ШІ МАЄ СПОВІЛЬНЮВАТИ Й ДОПОМОГАТИ НАВЧАННЮ ЧЕРЕЗ РОЗДУМИ

ШІ МАЄ СПОВІЛЬНЮВАТИ Й ДОПОМОГАТИ НАВЧАННЮ ЧЕРЕЗ РОЗДУМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сема Іллінґворта «Використовуйте генертивний ШІ, щоб сповільнитися й глибше замислитися».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сема Іллінґворта «Використовуйте генертивний ШІ, щоб сповільнитися й глибше замислитися».

У ній автор пропонує переглянути поширену практику вищої освіти, коли генеративний штучний інтелект використовується для оптимізації та швидшого виконання завдань. Натомість він закликає застосовувати ці технології повільніше й усвідомленіше. Багатьох наразі турбує культ «ефективності», коли головною цінністю стає кількість та швидкість, адже це може призвести до «розмивання» суті академічної праці. Дійсно, ГШІ дозволяє автоматизувати велику кількість процесів, наприклад, підсумувати матеріали лекцій або відкоригувати чернетки. Але таке прискорення часто витісняє час для роздумів, обмірковування, постановки запитань і справжніх діалогів між викладачами, дослідниками та студентами. Сем пропонує альтернативний підхід — використати ГШІ як помічника для «повільного мислення». Наприклад, замість отримати миттєве резюме, можна попросити ШІ згенерувати контр­питання до викладеного матеріалу, які можуть стати стартовою точкою для групової дискусії. у рамках менторської підтримки  дослідників можна передавати ГШІ чернетки і просити проаналізувати нерозкриті питання, виявляти лакуни в роздумах, недоліки аргументації, шукати непідтверджені припущення чи наявні упередження. Це дозволить не просто редагувати текст за правилами академічного письма, а й глибоко переосмислювати  свої матеріали. Пропонується три «рецепти запитів», які не пришвидшують, а загострюють увагу: (1) «друге прочитання» – просити ШІ вказати ненавмисні припущення або упередження в тексті; (2) «контр-питання» – ГШІ має згенерувати запитання, які могли б кинути виклик викладеній ідеї; (3) «повільне резюме» – ГШІ надає стислий виклад матеріалу у форматі дослідницького запитання, необхідного для активізації наукової дискусії. Іллінґворт наголошує, що уповільнення з ГШІ — це не про марнування часу, а про важливу інвестицію, коли зекономлені хвилини слід вкладати в цікаві роздуми, діалог та рефлексію. Отже, замість перетворення ГШІ на інструмент прискорення, можна використовувати його, щоб розвивати уважність, допитливість і набувати навичок співпраці, що врешті-решт дозволить повернути центр уваги до суті вищої освіти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/NtGQX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-19
Поширити
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТАЛИЙ РОЗВИТОК

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТАЛИЙ РОЗВИТОК

Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).

Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).

Інформація повинна бути доступною для дослідження та повторного використання спільнотою. (2.2) Обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі – операції повинні підтримуватися сталими джерелами доходів, тоді як обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі. Залежність від грантів для фінансування поточної та/або довгострокової діяльності робить організації вразливими та відволікає від підтримки основної інфраструктури. (2.3) Мета – генерувати надлишок, коли недостатньо просто вижити: організації та служби повинні мати можливість адаптуватися та змінюватися. Організації та служби, які визначають довгострокову стійкість лише на основі відшкодування витрат, ризикують стати крихкими та стагнуючими. Щоб подолати економічну, соціальну та технологічну нестабільність, організаціям та службам потрібні фінансові ресурси, які перевищують безпосередні операційні витрати. (2.4) Створення та підтримка фінансових резервів відповідно до політики. Організації та служби повинні мати чітку політику щодо підтримки фінансових резервів, включаючи мету, мінімальний та максимальний рівень, а також управління цими коштами. Фактичний рівень резервів повинен визначатися та періодично переглядатися керівним органом, забезпечуючи наявність ресурсів для підтримки реалізації Living Will, включаючи впорядковане припинення діяльності, перехід до наступника або реагування на серйозні непередбачені події. Політика фінансових резервів може включати те, як будуть зберігатися кошти, за яких обставин вони будуть використовуватися та скільки буде потрібно для адекватного припинення діяльності або передачі активів, враховуючи складність інфраструктури організації. (2.5)  Генерування доходів відповідно до місії – джерела доходів слід оцінювати з урахуванням місії інфраструктури та не суперечити цілям організації чи послуги. (2.6) Дохід отримується від послуг, а не від даних – дані, пов’язані з функціонуванням наукової інфраструктури, повинні бути власністю громади. Відповідні джерела доходу можуть включати послуги з доданою вартістю, консалтинг, угоди про рівень обслуговування API або членські внески.  (2.7)  Волонтерська праця – організації, які покладаються на волонтерів та їхню працю, повинні визнавати це цінним ресурсом для довгострокової життєздатності організації та враховувати це під час планування сталого розвитку та управління ризиками. (2.8) Планування переходу:  організації, які значною мірою залежать від обмеженої кількості осіб, повинні вжити заходів для зменшення своєї залежності шляхом планування переходу та наступництва, щоб організація не опинилася під загрозою краху у разі їхнього звільнення.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-19
Поширити
ОЕСР: КОНКУРЕНЦІЯ У СФЕРІ ШІ

