11 грудня 2025 року в рамках циклу вебінарів «Цифрові платформи як ключовий інструмент реалізації інноваційних ідей» відбудеться відкритий науково-практичний вебінар з підвищення кваліфікації «Підвищення конкурентоспроможності через структурований трансфер технологій: європейський досвід для України».
11 грудня 2025 року в рамках циклу вебінарів «Цифрові платформи як ключовий інструмент реалізації інноваційних ідей» відбудеться відкритий науково-практичний вебінар з підвищення кваліфікації «Підвищення конкурентоспроможності через структурований трансфер технологій: європейський досвід для України».
Планується обговорити наступні питання: конкурентоспроможність та інноваційні екосистеми; структуровані моделі для безперервних та масштабованих інновацій; розвиток інституціональної спроможності задля модернізації України; прискорення реформ через міжнародну співпрацю. Організатор – Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
11 грудня 2025 року у рамках курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Відкриті освітні ресурси для молодих дослідників».
11 грудня 2025 року у рамках курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Відкриті освітні ресурси для молодих дослідників».
Планується обговорити способи ефективного використання сучасних цифрових інструментів та забезпечення легального доступу до якісних навчальних матеріалів. Слухачі дізнаються, що таке відкриті освітні ресурси і чому це важливо для науки; які є ліцензії Creative Commons, як правильно їх використовувати та поширювати освітній контент; які існують стратегії пошуку наукових джерел інформації та методи їх оцінювання; де представлені якісні відкриті ресурси для навчання та досліджень. Організатор – Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
10 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Постійні ідентифікатори: навігація в глобальному науковому просторі».
10 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Постійні ідентифікатори: навігація в глобальному науковому просторі».
Він покликаний поінформувати науковців, бібліотекарів, адміністраторів репозитаріїв та редакторів наукових видань про систему постійних ідентифікаторів в екосистемі відкритої науки. Слухачі дізнаються про те, як саме сучасні ідентифікатори змінюють спосіб публікації, цитування та пошуку наукових результатів у цифровому просторі; що таке ORCID та чому він вважається цифровим «паспортом» дослідника; що таке ROR для наукової та освітньої установи; як отримати постійне посилання на наукові об’єкти DOI; що таке Handle System та інші ідентифікатори; як можна інтегрувати ідентифікатори у науковий процес; як відбувається автоматизація бібліографії через постійні ідентифікатори; як відстежувати цитування і що таке альтметрики; як ідентифікатори допомагають у боротьбі з академічним плагіатом; якими є найкращі політики видавців щодо обов’язкових ідентифікаторів. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду. Відповідний документ опублікований на урядовому порталі.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду. Відповідний документ опублікований на урядовому порталі.
Відтепер стартує дворічний проєкт, який підтримає університети у створенні сучасної матеріально-технічної бази прикладних досліджень, розроблення технологій та комерціалізації науково-технічних (прикладних) результатів, що мають значення для державних потреб, зокрема – підвищення обороноздатності. Постановою затверджується механізм реалізації проєкту, порядок конкурсного добору університетів, вимоги до структури та функціоналу центрів, визначаються етапи їхнього створення. Міністерство освіти і науки координуватиме виконання проєкту та проведе конкурс, а Фонд розвитку інновацій надаватиме інформаційно-консультаційну та експертну підтримку. Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», Державне підприємство «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля», Національна академія наук України надаватимуть необхідну підтримку згідно компетенцій та визначених пріоритетів. Переможці конкурсу отримають кошти для модернізації дослідницької та інноваційної інфраструктури, залучення студентів, аспірантів і вчених до виконання прикладних досліджень. Підприємці зможуть співпрацювати з центрами у форматі спільних проєктів – від замовлення досліджень, тестування й упровадження розробок до залучення фахівців із високим професійним рівнем та досвідом у відповідних галузях, матимуть доступ до новітніх технологій для створення інноваційної продукції з високою доданою вартістю. Очікується обрати 30 проєктів технологічного спрямування, залучити понад 3 тис. студентів, аспірантів і дослідників до роботи із найсучаснішою дослідницькою інфраструктурою.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».
