цьому дослідженні, проте вже майже два роки, як українські відкриті дані публікуються на European Data Portal.

Найкращий досвід держав надасть змогу й надалі вдосконалювати організаційні й технічні аспекти відкритих даних та адаптувати їх під сучасні вимоги.

Розвиток відкритих даних в Україні відбувається за підтримки проєкту міжнародної технічної допомоги USAID/UK aid TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.

Детальніше: https://bit.ly/2OlefPw

2020-07-14

Навіщо бібліотеки в цифрову епоху

У всьому світі будуються нові або реконструюються старі бібліотеки. Щоб життя людини не зводилась до поїздок на роботу і додому, соціологи запропонували концепцію «третього місця» – особливого міського простору, де людина може в комфорті та безпеці проводити час. Бібліотеки відповідають цим умовам.

У грудні 2018 року у самому центрі Гельсінкі поруч із Парламентом, Будинком музики та вокзалом відкрилась величезна бібліотека Oodi Helsinki Central Library. Рішення про будівництво нової міської бібліотеки приймала міська рада. Місто виділило € 66 млн, а ще € 30 млн вдалось отримати з державного бюджету.

Ідея бібліотеки як нового «третього місця» втілена у архітектурному проекті. Будинок має три рівні. Перший – це лобі, продовження міської площі, де розташовані інформаційні стійки, кафе, кінотеатр на 240 місць, ігровий майданчик. На другому рівні – робочий простір. Тут можна орендувати закриті приміщення для проведення заходів, лекцій, семінарів, скористатись місцем у коворкінгу, студією для запису музики і відео. На верхньому, третьому і самому тихому поверсі, розташувалась бібліотека. У ній понад 100 000 книг, які можна брати з полиць самостійно, кілька живих дерев, багато світла та затишних місць для читання. Щоб взяти книгу додому, потрібно пред’явити паспорт, в усьому іншому відвідування вільне.

Вхід у бібліотеку безкоштовний, забронювати деякі приміщення теж можна безкоштовно. Це – бібліотека нової ери, функціональний простір для зустрічей, який відкрито для усіх бажаючих: потрапити до бібліотеки може будь-хто, адже вона є таким же міським простором, як парк або сквер.

Інформацію взято зі статті у FORBES.

Джерело: https://bit.ly/2Z167tC

2020-07-06

Фото: Kuvio / Oodi

2020-07-06

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Відкрита наука