ОЕСР: КОНКУРЕНЦІЯ У СФЕРІ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку робочий документ «Конкуренція у сфері ШІ-інфраструктури».

Організація економічного співробітництва та розвитку робочий документ «Конкуренція у сфері ШІ-інфраструктури».

У ньому наголошується, що  штучний інтелект швидко розвивається як технологія загального призначення з потенціалом трансформації економіки. Цей розвиток значною мірою залежить від досягнень у обчислювальному обладнанні, що дозволяє навчати дедалі складніші базові моделі та розгортати їх у великих масштабах. Ланцюг поставок обчислювальної інфраструктури ШІ є багаторівневим та охоплює кілька взаємопов’язаних ринків. В його основі – розробники та виробники мікросхем, які продукують необхідне обладнання для центрів обробки даних ШІ. Ці фірми покладаються на спеціалізованих постачальників матеріалів і обладнання, які у свою чергу мають вирішальне значення для процесу виробництва мікросхем. Мікросхеми інтегруються в повністю функціональні серверні стійки та розгортаються операторами центрів обробки даних. Ці оператори у свою чергу покладаються на енергетичну та мережеву інфраструктуру, необхідну для живлення та взаємоз’єднання окремих серверів у центрах обробки даних. Незважаючи на охоплення низки ринків, існує кілька спільних рис, які мають важливі наслідки для конкуренції: швидкі інновації та динамічна еволюція ринку з високим рівнем досліджень та розробок; висока концентрація та бар’єри для входу, коли на кожному рівні є лише кілька постачальників; вертикальна та конгломератна інтеграція все частіше зустрічається в ланцюжку поставок обчислювальних технологій штучного інтелекту; зростаючий рівень перехресного володіння та інвестиційного партнерства; високий рівень державного втручання (державні інвестиції та торговельні бар’єри); високий рівень попиту, який часто перевищує пропозицію. Заходи щодо забезпечення конкуренції в країнах-членах ОЕСР поки що обмежені, навіть якщо деякі розслідування вже проводяться. Потенційні проблеми щодо конкуренції в секторі обчислювальних технологій штучного інтелекту різноманітні та розвиваються. Наприклад, фірми зі значною ринковою владою можуть вдаватися до дискримінаційної практики, такої як об’єднання продуктів таким чином, що це ставить конкурентів у невигідне становище. Ринкову владу також можна розширювати за допомогою менш традиційних засобів, включаючи придбання та стратегічні партнерства, які не відповідають порогам повідомлення про злиття. Стратегічне значення ШІ для національної конкурентоспроможності та безпеки призвело до зростання рівня державного втручання у весь ланцюг поставок. Органам з питань конкуренції, ймовірно, доведеться реагувати, використовуючи широкий спектр доступних інструментів. Це може початися з нарощування технічної експертизи в усьому стеку обчислень ШІ шляхом досліджень та рекрутингу, щоб забезпечити своєчасне та ефективне втручання. Особливим викликом буде забезпечення достатньої гнучкості режимів контролю за злиттями, щоб охопити придбання конкурентів, які тільки починають працювати, а також ретельна перевірка конгломератних злиттів, вивчення міжрівневих партнерств (щоб переконатися, що вони не використовуються для витіснення конкурентів або спотворення конкуренції).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ZauJe,  https://qrpage.net/qr/2Tjme, https://doi.org/10.1787/623d1874-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-19
Поширити
САМЕ БІБЛІОТЕКИ МАЮТЬ ВИЗНАЧАТИ УНІВЕРСИТЕТСЬКУ ПОЛІТИКУ ЩОДО ГШІ

