Інформація про роботу Комітету з питань освіти, науки та інновацій за 2021 рік

Інформація про роботу Комітету з питань освіти, науки та інновацій за 2021 рік

На офіційному сайті Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій оприлюднено інформацію про роботу Комітету за 2021 рік.

На офіційному сайті Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій оприлюднено інформацію про роботу Комітету за 2021 рік.

Впродовж 2021 року Комітетом було проведено 39 засідань, на яких розглянуто 262 питання. 139 з них було присвячено обговоренню законопроєктів і проєктів постанов Верховної Ради України.

Основними підсумками роботи Комітету є:
– розглянуто 71 законопроєкт, з яких Комітет є головним;
– розглянуто 68 законопроєктів, до яких подані пропозиції, предметом відання яких є інші парламентські комітети;
– розглянуто 16 контрольних питань;
– проведено 3 слухання у Комітеті;
– забезпечено проведення 2 виїзних засідань Комітету;
– прийнято в цілому 13 Законів України;
– прийнято в цілому 8 Постанов Верховної Ради України.

Також впродовж 2021 року було розглянуто:
– 578 звернень громадян;
– 15 електронних петицій, які не набрали достатню кількість голосів;
– 11 запитів на доступ до публічної інформації;
– 3752 листів, звернень, клопотань, пропозицій, рішень і заяв від громадських організацій, органів місцевого самоврядування та інших зовнішніх стейкхолдерів.
Крім того, організовано проведення наступних урочистих заходів з відзначення:
– щорічною Премією Верховної Ради України педагогічних працівників закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти;
– щорічною Премією Верховної Ради України молодих учених за 2020 рік;
– призначення у 2021 році іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук.

Детальніше: https://bit.ly/3KEeEIW, https://bit.ly/33SCfoa

2022-01-18
Поширити
EUIPO інтегрує AI-пошук зображень, створеного на основі технологій штучного інтелекту

EUIPO інтегрує AI-пошук зображень, створеного на основі технологій штучного інтелекту

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомило про доступність власного інструменту для пошуку зображень, створеного на основі технологій штучного інтелекту. В рамках першого запуску інструмент використовується сервісом eSearch plus.

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомило про доступність власного інструменту для пошуку зображень, створеного на основі технологій штучного інтелекту. В рамках першого запуску інструмент використовується сервісом eSearch plus.

Для надання користувачам можливості здійснювати пошук за зображеннями в найбільших у світі базах даних торговельних марок і промислових зразків, відомство планує інтегрувати АІ-пошук до флагманських інструментів TMview і DesignView. 

EUIPO планує запропонувати сервіс за допомогою мережевої платформи Європейського Союзу в сфері інтелектуальної власності іншим відомствам інтелектуальної власності ЄС. Вони зможуть використовувати функцію пошуку зображень у власних системах.

EUIPO відповідальне за управління торговою маркою ЄС та зареєстрованим зразком Співтовариства. EUIPO співпрацює з відомствами інтелектуальної власності країн-членів ЄС та міжнародними партнерами, щоб запропонувати подібний досвід реєстрації торгових марок та зразків у Європі та світі.

Детальніше: https://bit.ly/3rwxJE6, https://bit.ly/33vXzjz

Фото: EUIPO

2022-01-18
Поширити
Участь України у «цифрових» програмах фінансової підтримки ЄС до 2027 року

Участь України у «цифрових» програмах фінансової підтримки ЄС до 2027 року

Україною розпочато консультації з Європейським Союзом стосовно участі в «цифрових» програмах фінансової підтримки до 2027 року. Після підписання відповідної угоди (орієнтовно восени 2022 року) юридичні особи, зареєстровані в Україні, матимуть право подавати заявку на фінансування.

Україною розпочато консультації з Європейським Союзом стосовно участі в «цифрових» програмах фінансової підтримки до 2027 року. Після підписання відповідної угоди (орієнтовно восени 2022 року) юридичні особи, зареєстровані в Україні, матимуть право подавати заявку на фінансування.

