Архів Facebook Архіви

ОЕСР: ОГЛЯД НАЦІОНАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ ТА ПОЛІТИКИ У ГАЛУЗІ ІММЕРСІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Огляд національних стратегій та політики у галузі імерсійних технологій».

У ньому зазначається, що імерсійні технології, такі як доповнена реальність, віртуальна реальність, змішана реальність, цифрові двійники та віртуальні світи швидко змінюють способи взаємодії суспільства з цифровим контентом, відкриваючи нові можливості у різних секторах, включаючи виробництво, охорону здоров’я, освіту, культуру. Незважаючи на їхню значущість, розроблення політики, специфічної для імерсійних технологій, залишається на початковій стадії. У цьому документі представлено огляд національних та регіональних стратегій та політик щодо імерсійних технологій, який базується на даних 53 політик із 23 країн та Європейського союзу в цілому. Експерти визначають п’ять основних політичних підходів: цільове фінансування (пряма фінансова підтримка розроблення та упровадження імерсійних технологій); нецільове фінансування (розширені програми цифрової трансформації, що включають імерсійні технології); підтримка екосистеми цифрових технологій (ініціативи у галузі інфраструктури, навичок та стандартів для забезпечення упровадження імерсійних технологій); стратегічні рамки (національні та регіональні стратегії, що визначають довгострокові перспективи розвитку імерсійних технологій); керівні принципи (добровільні рамки, що сприяють відповідальним інноваціям та безпеці). Відзначається, що розроблення політики у галузі імерсійних технологій прискорилось після 2020 року, що свідчить про зростаючі масштаби їх упровадження та значний соціальний вплив у першу чергу віртуальної та доповненої реальності. Більшість політичних заходів спрямовані на прискорення розроблення та упровадження у першу чергу на малих та середніх підприємствах й державному секторі, а найбільш поширені з них – цільове фінансування та стратегічні ініціативи. Необхідно ураховувати потенційні ризики щодо збереження конфіденційності та забезпечення цифрової безпеки, особливо коли досвід персоналізований на основі емоційних реакцій або висновків, зроблених на основі поведінкових та біометрії. Ці та інші проблеми, включно зі психологічною безпекою та безпекою дітей, можуть бути вирішені виключно за допомогою керівних принципів або стратегій, які вказують на довгострокові наміри, тому у документі наголошується на важливості міжнародного співробітництва з огляду на транскордонний характер імерсійних технологій, необхідності забезпечення сумісності та загальних стандартів.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/2da1d7da-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-09

ОЕСР: РІЗНІ АСПЕКТИ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Багатогранність освіти дорослих: хто вчиться, чому і хто залишається позаду».

У ньому зазначається, що навчання дорослих відбувається з різних причин, які є індивідуальними – відповідно до зовнішніх вимог, обставин, а також їхніх потреб та прагнень. Багато дорослих беруть участь у навчанні з професійною метою – для виконання вимог роботодавця, просування по службі або підготовки до зміни професії, інші керуються особистим інтересом або бажанням саморозвитку. Ці мотиви часто тісно пов’язані з індивідуальними рисами, – віком, рівнем освіти, статусом зайнятості, попереднім досвідом навчання тощо. Також багато дорослих не беруть участь у навчанні через поєднання структурних та поведінкових бар’єрів. До поширених структурних проблем належать нестача часу, пов’язана з роботою або сімейними обов’язками, фінансові обмеження, складність доступу до відповідних можливостей навчання. Поведінкові бар’єри – небажання брати участь у навчанні через низьку самооцінку, обмежене сприйняття актуальності чи негативний попередній освітній досвід. Основна проблема полягає в тому, що дорослі, які могли б отримати найбільшу користь від навчання, менше схильні до цього та стикаються з суттєвими бар’єрами. Експерти пропонують новий підхід до розуміння того, як і чому дорослі беруть участь у навчанні, побудований на групуванні дорослих за різними профілями. На основі опитувань визначаються групи учнів з урахуванням того, що мотивує людей до навчання та що перешкоджає їм у цьому. Виявляючи зв’язки між різними групами та їхньою мотивацією і поведінкою, можна формувати персоналізовані та актуальні політичні рішення для підтримки навчання дорослих. У документі представлена модель сегментації учнів, розроблена для Фландрії (Бельгія) та застосована у Болгарії, Фінляндії, Ірландії та Португалії.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/a5a1893a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-02-06

ПОЛІТИКИ ТА ПРАКТИКИ ВІДКРИТОЇ НАУКИ УСТАНОВ, ЩО ФІНАНСУЮТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

20 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Політики та практики відкритої науки в діяльності установ, що фінансують дослідження».

