Секретаріат EURIZON WP9 повідомляє про розширення бюджету стипендіальної програми «Дистанційні дослідницькі гранти для українських дослідників» з 1,5 млн євро до 4,5 млн євро.
Секретаріат EURIZON WP9 повідомляє про розширення бюджету стипендіальної програми «Дистанційні дослідницькі гранти для українських дослідників» з 1,5 млн євро до 4,5 млн євро.
Таке збільшення бюджету дозволяє розгорнути значно більшу кількість проєктів, які отримують фінансування. Це стало можливим завдяки реакції REA (European Research Executive Agency) на величезну кількість заявок (понад 780) від української наукової спільноти. Остання, у свою чергу, свідчить про те, що науковці прагнуть працювати, реалізовувати власні ідеї, проводити дослідження. Також EURIZON повідомляє про обрання 18 дослідницьких проєктів-переможців першої хвилі оцінювання, які представляють Київ, Львів, Одесу, Чернівці, Харків та інші регіони України.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Винесіть свої дослідження за межі академії: поради щодо того, як максимально залучити громадськість до вашого дослідження».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Винесіть свої дослідження за межі академії: поради щодо того, як максимально залучити громадськість до вашого дослідження».
У ній зазначається, що повідомлення про цінність та вплив академічних досліджень є частиною відповідальності дослідників. У світі сучасних комунікацій ця мета є більш досяжною, ніж будь-коли. Але виведення досліджень за межі інституції вимагає стратегічного, зваженого підходу. Опубліковані матеріали містять поради щодо створення привабливого публічного профілю, а також підготовки інформації для широкої публіки. Двадцять дві статі охоплюють питання рекламування робіт для досягнення максимального ефекту, демонстрації дослідницького впливу, ефективного інформування різних спільнот, проактивної позиції, залучення громадськості, співробітництва заради змін у політиці, створення дослідницького профілю тощо.
Уряд ухвалив рішення щодо вдосконалення механізмів формування та реалізації Національної програми інформатизації.
Уряд ухвалив рішення щодо вдосконалення механізмів формування та реалізації Національної програми інформатизації.
Відповідна Постанова Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2024 р. № 119 «Деякі питання Національної програми інформатизації» оприлюднена на урядовому порталі. Документ містить положення про формування та виконання Національної програми інформатизації; порядок проведення експертизи Національної програми інформатизації та її складових; порядок формування та виконання галузевої програми, проекту, робіт з інформатизації; порядок формування та виконання регіональної програми, проекту, робіт з інформатизації; порядок здійснення моніторингу та проведення оцінки результативності виконання Національної програми інформатизації та її складових. Планується, що реалізація Нацпрограми інформатизації, закон щодо якої прийнято Верховною Радою України у грудні 2022 року, дозволить швидше впроваджувати цифрові технології, створювати, модернізувати й розвивати інформаційні системи, підвищити кіберзахист критичної інфраструктури.
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) проводить прийом документів претендентів на премію Хуана Боша 2023.
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) проводить прийом документів претендентів на премію Хуана Боша 2023.
Премія покликана заохочувати молодих науковців, які здійснюють свої дослідження у галузі соціальних наук, та, зокрема, вивчають розвиток країн Латинської Америки та Карибського басейну. Цю премію було засновано у 2009 році за ініціативою уряду Домініканської Республіки до сторіччя від дня народження професора Боша. Вона присуджується раз на два роки, розмір грошової винагороди складає 12 тис. дол. США. Претендувати на Премію можуть молоді науковці (молодші за 40 років). Держави-члени ООН після консультації з національними комісіями та неурядовими організаціями, які підтримують офіційні відносини з ЮНЕСКО, можуть подати заявки щодо номінантів на премію ЮНЕСКО-Хуана Боша-2023. Заявки приймаються до 15 лютого 2024 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Моргана «Дослідження «золотого трикутника»: таке саме золото, як і скрізь у Великій Британії».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Моргана «Дослідження «золотого трикутника»: таке саме золото, як і скрізь у Великій Британії».
