Компанія «1991 Ventures» оголосила про старт прийому заявок на участь у акселераторі UK-Ukraine TechBridge, який проводиться у рамках реалізації стратегічного партнерства між урядом Великобританії та Міністерствами цифрової трансформації і закордонних справ України.
Компанія «1991 Ventures» оголосила про старт прийому заявок на участь у акселераторі UK-Ukraine TechBridge, який проводиться у рамках реалізації стратегічного партнерства між урядом Великобританії та Міністерствами цифрової трансформації і закордонних справ України.
Запрошуються українські технологічні компанії, які мають намір вийти на британський ринок та залучити кошти на масштабування і розвиток інноваційного бізнесу. Участь у проєкті дозволить їм налагодити контакти з британськими інвесторами; познайомитися з британськими венчурними фондами; отримати нові професійні скіли та менторство від профільних експертів; підготуватися до виходу на зовнішній ринок; презентувати свій продукт на London Tech Week. Пріоритет надається стартапам, заснованим чи таким, що мають операційний зв’язок з Україною; працюють у сферах штучного інтелекту, медтех, кібербезпеки, освітніх технологій, «зелених» та агротехнологій та ін.; знаходяться на ранніх стадіях розвитку (пізній Pre-seed, Seed чи Series A) та мають регулярний річний дохід від 100 тис. дол. США або місячний регулярний дохід, що зростає високими темпами. Переможці отримають інвестиції у розмірі від 500 тис. до 5 млн дол. США під реалізацію чіткої стратегії їх використання. Заявку на участь у відборі можна подати до 17 березня
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки».
Документ розроблений на виконання кроку 322 «Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2025 № 131-р, а також завдання 3 «Національного плану щодо відкритої науки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 892-р. Він визначає основи державної політики у галузі науково-технічної інформації, порядок її формування і реалізації в інтересах науково-технічного, економічного і соціального прогресу країни. Його прийняття має забезпечити створення в Україні правової бази для отримання, використання та збереження науково-технічної інформації з урахуванням міжнародних стандартів відкритості та прозорості. Законпроєктом регулюються правові та економічні відносини фізичних, юридичних осіб, держави та інших субʼєктів, що виникають при створенні, одержанні, використанні, поширенні та збереженні науково-технічної інформації, а також визначаються правові форми підтримки відкритого доступу до наукових знань й розвитку міжнародного співробітництва у цій галузі. Ним, зокрема пропонуються зміни у термінології щодо відкритої науки; визначаються види й обсяг науково-технічної інформації, до якої має забезпечуватися відкритий доступ та умови, за яких має надаватися відкритий доступ (і випадки, в яких до науково-технічної інформації відкритий доступ може не надаватися); визначаються вимоги до змісту й форми розміщення науково-технічної інформації, а також метаданих, що їх супроводжують (у т.ч. у державних базах даних); встановлюється чіткий перелік видів наукових результатів, що підлягають обов’язковій публікації у відкритому доступі та конкретні строки їх розміщення у відкритому доступі; врегульовуються питання авторських та суміжних прав в частині відкритої науки (створюється правова база для широкого використання глибинного аналізу тексту та даних в ході виконання наукових (науково-технічних) робіт; вдосконалюється регулювання використання сирітських творів; визначаються особливості використання наукових публікацій для створення похідних творів). Законопроєкт імплементує ключові положення актів законодавства Європейського Союзу в частині відкритої науки, а саме: Директиви 2019/790 Європейського Парламенту і Ради від 17.04.2019 «Про авторське право та суміжні права на єдиному цифровому ринку» та про внесення змін до Директив 96/9/ЄК та 2001/29/ЄК, Директиви 2019/1024 Європейського Парламенту і Європейської Ради від 20.06.2019 «Про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору», Регламенту 2021/695 Європейського Парламенту і Європейської Ради від 28.04.2021 «Про заснування «Горизонт Європа» – Рамкової програми з досліджень та інновацій», Рекомендацій Єкрокомісії 2018/790 від 25.04.2018 «Щодо доступу та збереження наукової інформації». Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 31 березня 2025 року