Участь у цих програмах має сприяти:
– розгортанню спільних просторів даних, які забезпечують транскордонний обмін даними для бізнесу, стартапів і державного сектору, а також розвитку інфраструктури та цифрових рішень для безпечної передачі потоків даних на всьому шляху від хмарних просторів до кінцевого отримувача інформації;
– створенню потужностей для експериментів і тестувань рішень на основі штучного інтелекту для активації використання технології, зокрема для реагування на ключові соціальні проблеми, як-то питання зміни клімату та охорони здоров’я;
– запровадженню навчальних курсів із ключових передових цифрових технологій;
– безперервній підтримці транскордонних цифрових послуг (European Digital Identity та ін.).

Програма фінансової підтримки Connecting Europe Facility – це програма підтримки ЄС транс’європейських мереж та інфраструктури в секторах транспорту (25,8 млрд євро), телекомунікацій (2,1 млрд євро) та енергетики (5,8 млрд євро).

Фінансування проєктів за фінансової підтримки Програми Digital Europe здійснюватиметься за наступними напрямками: суперкомп’ютер, штучний інтелект, кібербезпека, цифрові навички та забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві.

На період до 2023 року Єврокомісією вже схвалено перші три робочі програми (1,98 млрд євро): основна (1,38 млрд євро), кібербезпека (269 млн євро) та забезпечення функціонування мережі Європейських центрів цифрових інновацій (329 млн євро).

Найближчим часом будуть затверджені робочі програми інших напрямків, а саме: штучного інтелекту (2 млрд євро), суперкомп’ютерів (2,2 млрд євро), цифрових навичок (577 млн євро) та забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві (1,1 млрд євро).

Загальна тривалість програми дозволить після завершення діючих програм, розробити та схвалити нові.

Детальніше: https://bit.ly/3tGr3Wy, https://bit.ly/3fw0D1D

Фото: МІнцифра

2022-01-17
Поширити
Скасування оподаткування іноземних грантів

Скасування оподаткування іноземних грантів

Кабінет Міністрів України підтримав зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування іноземних стипендій, які українські науковці отримають із джерел за межами країни.

Кабінет Міністрів України підтримав зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування іноземних стипендій, які українські науковці отримають із джерел за межами країни.

Ухвалені зміни покликані створити сприятливі умови для провадження наукової та науково-технічної діяльності в Україні. 

Скасування оподаткування іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок є пріоритетним напрямом у галузі розвитку науки та інновацій і зміни, що будуть внесені до Податкового кодексу відповідним законом України, спрямовані на його виконання. 

Зміни забезпечать законодавче підґрунтя для спрощення виплат, оподаткування товарів і послуг у межах проєктів, які здійснюються за рахунок міжнародного грантового фінансування та сприятимуть вирішенню наступних проблем:
– неузгодженість норм чинного законодавства України та міжнародних договорів;
– застосування стандартних правил оподаткування до іноземних стипендій.

Передбачається, що зміни також сприятимуть:
– розвитку української науки та міжнародного співробітництва;
– дотриманню міжнародних зобов’язань України у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
– залученню та підтримці молодих вчених.

Наразі грантове фінансування забезпечується в межах таких міжнародних програм, як Horizon Europe, COSME, НАТО «Наука заради миру та безпеки», LIFE, Creative Europe, IQ energy, програми ERC, DAAD, GIZ і USAID.

Детальніше: https://bit.ly/3GsJAta, https://bit.ly/3fp9DWb

Фото: МОН

2022-01-14
Поширити
Збір пропозицій до розвитку екосистеми інновацій в Україні

Збір пропозицій до розвитку екосистеми інновацій в Україні

Міністерство цифрової трансформації України запрошує всіх бажаючих та маючих досвід долучитися до розвитку екосистеми інновацій в Україні задля стимулювання цифрової економіки та покращення умов для створення стартапів в Україні.

Міністерство цифрової трансформації України запрошує всіх бажаючих та маючих досвід долучитися до розвитку екосистеми інновацій в Україні задля стимулювання цифрової економіки та покращення умов для створення стартапів в Україні.

Стратегія розвитку системи інновацій в Україні, яку продовжує формувати Мінцифри, буде складатись із конкретних ініціатив, інструментів, шляхів оптимального залучення коштів в інновації та перспективного бачення їх розвитку. 

Попередньо проведено дослідження екосистеми інновацій в Україні та напрацьовано низку ініціатив. Робота буде продовжено на платформі Центру економічного відновлення з формування стратегії розвитку екосистеми інновацій, що має успішний досвід розробки аналогічних стратегій та їх втілення на рівні корпорацій, секторів та країн.

