На платформі ДіяОсвіта доступний новий освітній серіал «Тендери Prozorro для початківців».
На платформі ДіяОсвіта доступний новий освітній серіал «Тендери Prozorro для початківців».
Він містить покрокову інструкцію з успішної участі в державних закупівлях та орієнтований на підприємців, які прагнуть розширити ринки збуту, знайти стабільне джерело доходу та впевнено працювати з державою. У серіалі розглядаються основні кроки, які необхідно пройти для участі у закупівлі: пошук актуальних тендерів на Prozorro; дослідження й передбачення планів замовників; аналіз закупівлі; як підготувати успішну тендерну пропозицію; відмінності у типах процедур закупівлі; рекомендації з підготовки до аукціону. Проєкт розроблено Мінцифри та компанією Zakupivli.Pro.
На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Кожен третій дослідник не має доступу до інфраструктури квантових досліджень, що не дозволяє суспільству повною мірою реалізувати цей потенціал».
На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Кожен третій дослідник не має доступу до інфраструктури квантових досліджень, що не дозволяє суспільству повною мірою реалізувати цей потенціал».
Увагу зосереджено на матеріалах та висновках доповіді ЮНЕСКО «Квантовий момент: Глобальна доповідь за підсумками міжнародного року квантової науки й технологій». Відсутність доступу науковців до інфраструктури квантових досліджень стримує розвиток квантових технологій та їхнє поширення у таких галузях, як охорона здоров’я, обчислювальні науки, кібербезпека та кліматичне моделювання. Існує також значний географічний розрив: у Європі та Північній Америці за рік на кожну країну припадало в сім разів більше заходів у галузі квантової науки, ніж в Африці. Квантові комп’ютери здатні одночасно аналізувати величезну кількість варіантів розв’язання задач подібно пошуку виходу з лабіринту шляхом тестування всіх шляхів відразу, а не послідовно, як це робить класичний комп’ютер. Таке застосування квантової фізики значно збільшує обчислювальну потужність і може спричинити революцію у вирішенні складних завдань – від розробки нових ліків та високоточного моделювання кліматичних систем до підвищення рівня кібербезпеки фінансових операцій та телекомунікацій. Однак без цілеспрямованих та скоординованих дій переваги цієї трансформації можуть виявитися сконцентрованими в обмеженій кількості країн, що не усуне, а лише посилить глобальну нерівність. Дослідження побудоване на інформації щодо 1300 зареєстрованих заходів у галузі квантової науки у 83 країнах за участю понад 1,2 млн осіб, а також результатах глобального опитування 590 експертів з 81 країни й даних провідних міжнародних наукових організацій, таких як Американське фізичне товариство. Для подолання нерівності у доступі до квантових досліджень ЮНЕСКО запустила Глобальну квантову ініціативу — рамкову програму для урядів, академічної спільноти, представників індустрії та громадянського суспільства, спрямовану на інклюзивний та етичний розвиток квантових технологій і забезпечення участі всіх країн у формуванні квантового майбутнього.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічне обґрунтування співпраці з Національними контактними пунктами з питань відповідальної ділової поведінки».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічне обґрунтування співпраці з Національними контактними пунктами з питань відповідальної ділової поведінки».
У ньому зазначається, що згідно «Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств» функціонує 52 національних контактних пункти відповідного профілю, уповноважених діяти як державні позасудові механізми вирішення суперечок. З 2000 року ці НКП розглянули понад 700 справ щодо діяльності компаній щодо дотримання прав людини, трудових відносин, охорони навколишнього середовища тощо. Незважаючи на гарну репутацію НКП у вирішенні суперечок, багато компаній вважають за краще не звертатись до НКП. У документі розглядається механізм діяльності НКП при вирішенні складних питань, який допомагає компаніям уникнути зайвих витрат, мотивація (зниження репутаційних ризиків, право на державну підтримку тощо) та показано, як цей процес може зміцнити відносини між зацікавленими сторонами в рамках комплексної перевірки компанії для забезпечення відповідності вимогам регулятора, ділових партнерів та інвесторів.
16 червня 2026 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект уже в аудиторії: доброчесність, контроль якості та нові освітні практики».
16 червня 2026 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект уже в аудиторії: доброчесність, контроль якості та нові освітні практики».
Він покликаний стати площадкою для обговорення актуальних викликів академічній доброчесності в умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту та набрання чинності Закону України «Про академічну доброчесність». Останній визначає основні принципи академічної доброчесності, встановлює вимоги до учасників освітнього та наукового процесів, посилює відповідальність за порушення відповідних норм. Під час заходу слухачі дізнаються, як змінилися підходи до перевірки академічних текстів в умовах поширення інструментів штучного інтелекту; які можливості надає сучасний звіт подібності StrikePlagiarism; як аналізувати тексти, створені або модифіковані за допомогою ГШІ; як виявляти приховані зміни та маніпуляції в академічних роботах; які законодавчі новації у сфері академічної доброчесності необхідно враховувати закладам освіти та науковим установам; як забезпечити прозоре та об’єктивне оцінювання студентських робіт; які міжнародні практики відповідального використання штучного інтелекту впроваджуються в університетах світу. Організатори: Державна науково-технічна бібліотека України, ТОВ «Плагіат».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пета Метарома та Сача Джаясінгхе «Працівники дослідницької інфраструктури повинні мати такі самі умови праці, як і науково-педагогічні працівники».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пета Метарома та Сача Джаясінгхе «Працівники дослідницької інфраструктури повинні мати такі самі умови праці, як і науково-педагогічні працівники».