У ньому акцентується увага на глобальній нерівності у доходах між країнами, яка наразі є доволі суттєвою: ВВП на душу населення в країнах з низьким та середнім рівнем доходу становить приблизно одну двадцяту від показника країн з високим рівнем доходу. Додаткове занепокоєння викликає те, що останнім часом зростання продуктивності праці значно сповільнилося в тих самих країнах, тоді як їхня частка у світовому населенні зросте з нинішніх 45% до 55% у 2050 році. Штучний інтелект має потенціал стати важливим рушієм зростання продуктивності упродовж наступного десятиліття. Але країни з низьким та середнім рівнем доходів ризикують отримати менше вигоди від ШІ через низький рівень поширеності наукоємних послуг, внаслідок перешкод для упровадження ШІ (неадекватна цифрова інфраструктура, низький рівень освіти та навичок робочої сили, обмежений доступ до фінансування для покриття високих витрат на впровадження ШІ, нерозвинена регуляторна база). Структурні слабкості в цих країнах ризикують переважити потенційні переваги, тому надзвичайного значення набуває політика, спрямована на підтримку упровадження ШІ.
10 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «Штучний інтелект у науковій роботі: практичні можливості та етичні межі».
10 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «Штучний інтелект у науковій роботі: практичні можливості та етичні межі».
Захід проводиться в межах курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі». Слухачі дізнаються про відповідальне та ефективне використання інструментів штучного інтелекту в науковій роботі; коректне декларування використання ШІ відповідно до вимог наукових журналів і видавців; використання ШІ-асистентів для роботи з науковою літературою; необхідність критичної оцінки можливостей ШІ та наявних обмежень; проблеми галюцинацій ШІ; відповідальність автора за точність та правдивість отриманих наукових результатів. Організатор – Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
10 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Можливості та ризики побудови соціальної держави в Україні в умовах глобальної невизначеності».
10 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Можливості та ризики побудови соціальної держави в Україні в умовах глобальної невизначеності».
Планується обговорити наступні питання: політика соціальної держави в умовах зростаючої глобальної невизначеності; система ризиків та глобальних викликів у рамках соціальної політики; інституційні механізми реалізації принципів політики соціальної держави у повоєнній економіці; досвід ЄС у формуванні та реалізації державної соціальної політики; інтеграція європейських підходів мінімального гарантованого доходу у практику пострадянських країн; орієнтири реформування соціальної політики в Україні на принципах соціальної держави та європейської моделі соціального забезпечення. Організатори: Інститут економіки та прогнозування НАН України, Вільнюський університет (Литва).
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Дж. Рутледж «ChatGPT – це не нісенітниця, але й не ідеал».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Дж. Рутледж «ChatGPT – це не нісенітниця, але й не ідеал».
У ній автор аналізує роботу з генеративним ШІ та зосереджується на критичному аналізі поширених тверджень, що ШІ завжди дає «нікчемні» або нефахові результати. ШІ корисний у навчанні, але лише за умови усвідомленого і критичного його використання. За даними проведеного опитування 88 % студентів хоча б раз використовували генеративний ШІ для виконання завдань, що суттєво більше даних попереднього року (53 %). У 94 % робіт студентів одного з університетів, які були підготовлені з використанням ШІ, не було виявлено ШІ та виставлялись оцінки вищі за звичайний середній бал. Отже, ігнорувати реальність використання ШІ — марна спроба, а просте таврування ШІ «плагіатом» або «недоброчесністю» не вирішує проблем. Треба усвідомити: ШІ — не універсальний інструмент, він працює за принципом прогнозування наступного слова, базуючись на шаблонах текстів, і не має справжнього розуміння чи мотиву. Це означає, що він може помилятися, вводити в оманц, бути упередженим, генерувати неправдиву інформацію. Не слід панікувати, а натомість потрібно формувати критичну компетентність у роботі зі ШІ. Зокрема, розробляти чіткі навчальні практики: навчати студентів перевіряти факти, редагувати та переосмислювати тексти, створювати власні аргументи, а не просто копіювати відповіді чат-бота. Також важливо змінити систему оцінювання – зосередитися не на результаті, а на процесі: на здатності думати, аналізувати, відчувати контекст. Автор пропонує запровадити нове поняття, яке точно описує тип проблем — «botsplaining» або «botlicking» — бездумні або запрограмовані відповіді, які звучать грамотно, але не мають глибини. Слід уважно і критично ставитися до автоматично згенерованого контенту, а не просто маркувати весь ШІ як негативний. ШІ не вийде ігнорувати або забороняти і одночасно не потрібно розглядати його як заміну мислення, перевірки, етики науки. Якщо університети інтегрують ШІ з критичним підходом, з етичними стандартами та педагогікою, це може стати новим інструментом підтримки навчання, досліджень і креативності в науці.
Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».
Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».
Документ оновлює умови проведення конкурсу, розширює коло його учасників та удосконалює механізм присудження цієї премії. Зокрема, до участі у конкурсі можуть долучатися суб’єкти інноваційної діяльності та трансферу технологій (як фізичні, так і юридичні особи), до 300 тис. грн збільшений розмір грошової частини премії, запроваджено чотири номінації – «Наукоємні інновації», «Інноваційні рішення в економічній діяльності», «Інноваційна інфраструктура», «Спеціальна премія», забезпечено повну цифровізацію конкурсного процесу через Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS). Оновлений перелік критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій за номінаціями й запроваджено багаторівневу систему оцінювання, яка включає наукову та науково-технічну експертизу, роботу експертних груп, здійснення презентації проєктів. Фінансування здійснюватиметься в межах видатків МОН за КПКВК 2201080 «Державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки, стипендії переможцям міжнародних конкурсів». Проведення конкурсного добору сприятиме відновленню престижу науки, популяризації інноваційних технологій, посиленню впровадження та масштабування науково-технічної та інноваційної продукції прикладного спрямування, а також розвитку інноваційної інфраструктури (стартап-шкіл, наукових парків) та співпраці науки з бізнесом.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що синтетична біологія обіцяє революціонізувати низку секторів і фактично вже пропонує вкрай необхідні рішення – від лікування інфекційних та неінфекційних захворювань в охороні здоров’я до покращення безпеки продовольчих систем за допомогою посухостійких культур. Розробки у цій галузі здатні сприяти переходу промисловості до сталого біовиробництва й підтримувати екологічну стійкість. Інновації прискорюються завдяки поєднанню синтетичної біології з інструментами штучного інтелекту (такими, як машинне навчання), а також супутніми цифровими технологіями (робототехніка, автоматизація, квантові обчислення тощо). Водночас, виникають нові виклики внаслідок демократизації знань, більшої доступності даних з відкритим вихідним кодом, посилення залежності від цифрових інструментів, автоматизації дослідницького процесу. Потужні інновації можуть бути легше використані зловмисниками, що збільшує ризики біобезпеки, а непрозорі алгоритми та набори навчальних даних можуть посилити існуючі упередження. Рекомендації ОЕСР щодо відповідальних інновацій у синтетичній біології ,мають на меті ідентифікувати і сприяти пом’якшенню цих ризиків, щоб забезпечити розвиток технологій у позитивному напрямку. Керуючись Рамками ОЕСР з управління новими технологіями, цей звіт надає стратегічну оцінку нинішнього етапу конвергенції, визначає ключові аспекти управління (біобезпека, біозахист, ланцюжок поставок даних, людський нагляд), подає супутні варіанти політики. У звіті також містяться рекомендації стосовно подальшого аналізу низки питань, таких як прогнозний моніторинг розвитку технологій, гнучке та упереджувальне управління, використання можливостей для міжнародного співробітництва.