САМЕ БІБЛІОТЕКИ МАЮТЬ ВИЗНАЧАТИ УНІВЕРСИТЕТСЬКУ ПОЛІТИКУ ЩОДО ГШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кріса Портера «Що мають робити бібліотекарі: час взяти на себе лідерство».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кріса Портера «Що мають робити бібліотекарі: час взяти на себе лідерство».

У ній автор аналізує стрімкі трансформації, спричинені поширенням технологій генеративного штучного інтелекту й пропонує бібліотекам очолити формування збалансованої університетської політики у сфері використання ШІ. Бібліотечні підрозділи мають унікальне поєднання досвіду: вони забезпечують доступ до інформаційних ресурсів, підтримують навчальні процеси, супроводжують дослідження, розуміють принципи академічної доброчесності та володіють достатньою технічною компетентністю. Саме ця міждисциплінарність дозволяє їм просувати в університетах осмислене упровадження технологій ШІ, уникаючи поверхневих, ситуативних або непродуманих рішень. Автор детально описує, як його університет виступив ініціатором розгортання відкритої дискусії щодо ШІ відразу після появи потужних мовних моделей у 2022–2023 роках. Бібліотека стала місцем, де викладачі, студенти та адміністратори спільно обговорювали ризики, можливості й моральні обмеження застосування ШІ. Це дозволило підготувати засновані на консенсусі рекомендації щодо доброчесного використання LLM-технологій, зокрема – розмежувати допустимі та недопустимі форми  застосування ШІ  – від допомоги у пошуку інформації до заборони генерації повних академічних робіт. Також бібліотеки виконують важливу освітню функцію: вони здатні навчати користувачів формулювати запити, розпізнавати упереджені або вигадані результати, критично ставитися до автоматично створеного контенту, структурувати ресурси, проводити тренінги, розробляти політики та координувати університетські підходи, узгоджуючи інтереси різних підрозділів. У підсумку Кріс підкреслює, що майбутнє відповідального використання ШІ значною мірою залежить від того, чи зможуть університети надати бібліотекам провідну роль, адже саме вони мають потенціал забезпечити баланс між інноваціями, академічними цінностями та практичними потребами освітніх спільнот.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/yROLi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-18
Поширити
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: УПРАВЛІННЯ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: УПРАВЛІННЯ

Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.

Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.

Організації та інфраструктура, якою вони керують, повинні це відзеркалювати. (1.2) Керування зацікавленими сторонами – організація, що керується радою директорів, складається зі спільноти зацікавлених сторін, формує впевненість у тому, що організація рішення будуть прийматись на основі консенсусу спільнот та балансу їх інтересів. (1.3) Недискримінаційна участь або членство  «за власним бажанням» на основі недискримінації та інклюзивності, коли будь-хто може виявити зацікавленість долучитись до цих принципів. Представництво в управлінні має відображати характер громади або членства. (1.4) Прозоре управління  – для зміцнення довіри політика та процес управління повинні бути прозорими (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність). (1.5) Заборона на лобіювання – інфраструктурні організації не повинні лобіювати зміни у регулюванні для зміцнення власних позицій, інфраструктурна організація має підтримувати свою громаду, що також може включати відстоювання змін у політиці. (1.6) Реальна воля  до побудови довіри, встановлення та оприлюднення зобов’язань щодо управління, включаючи принципи, за якими активи, дані, ресурси, послуги та персонал будуть відповідально передані наступнику, якщо організація чи служба будуть ліквідовані. Зобов’язання повинні стосуватися майбутнього управління з визначеними критеріями для прийнятних організацій-наступників. Це має включати подальше узгодження з POSI та будь-які правові чи структурні обмеження. (1.7) Регулярний перегляд мети та суспільних цінностей на предмет актуальності, ефективності та рівня підтримки громад для визначення перспектив подальшого функціонування.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-18
Поширити
БЕЗБАР’ЄРНИЙ ПРОСТІР: ДОБІРКА ОСВІТНІХ СЕРІАЛІВ НА ДІЯ.ОСВІТА