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Глобальне підвищення температури, продуктивність та адаптація компаній» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Глобальне підвищення температури, продуктивність та адаптація компаній» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому наголошується, що збільшення частоти та інтенсивності епізодів «теплового стресу» через зміну клімату створює значні загрози для світової економіки, зокрема – внаслідок негативного впливу на продуктивність. У документі представлено мікрорівневі докази впливу «теплового стресу» на продуктивність праці з використанням детальних даних про погоду у 23-х країнах з розвинутою економікою за період 2000-2021 років. Встановлено, що збільшення кількості днів з високою температурою та виникнення «хвиль спеки» призводить до зниження продуктивності праці. Цей ефект найбільше проявляється у менш продуктивних невеликих підприємствах і посилюється під час тривалих «хвиль спеки», високої вологості та малої швидкості вітру. Виявлено, що країни з більш теплим кліматом та країни, які краще адаптувались до «хвиль спеки», демонструють менші втрати продуктивності за аналогічних екстремальних температур. Однак масштаб поточної адаптації слід визнати обмеженим: більш високі температури порівняно з «середньою нормою», все ж таки спричиняють значні втрати продуктивності, причому наразі немає доказів адаптації до суворих екстремальних температур. Результати дослідження підкреслюють економічний вплив зміни клімату. Експерти надають поради щодо формування політики, спрямованої на посилення адаптації та пом’якшення майбутніх економічних втрат, пов’язаних зі зміною клімату.
25 березня 2025 року відбудеться вебінар «Як увійти в світ стартапів і отримати роботу мрії?».
25 березня 2025 року відбудеться вебінар «Як увійти в світ стартапів і отримати роботу мрії?».
Захід покликаний ознайомити слухачів з роботою A-Players BA з impact-driven стартапами, які формують майбутнє своїх індустрій. Мультипрофільна американська агенція A-Players BA допомагає стартапам масштабуватися, підбираючи для них стратегічних партнерів, які стають частиною компанії. Планується обговорити наступні питання: процедура відбору в A-Players BA – від внутрішнього тестування до фінального інтерв’ю з американським засновниками; як працює Startup Training Program та чому це важливо; які навички потрібні, щоб бути затребуваним у стартап-екосистемі США та міжнародному бізнес-середовищі. Під час вебінару запланована менторська сесія з CEO A-Players BA; спілкування з представником A-Players BA; практичні заняття з розвитку комунікації, тайм-менеджменту і стратегічного мислення. Організатор – A-Players BA.
18 березня 2025 року в рамках Глобального саміту Американського фізичного товариства (APS Global Physics Summit) відбудеться симпозіум «Квантова наука в Україні 2025».
18 березня 2025 року в рамках Глобального саміту Американського фізичного товариства (APS Global Physics Summit) відбудеться симпозіум «Квантова наука в Україні 2025».
Захід приурочений до Міжнародного року квантової науки і стане площадкою для обговорення науковцями, підприємцями та усіма зацікавленими особами питань квантових обчислень, квантової метрології, квантових матеріалів та квантової оптики. Організатор – Інститут теоретичної фізики ім.М.М. Боголюбова НАН України.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Хавергал «Зростаюча різноманітність допомагає досягти наукових ступенів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Хавергал «Зростаюча різноманітність допомагає досягти наукових ступенів».
У ній йдеться про те, що політики, які просувають STEM, мають визнати реалії студентського попиту, адже наразі вони майже не можуть вплинути на вибір здобувачами освіти своєї спеціалізації та предметів у галузі STEM. Дослідження, проведене Інститутом політики вищої освіти під керівництвом співробітника Кембриджського університету Пітера Мандлера, демонструє зростання частки тих, хто здобуває наукові ступені (з 38 % у 2012 році до 43 % у 2023 році). Це пов’язано зі збільшенням частки випускників шкіл, які здають математику на рівні А (з 7 до 12 %) на тлі зростання популярності природничих наук. Глобальна фінансова криза 2007–2009 років і підвищення втричі у 2012 році ліміту плати за навчання у Великій Британії зробили студентів «більш чутливими до майбутніх перспектив доходу». Також свою роль зіграли етнічні зміни: частка студентів із Південної Азії, Африки та ін. регіонів зросла з 15 до 25 %, що непропорційно вплинуло на наукові, технологічні, інженерні й математичні курси: частка абітурієнтів із цих груп фактично подвоїлась – з 16 до 32 %. При частці азійських студентів у 13 % вони переважно зорієнтовані на фармацевтику (44,%), стоматологію (41 %), медицину (33 %) та інформатику (23 %). «Окрім сумнівів, які можуть виникнути щодо наслідків надмірного сприяння STEM (сумніви щодо попиту на ринку праці та цінності, а також щодо відволікання студентів від предметів, де вони найщасливіші та в яких вони найкращі), політикам, які хочуть просувати STEM, варто було б порадити визнати, що нині студентський попит робить їхню роботу за них», вважає Мандлер.