Надати ідеї, корисні пропозиції, коментарі та рекомендації або порадити можна через відкритий опитувальник.

Пропозиції надаються за наступними напрямками:
– людський капітал для створення інновацій (підприємницька та STEM освіта);
– наука (розвиток фундаментальної науки та R&D, інтеграція інновації у виробництво);
– інфраструктура підтримки (інкубатори, акселератори, хакатони тощо);
– доступ до фінансів (венчурні інвестиції, державні гранти, бізнес ангели, краудфандинг);
– доступ до ринків (вихід на зовнішні ринки, цифровізація держави).

Зібрана інформація буде врахована при розробці максимально практичного документу, який сприятиме економічному зростанню, розвитку цифрової економіки, створенню робочих місць і підвищенню якості життя загалом, а в довгостроковій перспективі стимулювати здатність держави розвивати та впроваджувати нові технології, що є головною детермінантою економічного здоров’я та рівня життя в країні.

Детальніше: https://bit.ly/3K5f0YG, https://bit.ly/3riN0bo

Фото: Мінцифра

2022-01-13
Поширити
Конкурс українсько-ізраїльських науково-дослідних проєктів

Конкурс українсько-ізраїльських науково-дослідних проєктів

Міністерством освіти і науки України та Міністерством інновацій, науки і технологій Держави Ізраїль оголошено конкурс спільних науково-дослідних проектів на 2022-2023 роки.

Міністерством освіти і науки України та Міністерством інновацій, науки і технологій Держави Ізраїль оголошено конкурс спільних науково-дослідних проектів на 2022-2023 роки.

Тематика конкурсного відбору визначається наступними пріоритетними напрямами:
– прикладна математика (топологічні матеріали; прикладна математика в теорії чисел, криптографія, обчислювальна математика);
– єврейська спадщина (цифрові гуманітарні науки: єврейсько-українська спадщина та історія).

Взяти участь у конкурсі можуть науковці закладів вищої освіти, науково-дослідних установ і підприємств.

Переможцям фінансування буде виділено на один рік із можливістю продовження. Рішення щодо фінансування другого року приймається після розгляду результатів першого року роботи. 

Інформація про переможців буде оприлюднена на сайті МОН у розділі «Результати конкурсів».

Документи на конкурс можна подати до 15 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/33drE7o, https://bit.ly/3tnmn7M

Фото: МОН

2022-01-12
Поширити
Грант EBSCO Solar 2022

Грант EBSCO Solar 2022

11 січня 2022 року відкрито прийом заявок на участь у програмі грантів EBSCO Solar 2022 від EBSCO Information Services.

11 січня 2022 року відкрито прийом заявок на участь у програмі грантів EBSCO Solar 2022 від EBSCO Information Services.

Сьомий рік поспіль EBSCO приймає заявки на гранти для фінансування сонячних установок в бібліотеках по всьому світу. В рамках ініціативи EBSCO Solar 2022 року будуть надані гранти на загальну суму 300 тис. доларів США.

Гранти допоможуть бібліотекам-переможцям компенсувати свої витрати за рахунок використання сонячної енергії. 

Починаючи з 2016 року програмою було надано грантів на загальну суму біля 1,5 млн доларів. В 2021 році EBSCO отримала понад 90 заявок. Грант EBSCO Solar отримали чотири бібліотеки, які стали переможцями конкурсу.

Сонячна енергетика допомагає бібліотечним закладам скоротити викиди вуглекислого газу, а також слугує ефективним способом демонстрації цінності «зелених» технологій. Пропонуючи цей грант бібліотекам, EBSCO допомагає їм знизити витрати на електроенергію та продемонструвати в регіонах переваги альтернативних джерел енергії.

Документи на конкурс можна подати до 29 квітні 2022 року.

Переможців конкурсу буде оголошено у червні 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3FmJ6Dv, https://www.ebsco.com/solar

Фото: EBSCO

2022-01-12
Поширити
Результати конкурсу проєктів наукових робіт молодих вчених

Результати конкурсу проєктів наукових робіт молодих вчених

Оприлюднено Наказ МОН України щодо проєктів наукових робіт та науково-технічних розробок молодих вчених, які пройшли конкурсний відбір.

Оприлюднено Наказ МОН України щодо проєктів наукових робіт та науково-технічних розробок молодих вчених, які пройшли конкурсний відбір.