Захід стане площадкою для обговорення актуальних питань підтримки наукової спільноти, зміцнення спроможності управління науковими проєктами та розвитку наукової екосистеми України. Планується розглянути, як принципи відкритої науки інтегруються в політики та практики організацій, що фінансують наукові дослідження; роль відкритих наукових практик у процедурах оцінювання та реалізації проєктів; зарубіжний досвід від міжнародних експертів Італійського національного інституту ядерної фізики, Французького національного дослідницького агентства, Німецького дослідницького фонду, Національного наукового центру Польщі та Європейської комісії. Організатори: Національний фонд досліджень України, Асоціація Science Europe.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qKydA, https://qrpage.net/qr/y4Ob1

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-02-06

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДОСЛІДЖЕННЯХ: ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ТА РИЗИК ЯКОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Генеративний штучний інтелект – асистент дослідника».

У ній автор аналізує потенціал генеративного штучного інтелекту як допоміжного інструменту академічних досліджень та звертає увагу на ризики, які виникають у разі некритичного або надмірного використання таких технологій. ГШІ може суттєво полегшувати окремі етапи дослідницького процесу, зокрема – первинну орієнтацію в проблематиці, структурування ідей, формулювання ключових запитань, підготовку чернеток або узагальнення великих масивів тексту. За умови обережного застосування ці інструменти здатні економити час і підтримувати інтелектуальну роботу дослідника, особливо на ранніх стадіях роботи. Водночас слід пам’ятати, що генеративні моделі не можуть замінити ключові академічні компетентності — аналітичне мислення, методологічну рефлексію, здатність оцінювати наукову новизну та якість джерел. ГШІ не володіє розумінням наукового контексту, а працює з імовірнісними мовними шаблонами, що створює ризик помилок, спрощень і відтворення домінуючих наративів. Особливу загрозу становить можливість появи вигаданих або неточно інтерпретованих посилань, що підриває довіру до результатів дослідження. Не можна ігнорувати питання відповідальності дослідника за результати роботи, створені за участі штучного інтелекту. Використання ГШІ не знімає з науковця обов’язку перевіряти дані, забезпечити коректність аргументації та відповідність академічним стандартам. Роль людини в цьому процесі стає більш вимогливою, оскільки потребує постійного контролю, редагування та критичної оцінки згенерованого матеріалу. Генеративний штучний інтелект не є і не має бути автономним учасником дослідницької діяльності, а лише допоміжним інструментом, ефективність якого залежить від рівня академічної культури та відповідальності користувача. За відсутності чітких меж і критичного підходу ГШІ може не підтримувати наукову роботу, а знецінювати дослідницьку практику, підміняючи аналітичну глибину технічною зручністю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dxiz7

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-06

ЖУРНАЛИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ, ГОТОВІ ПІДТРИМАТИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ

EIFL оприлюднила оновлений перелік наукових журналів які для українських авторів пропонують пільгові умови публікації – без оплати або зі знижкою APC (Article Processing Charges).

Electronic Information for Libraries є некомерційною організацією, яка співпрацює з бібліотеками для забезпечення доступу до наукових знань у країнах, що розвиваються та країнах з перехідною економікою. У співпраці з бібліотечними консорціумами було укладено 15 угод з провідними науковими видавцями щодо застосування пільгових умов публікації статей українських дослідників. Ознайомитись з повним переліком журналів, що беруть участь у цих угодах, а також із детальною інформацію щодо кожної угоди з видавцями та інструктивними матеріалами можна, скориставшись інформацією на вебсайті EIFL.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/8344ee5d6, https://qrpage.net/qr/BQreE, https://www.eifl.net/apcs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-02-06

ВАРІАНТИ ВИКОРИСТАННЯ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

12 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Імерсивні технології: варіанти використання та політичні підходи».