У ній автори стверджують, що сучасні університетські дослідження дедалі більше залежать від висококваліфікованих технічних і наукових спеціалістів, однак чинні системи класифікації посад і трудових відносин не відображають реальної ролі цих працівників у науковому процесі. Автори звертають увагу на те, що складне лабораторне обладнання, високопродуктивні обчислення, біобанки, дослідницькі платформи та інші елементи сучасної наукової інфраструктури потребують постійного супроводу фахівців із вузькоспеціалізованими знаннями. Такі працівники не лише забезпечують функціонування технічних систем, а й часто беруть участь у плануванні експериментів, розробленні методик, аналізі результатів та навчанні молодих дослідників. Попри це, у багатьох випадках їх відносять до професійного або адміністративного персоналу, а не до академічної спільноти. Так, в Австралії чинні підходи до класифікації працівників університетів сформувалися в період, коли наукові дослідження значною мірою спиралися на індивідуальну роботу окремих учених. Сьогодні все більше проєктів реалізуються великими міждисциплінарними командами, у яких спеціалісти з дослідницької інфраструктури виконують критично важливі функції, але кадрові моделі до цих перетворень не встигли адаптуватися. Не можна нехтувати той факт, що ця недосконалість має свої негативні наслідки: різниця у статусі науково-педагогічних співробітників та працівників інфраструктурних підрозділів проявляється в обмежених можливостях кар’єрного просування, нижчому рівні професійного визнання, меншому доступі до механізмів підтримки розвитку тощо. Це створює труднощі з утриманням висококваліфікованих кадрів і може ускладнювати залучення нових спеціалістів у сферу дослідницької інфраструктури. Проблема виходить за межі окремих університетів, оскільки наразі це загальне явище для усього світу. Якщо інституції освіти та науки не забезпечуватимуть конкурентних умов праці та зрозумілих кар’єрних траєкторій, вони ризикують втрачати досвідчених працівників, які обератимуть кар’єрний трек у промисловості, державному та приватному секторі. Одним із можливих рішень може стати перегляд систем класифікації посад із визнанням того, що персонал дослідницької інфраструктури є невід’ємною частиною наукового процесу. Це дозволить забезпечити більш справедливі умови праці та краще відобразити внесок таких фахівців у створення наукових результатів. Адже успішність сучасних досліджень дедалі більше залежить не лише від окремих учених, а й від широкого кола фахівців, які підтримують довгострокову стійкість дослідницької системи.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Обмін інформацією у сфері конкурентної політики» із серії «Круглі столи ОЕСР з політичних документів у сфері конкурентної політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Обмін інформацією у сфері конкурентної політики» із серії «Круглі столи ОЕСР з політичних документів у сфері конкурентної політики».
У ньому зазначається, що обмін інформацією між фактичними чи потенційними конкурентами порушує складні питання конкурентної політики. Йдеться про комерційно важливу інформацію для конкурентів, включаючи ту, яка передається через посередників, зовнішні е-платформи, автоматизовані інструменти та публічне розкриття. Кожна з цих форм розкриття інформації може покращити функціонування ринку за рахунок зниження невизначеності, скорочення транзакційних витрат та підтримки планування, знизити стратегічну невизначеність, але, разом із тим, і послабити конкуренцію, полегшити координацію чи сприяти картельній поведінці. Оскільки ризики та вигоди залежать від безлічі специфічних аспектів обміну інформацією та її контексту, розроблення чітких керівних вказівок є складним завданням. Дослідження процесів обміну інформацією важливе з наступних причин: 1) економічні дослідження тепер мають у своєму розпорядженні удосконалені евристичні методи, які показали, що інформація, яка часто розглядається як менш ризикована (особливо агреговані дані) може сприяти координації дій конкурентів; 2) правозастосовна практика засвідчує, що у низці юрисдикцій обмін інформацією визнається самостійним порушенням, проте зберігаються розбіжності у правовій характеристиці, порогових значеннях, підходах та ефектах; 3) технологічні зміни роблять ринки більш концентрованими та цифровими. У документі розглядається, як різні форми обміну інформацією впливають на стимули розвитку підприємств та ринкові результати; аналізуються підходи антимонопольних органів країн ОЕСР через правозастосування, прецедентне право та керівні вказівки; показані основні чинники конкурентного ризику.