За результатами цьогорічного конкурсу державою буде профінансовано 34 проєкти від 21 закладу вищої освіти України. 

Лідером за кількістю проектів-переможців став Сумський державний університет (7 проєктів). До числа кращих також увійшли наступні заклади вищої освіти:
– Національний університет «Львівська політехніка» (3 проєкти);
– Національний університет біоресурсів і природокористування України (3 проєкти);
– Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (2 проєкти);
– Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет» (2 проєкти);
– Національний авіаційний університет (2 проєкти).

Конкурс для молодих учених, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах МОН, проводиться в Україні з 2015 року. 

Детальніше: https://bit.ly/3q5IcGU, https://bit.ly/3f6tmcW, https://bit.ly/3F792mq

2022-01-06
Поширити
Звіт ОЕСР про комунікацію з громадськістю

Звіт ОЕСР про комунікацію з громадськістю

Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».

Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».

У звіті вивчається структура, повноваження та практика суспільних комунікацій урядових центрів і міністерств охорони здоров’я 46-ти країн світу на основі даних дослідження 2020 року «Understanding Public Communications». Розглядається, як ця важлива функція уряду сприяє покращанню політики та послуг, підвищенню довіри громадян і, в кінцевому підсумку, укріпленню демократії в усе більш складному інформаційному середовищі. Вивчається роль суспільних комунікацій у реагуванні на проблеми, пов’язані з розповсюдженням неправдивої інформації, а також у створенні більш сталих медіа та інформаційних екосистем. 

Обґрунтовуються стратегічні можливості використання урядами комунікацій як для досягнення політичних цілей, так і для просування відкритої політики, надаючи широку картографію тенденцій, помилок й отриманого досвіду.

Звіт складається з наступних розділів:
– переосмислення ролі суспільних комунікацій у інформаційній екосистемі, що розвивається;
– на шляху до більш ефективного використання засобів зв’язку з громадськістю: ключові моменти управління;
– спілкування з громадськістю на основі фактичних даних;
– оцінка публічного спілкування;
– спілкування в цифрову епоху, що швидко розвивається;
– відповіді громадськості на виклики неправдивої інформації;
– комунікаційні додатки для відкритості та покращання державної політики та послуг.

Зокрема, у ньому досліджуються можливості публічного спілкування для підтримки більш ефективного управління, покращення політик і послуг, а також підвищення довіри. Показано, як ця важлива функція може допомогти укріпити демократію в умовах, коли цифрова трансформація та нові виникаючі проблеми для інформаційних екосистем створюють нові імперативи для покращання діалогу з громадянами. Розкрито, як саме уряди можуть використовувати стратегічну та двосторонню комунікацію для більш відкритих і інклюзивних суспільств.

Обговорюються передумови ефективного управління комунікаціями з громадськістю. Основна увага приділяється інституціональним структурам і мандатам, стратегіям і плануванню, координації, а також людським і фінансовим ресурсам, які можуть підтримувати інституалізацію та професіоналізацію цієї ключової функції уряду. Доведено, як ці ключові моменти дозволяють більш стратегічно використовувати суспільні комунікації, які виходять за межі простого обміну інформацією, сприяють пріоритетам уряду, укріплюють довіру та підвищують прозорість і діалог з громадянами.

Ключові данні про аудиторію, її сприйняття, поведінку та ефективність різного контенту та повідомлень можуть зробити комунікацію більш стратегічною. У звіті представлений огляд того, як уряди збирають і використовують інформацію про «свою» громадськість, а також про використання біхевіористської науки в цій сфері. Досліджується потенціал цих практик для покращання взаєморозуміння між урядами та громадянами й сприяння заснованому на реальних даних інклюзивному спілкуванні. Викладено перспективні підходи до подальшого врахування використаних фактичних даних при розробці та здійсненні комунікації з громадськістю.

Окрему увагу приділено ролі оцінки в просуванні комунікації на основі фактичних даних. Розглянуті різні підходи, які використовуються урядовими центрами та міністерствами охорони здоров’я, виявлено проблеми, які перешкоджають їх використанню, та аналізуються шляхи підвищення професіоналізму в цій сфері. Вивчається ступінь інституалізації оцінки та визначаються існуючі механізми, прийняті урядами для таких цілей. Обговорюється важливість ув’язки оцінки з організаційними цілями, щоб у повній мірі скористатися перевагами навчання, підзвітності та стратегічного прогнозування. Відображено потенціал оцінки для демонстрації впливу, який суспільне спілкування може здійснити на досягнення ключових результатів політики.