Захід покликаний продемонструвати зацікавленим учасникам переваги та широкі можливості використання імерсивних технологій на засадах людиноцентричності та етичних цінностей. Під час вебінару планується обговорити, як саме різні країни можуть співпрацювати, щоб найповніше розкрити трансформаційний потенціал імерсивних технологій, як керувати ризиками використання цих технологій, як краще поширювати успішні практики у різних галузях (зокрема – охороні здоров’я, психічному благополуччі, розвитку міст, управління кліматичними ризиками тощо), як формувати національні стратегії та політики стосовно імерсивних технологій. Під час заходу відбудеться презентація доповіді «Огляд національних стратегій та політик щодо імерсивних технологій». Організатор – ОЕСР.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/72l7R

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-02-05

ЦИФРОВА ДОСТУПНІСТЬ СТАЄ ПИТАННЯМ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ЛІДЕРСТВА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чому цифрова доступність є питанням лідерства для університетів».

У ній автор аналізує трансформацію підходів до цифрової доступності у вищій освіті. Дійсно, доступність цифрових сервісів стає сферою стратегічної відповідальності університетського керівництва, а не окремих ІТ-фахівців чи відповідних профільних підрозділів. Йдеться не лише про навчальні платформи, а й адміністративні сервіси, системи комунікації зі студентами, організацію процесу вступу, бібліотечні ресурси та внутрішні системи управління. Причому все це має бути доступним для людей з інвалідністю та інших вразливих груп, щоб забезпечувати рівні можливості, підвищення репутації університету та виконання його суспільної місії. Але цифрова доступність часто упроваджується реактивно, у відповідь на нові нормативні вимоги, скарги або ризики юридичної відповідальності. Необхідно застосовувати проактивну модель, коли цифрова доступність закладається на етапі стратегічного планування, здійснення закупівель, розроблення цифрових рішень і кадрової політики. Ключову роль у цій моделі відіграють керівники ЗВО (ректори, проректори, керівники структурних підрозділів), – вони визначають пріоритети, впливають на розподіл ресурсів і делегують відповідальність. Також слід ураховувати, що цифрова доступність пов’язана з питаннями інституційної культури, лідерства й довіри.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/6bOeQ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-05

ОЕСР: АРХІТЕКТУРА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Архітектура відновлення України: поточний стан та подальші кроки» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».

У ньому зазначається, що з лютого 2022 року Україна продемонструвала стійкість своїх інститутів, реалізує реформи управління та має значний прогрес показників, які характеризують готовність для вступу до ЄС. Міжнародні партнери надали безпрецедентну фінансову, технічну та політичну підтримку. Серед перешкод – гостра нестача кадрів, здатних керувати реструктуризацією; інституційна фрагментація між центральними та субнаціональними органами, що викликає прогалини в координації; відсутність узгодженості у форматах взаємодії з донорами. Ці недоліки підвищують транзакційні витрати, знижують передбачуваність розвитку та ускладнюють перетворення зобов’язань в ефективні результати. Потреба у ресурсах для відновлення та реконструкції України упродовж наступного десятиліття оцінюється у 524 млрд дол. США. Цей масштаб визначає необхідність подолання існуючих проблем управління й удосконалення інституційних механізмів. Експерти проаналізували динаміку розвитку внутрішніх інститутів управління, керування державними інвестиціями, а також механізми координації іноземних партнерів. Вони представили рекомендації, які у короткий час здатні зміцнити існуючу архітектуру відновлення країни.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/e55159d1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-05

ВИКОРИСТАННЯ ШІ В ОКСФОРДІ

В Оксфордському університеті у викладанні, навчанні і дослідженнях широко використовуються інструменти генеративного штучного інтелекту

