Міністерство цифрової трансформації України інформує про початок прийому заявок на нові конкурси програми «Цифрова Європа».
Міністерство цифрової трансформації України інформує про початок прийому заявок на нові конкурси програми «Цифрова Європа».
Ініціатива спрямована на підтримку розвитку штучного інтелекту, просування цифрових навичок, боротьбу з дезінформацією, розширення мережі Європейських цифрових інноваційних хабів. Пріоритети: високопродуктивний комп’ютинг; штучний інтелект, дані та хмарні технології; кібербезпека; цифрові навички; інформаційні технології в економіці та суспільстві; напівпровідники. Українські учасники можуть отримати фінансування у межах окремого бюджету близько 3,6 млн євро (весь бюджет програми – 140 млн євро). Претендувати на підтримку можуть об’єднання, які за результатами попереднього конкурсу отримали відзнаку Seal of Excellence. Очікується, що фінансування матимуть до чотирьох із шести українських хабів, які здобули таку відзнаку. Заявки на участь у конкурсному відборі можна подати до 2 вересня 2025 року.
IP офіс презентує перелік актуальних грантових програм Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій.
IP офіс презентує перелік актуальних грантових програм Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій.
Він охоплює грантові можливості, відкриті у другому кварталі 2025 року та містить пропозиції щодо підтримки академічних досліджень. Розмір пропонованого фінансування варіюється від 500 до 50 тис. дол. США (залежно від типу гранту) і покриває витрати на дослідження, проведення семінарів, відшкодування навчання на курсах і короткострокове перебування в інших установах, академічне наставництво. Претендувати на допомогу можуть підприємці, представники малого та середнього бізнесу, співробітники закладів вищої освіти, дослідники та науковці, громадські організації, культурні діячі та представники творчих професій, активісти, що зосереджені на сприянні протидії зміни клімату.
Офіс ефективного регулювання BRDO запустив інтерактивний дашборд з інформацією про те, як центральні органи влади оприлюднюють та оновлюють відкриті дані на площадці порталу відкритих даних.
Офіс ефективного регулювання BRDO запустив інтерактивний дашборд з інформацією про те, як центральні органи влади оприлюднюють та оновлюють відкриті дані на площадці порталу відкритих даних.
Він містить відомості про те, які саме дані наразі доступні, які регулярно оновлюються, які ще не представлені у відкритому доступі. Станом на кінець 2024 року лише 66% обов’язкових наборів даних представлені на data.gov.ua, а з доступних лише половина оновлюється вчасно. Повний перелік даних публікують 35% розпорядників, а всі без винятку дані оновлюють лише 14%. У блоці аналітики можна дізнатись про кількість завантажень даних у розрізі розпорядників. Наразі це Міністерство внутрішніх справ України (135,4 тис.), Національна служба здоров’я України (70 тис.), Державна податкова служба України (38,2 тис.), Укртрансбезпека (30,7 тис.), Держгеокадастр (25,5 тис.). Лідером серед окремих наборів є «Відомості про транспортні засоби та їх власників» (МВС України), які отримали понад 86 тис. завантажень. Дашборд охоплює лише відомості про відкриті дані органів центральної влади та базується на вимогах урядової постанови від 21 жовтня 2015 року № 835, яка визначає переліки відкритих даних, частоту їх оновлення та формати.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Набір інструментів для впровадження рекомендацій ОЕСР з оцінювання державної політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Набір інструментів для впровадження рекомендацій ОЕСР з оцінювання державної політики».
У ньому розглядається практика оцінювання державної політики та напрями її удосконалення задля підтримки прийняття рішень, побудованих на фактичних даних, підзвітності та прозорості в управлінні. Оцінювання державної політики допомагає зрозуміти, які рішення та інструменти працюють ефективно та за яких обставин. У поєднанні з іншими рішеннями у сфері управління ефективністю та бюджетом таке оцінювання може сприяти розвитку доброчесного циклу формування політики на основі фактичних даних, прийняття обґрунтованих бюджетних рішень та здійсненню фінансово відповідального врядування. Проте, незважаючи на описані потенційні переваги, уряди стикаються з труднощами інтеграції оцінювання у процеси прийняття рішень, що обумовлено недостатньою культурою оцінювання і відсутністю єдиної методології. Інструментарій із впровадження рекомендацій ОЕСР пропонує практичні рішення для покращення національних систем оцінювання, дозволяє глибше зрозуміти сильні та слабкі сторони політики, базуючись на досвіді країн-членів ОЕСР. Пропонований набір інструментів підтримує практичну реалізацію принципів, що містяться в рекомендаціях ОЕСР щодо оцінювання державної політики, які у 2022 році стали першим міжнародним стандартом, спрямованим на створення надійних інституцій та практик оцінювання державної політики.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Залучення громадськості на свій бік: як зробити реформи прийнятними за задумом».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Залучення громадськості на свій бік: як зробити реформи прийнятними за задумом».