БЕЗБАР’ЄРНИЙ ПРОСТІР: ДОБІРКА ОСВІТНІХ СЕРІАЛІВ НА ДІЯ.ОСВІТА

Міністерство цифрової трансформації України підготувало добірку серіалів на «ДіяОсвіта», покликаних руйнувати стереотипи та надихати на створення інклюзивного суспільства. 

Міністерство цифрової трансформації України підготувало добірку серіалів на «ДіяОсвіта», покликаних руйнувати стереотипи та надихати на створення інклюзивного суспільства. 

До цієї добірки увійшли серіали «Держава без бар’єрів» (розглядаються різні аспекти безбар’єрності у роботі держслужбовців, правильна комунікація, підготовка  інклюзивних державних рішень); «Безбар’єрна грамотність» (навчає більш широкому погляду на світ завдяки інструментам, які дозволяють людям з порушенням зору, слуху чи моторики користуватися ґаджетами, інтернетом); «Цифрові технології для людей з інвалідністю» (йдеться про подолання обмежень в пересуванні, вад слуху чи зору, про відповідні застосунки, розширення функцій  різних пристроїв); «Вебдоступність» (інструктивні матеріали щодо створення інклюзивних вебсторінок, електронних документів чи мобільних застосунків за міжнародними стандартами);  «Безбар’єрність у галузі гостинності» (про те, як надавати якісний сервіс гостям з інвалідністю, зробити заклад архітектурно доступним, правильно спілкуватися та взаємодіяти, створити інклюзивне дозвілля).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/c9lOM, https://qrpage.net/qr/NRE1Dhttps://qrpage.net/qr/6zG5h, https://qrpage.net/qr/2u0Ae, https://qrpage.net/qr/swszH, https://qrpage.net/qr/5d6oQ, https://qrpage.net/qr/c9lOM

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

#НРАТ_ОсвітаОнлайн

2025-11-18
Поширити
HIGH-PERFORMANCE COMPUTING

HIGH-PERFORMANCE COMPUTING

Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)  та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя

Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)  та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя

. Він  організований відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО щодо віддаленого доступу до лабораторного обладнання (UNESRALE). Йдеться про підтримку цільової програми розвитку віртуального потенціалу шляхом надання молодим дослідникам та науковцям інструментів, необхідних для перетворення їхніх ідей на успішні підприємницькі практики, яка забезпечує віддалений доступ до середовища високопродуктивних обчислень з наданням індивідуальних консультацій та спеціалізованого навчання. Пріоритетними для підтримки є інновації у наступних галузях: штучний інтелект у галузі охорони здоров’я та діагностики; моделювання та симуляція у біомедичних науках; обробка даних у галузі екології та охорони здоров’я; нейронаука, епігенетика та обчислювальна біологія. Програма відкрита для студентів магістратури та докторантури, постдокторантів, молодих науковців (упродовж п’яти років після отримання ступеня доктора філософії), які мають дослідницький проєкт або інноваційну ідею, добре володіють англійською мовою та умотивовані до розвитку досліджень і  підприємництва. Заявку на участь можна подати до 21 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ps1rT, https://qrpage.net/qr/rJQie 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-11-18
Поширити
ОЕСР: КЛІМАТИЧНІ ДІЇ-2025

ОЕСР: КЛІМАТИЧНІ ДІЇ-2025

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт  «Монітор кліматичних дій 2025».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт  «Монітор кліматичних дій 2025».