Він став першим університетом у Великій Британії, який почав надавати ліцензії ChatGPT Edu усім співробітникам та студентам у рамках корпоративної політики роботи з безпечними інструментами ГШІІ. Заохочується безпечне та відповідальне використання ШІ, підкріплене належним навчанням та прозорими і доступними інструкціями. Крім того, університет надає доступ до навчальних ліцензій Microsoft Copilot Chat та Copilot 365, Google Gemini та NotebookLM. Щоб підготувати співробітників і здобувачів вищої освіти до ефективної та коректної роботи з ГШІ, їм пропонуються інструктивні матеріали (Посібник з ChatGPT), створений Центр компетенцій зі штучного інтелекту, проводяться вебінари та поширюються поради щодо використання цих інструментів у різних академічних контекстах та дисциплінах. Для підтримки етичного використання ChatGPT в університеті та коледжах запроваджено програму навчання зі штучного інтелекту, яка акцентована на розумінні важливості участі людини у роботі з ШІ, критичного мислення, відповідального застосування. Використання інструментів ШІ дозволяє дослідникам аналізувати великі набори даних, генерувати гіпотези та візуалізувати складні результати з безпрецедентною швидкістю та масштабом, у галузі мистецтва, гуманітарних та соціальних наук ШІІ розкриває нові творчі можливості, сприяє синтезу даних для створення унікальних інтерпретацій та моделювання складних систем. Студенти курсу фізичних наук використовували ChatGPT Edu у різний спосіб для підтримки свого навчання у 2024-2025 навчальному році. Вони досліджували, наскільки ШІ може бути помічником з розмовного навчання, партнером з повторення та нотаток, експериментували з функціями голосового режиму та працювали із зображеннями. Найбільш популярними були: (1) сократівське репетиторство (студенти просили ШІ покроково розібрати проблему, заохочуючи активне мислення, а не пасивне отримання рішень); (2) підготовка резюме та упорядкування нотаток на основі лекцій, структурування складного матеріалу тощо; (3) голосовий режим для повторення без друку та візуальний аналіз для інтерпретації рукописів; (4) персоналізацію шляхом визначення ролей (наприклад, ШІ виступає у ролі «професійного викладача» для поглибленого вивчення ідей та аргументів). Ключові висновки експерименту: ШІ є доповненням до незалежного мислення, а не скорочений шлях до отримання результату; без критичного підходу до згенерованих матеріалів не можна використовувати відповіді ШІ, їх треба перевіряти у різний спосіб. Разом із тим, за умови продуманого використання інструментів ШІ та під належним керівництвом та з обачністю вони можуть допомогти учням у самостійному активному навчанні. Також важливо знати, що в Оксфордському університеті прийнята «Політика використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях: рекомендації для дослідників та професійного персоналу». Вона поширюється на співробітників і студентів, які проводять дослідження, а також на сторонніх осіб, які проводить дослідження на території університету або використовують університетські приміщення чи фінансування для своїх досліджень, запрошених співробітників, стипендіатів, підрядників, дослідників-посередників, технічних спеціалістів, персонал ІТ-допоміжної служби, співробітників бібліотеки та адміністративний персонал. Ця політика охоплює і всі внутрішні схеми фінансування досліджень, якими керують дослідницькі служби, відділи й департаменти.

Детальніше: https://www.ox.ac.uk/gen-ai, https://qrpage.net/qr/gzrGW, https://qrpage.net/qr/9zMBw, https://qrpage.net/qr/odA2G, https://qrpage.net/qr/hhJCD, https://qrpage.net/qr/5o0FL

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність

2026-02-04

ПРОБЛЕМИ, ЯКІ ВСТУП ДО ЄС НЕ ВИРІШУЄ

6 лютого 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар економіста «Приховані аспекти економічної політики України: проблеми, які не вирішує вступ до ЄС».

Планується, що під час заходу спікер екс-міністр економіки та енергетики Латвії розкриє своє бачення взаємодії з ЄС та перспектив цього шляху для України, зокрема – її економіки. Планується розглянути наступні питання: чому вступ до ЄС допомагає, але не гарантує автоматичного економічного зростання, підвищення справедливості чи гарних політичних рішень; як взаємодіють вільні ринки та активна державна політика; що таке «Вашингтонський консенсус» та ефективна промислова політика; яка держава насправді потрібна Україні; чому добре продумані економічні ідеї часто провалюються під тиском політики, зіткнення інтересів та реалій життя. Організатор – Ukraine Global Faculty.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/08o7f, https://t.me/UkraineGlobalFaculty/762

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-02-03