ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВЖЕ ЗМІНИВ ВИЩУ ОСВІТУ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса та Джека Гроува «П’ять способів, якими штучний інтелект вже змінив вищу освіту».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса та Джека Гроува «П’ять способів, якими штучний інтелект вже змінив вищу освіту».
У ній наголошується, що нові потужні технології змінюють роботу університетів. Так, від моменту появи ChatGPT та його наступника GPT-4 освітяни почали активно аналізувати потенційні можливості й ризики їх застосування. І хоча основна дискусія поки що зосереджена на майбутньому впливі ШІ, багато університетів перенесли її у практичну площину. Автори описують п’ять способів, якими штучний інтелект вже трансформує освіту. Перший – зміна бізнес-моделей освітніми компаніями. Turnitin прискорив запуск детектора ШІ, Duolingo використав GPT-4, щоб допомогти учням перевірити свої мовні навички, а компанія Chegg відчула зменшення кількості підписок на свої послуги, оскільки багато потенційних клієнтів почали звертатись по допомогу до штучного інтелекту. ШІ може створити навчальний матеріал, вважає Роуз Лакін, професор Лабораторії знань UCL: «Звичайно, це потребує контролю якості, тому що будуть помилки; але контроль якості набагато дешевший, ніж виробництво матеріалу… Постраждав видавничий та освітній сектор. Компанії мають усвідомити це та проаналізувати, як змінюються вимоги студентів … і працювати, щоб заповнити ці прогалини». Другий спосіб – використання ботів для допомоги у навчанні. Ці боти можуть надати особисту підтримку, підтримку благополуччя та консультації 24/7, чого студенти раніше ніколи не могли мати. Третій – зменшення тиску на репетиторів під час підготовки вступу до ЗВО. За словами Ріка Кларка з Технічного університету Джорджії, використання штучного інтелекту дозволить аналізувати рівень підготовки абітурієнтів та оцінювати його щоб звільнити час персоналу для роботи з найбільш перспективними кандидатами. Четвертий спосіб – новий стиль роботи з пошуку журнальних статей і аналізу цитувань. Вже не повернуться часи, коли академіки покладались на каталог університетської бібліотеки або Google Scholar для вивчення океану наукових робіт. На початку 2020-х років на ринку з’явилася низка нових інструментів (Connected Papers, Inciteful, LitMaps), кожен з яких забезпечує набагато зручнішу візуалізацію пошукових результатів. ResearchRabbit чудово підходить не лише для визначення широко цитованих статей, але й для надання корисних графіків, які показують, хто саме їх цитує. Серед нових продуктів на ринку стартап із Брукліна Scite. Він обіцяє надавати «надійні відповіді безпосередньо з повного тексту дослідницьких статей» на додаток до функціоналу визначення корисних статей, аналізу цитат і перевірки фактів за допомогою ШІ. І, нарешті, п’ятий спосіб – пошук текстів для читання. Менше 10-ти років тому Інститут штучного інтелекту Аллена запустив Semantic Scholar з інструментом обробки природної мови, який надає однорядкові резюме наукової літератури. Станом на минулий рік його текстовий корпус охоплює понад 200 мільйонів публікацій у всіх галузях знань. Оновлена за допомогою ШІ версія Bing використовується для перегляду та оцінювання опублікованих наукових досліджень. Тепер можна не читати багато джерел щоб зрозуміти суть, адже у багатьох випадках створені за допомогою ШІ резюме виявляються більш корисними для нефахівців, ніж авторські анотації.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