У ньому наголошується, що кліматичні ризики посилюються, про що свідчать події 2025 року: рекордні хвилі спеки, повені, посухи та лісові пожежі. Це засвідчує зростаючу вразливість до кліматичних змін суспільств та економік. Екосистеми можуть наблизитись до критичних переломних моментів, які будуть супроводжуватись змінами в циркуляції океану та скороченням морського льоду. Наразі стихійні лиха, пов’язані з кліматом, вже спричиняють зростання соціальних та економічних витрат, приносять збитки понад 328 млрд дол. США. Глобальні викиди парникових газів досягли рекордно високого рівня в 55 Гт CO₂  у 2023 році. Поточні кліматичні зобов’язання залишаються недостатніми, а прогалини у їхньому впровадженні – зберігаються. Поточні національно визначені внески не узгоджені з цілями на 2050 рік, і лише 17,7% глобальних викидів, які наразі охоплені національними зобов’язаннями щодо нульового рівня викидів, закріплені в юридично обов’язковому законодавстві. Тому існує нагальна потреба в реалізації ефективних дій щодо пом’якшення наслідків кліматичних змін. «Монітор кліматичних дій» є флагманською публікацією Міжнародної програми дій ОЕСР щодо клімату, яка поширює інформацію про кліматичні дії та прогрес у досягненні цілей нульового рівня викидів для 52 країн-членів та партнерів ОЕСР.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/VmVq0,  https://qrpage.net/qr/oUAOk,  https://doi.org/10.1787/1819c631-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-18
Поширити
КУДИ ПОДІЛАСЯ СПРАВЖНЯ КРЕАТИВНІСТЬ? БАГАТО СТУДЕНТІВ, АЛЕ ІДЕЇ – ОДИНАКОВІ

КУДИ ПОДІЛАСЯ СПРАВЖНЯ КРЕАТИВНІСТЬ? БАГАТО СТУДЕНТІВ, АЛЕ ІДЕЇ – ОДИНАКОВІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліа Генріксон і Люка Запхіра «Що сталося з креативністю в класі?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліа Генріксон і Люка Запхіра «Що сталося з креативністю в класі?».

У ній автори аналізують, як генеративний штучний інтелект впливає на творче мислення студентів і пропонують підходи, які можуть збалансувати творчість і технологію. Зокрема, розглядається курс, в рамках якого 150 студентів подали фактично тих самих чотири ідеї у творчому проєкті, причому формулювання у текстах відрізнялися, але самі концепції виявилися надзвичайно подібними. Причому ці ідеї не випливають зі змісту курсу, навпаки, коли автори публікації попросили ГШІ підготувати пропозиції, ШІ запропонув майже ті самі варіанти. Генріксон і Запхір нагадують читачам теорію Маргарет Боден, де креативна ідея розглядається як «нова, несподівана й цінна». ГШІ може комбінувати відомі елементи, трансформувати їх або змінювати їхні аспекти, але не може дати дійсний креатив без належного особистісного внеску студента, що розуміє цінності, перспективи та має внутрішню інтуїцію. У закладі вищої освіти ГШІ, пишуть автори статті, має бути не засобом швидкого генерування готових рішень, а партнером у процесі креативного мислення. Наприклад, йому можна давати запити типу «що якщо?» або такі, які поєднують абсолютно несподівані теми. По суті, відтепер викладачі мають оцінювати не лише «продукт» (кінцевий текст ессе), а й весь процес творення: як виникають ідеї, як вони розвиваються й трансформуються. Отже, щоб зберегти справжню креативність в епоху ШІ, освітні практики повинні змінитися: потрібно заохочувати дослідницький підхід, експерименти й відкритість до невизначеності і таким чином виховувати творчих мислителів, а не просто тих, хто добре формулює запити для ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/rFbg5

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-17
Поширити
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ МОН

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ МОН

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2026 рік».

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2026 рік».

Документ підготовлений на виконання «Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». У ньому представлений перелік питань і проєктів нормативно-правових актів, заходів, запланованих до проведення у рамках консультацій з громадськістю, орієнтовний перелік заінтересованих сторін, яких планується залучити до консультацій та контактних даних осіб та структурних підрозділів МОН, відповідальних за проведення консультацій. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 27 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/S5ih4, https://qrpage.net/qr/0T9IU

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення  #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-11-17
Поширити