22–23 липня 2026 року в рамках проєкту LUKE відбудеться форсайт-воркшоп «Майбутні сценарії розвитку системи досліджень та інновацій України 2035+».
22–23 липня 2026 року в рамках проєкту LUKE відбудеться форсайт-воркшоп «Майбутні сценарії розвитку системи досліджень та інновацій України 2035+».
Захід стане площадкою для обговорення перспектив ДіР після 2035 року та побудови форсайту на основі аналізу нових тенденцій, побудови сценаріїв за методом «трьох горизонтів». Учасники, використовуючи метод стратегічного форсайту визначатимуть цільові орієнтири, формуватимуть ймовірні сценарії майбутнього для української системи досліджень та інновацій, а також розроблятимуть дорожню карту для перетворення цього бачення на конкретні цілі та етапи їх досягнення. Організатор – проєкт LUKE.
24-26 червня 2026 року відбудеться онлайн-курс «Академічна доброчесність і ШІ: як розробити політику закладу освіти відповідно до нових вимог законодавства».
24-26 червня 2026 року відбудеться онлайн-курс «Академічна доброчесність і ШІ: як розробити політику закладу освіти відповідно до нових вимог законодавства».
Він покликаний ознайомити представників закладів освіти, які працюватимуть над політиками академічної доброчесності, з актуальними законодавчими вимогами; навчити їх проводити аудит внутрішньої системи академічної доброчесності та виявляти ризики і прогалини в нормативних документах. Планується, що під час навчання учасники отримають практичні інструменти для розроблення й оновлення відповідних інституційних політик, удосконалення процедур академічної доброчесності, формування правил використання ШІ та упровадження ефективної системи забезпечення академічної доброчесності у закладах вищої освіти на основі реальних кейсів та готових рішень. Організатори: Ukraine Global Faculty, Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти, Kharkiv IT Cluster.
15 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Презентація перспектив цифрового урядування ОЕСР».
15 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Презентація перспектив цифрового урядування ОЕСР».
Захід присвячений публічному запуску першого звіту «Перспективного огляду цифрового урядування» ОЕСР, покликаного представити комплексну перспективну оцінку динаміки процесів цифрового урядування у 36 країнах-членах ОЕСР та 8 країнах-кандидатах на вступ. Учасники вебінару обговорять ключові висновки звіту; розглянуть основні тенденції та можливості міжкраїнних порівнянь; долучаться до стратегічниих, дебатів стосовно політичних рішень, які мають забезпечити здатність урядів перейти до цифрового трансформаційного впливу; розглянуть роль міжнародної співпраці для імплементації цих рішень. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува ««Ендемічне мікрошахрайство» серед науковців залишається безкарним».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува ««Ендемічне мікрошахрайство» серед науковців залишається безкарним».
У ній автор висловлює своє занепокоєння поширенням дрібних, але систематичних порушень академічної доброчесності, які в епоху ШІ майже перестали бути предметом офіційних розслідувань, тоді як по суті є грубим порушенням академічної культури та негативно впливають на якість наукових досліджень. Поштовхом для дискусії стала публікація декана факультету Педагогічного університету Брюса Макфарлейна, який стверджує, що нині увага університетів та суспільства в цілому значною мірою зосереджена на використанні студентами генеративного штучного інтелекту, тоді як численні сумнівні практики серед науковців часто залишаються поза належною увагою. Навколо студентського використання ШІ виникла своєрідна «моральна паніка», яка відволікає від глибших проблем академічної доброчесності. Стало массовим «мікрошахрайство» – не відверта фальсифікація даних або плагіат, а менш помітні дії, що порушують принципи доброчесності, яке проявляється в надмірному самоцитуванні, формальному включенні до списку літератури праць, що фактично не були використані під час дослідження, символічному цитуванні відомих авторів без належного звернення до їхніх ідей та інші практики, спрямовані на покращення показників публікаційної активності чи академічної репутації. Подібні дії складно кваліфікувати як грубі порушення, тому вони рідко стають предметом дисциплінарних процедур. Але їхня поширеність має значний накопичувальний ефект: саме такі практики поступово формують середовище, в якому дотримання високих стандартів дослідницької роботи починає сприйматися як менш важливе, ніж досягнення кількісних показників ефективності. Системи оцінювання, орієнтовані на кількість публікацій, цитованість й різноманітні наукометричні індикатори, створюють стимули для поведінки, яка формально не порушує правила, але суперечить духу академічної доброчесності. Університети значно ефективніше реагують на поодинокі випадки очевидного порушення правил, ніж на поширені практики, які перебувають у «сірій зоні» між припустимою поведінкою та недоброчесністю. Саме тому багато фактів «мікрошахрайства» тривалий час залишаються без наслідків для їхніх учасників. Стаття закликає замислитись над тим, як академічне середовище визначає межі доброчесності та які стимули формують повсякденну поведінку дослідників, адже довіра до науки залежить не лише від боротьби з найбільш резонансними порушеннями, а й від ставлення до численних дрібних практик, які поступово впливають на якість наукової роботи.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