У ньому наголошується, що вирішальною умовою успішного впровадження реформ є суспільна прийнятність. Реформи повинні відображати погляди громадян на проблеми, найкращі відповіді на них та відповідні політичні заходи, щоб отримати необхідну суспільну підтримку та успіх. Виклики, пов’язані з переходом на «зелену» та цифрову економіку, вимагають термінових і амбітних політичних заходів. Незважаючи на це, урядам часто важко отримати достатньо широку громадську підтримку реформ, необхідних для сприяння суспільним змінам. Тут необхідна краща інформація та ефективна комунікація з громадськістю. Політики не можуть змусити громадськість вибрати сторону реформи без належного їх розуміння і пояснення того, як вони можуть допомогти просуванню політичного процесу. Дані про сприйняття політики та поведінку соціуму є важливим джерелом інформації про ставлення до реформ. Міждисциплінарна група експертів ОЕСР була створена у 2021 році щоб проводити аналіз та досліджувати потенціал інструментів покращення політики. Опублікований звіт відображає результати роботи цієї групи, зокрема містить оцінку ставлення людей до політики реформ, пропонує аналітичні рамки для інтерпретації отриманих результатів та доцільні для задіяння політичні інструменти забезпечення громадської підтримки реформ.
На порталі «ДіяОсвіта» стали доступними дев’ять безоплатних курсів від Cisco.
На порталі «ДіяОсвіта» стали доступними дев’ять безоплатних курсів від Cisco.
Нові курси сертифіковані Cisco та орієнтовані як на новачків, так і на тих, хто хоче спробувати себе в новій професії у сфері ІТ або посилити наявні цифрові навички. Усі бажаючі можуть долучитись до наступних курсів: «Вступ до кібербезпеки» (основи кібербезпеки, захист особистого цифрового життя, знайомство з найбільшими викликами кібербезпеки для компаній, урядів та навчальних закладів); «Oснови роботи мережі» (базові поняття та навички для створення та управління мережею, передавання даних, налаштування мережевих пристроїв); «Мережеві пристрої та початкова конфігурація» (основи мережевих пристроїв та їх налаштування, характеристики й переваги хмарних технологій і технологій віртуалізації); «Безпека кінцевих пристроїв» (оцінювання безпеки власної мережі, операційних систем і кінцевих пристроїв, виявлення вразливості та ефективний захист); «Захист мережі» (способи моніторингу мережі, сповіщення про небезпеку, інструменти та методи захисту мережі, забезпечення контролю доступу, міжмережеві екрани, хмарна безпека та криптографія); «English for IT», «Основи Python».
Європейська комісія презентувала оновлену на період 2025–2027 років робочу програму «Цифрова Європа» із загальним бюджетом 3,2 млрд євро.
Європейська комісія презентувала оновлену на період 2025–2027 років робочу програму «Цифрова Європа» із загальним бюджетом 3,2 млрд євро.
Ця ініціатива спрямована на пришвидшення цифрової трансформації у країнах Європи та відкриває широкі перспективи для бізнесу, зокрема – у сфері інноваційних технологій, кібербезпеки, розвитку цифрових компетенцій, модернізації інфраструктури. Для компаній, які прагнуть посилити свою конкурентоспроможність, це стратегічна можливість отримати фінансову підтримку та реалізувати амбітні проєкти. Пріоритетним напрямком фінансування буде штучний інтелект та передові ІТ-технології, зокрема: рішенння на базі ШІ, хмарних технологій та обробки великих даних для підвищення ефективності бізнес-процесів; розвиток цифрових навичок фахівців, підприємців і державних службовців, що забезпечить адаптацію робочої сили до вимог цифрової економіки; цифровізація МСП і державного сектору, упровадження цифрових рішень для оптимізації діяльності малого та середнього бізнесу; модернізація державних послуг; високопродуктивні обчислення; розвиток інфраструктури суперкомп’ютерів і ШІ-фабрик для компаній, які потребують значних обчислювальних ресурсів; кібербезпека, посилення захисту цифрових інфраструктур та протидія кіберзагрозам; напівпровідникові технології, розвиток виробництва мікрочипів. Для підтримки та прискорення інновацій буде використовуватись нова платформа Strategic Technologies for Europe Platform (STEP), яка надає знак якості STEP Seal перспективним проектам, що дозволяє покращити їхні позиції для доступу до державного та приватного фінансування.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи наукових співробітників університетів Великобританії та Німеччіни «Як підвищити точність моделей ГШІ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи наукових співробітників університетів Великобританії та Німеччіни «Як підвищити точність моделей ГШІ».
