Квітень 2026

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ЧИ НАМ ВСЕ ЩЕ ПОТРІБНО ДУМАТИ?

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Аньєс Бардон «Штучний інтелект: чи нам все ще потрібно думати?».

У ній автор зазначає, що лише за кілька років генеративний штучний інтелект перевернув усталені уявлення про навчання, передачу знань та унікальність людського розуму. Він «увірвався до навчальної аудиторії» як високотехнологічний засіб для списування, що створює ідеально структуровані відповіді на завдання, наповнені науковими посиланнями, але зовсім не пов’язані з реальними здібностями учнів. Викладачі поступово усвідомили вплив цього нового інструменту, який не лише надає доступ до нескінченної кількості контенту, а й дозволяє створювати його. Наразі постало питання не виявлення фактів списування, а оцінювання знань. ГШІ змінює методи навчання, багато викладачів тепер віддають пріоритет усній комунікації та заняттям у класі, а не домашнім завданням. І хоча ГШІ відкриває нові перспективи, багато хто стурбований його впливом на когнітивний розвиток користувачів. ЮНЕСКО ще у 2021 році розробила етичні принципи ШІ та рекомендації з його використання, які мають гарантувати, що цей інструмент справді служитиме людству. У вересні 2023 року організація опублікувала перший «Посібник з ГШІ в освіті та дослідженнях», а також кілька посібників з компетенцій для студентів і викладачів, де наголошується на вирішальній ролі навчання. У світі, насиченому даними, справжня компетентність як ніколи раніше полягає у здатності розуміти, аналізувати, організовувати та осмислювати. Без цієї здібності, неможливо зберегти основи індивідуальної автономії, свободи волі та керувати застосуванням технологій. Навчання, роздуми та мислення означають зростання як особистості, розвиток допитливості, комунікабельності та критичного мислення.

Детальніше: https://courier.unesco.org/en, https://courier.unesco.org/en/latest

Фото: ЮНЕСКО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-23

ОЕСР: ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Як інновації можуть сприяти збереженню біорізноманіття?» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».

У ньому зазначається, що інновації є потужним інструментом захисту та відновлення біорізноманіття. Він також здатний генеруювати нові види економічної діяльності, засновані на технологічних інноваціях (використання дронів для моніторингу та відновлення біорізноманіття) та нетехнологічних інноваціях (нові бізнес-моделі, сприятливі для біорізноманіття, нові схеми маркування чи сертифікації, які враховують аспекти біорізноманіття у продуктах для створення ринкового попиту на товари та послуги, що позитивно впливають на біорізноманіття). Експерти розглядають цифрові технології та інструменти, які забезпечують трансформації в широкому спектрі – від моніторингу до розуміння та управління біорізноманіттям. Такі технології, як штучний інтелект, дрони та супутникові знімки, покращують збір даних, аналіз ситуації та прийняття обґрунтованих рішень задля збереження та відновлення екосистем, зокрема у віддалених або важкодоступних районах. Вони також пропонують можливості для відповідної масштабної співпраці між вченими та громадянами, дозволяючи створювати віртуальні платформи та сховища. Інновації у галузі біорізноманіття виграють від співпраці між різними секторами та дисциплінами, поєднуючи знання в галузі екологічних та біологічних наук, робототехніки, біотехнологій, штучного інтелекту, аналізу великих даних тощо. Така співпраця та широке залучення громадян відбувається через платформи громадянської науки, які забезпечують безперервний, масштабніший моніторинг видів та екосистем. Сільськогосподарські інновації відіграють ключову роль у протидії втраті біорізноманіття та забезпеченні відновлення екосистем. Технологічні та нетехнологічні рішення можуть допомогти підвищити ефективність використання ресурсів, відновити ґрунти, покращити біорізноманіття та зменшити вплив на навколишнє середовище. Політика, що підтримує поширення та місцеву адаптацію інновацій, може мати позитивний вплив не лише у локальному масштабі.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-can-innovation-support-biodiversity_a78dc611-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/how-can-innovation-support-biodiversity_e3696431/a78dc611-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a78dc611-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Громадська наука

2026-04-23

КОРЖ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

(23.04.1924-01.11.2010)

Відомий вчений у галузі медицини. Займався дослідженнями у галузі клінічної та експериментальної ортопедії і травматології, лікування кісткового туберкульозу та кісткових пухлин, протезування. Зробив значний внесок у становлення ортопедичної вертебрології, ортопедичної артрології та ортопедичної онкології. Кандидат медичних наук (1955), доктор медичних наук (1961), професор (1964). Директор Інституту патології хребта та суглобів імені М. Ситенка НАМН України (1965–1996). Академік АМН України (1993). Заслужений діяч науки УРСР (1982).