Програма InnovateUkraine оголосила про старт однойменного конкурсу на отримання фінансової підтримки енергетичних інновацій.
Програма InnovateUkraine оголосила про старт однойменного конкурсу на отримання фінансової підтримки енергетичних інновацій.
Програма фінансується за участі Агенції міжнародного розвитку та Міністерства закордонних справ Великої Британії. Вона націлена на навчання та комплексне супроводження енергетичних проєктів. Передбачене проведення серії вебінарів та віртуальних зустрічей задля обговорення перспектив реалізації проектів, пошуку міжнародних партнерів та інноваційних рішень, пов’язаних з енергетичною сферою, які є критично важливими для відновлення України. На підтримку проєктів інноваційних стійких енергетичних технологій і бізнес-моделей у рамках конкурсу виділено 14,5 млн фунтів стерлінгів. Заявку на участь можна подати до 23 травня 2025 року.
Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій оголосив про старт конкурсу на здобуття іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених на 2026 рік.
Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій оголосив про старт конкурсу на здобуття іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених на 2026 рік.
На стипендію можуть претендувати молоді вчені – громадяни України, які мають науковий ступінь доктора наук (віком до 40 років включно), збагатили науку визначними здобутками, проводять важливі фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, мають намір і змогу виконувати в Україні стипендіальну наукову (науково-технічну) роботу. Наукова (науково-технічна) робота, яка подається на конкурс, повинна мати високий ступінь готовності й оцінюватися як потенційно видатне наукове досягнення, яке може бути завершене упродовж року та вирішуватиме конкретні завдання, що відповідають інтересам суспільства та сприятиме розвитку науки, суспільному прогресу, формуванню високого рівня національної безпеки й оборони України. Щороку на конкурсних засадах призначається 50 іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук із щомісячною виплатою п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Підставою для проведення конкурсу є Постанова Верховної Ради України від 05.02.2019 № 2676-VIII. Документи на участь у конкурсі можна подати до 30 квітня 2025 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Актуальні дані щодо кредитної динаміки у розвинутих економіках: драйвери та ефекти» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Актуальні дані щодо кредитної динаміки у розвинутих економіках: драйвери та ефекти» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому наголошується, що умови фінансування в країнах ОЕСР суттєво змінились починаючи від 2022 року, що засвідчує швидке підвищення ставок центральних банків. Одночасно погіршилися умови кредитування, особливо це було помітно у єврозоні, де кредити, що надаються банками, зростали найповільніше з часів кризи державного боргу. Емпіричні оцінки, отримані для Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії та Сполучених Штатів, свідчать про те, що уповільнення кредитування відображає поєднання обмеження пропозиції кредитів і падіння попиту на кредити, причому останній відіграє вирішальну роль у формуванні умов кредитування. Пропозиція кредитів поступово скоротилася в усіх країнах, і хоча було небагато ознак серйозної та широко поширеної нестачі кредитів, яка спостерігається під час глобальної фінансової кризи, відчувається негативний вплив на економічну діяльність. Банківські кредитні ставки почали потроху знижуватися, однак жорсткі умови кредитування можуть вплинути на діяльність через тривалі затримки у передачі кредитних шоків. Попит на кредити також може ще більше ослабнути, зокрема – у разі різкого загострення ринків праці або швидкої зміни цін на активи.