У ній наголошується, що генеративний штучний інтелект пропонує способи надання індивідуального зворотного зв’язку великим групам. Та виникає питання: чи можна покластися на ці моделі, щоб дати учням точні, релевантні відповіді? Автори пропонують три підходи, які можуть реалізувати педагоги. Звісно, інструменти ШІ повинні містити попередження про те, що вони можуть надавати неточну інформацію. Відповідно виникає наступне запитання: які механізми можна використовувати, щоб гарантувати, що ГШІ надає студентам точну, актуальну та контекстну інформацію? Це особливо актуально для викладачів, які можуть не мати технічних знань або доступу до спеціалізованих ресурсів. Великі мовні моделі використовують імовірнісну генерацію тексту, а не фактичний пошук, отже вони передбачають найбільш вірогідну послідовність слів на основі шаблонів, отриманих із великого навчального набору даних. Враховуючи ризик того, що чат-боти дадуть неправильні відповіді на запитання студентів, як гарантувати точність і надійність інформації з чат-ботів для окремих предметних областей? По-перше, необхідна генерація з доповненим пошуком – це найкращий підхід, але він підвищує рівень складності, оскільки потребує від викладача технічного досвіду у створенні баз даних, конфігурації пошукових систем та оптимізації моделі для встановлення пріоритетів отриманої інформації, що у сукупності робить його менш доступним для викладачів. Їм може бракувати ресурсів або технічної підтримки, необхідних для здійснення відповідних налаштувань та подальшого обслуговування системи. По-друге, можна створити власний чат-бот, але тут проблеми ті самі. По-третє, можна запровадити колективну участь із підказуванням правильних відповідей самими учнями, при якому здійснюється залучення студентів до навчання (т.зв. «оцінка та отримання зворотного зв’язку»). Цей варіант залучає здобувачів освіти за допомогою персоналізованого зворотного зв’язку навіть у великих групах і потребує реалізації наступного сценарію: створення завдання та підказки; надсилання підказки; генерація відгуку; пошук прикладів.
Міністерство цифрової трансформації України презентує першу в Україні платформу цифрової екосистеми України «Digital State UA».
Міністерство цифрової трансформації України презентує першу в Україні платформу цифрової екосистеми України «Digital State UA».
Ресурс поширюватиме на глобальному рівні інформацію про українські технології, цифрові рішення та інновації, його місія – змінити сприйняття України як лідера у GovTech. Україна вже довела, що цифрова держава може бути швидкою, ефективною та зручною для громадян. Застосунок та державний вебпортал «Дія» зі 130+ цифровими послугами (у т.ч. електронними документами, цифровим підписом) та 22 мільйонами користувачів докорінно змінив уявлення про державні послуги. «Дія.City» пропонує для ІТ-компаній найкращий податковий режим в Європі та об’єднує понад 1,6 тисяч резидентів. На платформі «Дія.Освіта» зареєстровано 2,4 млн користувачів, які підвищують свою цифрову грамотність. Платформа «Digital State UA» не лише висвітлює проєкти Міністерства цифрової трансформації, – вона презентує весь український ринок GovTech, IT, Tech та знайомить з успішними прикладами співпраці держави, громадського і приватного секторів, містить матеріали актуальних досліджень від Brookings, World Bank тощо.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економіка океану до 2050 року» із серії «Аналіз політики ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економіка океану до 2050 року» із серії «Аналіз політики ОЕСР».
Океан займає 71% поверхні Землі, охоплює 90% біосфери, забезпечує продовольчу безпеку понад трьох мільярдів людей, опосередковує транспортування понад 80% світових товарів і передавання 98% міжнародного інтернет-трафіку завдяки підводним кабелям. Нові статистичні дані та проведений аналіз підтверджує життєво важливу роль, яку океан відіграє у житті людей. Економіка океану вже давно є потужним рушієм глобального зростання, створюючи робочі місця, сприяючи розвитку та забезпечуючи продовольчу безпеку, вона фактично є п’ятою за величиною економікою світу, якби її включали до рейтингу нарівні з окремими країнами. Однак зміна клімату, погіршення навколишнього середовища, відставання продуктивності та повільна цифрова трансформація посилюють тиск на морські екосистеми та їхній економічний потенціал. Подолання цих викликів потребує рішучих скоординованих дій як для захисту морських екосистем, так і для підтримки економіки океану як джерела процвітання майбутніх поколінь. Звіт ОЕСР містить нові дані та поради політикам, які можуть допомогти у створенні стійкої економіки океану. Показані потенційні шляхи розвитку сектора до 2050 року, наголошується на нагальній потребі ефективного управління океаном, підкреслюється необхідність поступового припинення шкідливих практик і боротьби з незаконною діяльністю (так званою «економікою темного океану»), підкреслюється критична роль переходу до чистішої енергії та використання цифрових технологій. Це у комплексі допоможе пом’якшати вплив на навколишнє середовище, протидіяти зміні клімату та сприятиме підвищенню продуктивності.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