Біографія: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000006291

Нагороди: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000006291

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1465429

КОРЖ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

(23.04.1924-01.11.2010)

Біографія: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000006291

Нагороди: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000006291

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1465429

2026-04-23

ДОСЛІДНИЦЬКА СИЛА АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ПЕРШОДЖЕРЕЛ

21 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дослідницька сила аудіовізуальних першоджерел».

Захід покликаний надати слухачам інформацію про те, як за допомогою аудіовізуальних першоджерел можна підтримувати критичне мислення, розвивати міждисциплінарні дослідження у галузі літератури, кіно, театру, політики, краєзнавства та культурної історії. Під час вебінару планується обговорити, як науковці та здобувачі освіти можуть використовувати аудіовізуальні джерела для аналізу культурних та політичних рухів, здійснювати порівняння візуальних інтерпретацій наративів у різні періоди та у різних географічних регіонах, як можна досліджувати технологічні та художні зрушення у кіно та телерадіомовленні й створювати захопливі, динамічні навчальні об’єкти. Організатори: Сhoice, AM.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/the-research-power-of-audiovisual-primary-sources

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-22

РЕЦЕНЗУВАННЯ МАЄ ОПЛАЧУВАТИСЬ: НОВА МОДЕЛЬ АКАДЕМІЧНОГО ВИДАВНИЦТВА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф «Чи можуть журнали, які оплачують роботу рецензентів, бути успішними?».

У статті розглядається спроба створити модель академічного видавництва, у межах якої рецензенти отримують оплату за оцінювання наукових рукописів. Відповідна видавнича ініціатива була започаткована професором Майклом Айзеном і передбачала перерозподіл частини доходів журналів на користь дослідників, що забезпечують контроль якості наукових публікацій. Зазначається, що традиційна система академічного рецензування значною мірою спирається на неоплачувану працю науковців, хоча саме рецензування є ключовим елементом наукової комунікації та підтримання стандартів досліджень. Попри підтримку з боку частини академічної спільноти ідеї оплачуваної праці рецензентів, нова видавнича модель стикається з фінансовими та організаційними труднощами. Традиційна система наукового видавництва глибоко інтегрована в механізми академічної репутації, оцінювання кар’єри та фінансування досліджень, тому навіть помірні зміни потребують значних ресурсів і часу. Частина дослідників вважає, що фінансова винагорода може підвищити якість і відповідальність рецензій, тоді як інші застерігають від можливої комерціалізації процесу та втрати елементу академічного служіння спільноті. Дискусія щодо рецензування тісно пов’язана із визнанням загального високого навантаження на науковців: зростання кількості публікацій і вимог до академічної продуктивності ускладнює залучення кваліфікованих рецензентів, а затримки у процесі оцінювання стають дедалі поширенішими. У такому контексті питання оплати розглядається не лише як фінансове, а й як спроба переосмислення організації наукової комунікації. Настав час серйозно обговорити фундаментальні питання розподілу ресурсів, визнання академічної праці та стійкості сучасної системи наукового видавництва.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/can-journals-pay-peer-reviewers-succeed

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-22

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, http://www.ukrbook.net/gallery1/ThumbnailGridExpandingPreview/index.html

Фото: Книжкова палата

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-22

ОЕСР: ВІД ДОСЛІДЖЕНЬ НА ПОЛИЦІ ДО ДОСЛІДЖЕНЬ У ВИКОРИСТАННІ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички» опублікована стаття «Від досліджень на полиці до досліджень у використанні».

У ній зазначається, що для багатьох викладачів, керівників акладів освіти та політиків використання досліджень у сфері освіти виглядає, як намагання знайти правильний маршрут. Існує величезна кількість наукових доказів, ніж будь-коли раніше в історії людства, але вони розпорошені по журналах, базах даних та вебсайтах, написані технічною мовою та не мають чіткого зв’язку з питаннями, які люди ставлять перед собою у своїй повсякденній роботі. Упродовж останніх років кілька «рух доказів» почав змінювати цю ситуацію. ОЕСР називає свій внесок у цей рух «Мережею доказів для освіти». Це довгострокова програма, спрямована на спрощення пошуку та використання досліджень в освітній політиці та на практиці. У статті розглядаються питання забезпечення умов для максимально ефективного використання доказів і стверджується: щоб створити систему доказів, які справді підтримують освітян та політиків, потрібно зміцнити три взаємопов’язані сфери – зіставлення, навігацію та колективне навчання. Вже формуються підвалини для глибоких зрушень того, як докази формуються та поширюються: від досліджень, орієнтованих на практику, до питань, орієнтованих на користувача; від вузькофокусованих досліджень до синтезу «живих» доказів; від інформаційного «шуму» до системної підтримки використання; від ізольованих ініціатив до глобальної інфраструктури. Ці зміни мають вплинути не лише на те, як країни формують політику та як педагоги викладають, а й на діяльність урядів та міжнародних організацій, у т.ч. ОЕСР. Глобальна інфраструктура та інструменти штучного інтелекту дозволяють швидко синтезувати та узагальнювати дослідження, отже наразі необхідно забезпечити координацію, встановлення стандартів та надання підтримки, щоб забезпечити достовірність, актуальність та справжню корисність доказів для прийняття рішень. За допомогою Evidence Web for Education ОЕСР прагне зробити саме це. Важливо, щоб викладачі, керівники закладів освіти та політики могли знайти потрібні їм шляхи щоб швидко, впевнено та вчасно забезпечувати реальні зміни в системі освіти.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/from-research-on-the-shelf-to-research-in-use/, https://www.oecd.org/en/about/projects/evidence-web-for-education1.html, https://jacobsfoundation.org/activity/synthesis-ready-evidence-repository/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-22

ПОЛІТИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СІРА ЛІТЕРАТУРА У КОНТЕКСТІ УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОКАЗІВ

14 травня 2026 року відбудеться вебінар «Політичні дослідження та «сіра» література у контексті роботи з доказами: поглиблення пошуку інформації для систематичних оглядів».

Захід покликаний продемонструвати важливість «сірої» літератури як джерела різноманітної інформації для науковців та практиків, а також як основи для формування висновків, заснованих на доказах. Слухачі дізнаються, як можуть забезпечити ефективну роботу з «сірою» літературою бібліотекарі, які прагнуть підтримувати свої дослідницькі спільноти у світі, де існує величезна та зростаюча кількість джерел, що виходять за рамки публікацій у наукових журналах. Експерти продемонструють наочно важливість синтезу доказів на основі даних, що виходять за межі академічних журналів, способи роботи та інтеграції різноманітних джерел у наукову роботу, інструменти для методологічного та систематичного пошуку «сірої» літератури. Організатори: Сhoice, Overton.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/policy-and-grey-literature-in-evidence-synthesis-deepening-discovery-for-systematic-and-scoping-reviews/

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-21

ВІДКРИТІ ДАНІ ДЛЯ РЕАГУВАННЯ НА КРИЗИ

24 квітня 2026 року відбудеться черговий вебінар курсу «Вимірювання впливу відкритих даних» на тему «Відкриті дані для реагування на кризи та забезпечення стійкості: приклади з європейських та національних інституцій».

Він стане площадкою для обговорення широкого кола питань, як саме відкриті дані можуть допомогти Європі передбачати кризи, підтримувати швидке реагування на них та зміцнювати довгострокову стійкість. Під час заходу планується розглянути основні аналітичні послуги Центру координації реагування на надзвичайні ситуації, задіяння відкритих даних для підтримки систем раннього попередження, мобілізації ресурсів та скоординованого реагування на стихійні лиха, досвід Франції з розробки національної інформаційної панелі COVID-19 щодо використання даних лікарень через систему SI-VIC, а також можливості налагодження співпраці між урядовими структурами та громадянським суспільством. Організатор – Академія DataEuropa.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/webinar-open-data-crisis-response-and-resilience-cases-european-and-national, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/webinar-open-data-for-crisis-response-and-resilience-cases-from-european-national-institutions-/register

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-21

ВСЕ АБО НІЧОГО: ДИЛЕМА РЕФОРМ У СИСТЕМІ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформи досліджень і розробок за принципом «усе або нічого» запобігатимуть стагнації Австралії».

У статті йдеться про рекомендації, підготовлені за результатами масштабного огляду системи досліджень і розробок в Австралії та наводяться аргументи на користь їх комплексного, а не часткового впровадження. Автор повідомляє, що експертами було запропоновано низку взаємопов’язаних змін, серед яких пом’якшення вимог до університетських досліджень, посилення фінансування через конкурентні гранти, забезпечення стабільності дослідницької інфраструктури та розроблення підходів до більш точного визначення повної вартості досліджень. Ці заходи мають розглядатись як єдина система, де ефективність кожного елемента залежить від реалізації інших. Джон наголошує, що вибіркове запровадження окремих рекомендацій може не лише знизити їхню результативність, а й поглибити наявні дисбаланси. Зокрема, без комплексного перегляду фінансування та організації досліджень є ризик збереження структурних обмежень, які наразі стримують розвиток інновацій та продуктивності наукової діяльності. Запропоновані зміни спрямовані на довгострокове зміцнення наукової системи, а не на короткострокові та часткові коригування. Слід мати на увазі ширший політичний контекст: дискусія стосується не лише обсягу інвестицій, а й принципів організації наукової діяльності, збалансування фундаментальних досліджень і прикладних розробок із потребами економіки. Саме така узгодженість визначатиме здатність країни подолати загрозливі тенденції до академічної стагнації. Необхідне переосмислення ролі досліджень у національному розвитку та провести системні реформи, які забезпечать на практиці підвищення ефективності наукової системи та її здатності відповідати на довгострокові виклики.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/all-or-nothing-rd-reforms-will-prevent-australias-stagnation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-21