У ній автор розглядає питання якості досліджень, які виконуються у всій країні та робить висновок, що вона приблизно однакова скрізь, тоді як фінансування здійснюється переважно у «золотий трикутник» Лондон-Кембридж-Оксфорд. Він вказує, що причина може полягати у «токсичній культурній упередженості». І говорить, що цей трикутник по фактичних результатах не є «більш золотим», ніж інші регіони. Свої висновки Джон побудував на звіті про роль регіональних досліджень у підвищенні рівня якості, опублікованому Інститутом політики вищої освіти (Hepi). Згідно з цим документом близько половини загального обсягу фінансування досліджень у Великій Британії у 2021 році в межах програми Research Excellence Framework (REF), було спрямовано в установи, розташовані у радіусі 140 км від Лондона. Однак сукупний загальний середній бал (GPA), що присуджується експертними комісіями в рамках REF, який є показником якості досліджень, більш рівномірно розподіляється з відстанню від Вестмінстера, ніж вихідний показник. Так званий «Золотий трикутник» поглинає більшу частину інвестицій у дослідження, але він, очевидно, не забезпечує більш якісні результати і не збільшує відносний ВВП регіону. Доктор Адамс з Інституту наукової інформації Clarivate, який брав участь у досліджені, вважає, що «новий аналіз відстані показує: якість у регіонах така ж гарна, як і на південному сході, але там менша активність через менші інвестиції». Також аналіз показав, що «невелике поширення досліджень за межами «гарячих точок» здійснюють великі університети, які більш активно співпрацюють і більше поширюють інтелектуальну власність за кордоном, ніж у Великій Британії. Тому є сенс у пропозиціях щодо «делегованого регіонального уряду, пов’язаного з децентралізованими витратами та повноваженнями».
Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство економіки України оновили Класифікатор професій у сфері ІТ.
Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство економіки України оновили Класифікатор професій у сфері ІТ.
Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство економіки України оновили Класифікатор професій у сфері ІТ. Наголошується, що ІТ-індустрія є однією з найдинамічніших сфер діяльності в Україні, а її спеціалісти успішно працюють зі ШІ і робототехнікою. Разом із тим, такі фахівці із сучасними навичками у документах не відзначені, бо входять до загальної категорії «спеціалісти з інформаційних технологій». Для приведення у відповідність із потребами ринку і було змінено перелік ІТ-професій, який застарів. До класифікатора внесені наступні зміни: додано близько 30 нових назв професій (зокрема, інженер зі ШІ, інженер інтернету речей, розробник робототехніки чи хмарної інфраструктури, адміністратор веб-ресурсів, аналітик мобільних додатків, розробник штучного інтелекту тощо), оновлено назви 6 професій та вилучено 9 застарілих назв. Відповідні зміни стосуються також сфери охорони здоров’я, соціальної та фінансової сфери.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
Оприлюднена чергова редакція міжнародного рейтингу університетів світу Webometrics Ranking of World’s Universities January 2024.
Оприлюднена чергова редакція міжнародного рейтингу університетів світу Webometrics Ranking of World’s Universities January 2024.
Нове видання рейтингу містить інституційні ідентифікатори RoR та охоплює понад 32 тис. закладів вищої освіти з усього світу. При визначенні загального рейтингу університетів бралися до уваги три основні критерії – видимість /visibility (кількість зовнішніх джерел, які містять зворотні посилання на веб-сторінки установи, що визначається за даними інструментів Ahrefs та Majestic) із вагою 50%; прозорість/ transparency (кількість цитат топ-авторів установи – 310 найкращих авторів за винятком перших 20 за Google Scholar Citations) із вагою 10%; досконалість або якість/ excellence (кількість статей дослідників установи, які входять до 10% найбільш цитованих у 27 дисциплінах за розрахунками Scimago) із вагою 40%. Для поточного рейтингу використовувались дані за п’ятирічний період (2018-2022). Серед кращих українських ЗВО названі: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Сумський державний університет; Національний авіаційний університет; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; Національний університет біоресурсів і природокористування України.
Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).
Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).
Проєкт є продовженням проєкту OPTIMA з розвитку практик відкритої науки в Україні та наразі націлений на підтримку формування системних змін в Україні у сфері відкритості. Передбачається розроблення проєкту Закону України про внесення змін до законодавства щодо державної політики у сфері відкритої науки; підготовка рекомендацій щодо імплементації принципів CoARA у політики та практики оцінювання проєктів національними донорами; розроблення відкритої бази даних проєктів, фінансованих НФДУ; підготовка рекомендацій щодо державної атестації ЗВО на основі принципів відкритої науки; розроблення інституційного інструментарію для впровадження відкритої науки та реформування оцінювання наукової діяльності. Учасники проєкту наголошують на необхідності вивчення міжнародного досвіду та найкращих світових практик для різних наукових дисциплін (від медицини та права до фізики й мистецтвознавства). Проєкт співфінансується Євросоюзом в межах програми Erasmus+ за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти».