Розглянуто нові практики та основні питання, які уряди повинні враховувати при спілкуванні в цифровому середовищі, яке швидко змінюється. Дана оцінка взаємодії центрів уряду та міністерства охорони здоров’я у нинішньому цифровому ландшафті для розуміння сприйняття цієї функції, визначення тенденцій і існуючих проблем. Підтримуючи цифровий підхід, у звіті вивчаються можливості для урядів з розширення охоплення, інтерактивності та інклюзивності онлайн-комунікацій.

У звіті представлений короткий огляд явища дезінформації, яке швидко поширюється, а також аналіз того, як функція уряду із зв’язків з громадськістю може сприяти реагуванню на нього. На основі даних опитування ОЕСР спочатку розглядаються зусилля країн з інституалізації їх реагування на ці виклики, зокрема, через створення офіційних керівництв і стратегічних документів, навчання та оцінки, а також ролі внутрідержавного та міжурядового співробітництва. Досліджуються конкретні методи комунікації та можливості для взаємодії з зацікавленими сторонами з приватного сектору та громадянського суспільства, щоб сформувати спільну відповідь на виклик неправдивої інформації та дезінформації.

Аналізується внесок суспільних комунікацій у покращання політики та послуг, а також у фундаментальні принципи відкритого уряду, такі як прозорість, добросовісність, підзвітність і участь зацікавлених сторін. Основна увага приділяється кампаніям, кризі та внутрішній комунікації, а також зв’язкам з ЗМІ. Це свідчить про те, що комунікації є важелем управління та ключовим фактором ефективного управління та демократії. Наводяться приклади того, як їх можна використовувати для досягнення стратегічних цілей країн з акцентом на заходи реагування, які використовуються під час пандемії COVID-19.

Детальніше: https://bit.ly/3r2MaiL, https://bit.ly/3f4coMp

Фото: скріншот

2022-01-06
Поширити
Конкурс проєкту DEMETER програми Горизонт 2020

Конкурс проєкту DEMETER програми Горизонт 2020

Триває прийом заявок на участь у відкритому конкурсі DEMETER програми Горизонт 2020 на фінансування невеликих консорціумів у рамках процедур каскадного фінансування.

Триває прийом заявок на участь у відкритому конкурсі DEMETER програми Горизонт 2020 на фінансування невеликих консорціумів у рамках процедур каскадного фінансування.

Проєкт DEMETER являє собою великомасштабне розгортання орієнтованих на фермерів інтероперабельних платформ на основі інтелектуального землеробства та інтернет продуктів, реалізованих у рамках серії з 20 пілотних проектів у 18 країнах, 15 з яких є членами Європейського Союзу.

Конкурс DEMETER №2–DEPLOY спрямований на розширення охоплення ціннісною пропозицією DEMETER шляхом фінансування невеликих консорціумів з 2÷3 мікро-, малих і середніх підприємств, середніх і вищих закладів освіти, науково-дослідних інститутів і інших некомерційних дослідницьких організацій для розгортання нових ціннісних пілотних проектів в агропродовольчому секторі. Ці пілотні проекти будуть зосереджені на використанні методологій і технологій DEMETER для задоволення конкретних потреб фермерів з особливим акцентом на географічні регіони ЄС, які не представлені на сьогодні в пілотних проектах DEMETER: Австрія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Данія, Естонія, Франція, Угорщина, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Словакія та Швеція. Це розширить охоплення проєктом DEMETER цифровізацією технологічного та ділового розвитку європейського агробізнесу.

Тематика конкурсу передбачає досить широкий спектр використання цифрових технологій у агропромисловій сфері. Нові пілотні проекти повинні відповідати одному чи декільком викликам (контроль знань; моделі розгортання; оптимальний аналіз даних; подолання ринкових бар’єрів; сумісність), а також цілям (інформаційне моделювання; механізми обміну знаннями; володіння даними; бенчмаркінг; рішення, орієнтовані на користувача; вплив на реальний світ).

Подати заявку для участі у конкурсі можна до 16 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3G9nn3a, https://bit.ly/3f66t9E

Фото: скріншот

2022-01-06
Поширити